Как выбрать надувную лодку

Гребная лодка – приводится в движение с помощью весел. Имеет замкнутую форму корпуса без выступающих назад бортов и плоское днище. Достоинства: невысокая цена, компактность, малый вес, плавность и бесшумность хода. Оптимальный вариант для рыбалки и отдыха. Обычно оснащается мягким дном.

Моторно-гребная лодка – приводится в движение как с помощью весел, так и посредством мотора. Для монтажа мотора используется навесной транец, который устанавливается на надувной борт. Однако моторы в таких лодках имеют небольшую мощность, поэтому скорость будет небольшой. Более мощный двигатель будет не увеличивать скорость, а лишь повышать расход топлива.

Моторная лодка – приводится в движение посредством мотора. Для таких лодок характерна полузамкнутая форма с выступающими назад бортами и наличие встроенного транца для установки мотора. Имеет жесткое дно, встречаются как плоскодонные модели, так и лодки с мощным килем. Моторную лодку можно использовать и как гребную для отгона лодки на определенное расстояние или в случае выхода из строя двигателя).

• RIB(с жестким килем) – разновидность моторной лодки. Самое высококлассное надувное судно. Достоинства: высокая прочность, надежное и четкое управление, наличие мощного мотора. Недостатки: высокая цена и невозможность свернуть лодку для транспортировки.

• Моторная надувная лодка
• Гребная надувная лодка

Материал лодки

ПВХ – прочный и легкий материал, устойчив к воздействию УФ-лучей и воды. Вместе с тем, поливинилхлорид неустойчив к высоким температурам и влиянию химикатов. Лодки из ПВХ встречаются чаще всего.

Материал имеет две разновидности:

• армированный – долговечный и высокопрочный ПВХ, который применяется при производстве дорогих и качественных моделей. Армированная основа часто бывает из нейлона или полиэстера.
• неармированный – менее надежен. Лодки из такого ПВХ подойдут для пляжного отдыха, но не более того.

Прорезиненная ткань – имеет невысокую цену, однако менее прочная, чем ПВХ, так как резина легко отрывается от тканевой основы. К тому же, она плохо переносит морскую воду. Поэтому после использования лодку следует тщательно просушивать – в противном случае на ней может образоваться плесень. Прорезиненная ткань в основном применяется отечественными производителями лодок.

Композитный материал (хипарон+неопрен).

Хипарон – полиэтиленовый эластомер. Отличается высокой эластичностью, устойчивостью к любым температурам и воздействию УФ-лучей. Вместе с тем, он недостаточно прочен.

Неопрен – разновидность искусственного каучука. Отличается высокой прочностью и упругостью, а также устойчивостью к агрессивным воздействиям природной среды.

Хипарон применяется для внутреннего покрытия, а неопрен – для внешнего. Лодки из композитного материала долговечные и надежные, но и достаточно дорогие, поскольку для их изготовления применяется технология склеивания шва.

Киль

Жесткий – накладной деревянный киль, придающий днищу V-образную форму. Достоинства: надежность и стабильность особенно на поворотах, сохраняет курс при сильном ветре. Лодки с жестким килем отличаются высокой прочностью и подходят для мощных моторов и высоких скоростей. Недостатки: высокая стоимость, невозможность свернуть судно для транспортировки.

Надувной – днище наполненное воздухом и имеющее выступ в форме киля. Достоинства: небольшой вес и большая упругость, что придает судну хорошие ходовые показатели. Надувной киль более удобен для транспортировки, так как может сворачиваться вместе с лодкой. Недостатки: менее прочен и надежен, чем жесткие кили. Надувной киль используется в моторных лодках. Предусматривает применение дополнительных настилов.

Дно

Плоское – встречается у недорогих и тихоходных лодок (гребные и моторные модели). Судна с таким дном имеют небольшие габариты в свернутом состоянии. Однако плоское днище не отличается достаточной жесткостью для безопасного и комфортного использования, из-за чего оно дополняется настилами (реечная слань и т.д.). Оптимальный вариант для рыболов.

Надувное – надувается вместе с лодкой. Судно с таким дном более устойчиво и является достаточно жестким, чтобы не использовать дополнительные настилы. Встречается в гребных моделях. Лодки с надувным дном предпочитают любители водного отдыха.

Покрытие днища

Надувной настил – имеет вид «надувной палубы», которая укладывается поверх днища. Используется в основном в лодках с надувным килем. Надувной настил гораздо компактнее в свернутом виде, чем жесткий настил, но и цена его заметно выше.

Жесткий настил – сплошная или состоящая из нескольких (3-4) сегментов поверхность. Жесткие настилы надежны, имеют невысокую цену и довольно компактны, так как гибкие крепления позволяют складывать настил при транспортировке. Широко применяются в суднах с надувными килями, но почти не используются для лодок с плоским дном.

Реечная слань – состоит из широких реек с большими промежутками между ними. Этим она отличаются от жестких настилов, где сегменты соединяются вплотную. Реечная слань укладывается так, чтобы рейки лежали перпендикулярно кокпиту. Она предназначена для лодок с ненадувным плоским дном.

Без дополнительного покрытия – характерны для лодок с плоским надувным дном или для моделей, в комплектацию которых не входят соответствующие настилы, притом, что конструкция предусматривает их использование. В этом случае требуются дополнительные расходы на приобретение нужного настила.

Материал пайола

Пайол (жесткий настил) – придает надувной лодке курсовую стабильность и прочность. Помимо этого, жесткое дно обеспечивает комфорт при передвижении внутри кокпита. В надувных лодках пайол всегда съемный.

Фанерный – самый дешевый вариант, но при этом имеет очень ограниченный срок службы. Поэтому он требует регулярной замены.

Алюминиевый – прочный, долговечный и легкий. Вместе с тем, он не годится для рыбной ловли, так как металл – хороший проводник звука и таким образом, передвижение лодки распугает рыбу.

Стеклопластиковый – бесшумный и имеет все преимущества алюминиевого пайола. Оптимальный вариант для рыбалки. Следует отметить, что такой пайол имеет достаточно высокую цену.

Воздушные отсеки баллона

Воздушные отсеки баллона позволяют лодке оставаться на плаву и не утонуть даже в случае прокола одного из них. В основном конструкция лодки также предполагает наличие внешней и внутренней камер, что обеспечивает максимально возможную безопасность. Простые модели имеют два или три отсека. Более крупные состоят из большего количества отсеков.

Важно: встречаются лодки с независимыми камерами, что особенно удобно для больших лодок, поскольку это позволяет ускорить процесс монтажа и демонтажа судна. К тому же, отсеки проще и легче подкачивать по мере необходимости и не приставать для этого к берегу.

Транец

Транец – деревянная плоскость с металлическими штырями, выполняющая роль крепления для мотора.

Встроенный транец – встречается в моторных лодках с незамкнутой формой и выступает в роли заднего борта. Изготавливается из влагоустойчивой толстой фанеры (иногда из стеклопластика или металла). На встроенный транец можно установить достаточно мощный мотор. Большинство транцев имеют одинаковую длину.

Важно: приобретая лодку, следует обратить внимание на то, насколько прочно и надежно вклеен транец. Большое значение имеет и угол его наклона – на транец с наклоном можно разместить почти любой мотор.

Навесной транец – используется в моторно-гребных лодках с замкнутой формой корпуса. Это приспособление можно применять лишь в тех лодках, где предусмотрены соответствующие крепления. Навесной транец (а значит и мотор) быстро монтируется и демонтируется по мере надобности. Вместе с тем, он рассчитан лишь на небольшой вес и мощность мотора. Транец может входить в комплект лодки, а может приобретаться отдельно.

Без транца – это характерно для гребных моделей, многие из которых имеют соответствующие места под транец. Таким образом, владелец судна может или пользоваться веслами или в любой момент приобрети транец для мотора.

Мотор

Максимальная мощность

Эта величина означает предельно допустимую мощность мотора для отдельно взятой лодки. Максимальная мощность зависит от типа лодки (моторно-гребная или моторная), от формы и жесткости конструкции. Этот параметр колеблется от 1 до 100 лошадиных сил (л.с.).

• моторы до 5 л.с. – применяются в моторно-гребных лодках и монтируются посредством навесного транца.
• моторы в пределах6-8 л.с. – могут вывести судно в режим глиссирования, если нагрузка на него не слишком велика.
• моторы от 10 л.с. – устанавливаются на моторных лодках с помощью встроенного транца. Используются в основном для глиссирующего хода.

Глиссирование – ход лодки, когда она скользит по воде. Характеризуется минимальным сопротивлением волны, увеличением скорости лодки. Чтобы выйти в режим глиссирования требуется вся мощность мотора. А при движении в этом режиме – достаточно и половины мощности.

Максимальный вес

Предельно допустимый вес мотора для отдельно взятой модели лодки. Вес мотора определяется особенностями конструкции судна. Эта величина колеблется в пределах от 12 до 100 кг. Следует отметить, что тяжелый двигатель не всегда означает – мощный. Сегодня довольно часто встречаются сравнительно небольшие весу и размеру, но при этом достаточно мощные моторы.

Более подробную информацию читайте в статье Как выбрать лодочный мотор.

Размеры лодки

Это расстояние между внешними краями носа и кормы судна. От длины зависит вместительность лодки – чем она длиннее, тем больше людей и грузов можно в ней разместить. Длина лодки колеблется в пределах от 123 до 610 см. Некоторые одноместные лодки могут иметь длину до 2.5 м. Кроме того, длинная лодка имеет лучшие ходовые характеристики в глиссирующем режиме. Поэтому лодки свыше 3 м должны иметь килевое днище.

Это расстояние между боковыми бортами лодки. Ширина надувной лодки никогда не бывает слишком большой, так как в этом случае судно может иметь нестабильную курсовую устойчивость. Ширина лодки варьируется в пределах от 92 до 249 см.

Длина и ширина кокпита

Кокпит – внутреннее открытое пространство надувной лодки. Длина кокпита – это расстояние палубы от носа до кормы. Эта величина варьируется в пределах от 81 до 400 см. Шириной кокпита называется внутренне расстояние между бортами. Этот параметр колеблется в пределах от 40 до 121 см.

Важно: Размер кокпита напрямую зависит от диаметра баллона. Чем меньше диаметр баллонов, тем шире кокпит, и наоборот. Диаметр баллона варьируется от 24 до 62 см.

Вес

Вес лодки без учета оснащения (весел, пайола и т.д.) колеблется от 1.6 до 185 кг. Этот параметр зависит от размера лодки и материалов, из которых она изготовлена. Например, судно из ПВХ легче аналогичной модели из резины.

Вместимость

Количество посадочных мест, предусмотренных в лодке (включая гребца). Этот показатель учитывает взрослых людей среднего веса без багажа. Чаще всего встречаются одноместные и двухместные модели. Иногда указывают вместимость 1.5 или 2.5, что означает дополнительное место (0.5) для груза или ребенка. Вместимость лодки тесно связана с ее грузоподъемностью, которую также необходимо учитывать при выборе судна.

Важно: многие рыбаки предпочитают двухместную лодку, так как она позволяет комфортно разместить рыболовное снаряжение.

Грузоподъемность

Этот показатель означает предельно допустимую нагрузку на лодку, при которой ее можно безопасно эксплуатировать. Грузоподъемность в различных моделях колеблется в пределах от 80 до 1900 кг. Грузоподъемность включает в себя не только вес и количество пассажиров (вместимость), но и массу мотора и дополнительных грузов. Поэтому этот параметр рассчитывается с запасом.

Сиденье

Жесткое сиденье («банка») – деревянная планка, крепящаяся торцами к бортам судна. Само крепление может фиксироваться посредством пазов или гибких петель, быть жестким или плавающим. Плавающее крепление позволяет перемещать сиденье в удобное для пользователя место.

Надувное сиденье – комфортная подушка, не требующая дополнительных креплений и монтажа. Такое сиденье легко приводится в рабочее состояние, имеет съемную конструкцию и может размещаться в любом месте внутри кокпита. Кроме того, надувное сиденье в сложенном виде почти не занимает места. Встречаются надувные сиденья со спинкой.

Другие характеристики

Максимальное давление в баллонах

Давление, которое рекомендуется производителем для баллонов надувной лодки. Этот параметр актуален для лодок, движущихся в глиссирующем режиме. Если давление в баллонах будет отличаться от рекомендованного, то мягкий борт приведет к неправильной работе мотора. Это может повлечь за собой потерю курсовой устойчивости. Максимальное давление варьируется в пределах от 200 до 800 мБар.

Тип шва

Это способ изготовления шва лодки.

Склеивание – применяется в резиновых моделях. Швы при таком способе прочны, но вместе с тем он требует больших затрат.

Вулканизация/сварка ультразвуком – горячий/холодный способы изготовления шва в лодках, сделанных из ПВХ. Оба способа дают практически одинаковое – очень высокое качество и эстетичность швов. Они выгодно отличаются от склеивания тем, что в работе не применяются дополнительные материалы, а края баллонов образуют единое целое.

Тип соединения

Это способ соединения краев материала лодки.

Внахлест – соединение тканей происходит путем наложения краев друг на друга. Используется в основном для резиновых лодок. Очень простой способ, однако в швах может оставаться небольшое количество воздуха, что приводит к нарушению герметизации лодки.

Встык – более надежный способ, но вместе с тем и более сложный.

Важно: довольно часто внутренняя и внешняя сторона шва закрывается полосками ткани, что придает им дополнительную прочность.

Оснащение

Рулевое управление – обеспечивает комфортное управление лодкой посредством штурвала. Недостаток – высокая цена. Применяется только в лодках вида RIB.

Уключины – приспособления для весел на бортах лодки, благодаря которым один человек может грести обоими веслами, не выпуская их из рук. Уключины бывают металлическими, пластиковыми или резиновыми. Также различают уключины высокие и низкие, фиксируемые и вращающиеся.

Весла – приспособления для гребли. Поставляются как с гребными, так и с моторными суднами. Для небольших лодок используются короткие весла, изготовленные из пластика и алюминия. Очень удобны в транспортировке разборные весла.

Якорный рым – крепление для каната якоря, расположенное в носовой части лодки. Посредством рыма легко и удобно фиксировать якорный канат в требуемом положении. К тому же, это приспособление предохраняет борт лодки от истирания канатом.

Ручки для переноски – специальные ручки на бортах судна, предназначенные для его переноски в развернутом положении. Очень важное приспособление, так как при транспортировке надувной лодки волоком возможны проколы. Ручки бывают резиновыми, пластиковыми или веревочными.

Леерный трос – трос, проходящий по периметру лодки и крепящийся к борту с помощью небольших фиксаторов. Это приспособление используется в качестве спасательного средства, поскольку человек за бортом может легко ухватиться за него. Помимо этого, трос применяется для закрепления предметов, переноски лодки и т.д.

Клапан слива воды – позволяет легко избавляться от воды из кокпита через днище. На некоторых моделях можно сливать воду на ходу, так как плавучесть судна зависит не столько от целостности днища, сколько от наполненности баллонов.

Водоотбойник – небольшой козырек, расположенный по периметру лодки и препятствующий попаданию воды в кокпит при ударе волны о борт. В этом случае вода отбрасывается обратно. Водоотбойник пригодится для скоростных лодок, при движении которых сила удара волн достаточно велика.

Держатель удочки – специальные крепления на бортах лодки для фиксации удочки. С их помощью можно ловить рыбу одновременно с разных бортов судна.

Насос – устройство для накачки лодки. Лучше приобретать его в комплекте с лодкой. Ручной насос накачивает большую лодку довольно длительное время.

Ремкомплект – приспособления для самостоятельной починки лодки в «полевых условиях». Обычно в него входит одна или несколько заплаток, водостойкий клей для резины и реже – дополнительные инструменты. Позволяет залатать мелкие повреждения (порез, прокол, разошедшийся шов и т д.). Часто входит в комплект с лодкой.

Сумка для лодки – специальная сумка для транспортировки и хранения лодки в свернутом положении, а иногда – и дополнительного оснащения (насоса и т.д.).

Як вибрати надувний човен і оснащення

Асортимент надувних човнів широкий: можна знайти модель на будь-який бюджет, від простих гребних «надувнушек»до ультрасложних океанських військових та рятувальних плавзасобів. Про те, як вибрати надувний човен, і на що важливо звернути увагу при покупці, ми розповімо в нашому гіді покупця.

Асортимент надувних човнів широкий: можна знайти модель на будь-який бюджет, від простих гребних «надувнушек»до ультрасложних океанських військових та рятувальних плавзасобів. Про те, як вибрати надувний човен, і на що важливо звернути увагу при покупці, ми розповімо в нашому гіді покупця.

Призначення

Надувні човни користуються заслуженою популярністю, адже у них відносно доступна ціна і невелика вага, вони мобільні, їх можна транспортувати до водойми без спеціального трейлера, не потрібно спеціального приміщення для зберігання в зимовий період, і при цьому вони забезпечують високу ступінь безпеки на воді.

Перед покупкою надувного човна слід визначитися з цілями використання та умовами експлуатації.

Для літнього відпочинку на воді в прибережній зоні, можливо, буде достатньо купити простий і недорогий човен з вінілу.

Але такий човен варто сприймати радше як просунуту версію надувного матраца, ніж повноцінний плавзасіб, адже стійкість матеріалу, з якого виготовлений човен, до проколів і довговічність швів залишають бажати кращого.

Простенький вініловий човен Intex SeaHawk 200 Set 68347 підійде для пляжного відпочинку

Потрібен човен для риболовлі або полювання? Варто зупинити свій вибір на човнах з ПВХ тканин, що мають значно більший запас міцності.

Вибираючи човен, намагайтеся заздалегідь спрогнозувати, як часто ви будете спускати його на воду, будете зберігати і транспортувати в зібраному або надутому стані, чи планується установка мотора. Ці фактори вплинуть і на характеристики потрібної вам моделі, і на ціну питання.

K-280T – популярний надувний човен з ПВХ фірми Kolibri з навісним транцем і рейковою сланню – чудовий вибір першого човна

Матеріали і шви

Багатошарові ПВХ-матеріали мають високу міцність, стійкі до стирання та сонячного впливу. Такий човен можна витягнути на берег або використовувати в очеретяних заростях, не боячись пошкодити дно або борти. Тиск в балонах повинен бути 240-250 мілібар.

Також важлива якість виконання швів: вони можуть бути клеєними, вулканізованими або звареними.

Клеєні шви традиційні для прогумованих матеріалів. При виготовленні балонів з ПВХ використовуються більш надійні методи вулканізації або зварювання. Додатковою перевагою буде, якщо шви проклеєні спеціальною шовною стрічкою, що захищає поверхню і стики від стирання.

Весла або мотор?

Сьогодні все частіше до надувного човна в комплект підбирається мотор. Для установки мотора човен повинен бути укомплектований транцем.

Для невеликих електромоторів або бензинових на 2-3 к.с. можлива установка на навісний транець, який, фактично, перетворює весловий човен в моторний.

Для використання більш потужних моторів човен повинен мати стаціонарний транець. Допустима потужність мотора, який можна встановити на човен, залежить від її розмірів і діаметра балонів та зазвичай вказується на самому транце і в супровідній документації.

Троє в човні не рахуючи собаки

Пасажировмсність – дуже важливий критерій вибору. Надувні човни мають досить великий запас вантажопідйомності, але ось внутрішній простір човна вельми обмежений.

Використовуючи човен для полювання або риболовлі слід пам’ятати, що крім пасажирів в човні треба розмістити численну екіпіровку, каністру або бак з бензином і т.д.

Тому довжина човна, що дозволяє відносно комфортно розміститися в ній двом дорослим починається з 310 см, хоча виробники позиціонують човни такого розміру як тримісні.

Дно і кіль

Дно човна може мати кілька варіантів:

• М’яке, тобто стоячи в такому човні порибалити не вийде, з плюсів – човен в такій комплектації має мінімальні вагу й габарити в складеному стані.
• Надувное дно – дозволяє стояти на ногах у човні, хоча і досить еластичне. Переваги – швидка збірка човна і збільшена вантажопідйомність.
• Рейкова слань – це складальне дно з водостійкої фанери, що дозволяє стояти в човні, легко складається для транспортування.
• Суцільне розбірне дно – виконано з вологостійкої фанери і алюмінієвого профілю, максимально стійкий варіант, але вимагає більшого часу на складання і має більшу вагу.
• Жорстке накладне RIB-дно – поєднує в собі твердість традиційних катерів і безпеку надувних, зазвичай кілевате.

Також, надувні човни можуть бути оснащені надувним кілем – це корисний елемент, що підвищує керованість човна і вихід на глісер.

Корисні комплектуючі

SBS Brig – популярна носова сумка-рундук

У човні завжди невистачає місця, але завдяки сумкам під сидіння і носовим сумкам з водостійкої тканини можна максимально зручно і компактно розмістити екіпіровку всередині човна.

Транцеві колеса – дуже корисні, коли необхідно транспортувати човен якийсь відрізок шляху від автомобіля до водойми. Завдяки колесам, надутий човен з мотором в зборі може легко переміщати одна людина.

Ходовий тент – дозволяє продовжувати рибалку в дощову погоду, при необхідності перетворює човен в намет.

Підсумок

Вибираючи надувний човен, чітко уявляйте, де і як він буде використовуватися, віддавайте перевагу виробникам, що добре зарекомендували себе на ринку, вони частіше гарантують якість збірки і використовуваних матеріалів.

Вдалого відпочинку та гарні покупок з hotline.ua!

Автор: Андрій Королевцев, журналіст

Питання та відповіді

Ви маєте враховувати деякі моменти: якщо вам необхідний тендер для вашої яхти або моторного човна, переконайтеся, що ви точно знаєте максимальні розміри тендера, що підходить для вашої яхти, а також ступінь максимального завантаження тендера. Розмір човна безпосередньо залежить від максимальної потужності двигуна і від максимального завантаження човна пасажирами. Якщо ви збираєтеся використовувати свій човен для буксирування лижника, то він має бути обладнаний двигуном потужністю принаймні 25 к.с. Здебільшого максимальна кількість пасажирів, що перевозяться, вказана в технічній специфікації човна, але кількість реальних місць для сидіння в човні відрізняється. Спочатку вирішіть, яку кількість людей ви маєте намір перевозити на вашому човні, а потім упевніться, якою є реальна кількість місць, що знаходяться в човні. Посмотрите на сравнительную таблицу ниже и найдите модель, которая является самой близкой к вашим потребностям.

HYPALON або PVC?

Отже, на початку поговоримо про матеріали для виготовлення надувних човнів. Для досягнення максимальної герметичності балонів основним матеріалом під час виготовлення висококласних надувних човнів є 5-тишарова ПВХ HEYTEX (Німеччина):
• Один центральний внутрішній шар становить приблизно 20% від загальної товщини, він виконує функцію арматури і являє собою тканину, виготовлену шляхом переплетення посилених волокон.
• Два внутрішні шари покривають тканинну основу герметичним еластичним матеріалом, який робить тканину повітронепроникною і має високий рівень адгезії до тканинної основи.
• Два зовнішні шари також виготовлені з повітронепроникного еластичного матеріалу, який забезпечує зносостійкість і опір матеріалу до UV-випромінювання, а також збільшує його герметичність.

Найпопулярнішим матеріалом для посилених волокон є поліефірна тканинна основа зі щільністю 1100 DTEX для звичайних човнів і 1680 DTEX для професійних. Еластичні повітронепроникні матеріали можуть бути різними, і це є основним предметом вашого вибору. Наразі існує безліч різних найменувань і торгових марок матеріалів для надувних човнів, але всі з них можна розділити на ДВІ великі групи: еластоміри і пластоміри.

Еластомери є термореактивними матеріалами, переважно це різні сорти гуми і каучуку. Існують два матеріали, які безперечно лідирують серед еластомерів під час виготовлення надувних човнів: HYPALON і NEOPREN. Здебільшого ці матеріали використовують у поєднанні: HYPALON використовують, як правило, для зовнішнього покриття, NEOPREN – для внутрішнього.

Така комбінація є найбільш поширеною серед звичайних човнів. HYPALON-ове покриття (по обидва боки) використовується тільки в професійних і в деяких комерційних цілях, коли ціна є менш важливою порівняно з іншими характеристиками матеріалу. Одна з основних характеристик такого матеріалу – це його висока робоча температура (до 140°С)

Пластоміри є термопластичними матеріалами (вони можуть плавитися під час нагрівання). Основними матеріалами в цій групі є PVC (полівінілхлорид) і PU (поліуретан). PU має підвищену зносостійкість – чудовий матеріал, але досить дорогий, щоб бути лідером. Пальму першості серед матеріалів для надувних човнів тримає PVC. Ви можете зустріти величезну кількість різних найменувань термопластичних матеріалів, але всі вони є PVC з невеликими відмінностями в структурі. І ще одна важлива властивість PVC – це його ЦІНА!

Отже, якщо говорити про матеріали для надувних човнів, то вибирати доводиться з HYPALON або PVC. Порівняємо ці два матеріали в таблиці.

За основними параметрами ці матеріали дуже схожі: сучасні технології та досягнення науки у виготовленні PVC матеріалів крок за кроком зменшують ці відмінності. З практичного боку найбільш важливими відмінностями є:
• ТЕРМОСТІЙКІСТЬ. За цим показником HYPALON є набагато кращим для використання в країнах зі спекотним кліматом (екватор, субекватор, тропіки і деякі суб-тропічні країни), де поверхнева температура на човні може сягати 80-90°C. PVC також вельми поширена в цих країнах, але Ви маєте бути більш обережними з вашим човном. У країнах із середнім і прохолодним кліматом ця відмінність повністю зникає.
• ТЕРМІН СЛУЖБИ. PVC більш чутлива до UV-випромінювання ніж HYPALON. Але зараз спеціальні хімічні добавки, що використовуються при виготовленні PVC, практично вирішили цю проблему – 10-річний термін служби човнів з PVC є більш ніж достатнім.
• ЦІНА. На даний момент HYPALON в 5-6. Разів дорожче, ніж PVC. В результаті, човен, виготовлений з HYPALON, майже в 2 рази дорожчий за аналогічний PVC човен для розбірних човнів і на 40-60% дорожчий для RIBів. Різниця є більш ніж відчутною.

ВИСНОВОК: Купуйте човен з HYPALON, якщо Ви маєте намір використовувати його в спекотному кліматі, або якщо Ви шукаєте престижний човен і не дбаєте про його ціну. У всіх інших випадках човен з PVC є набагато кращим варіантом.

Розбірний надувний човен чи надувний човен із жорстким склопластиковим днищем (RIB)?

Розкладні човни є класичним прикладом надувних човнів, які беруть свій початок від перших надувних шлюпок для веслування і військових гумових човнів. Безумовно, сучасні надувні човни набагато вдосконаленіші: з’явилися транці для моторів, зміцнені обшивки днища, V-подібні днища і багато інших чудових деталей. Все – відмінно, крім одного – дна. Воно все ще м’яке! Іноді це є позитивним фактором, а буває і навпаки. М’яке дно дає змогу вам причалити біля якогось пустельного узбережжя, не переймаючись можливими ушкодженнями – адже дно вашого човна м’яке! Всі надувні човни є розбірними і після здування повітря легкими для транспортування. Супер! Але…
Але розбірні надувні човни можуть тільки мріяти про ті властивості, якими володіють надувні човни з жорстким склопластиковим днищем (RIBs – RIGID INFLATABLE BOATs)
RIB – це поєднання надувного човна і традиційного – щось середнє.
RIB – це можливість поєднати всі переваги надувного човна і традиційного, виключаючи всі їхні недоліки. Досить успішне і багатообіцяюче досягнення.
Наведемо приклад:
Опір м’якого днища човна, що рухається по воді, більший, ніж будь-якого іншого важчого матеріалу, наприклад металу або пластику, тобто надувний човен не найкращий вибір для перегонів. Найбільшу швидкість розвивають човни з жорстким дном. Інший момент: комфорт і відчуття стійкості жорсткого дна. Розкладні човни гарні для занять спортом і відпочинку, в тому разі, коли не потрібно нічого зайвого і потрібен найпростіший варіант човна. У човні ж з жорстким днищем ви відчуєте повний комфорт, він набагато краще пристосований для цього.
Наступний фактор: збірка! Якщо ваш човен має жорстке днище, вам не потрібно буде напружувати свої м’язи перед кожним плаванням – все готово, необхідно просто накачати і вперед!
Човен із жорстким дном не просто човен іншого типу, це зовсім інший вид розваги. На практиці багато хто стає любителями таких човнів, одного разу спробувавши його у використанні. Звісно ж, такі човни дорожчі і важчі, займають більше місця і потребують більшого догляду, тобто це те, над чим варто задуматися.

Обери свій човен GRAND

Настил із фанери, надувне дно або з рейкова слань?

Розбірний надувний човен з жорстким настилом (з дерев’яним або алюмінієвим) є традиційним надувним човном. Зазвичай настил складається з кількох секцій (виготовлених зі спеціальної водостійкої фанери або алюмінію), з’єднаних за допомогою навхрест горизонтальних алюмінієвих профілів, що лежать навхрест, і слугують каркасом.

Рейкова слань – один з найпростіших варіантів настилів для човнів: дерев’яні смуги на плоскому днищі. Це найпростіший варіант. Він не вимагає багато догляду, але водночас він не дуже міцний, оскільки днище плоске.

Надувне дно – це нововведення, яке з’явилося всього близько 10 років тому і швидко стало популярним. Внутрішній шар надувного дна, так звана двошарова тканина або матеріал зі спущеними петлями – це блискучий технічний винахід, що дає змогу виготовити надувне дно вельми високотехнологічним. Два герметичних шари тканини, вкритих надстійким ПВХ (або хайполоном), розташовані на відстані 40-50 мм від безлічі ниток (від 2 до 5 ниток на кожному см²). Будучи герметичним, цей матеріал під час надування стає надпружним і міцним. Щоб надути його, вам необхідний спеціальний насос високого тиску, оскільки номінальний тиск на надувне дно в 4-5 разів більший, ніж на надувний балон.

Двома найважливішими характеристиками надувного дна є:

• Невелика вага (надувне дно на човен завдовжки 3.5 м важить лише 7 кг, тоді як фанерний настил на цей же човен важить 24 кг).
• Ви можете забути про механічну збірку човна, тепер вам потрібно тільки надути його – і він готовий! Але, на жаль, у надувного днища є і свої мінуси:
• Надувне дно вразливіше, ніж фанерний настил. При інтенсивному використанні воно піддається стиранню, що значно скорочує його довговічність.
• човен з надувним дном дорожчий на 20-30%.

• Розбірний човен з надувним дном обирайте в тому разі, якщо вам необхідний полегшений варіант, і ви не хочете витрачати час на складання човна. Максимальный уход и бережное использование – вот то, что от вас потребуется в этом случае!
• Рейкова слань – це чудова альтернатива надувному дну, оскільки це теж полегшений переносний варіант. Такое дно допускает намного более жесткое использование, чем надувное дно. Задумайтесь над этим вариантом, если вам необходимо небольшое практичное судно и если скорость не является для вас основным критерием.
Човен з фанерним настилом однозначно є найкращим вибором у тому разі, якщо вам він необхідний для різних цілей.

ПІДВІСНИЙ ЧОВНОВИЙ ДВИГУН

Фактично є три основні критерії для вибору: назва марки (бренд), потужність і довжина ноги двигуна. Що стосується вибору бренду, то це залежить від ваших особистих уподобань, вашого смаку, конкретної ринкової ситуації тощо. Про це тут мова йти не буде. А ось інформацію про потужність двигуна ми вам із задоволенням надамо, а також про вибір довжини ноги і про такі важливі моменти, як нахил і балансування двигуна.

Як вибрати правильний ДВИГУН?

Яка потужність двигуна найбільш підходить для вашого човна? Кожен човен має найважливішу характеристику Pmax (максимальна потужність). Але це не означає, що ви повинні встановити найпотужніший двигун. Ми б хотіли прояснити ситуацію і запропонувати 3 найтиповіші вибори, які ви могли б зробити:

Вибір ЕКОНОМІЧНИЙ – потужність двигуна близько 60% від максимально можливої для вашого човна. Це дійсно вибір економії та безпеки. З таким двигуном човен йде досить повільно з повним баком, але без нічого досягає 60-70% від максимально можливої швидкості.
Вибір ОПТИМАЛЬНИЙ – потужність двигуна близько 80% від максимально можливої. У цьому випадку ви маєте: найвищий рівень безпеки на борту, розумне споживання пального, майже максимальний рівень експлуатації (різниця 10% від максимуму не є суттєвою, якщо ви, звісно, не берете участь у перегонах). Це значно подовжує термін експлуатації вашого човна. При такому виборі двигуна човен проявить себе найкращим чином. Ми рекомендуємо вам зробити саме такий вибір, як найкращий і найбільш оптимальний для вас!
Вибір ЕКСТРЕМАЛЬНИЙ – потужність двигуна досягає 100% від максимально можливої. За такого вибору ваш човен працюватиме НА ГРАНИЦІ ВСЕГО: безпеки, зношування тощо. Це переважно гоночний вибір, а також для тих, хто любить екстремальні ситуації, волосся, що розвивається на вітрі, і зазвичай бере від життя ВСЕ! Це справді приголомшливе відчуття, але тільки в тому випадку, якщо ви досить досвідчені в управлінні човном.
Потужність двигуна менше 40%: використання човна з двигуном, потужність якого менше 40% від максимально можливої, також можливе. Але тільки якщо експлуатаційні якості для вас не важливі, і ви любите насолоджуватися іншими речами. Природа така прекрасна, якщо не дуже турбувати її!
Потужність двигуна на межі 100%: Використання човна з потужністю двигуна більше, ніж дозволяє максимальна потужність двигуна, є протизаконним і небезпечним. Подумайте, будь ласка, двічі перед тим, як ухвалити рішення, оскільки від цього залежить ваше життя і життя тих, хто перебуває поруч із вами в човні. Використовуючи човен з перевантаженим двигуном, ви втрачаєте гарантійні зобов’язання на нього і можете мати серйозні проблеми із законом.

Як підібрати правильну довжину дейдвуда (ноги)?

Зазвичай відповідна довжина ноги позначена в інструкції, що додається до вашого човна. Довжина ноги стандартна і може бути такою:

Після встановлення двигуна остаточно перевірте, чи все гаразд: антикавітаційна плита двигуна має бути розташована на 25-50 мм нижче, ніж найнижча точка транця.

Як підібрати правильний гребний гвинт?

Зазвичай до кожного підвісного човнового двигуна додається стандартний гребний гвинт. Деякі постачальники двигунів продають їх окремо, отже, у вас є питання для дилера під час здійснення купівлі. Не з’ясувавши це питання, ви ризикуєте бути неприємно здивовані. Фактично, майже неможливо дати одну універсально правильну пораду щодо того, який саме гребний гвинт необхідний для вашого човна, оскільки це залежить від безлічі факторів. Питання такого роду краще довірити професіоналам, але, якщо ви вирішили підібрати його самі, то вам слід діяти за такою схемою:

Встановіть двигун і дайте йому попрацювати 10-12 хв, поки не нормалізується його потужність. Завантажте човен передбачуваною кількістю пасажирів і перевірте кількість обертів за хвилину при повному газі на найбільшій швидкості. Якщо максимальне число обертів виявиться меншим, ніж необхідно для вашого двигуна, – ПОМІняйте ГРЕБНИЙ ГВИНТ НА ТОЙ, У ЯКОГО МЕНШИЙ КРОК і перевірте ще раз число обертів. Якщо ж необхідне число обертів набралося занадто легко навіть не на повному газі, то ви повинні ВИБРАТИ ГРЕБНИЙ ГВИНТ З ВЕЛИЧІШИМ КРОКОКРАТНИМ КРОКОМ і знову перевірити число обертів. Спробуйте підібрати гребний гвинт так, щоб отримати найкращий показник на повному газі, але в жодному разі не перевантажуйте свій двигун занадто швидким гребним гвинтом (з великим кроком).

З практичних міркувань краще мати принаймні два гребні гвинти для вашого двигуна: один – для важких навантажень (з малим кроком), інший – легший варіант (з великим кроком).

Корисні поради

Як накачувати човен

Пам’ятайте: човен слід накачувати тільки після повного закінчення складання. Кожен надувний човен може складатися з декількох надувних частин, таких як багатокамерний балон, надувне днище, надувний кіль. Необхідно дотримуватися такої послідовності їх накачування: човни з фанерним настилом і надувним кілем: БАЛЛОН → КИЛЬ; човни з надувним дном і надувним кілем: БАЛЛОН → ДНО → КИЛЬ → БАЛЛОН завжди містить у собі кілька камер (відсіків), розділених гнучкою перегородкою. Послідовність накачування балона є досить важливою. Основне правило: СПРАВЛЯЙТЕСЯ ВІД ЗАДНЬОЇ ЧАСТИНИ ДО ПЕРЕДНЬОЇ – тобто насамперед необхідно накачати задні камери, потім передні. Наприклад: запам’ятайте єдино правильний спосіб накачування трьох-камерного балона, чотирьох-камерного, п’яти-камерного.

Важливо пам’ятати: Накачуйте всі камери, крім фронтальної, до досягнення 90% номінального тиску. Потім приступайте до надування фронтальної камери до повного досягнення номінального тиску. Оскільки перегородки балона гнучкі, під час накачування останньої фронтальної камери до досягнення номінального тиску ці перегородки перебуватимуть у нещільному стані. У результаті остання камера, що надувається, спровокує автоматичне підвищення тиску у всіх інших камерах до номінального рівня. Особливо зверніть увагу на те, щоб клапани були ретельно закриті пробками і щільно прилягали, після того як ваш човен надують. Пам’ятайте, що без щільно прилеглих до клапанів корків необхідний тиск не зможе підтримуватися довгий час.

Як відрегулювати ступінь накачування човна і його рівновагу?

Завдання регулювання ступеня накачування човна і його рівноваги є досить важливим для власників надувних човнів. Причина проста: загальна маса двигуна, рульового, пасажирів, паливного бака і багажу набагато більша за вагу човна. Так як же бути з рівновагою?

Правила дуже прості:
Постарайтеся розподілити весь вантаж рівномірно вздовж човна. Не допускайте скупчення вантажу в задній частині човна.
Двигун – встановлюється на транці і вам не слід його зміщувати.
Рульовий – за наявності двигуна з румпелем управління, рульовий найчастіше розташовується в задній частині човна. Найкраще рішення – використовувати панель рульового управління з дистанційною системою, яка може бути встановлена посередині або зміщена в передню частину човна. Якщо це неможливо, ви можете використовувати різні види подовжених румпелів. Це рішення не настільки вдале, як попереднє.
Паливний бак – у деяких видах двигунів передбачається спеціальне місце для паливного бака. Але найчастіше ви можете самі його вибрати. Щоб врівноважити передню і задню частини човна найкраще розташувати бак в його передній частині. Це рішення буде вдалим, особливо якщо ваш човен без вантажу, а бак повний. Звичайно, це не є необхідним у тому випадку, коли бак порожній.
Пасажири – щоб відрегулювати рівновагу, розмістіть пасажирів по всьому човну, рівномірно і не дозволяйте їм переміщатися в ньому.
Багаж – його потрібно розміщувати тільки в передній частині човна. Не забудьте накрити його якимось покривалом, щоб захистити від бризок під час вашого плавання.

Глісування і вихід на глісування.

Говорячи про управління надувним човном, необхідно сказати кілька слів про режим глісування і вихід на цей режим. Що це? Щоб розібратися в цьому, вам потрібно зрозуміти, як човен рухається на воді.
Розрізняють три найтиповіші режими руху човна на воді: ВОДОЗМІЩУВАЛЬНИЙ, ПЕРЕХІДНИЙ РЕЖИМ, ГЛІСИРУВАННЯ. Отже, спробуємо розібратися.

ВОДОТОННАЖНИЙ РЕЖИМ. У такому положенні вона або стоїть, або повільно пливе. У цьому разі опір води невеликий.

ГЛІСИРУВАННЯ. На цьому етапі човен пливе завдяки гідродинамічній підйомній силі, яка виникає внаслідок контакту дна човна з водою. При цьому опір води найменший, що дає змогу розвивати максимальну швидкість.

ПЕРЕХІДНИЙ РЕЖИМ. Цей етап є перехідним між водотоннажним і глісуванням. Чи бачили ви коли-небудь, як злітає реактивний літак? Це щось подібне. Щоб перейти через перехідний режим вам необхідно дати повний газ (або майже повний). Якщо ваш двигун досить потужний, човен моментально рушить з місця, при цьому його передня частина підніметься вгору (практично як літак). У цей момент опір води зростає до максимуму при піднятті передньої частини човна, яка утворює найбільший кут з водою (це положення називається стрибком на воді). А потім здається, що човен планує по воді і починає рухатися швидко і легко.

Зверніть увагу на ілюстрацію.

Перший малюнок показує, яка потужність двигуна необхідна, щоб розвивати різну швидкість. Ви чітко бачите найбільший опір. Після того, як човен досягне його максимуму, він починає глісувати. З цього моменту потрібно менше потужності, щоб підтримувати задану швидкість. Це означає, що човну потрібно більше потужності для швидкості 10 км/год, ніж для швидкості 15 км/год. Парадокс? Ні, це дійсно так. Під час перехідного режиму площа зіткнення дна човна з водою більша, ніж під час глісування, тобто виникає більший опір, і потрібно більше потужності. Ви бачите дві криві: зелена відповідає човну з хорошим балансуванням або тому, який важчий, а червона крива – човну з поганим балансуванням і тому, який легший. Ви помічаєте різницю?

Другий малюнок показує зміну кута атаки, як результат прискорення. Червона крива показує човен із поганим балансуванням або той, який важчий. Зелена – човен з хорошим балансуванням або той, який легший. Явище “стрибків” при виході на глісування добре відображено тут. Воно типове для всіх човнів, що глісують. На жаль, це досить небезпечно. У таких випадках ви ризикуєте перевернутися. Будьте обережні.

Ще одна помилка, що сприяє такому явищу – неправильний ступінь накачування човна і коли максимальна кількість вантажу перебуває в задній частині човна. Щоб зменшити стрибки, вам потрібно РОЗКЛАСТИ ВАНТАЖ У ПЕРЕДНІЙ ЧАСТИНІ ЧОВНА.

Як вибрати необхідний кут встановлення двигуна?

Кожен човен дуже сприйнятливий до кута встановлення ноги двигуна. Якщо цей кут неправильний, зменшується коефіцієнт корисної дії і ваш човен стає більш небезпечним. Постарайтеся при зміні кута установки знайти оптимальний варіант: найбільш стійку позицію двигуна.
А) коли двигун встановлений занадто низько, передня частина човна опускається вниз, при цьому спостерігається дуже багато бризок.

Б) коли двигун встановлений занадто високо, передня частина човна піднімається вгору, корпус човна практично не стикається з водою, втрачається рівновага і підвищується ризик перевернутися. У гребний гвинт потрапляє повітря, це призводить до такого явища, як кавітація гребного гвинта.

В) оптимальне балансування: човен йде рівно, швидко, досить стикаючись із водою, при цьому нога двигуна перебуває у вертикальному положенні.

Явище Аерації (КАВІТАЦІЇ) гребного гвинта.

Явище аерації, яку помилково плутають із “кавітацією”, означає потрапляння повітря в гребний гвинт. При цьому зростає кількість обертів двигуна за хвилину і вона стає вищою за норму. Ви напевно знаєте характерний звук “реву мотора” на різких поворотах або в інших подібних ситуаціях. Пам’ятайте, що аерація згубно впливає на двигун і значно зменшує рівень комфорту для пасажирів. Ось кілька причин, що провокують аерацію:

Яким чином правильно буксирувати човен?

Ви, звичайно, можете звичайним способом закріпити трос за буксирувальне кільце в передній частині човна і поплисти. У вас не виникне проблем, якщо вам потрібно проплисти метрів 100. Але, якщо вам необхідно подолати довшу дистанцію у відкритому морі і ви станете використовувати подібний метод, то великий шанс, що, доїхавши до пункту призначення, ви не виявите позаду себе вашого човна, який буксирується. Яким же чином буксирувати човен? Що правильно, а що ні?

– найпростіше буксирування. Це найгірший спосіб з усіх можливих. Може використовуватися тільки за невеликої швидкості буксирування (до 5 км/год), у штиль на невеликих відстанях, під постійним контролем. При великій швидкості човен може втратити рівновагу і здійснювати коливальні рухи, що створює загрозу пошкодження каната, самого човна або ж човен може перевернутися. Будьте обережні.

– інтенсивне буксирування. У цьому разі буксирувальний трос приєднано до човна через буксирувальний вузол або петлю, а трос закріплено на двох буксирувальних вузлах з обох боків балона, і він може вільно рухатися по вушку буксирного каната, як у вуздечці. Такий спосіб повністю виключає неконтрольовані рухи човна і дає можливість буксирувати його на максимальній швидкості без проблем. Ми рекомендуємо цей спосіб, як основний.

Найбільш безпечний спосіб і відповідний для буксирування човна в шторм. Ми рекомендуємо вам цей спосіб, як найбільш підходящий для далеких подорожей у відкритому морі, коли відсутня можливість знайти човен, що буксирується, якщо раптом він загубиться. За цим методом кінці троса протягуються в кільця в передній частині човна, проходять під дном і фіксуються прямо на транці. Це найміцніший і найнадійніший спосіб буксирування човна. Навіть звичайні буксирувальні вузли – досить міцні, але в штормових умовах зростає ризик несподіваних стрибків, що може спричинити пошкодження буксирувальних вузлів. Краще використовувати міцніші буксирувальні вузли.

Якщо вам довелося буксирувати інший човен. Закріпіть петлю вуздечки на транці і з’єднайте її з основним буксирувальним тросом за допомогою металевого кільця або вушка, або в інший спосіб, щоб основний буксирувальний трос вільно рухався по петлі вуздечки. Це дасть вам змогу стабілізувати момент, особливо під час зміни напрямку руху.

Заходи безпеки на човні.

На жаль, причиною настільки жорстко регламентованих правил безпеки на надувному човні стала велика кількість сумних катастроф. За даними статистики в океанах, морях, озерах потонуло дуже багато людей через свою необережність. У зв’язку з цим ми вам рекомендуємо: ПЕРШЕ: ВИ ПОВИННІ ПОПЕРЕДИТИ ВСІ МОЖЛИВІ НЕБЕЗПЕКИ, з якими МОЖЕТЕ ЗТРИГНУТИСЯ. ДРУГЕ: ВИ МАЄТЕ БУТИ ГОТОВІ УСУНУТИ ЇХ, ЯКЩО ВОНИ ВИНИКНУТЬ. “Бути готовим” означає мати все необхідне для безпеки обладнання, знати, як правильно поводитися в разі небезпеки, чітко дотримуватися правил безпеки. Найкращий спосіб дізнатися правила безпеки на воді – відвідувати спеціальні курси. Ми постараємося розповісти вам про найважливіші моменти.

Оснащення обладнанням, необхідним для дотримання заходів безпеки.

Особисті плавучі засоби (ОПЗ).

Особисті плавучі засоби мають бути в наявності на кожному човні в обов’язковому порядку, відповідно до всіх законів поведінки на воді в будь-якій країні світу. Існує безліч різних видів ЛПЗ: жилет для плавання з підтримкою для шиї, надувна куртка з підтримкою для шиї, полегшена куртка без підтримки для шиї, рятувальні засоби для кидання безпосередньо у воду: подушки, надувні круги, підковоподібні буйки, надувний рятувальний одяг (жилети, штани і так далі).

Щоб придбати надійні та легальні ОПЗ, краще звернутися до їхнього офіційного розповсюджувача і пред’явити свої вимоги до рятувальних засобів. У будь-якому разі ОПЗ повинні мати офіційний сертифікат якості. ПАМ’ЯТАЙТЕ, ВІД ВИБОРУ РЯТУВАЛЬНИХ ЗАСОБІВ ЗАЛЕЖИТЬ ВАШ ШАНС ЗАЛИШИТИСЯ В ЖИВИХ.

Вогні навігації та сигнальні пристрої.

Керування човном без вогнів навігації, по-перше, нерозумно, а по-друге, протизаконно. Перевіряйте справність ваших вогнів і підтримуйте їх у робочому стані. Ознайомтеся з місцевими правилами навігації, щоб у вас не було проблем з розшифровкою сигналів. А також перевірте наявність усіх необхідних дозволів на сигнальне обладнання, оскільки в різних країнах вони різні. Не забудьте про звукові сигнали, такі як: свистки, сигнальні сирени та візуальні сигнали лиха (сигнальний спалах, димовий спалах або навіть звичайний електричний ліхтар), які обов’язково потрібно мати на борту.

Транспортування і зберігання човна

Правильний тент для вашого човна

Наявність тенту, що повністю вкриває човен, дуже важлива для вашого човна. Він захищає від дощу і пилу. Але, перш за все, він має захищати надувний балон від стирання і пошкоджень – це його основна функція. Щоб продовжити довговічність вашого човна, ми рекомендуємо використовувати якісні тенти для нього. Зазвичай всі виробники надувних човнів постачають захисні тенти, як додаткове обладнання. GRAND може надати вам тенти для будь-якої моделі човна: від найменшої до найбільшої. У вас також є інша можливість – замовити тенти в будь-якому іншому місці, але тоді вам необхідно враховувати таке (з нашого досвіду): Тент має захищати всю поверхню човна, зокрема й конуси. Краще використовувати міцні закріплення, а не гумові кільця, вушка тощо, які не закріплюють на 100%. Це важливо в тих випадках, коли ви перевозите човен на трейлері автомагістраллю. Всі краї і куточки тенту повинні мати додаткові кріплення.

Матеріал, з якого виготовлений тент, не повинен пропускати воду, але в той же час він повинен пропускати повітря. Далеко не найкращий варіант, використовувати “не дихаючий” тент, оскільки це може призвести до скупчення пари, що шкідливо для деяких частин човна і внутрішнього оснащення. Що стосується кольору тенту, ви маєте враховувати, що під прямими сонячними променями температура під тентом збільшується, і у зв’язку з цим краще вибрати білий колір. Але тоді це зовсім не практично, оскільки тент швидко набуває брудного вигляду. Таким чином, для спекотного клімату найкращим варіантом буде світло-сірий колір. Зверніть особливу увагу на якість тканини і стійкість її кольору. У разі неакуратності ваш човен може бути зіпсований, без єдиного шансу повернути його до первісного стану.

Як вибрати трейлер для перевезення човна?

Найкращий спосіб для перевезення RIBів і навіть розкладних човнів – це скористатися трейлером. При правильному виборі трейлера всі операції, пов’язані з перевезенням човна, стають простими і безпечними. Як вибрати правильний трейлер? Ось кілька порад:
Розмір трейлера і його вантажопідйомність мають відповідати розмірам вашого човна і його вазі. Перевірте за інструкцією параметри вашого човна. Неправильно буде вибрати трейлер більшого розміру, оскільки ви згадуватимете про свій неправильний вибір щоразу, коли витягуватимете свій величезний трейлер на пляж.
Що більша площа корпусу човна і площа його зіткнення з трейлером, то краще. Краще вибрати трейлер з великою кількістю роликів і великими поздовжніми балками. Переважно використовувати поздовжні балки, а не ролики, оскільки місце зіткнення роликів набагато менше, ніж балок. Вам необхідно підігнати ролики або балки під форму човна. Лінія кіля – найкраще місце дотику і водночас найміцніше у всьому корпусі. Краще купувати потужний трейлер з потужними ресорами, великими гальванізованими колесами для використання в прибережній зоні.

Після того, як ви вибрали потрібний трейлер, кілька порад щодо його використання: Човен має бути належним чином надутий. Під час перевезення човна в трейлері використовуйте передній буксирувальний вузол для RIBів і бічні буксирувальні вузли для розкладних човнів. Опустіть вниз ногу двигуна і закріпіть її на опорній стійці, передбаченій для цього в трейлері. Ретельно закріпіть човен ременями, скористайтеся при цьому передніми, задніми і бічними буксирувальними вузлами. Якщо вам необхідно перевозити човен на довгі відстані, використовуйте для нього тент, щоб уникнути стирання і різних ушкоджень балона і корпусу через каміння та пил, які трапляються по дорозі.

Як правильно скласти човен для його подальшого зберігання

Іноді така процедура, як складання човна може виявитися проблематичною, якщо ви не знаєте, як правильно це робити. На жаль, іноді бувають випадки, коли після того, як ви спускаєте повітря і згортаєте човен, він стає більшим, ніж його сумка для перенесення. У цьому випадку вам важко упакувати човен у сумку, щоб ви не робили. Зрозуміло, це залежить від вашого вміння, але будьте впевнені, що після кількох спроб ви навчитеся це робити. Дотримуйтесь таких правил: Спустіть повітря з човна і від’єднайте всі знімні частини: настил, лавки, весла (до речі, саме час помити ваш улюблений човен); Закрийте стрижні кочетинок заглушками, щоб уникнути пошкоджень балона; Створіть вакуум у човні, використовуючи пневматичний шланг для спускання повітря або ножну помпу; Складіть транець, притисніть балон до транця; Складіть балон у човен;
Скрутіть човен у напрямку від передньої частини до транця (може вийти кілька згинів);
Натисніть на складений човен самі або покладіть що-небудь важке на нього на 5-10 хв., для того, щоб з човна вийшло повітря, що залишилося; Зв’яжіть складений човен мотузкою або ременем.

Якщо йдеться про жорсткий надувний човен, рекомендації ті самі. Єдина відмінність – вам необхідно скласти балон у корпус і простежити, щоб балон і корпус не пошкодилися. Також не забудьте залишити клапани наповнення відкритими, коли ви упаковуєте човен.

Зберігання човна на воді

Догляд за човном у таких умовах дуже необхідний – у будь-який момент може піти дощ. Принаймні, ви маєте бути до цього готові. Щоб уникнути будь-яких сюрпризів, дотримуйтеся кількох простих правил: Надійно кріпіть ваш човен до причалу або до морського понтона щоразу, коли залишаєте його у воді;
Навчіться кількох нескладних морських вузлів, щоб кріпити човен. Це заощадить ваш час (не потрібно щоразу ставити човен в укриття);
Підніміть і закріпіть двигун; Якщо у вас є можливість, обов’язково витягніть бак і весла з човна; Не забудьте накрити човен щільно прилеглим тентом. Краще використовувати стандартні тенти для вашого човна (див. список аксесуарів до човнів);
Якщо ви припускаєте надовго залишати човен у воді під сонячними променями, необхідно трохи знизити тиск у балоні та інших надувних частинах човна. Це знизить ступінь ризику пошкодження човна внаслідок підвищення тиску через температуру.

Зберігання човна в приміщенні.

Для зберігання човна виберіть сухе, затінене приміщення, що обігрівається, зі стабільною температурою. Якщо є можливість, краще розкласти човен і трохи надути його. Це буде найкращий спосіб. Якщо такої можливості немає, ми рекомендуємо вам відкривати човен час від часу (раз на 2-3 місяці) для перевірки. Не скручуйте складений човен: чим менше складок на ньому, тим краще. Постарайтеся, робити якомога менше складок на ньому. Зрозуміло, човен має бути чистим і сухим, коли ви залишаєте його на зберігання. Постарайтеся, щоб всі частини, в яких може залишитися вода (подушки та інші тканинні аксесуари), зберігалися окремо в досить сухому місці.

Зберігання човна в зимовий період

Звичайно, найкращий варіант – не залишати човен на вулиці (ви тільки уявіть, ваш улюблений човник під снігом). Але це просто порада. А якщо у вас все-таки (на жаль) немає іншого виходу, запам’ятайте:
– Низька температура. Низька температура не пошкоджує тканину (найменша робоча температура більшості човнів до -300С), але є обмеження: оскільки тканина втрачає еластичність при низькій температурі, виникає проблема під час пересування і складання човна. У цьому разі вам потрібно спочатку нагріти її в приміщенні.
– Тент. Для тривалого зберігання недостатньо стандартного тенту. Він має бути більшим, з великим вільним простором навколо човна для вентиляції. Розмір тенту має давати змогу накрити весь човен повністю, а не тільки його верхню частину. Досить гарна ідея, зробити своєрідний каркас навколо човна для тенту, який матиме вигляд, як навіс – маленький будиночок для човна на зимовий період.
– Трейлер. Якщо човен перебуває на трейлері, постарайтеся встановити його на будь-якій твердій і стійкій основі, щоб зняти навантаження з коліс і ресор.
– Двигун. У зимовий період у вас є чудова можливість віддати двигун на технічний ремонт у майстерню. У будь-якому разі ви не повинні залишати двигун у човні на вулиці в зимовий період, краще його зняти.

Утримання, технічне обслуговування і догляд за човном

Порівняно з дерев’яними, алюмінієвими або човнами зі скловолокна, надувні човни вимагають більшого догляду. Але при правильному і належному технічному обслуговуванні та догляді ви можете повною мірою насолодитися вашим човном і його можливостями. Насправді догляд за човном після того, як ви ним скористалися, не складний, але він значно подовжує термін його експлуатації. Утримуйте човен у чистоті та стежте, щоб під час зберігання він був сухим. Правильне технічне обслуговування і ремонт – найкращий спосіб отримувати задоволення від вашого човна протягом тривалого часу.

Як чистити і мити човен

Це зовсім не складно! Найскладніше змусити себе зробити це. Мийте і сушіть човен щоразу, коли витягаєте його з води. Після того, як човен розібрано, промийте його сам і всі його частини великою кількістю мильної води.
Якщо човен занадто брудний – використовуйте для його очищення спеціальні засоби (найкраще з позначкою для ПВХ або для полімеру). Не використовуйте розчинники, кислоти та інші хімікати, які не передбачені для ПВХ і полімеру. Це може призвести до пошкодження човна, і такий випадок не передбачається гарантійним зобов’язанням.
Для чищення човна використовуйте бавовняну тканину або губку, щоб уникнути механічних пошкоджень під час миття човна.
Не варто докладати великих зусиль під час чищення човна, його матеріал дуже схильний до пошкоджень. Завжди сушіть човен після чищення. Чим швидше, тим краще. Якщо човен залишається надовго вологим (особливо в теплому місці), можуть пошкодитися його дерев’яні частини, покриття, фарба, анодований матеріал тощо.
Щоб не було серйозних проблем з човном, ніколи не сушіть його під прямими сонячними променями, особливо коли він сильно надутий. Перед сушінням здувайте човен, залишаючи в ньому трохи повітря тільки для того, щоб він тримав форму.

Догляд за дерев’яними частинами човна

Всі дерев’яні частини надувних човнів виготовлені зі спеціальної морської клеєної фанери або дерева, стійких до впливу води. Всі вони покриті спеціальною морською фарбою, лаком або ламінатом. Такі фарби і покриття також дуже стійкі до впливу води. Під час експлуатації човна на пофарбованих і ламінованих частинах можуть виникнути дрібні тріщини або подряпини, тоді вода проникає до дерева і воно починає розбухати. Якщо фанера передбачена для морської експлуатації, ви можете не хвилюватися, оскільки її шари проклеєні спеціальним водовідштовхувальним клеєм.
По суті, пошкодження фарби або ламінату не є небезпечними для вашого човна. Але якщо для вас важливий зовнішній вигляд вашого човна і його довговічність – краще, все-таки, полагодити його.
Для цього:
– Перевірте стан усіх дерев’яних частин після закінчення сезону. Відзначте всі пошкоджені місця.
– Просушіть всі пошкоджені частини в добре провітрюваному сухому місці.
– Нанесіть на пошкоджені місця спеціальну морську фарбу в 2-3 шари Для фарбування краще використовувати двокомпонентні поліуретанові фарби. Оскільки вони найбільш зносостійкі.

Догляд за металевими частинами човна

Є три основні метали, які використовуються в човнах: нержавіюча сталь, латунь і алюміній. Головний мінус, що впливає на знос металу – корозія. Нержавіюча сталь найкраще протистоїть корозії і не вимагає додаткового покриття. У морських цілях використовують різні види сплавів, з нержавіючої сталі, і всі вони мають різний ступінь антикорозійного захисту, а також різну ціну. Наприклад:
– Alloy 316 (DIN) – або A4: один з найкращих сплавів, який ніколи не іржавіє.
– Alloy 304 (DIN) – або A2: після тривалого використання може трохи поржавіти, але її легко видалити з поверхні за допомогою звичайних мийних засобів без використання абразивів. Ціна прийнятна.
Латунь теж досить непогано захищена від корозії, але здебільшого всі латунні частини нікельовані або хромовані.З одного боку латунний виріб набуває вигляду, схожого на нержавіючу сталь. А з іншого він додатково захищений від окислення (під час окислення латунь набуває брудного вигляду і швидко покривається плямами). Алюміній не такий стійкий до корозії як нержавіюча сталь або латунь. Тому обов’язково потрібен додатковий захисний шар. Найчастіше в таких випадках використовують анодоване покриття, яке механічно запобігає корозії. Усі інші способи (фарбування, лакування тощо) не настільки ефективні. Ви одразу помітите, коли зникне анодоване покриття: алюміній набуде брудного вигляду. На жаль, якщо це сталося, ви вже нічого не вдієте. Анодування алюмінію (як і нанесення покриття на латунь) проводиться тільки в промислових умовах. Отже, якщо захисне покриття на деталях зіпсувалося, піддалося корозії, вашим найкращим рішенням буде – замінити ці частини. Особливу увагу приділіть корозії електрообладнання. У цьому разі необхідно простежити, щоб різні метали не стикалися (наприклад, латунь і алюміній), оскільки за такого контакту миттєво відбувається електролітична реакція, яка чинить шкідливішу дію, ніж звичайна корозія.

Догляд за пластиком і скловолокном

На надувному човні ви можете знайти досить багато різних пластикових деталей: кочети, веслові упори, веслові лопаті, клапани, ручки, поручні тощо. Вони можуть бути виготовлені з різного пластику, наприклад, ПВХ, поліпропілену, поліестеру, синтетичних полімерів тощо.
Основні складнощі з пластиком такі:
– Тріщини на поверхні, втрата кольору і каламутність під впливом УФ променів.
– Незворотна деформація поверхні. Усі види пластику не мають кристалічної структури і під час тривалої експлуатації найчастіше зазнають пластичної деформації.
Утримання пластичних частин у чистоті значно подовжує їхню довговічність, але повністю не захищає від пошкоджень. Переважно всі види пластику мають спеціальні добавки, які підвищують опірність руйнівній дії УФ променів і можуть трохи відтермінувати старіння пластику. Будьте обережні під час вибору хімічних препаратів для чищення пластику, оскільки в разі неправильного чищення, пластик може бути серйозно пошкоджений. Якщо ж ви хочете скористатися чим-небудь іншим, окрім звичайної мильної води, переконайтеся, що засіб для чищення, який ви маєте намір використовувати, підходить для того виду пластику, який ви будете чистити.
У продажу ви так само можете знайти так звані “відновлювальні засоби” (хімікати), які можуть на деякий час поліпшити зовнішній вигляд пластику. На жаль, ця дія тільки тимчасова. Так само вам потрібно бути уважнішими з відновлювальними засобами, що містять силікон, оскільки:
– Поверхня, вкрита силіконом, що містить відновники або чистячі речовини, набагато гірше піддається склеюванню.
– Дуже часто силікон може бути основною причиною розбіжності швів. Якщо він проникає в місце з’єднання, значно знижується здатність пластику склеюватися. Найкращий спосіб не допустити таку проблему – захищати човен від дії УФ променів, використовуючи тент і знизити час, коли човен перебуває під дією прямих сонячних променів.
Що стосується скловолокна, тут проблема схожа з попереднім випадком. Декоративне гелеве покриття, яке передбачене для всіх частин зі скловолокна, можна полірувати для отримання дзеркального блиску, використовуючи спеціальні полірувальні засоби. Обробляючи такими засобами скловолокно, ви повинні звертати увагу на вміст у них розчинників та інших активних хімічних елементів. Вони можуть розчинити гелькоут і пошкодити форму.

Технічне обслуговування електрообладнання

Для будь-якого електрообладнання існує одна основна проблема, спричинити його пошкодження може корозія. Навіть враховуючи, що більша частина електрообладнання оброблена антикорозійним покриттям, залишаються контакти, які часто покриваються плямами через окислення. У солоній воді проблема, звичайно, посилюється. Отже, догляд за електрообладнанням не складний: вам потрібно стежити, щоб контакти були якомога сухішими. Ми вам рекомендуємо помістити всі контакти в гнучкі ізоляційні трубки. Перевірте всі кабельні основи та з’єднання на наявність корозії. Якщо в результаті перевірки ви виявите що-небудь, обов’язково очистіть це місце. Огляньте кріпильні деталі акумулятора. Висушіть, помийте і затягніть його. Відкрийте і помийте вогні навігації, перевірте, чи не потрапляє в них вода, і чи справна лампа розжарювання. Замінюйте лампи розжарювання щосезону. Якщо ви використовуєте звичайні перемикачі, а не перемикачі-автомати, то періодично необхідно перевіряти відповідні запобіжники. Було б добре, якби ви теж їх міняли щосезону.

Поради щодо ремонту човна

Ваш човен, як будь-який вид транспорту, час від часу потребує ремонту. Що менше ви за ним доглядатимете, то більше у вас буде з ним проблем. Різноманітність можливих пошкоджень дуже велика: від невеликого проколювання до повного руйнування. І кожна проблема потребує особливого підходу для вирішення. Що серйозніша поломка, то професійніше необхідна допомога. Зрозуміло, в разі особливо серйозної поломки, потрібен професійний ремонт у сервісному центрі. Але насправді більшу частину пошкоджень можна усунути в непрофесійних умовах. Під час використання надувного човна дуже важливо знати, як усувати дрібні поломки, оскільки вони можуть статися в будь-який момент, і не завжди зручно звертатися до професіонала. Отже, давайте спробуємо розібратися, як це робити.

Необхідний набір інструментів для ремонту

Набір інструментів завжди має бути у вас, якщо ви зібралися вирушити в човнову прогулянку. Найнеобхідніші інструменти:
– Клаптики різних розмірів, щоб у разі потреби ставити латки на місця пошкодження човна (ви можете їх взяти з човнового ремкомплекту або придбати окремо у вашого дилера). 10-15 клаптиків достатньо. Переконайтеся, що ці клаптики з того ж матеріалу, що і човен (ПВХ або хайполон).
– Двокомпонентний клей (100 мл), що підходить для вашого типу човна (ПВХ або хайполон). Перевірте, чи повний тюбик з клеєм і чи надійно він закритий. Уважно ознайомтеся з інструкцією застосування.
– Невелика поліетиленова ємність для приготування клейової суміші.
– Щітки середнього розміру (1-2 штуки).
– Невеликі ножиці, ніж або леза.
– Водовідштовхувальний наждачний папір і липка стрічка для маскування. Усе це не складно взяти з собою, головне не забути!

Ремонт клапана наповнення

Пошкодження клапана наповнення одне з найтиповіших пошкоджень. Проблема може бути різною: втрата заглушки клапана, витік повітря через впускний клапан, витік повітря на проміжку між самим клапаном і балоном човна. У більшості випадків єдиним виходом може бути заміна або перевстановлення клапана. Ви можете зробити це на станціях технічного обслуговування або самостійно (в останньому випадку вам будуть потрібні спеціальні інструменти для заміни клапана). Для демонтажу клапана ви повинні: 1. здути човен 2. сильно затиснути гайку клапана через балон човна (можливо навіть чимось механічним на кшталт лещат), але обережно, щоб не пошкодити сам балон. 3. встановіть механізм для встановлення клапана і викрутіть корпус клапана з гайки, яка повинна залишатися всередині балона човна.

Після того як демонтаж закінчено, перевірте стан клапанів на наявність пошкоджень, тріщин, деформацій. Як правило, краще для заміни використовувати новий клапан.

Для встановлення клапана ви повинні:
1. Встановити гайку клапана всередину балона або використати стару, якщо вона в хорошому стані (тільки обов’язково помийте її).
2. Покласти спеціальний морський герметик для ущільнення в різьбу клапана і в ті місця, які стикаються з балоном.
3. Вкрутити рукою корпус клапана в гайку. Потім затягнути його тугіше, утримуючи гайку клапана через балон (як і під час демонтажу).
4. Залишити клапан на 24 години для стабілізації герметика.
5. Перевірити герметизацію, використовуючи мильну воду.

Усунення витоку повітря

Витік повітря – основна проблема, з якою стикаються власники надувних човнів. Тиск повітря надає човну пружність і надійність, якщо ви його втрачаєте, ви втрачаєте і решту. Не існує надувних човнів на 100% герметично закритих! Витік повітря відбувається в будь-якому човні. Питання в тому, скільки повітря втрачається. Як встановити скільки саме повітря втрачається? У тому випадку, коли тиск зменшується менше, ніж на 20% на добу, ваш човен в порядку, це допустима норма. Такий човен може перебувати без додаткового накачування до 3-5 днів. Якщо ж втрата тиску становить понад 20% на добу, вам варто звернути особливу увагу на такий витік. Такий човен стає м’яким швидше ніж за 1-2 дні.

До теперішнього часу найкращим способом виявити місце витоку повітря залишається мильна вода. 1. приготуйте суміш: змішайте 1:1 рідке мило і воду. 2. надуйте човен до максимально допустимого рівня тиску. 3. нанесіть суміш на всю поверхню човна для перевірки. Якщо витік є, то його місце ви виявите негайно: ви помітите цівку маленьких бульбашок. Часто джерело витоку повітря дуже невеликих розмірів, і досить проблематично виявити його. Скористайтеся такою схемою пошуку:

КЛАПАНИ НАПОВНЕННЯ → ПЕРЕТИН ШВІВ НА БАЛОНІ → УСІ ПЕРЕХРЕСНІ ШВИ → УСІ ПОЗДОВЖНІ ШВИ → ПОВЕРХНЯ ТКАНИНИ.

Пояснення: причиною близько 50% усіх неполадок, пов’язаних із витоком повітря, є клапани наповнення, і основна проблема в тому, що клапани не закриті заглушкою, не щільно затягнуті, невідповідні або деформовані пробки, пошкоджені кільця герметизації. – близько 20% усіх витоків мають джерело на швах. – близько 30% витоків мають місце на поверхні тканини: різні ушкодження (маленькі проколи, порізи) і ушкодження внаслідок стирання. Після того, як ви виявили джерело витоку повітря, позначте його незмивним маркером і очистіть поверхню для ремонту.

Як склеювати?

Кілька слів про клей загалом. По-перше, клей, який ви збираєтеся використовувати, має підходити для цієї мети. Ви можете придбати його у дистриб’ютора човнів або в спеціалізованому магазині. Залежно від типу матеріалу, з якого виготовлений ваш човен, вам знадобиться клей для ПВХ або для хайполона. Це різні клеї. Обов’язково зробіть правильний вибір для вашого човна і не забудьте прочитати інструкцію перед тим, як придбати клей.
Клей може бути однокомпонентним або двокомпонентним. Так у чому ж різниця? Однокомпонентні клеї найчастіше є багатоцільовими. Вони простіші у використанні, ніж двокомпонентні. Але стійкість однокомпонентного клею не така висока, особливо в спекотну погоду. У двокомпонентних клеях присутній другий компонент, так званий “затверджувач”, який стимулює полімеризацію клею і тим самим підвищує його надійність і термостійкість елементів склеювання.
Наші рекомендації: – однокомпонентний клей застосовуйте для легкого недовготривалого ремонту, в тому випадку, коли у вас немає можливості відремонтувати пошкодження двокомпонентним клеєм. – двокомпонентний клей кращий у будь-якому разі. Використовуйте його, як основний.

Технологія застосування клею в разі поломки досить проста:
1) Визначте місцезнаходження пошкодження і підберіть або виріжте відповідну латку.
2. Приготуйте суміш із клею: змішайте затверджувач із клеєм у необхідній пропорції та ретельно перемішайте. Пропорція затверджувача завжди вказується в інструкції для клею. Найчастіше пропорція становить близько 4-5%, тобто 4-5 частин затверджувача на 100 частин клею. Використовуйте суміш максимум протягом 1 години, оскільки він швидко висихає.
3) Визначте межі місця склеювання на човні липкою стрічкою, щоб скоротити витрату клею.
4. обережно почистіть і помийте обидві поверхні склеювання. Якщо у вас хайполоновий човен, вам обов’язково потрібно поскоблити поверхню склеювання на човні і латку за допомогою наждачного паперу до стану, коли поверхня стане повністю матовою (для ПВХ це не обов’язково).
5. Нанесіть перший тонкий шар готової суміші на обидві поверхні і сушіть їх 20-25 хвилин.
6. Нанесіть другий тонкий шар готової суміші на обидві поверхні і сушіть їх близько 5 хвилин.
7. Зніміть липку стрічку, покладіть латку на раніше позначене місце і притисніть.
8. Помістіть готовий виріб на жорстку і плоску поверхню і притисніть місце склеювання якомога сильніше. Використовуйте для цього металевий валик або інший предмет циліндричної форми (скляну пляшку, різні валики).
9. Залиште човен на 2 дні в спокійному стані, не надуваючи його. Якщо ви робите термінове лагодження, залиште човен принаймні на 2 години без руху, а потім надуйте його при мінімальному тиску. Через 2 години шви мають 70% міцність, чого може бути достатньо, щоб досягти місця призначення, якщо плисти обережно.

Ремонт проколів і подряпин

Проколи і подряпини можуть з’явитися внаслідок стирання або безпосереднього проколювання. Оскільки це не є серйозним пошкодженням, ви можете відремонтувати ваш човен однією латкою із зовнішнього боку. Підбираючи потрібний розмір латки, пам’ятайте: вона має бути хоча б на 12-15 мм більшою, ніж пошкоджена поверхня. Тобто діаметр латки для проколу має бути не меншим за 25 мм. Заплатки для подряпин повинні мати форму самої подряпини плюс 12-15 мм навколо.

Ремонт порізів

Порізи є досить серйозними пошкодженнями. Найкращий спосіб усунути цю проблему – приклеїти дві латочки: одну – з внутрішнього боку, іншу – із зовнішнього. Якщо розташування внутрішньої латки проблематичне, зашийте поріз нейлоном (поліестером) і приклейте тільки зовнішню латку. Розмір латки має бути не меншим за 25-40 мм понад ділянку порізу. Поріз до 50 мм можна відремонтувати, використовуючи звичайний набір інструментів. Якщо пошкодження великих розмірів, найкраще довірити ремонт професіоналам з офіційних сервісних центрів.

Ремонт комплектуючих деталей

Для склеювання комплектуючих деталей човна скористайтеся стандартними рекомендаціями для склеювання. Спеціальних рекомендацій не передбачено. Єдина проблема полягає в підборі правильних комплектуючих деталей (фіксатор сидінь, підйомні та буксирувальні вузли тощо). Ми рекомендуємо звернутися за поясненням до дилера.

Ремонт швів балона

Пошкодження швів – одна з найбільш серйозних проблем. Проводити ремонт швів можна тільки в сервісних центрах. У разі непередбачених ушкоджень швів: Постарайтеся прокласти латки із зовнішнього боку, щоб зберегти герметичність; Додавайте якомога більше клею, стільки, скільки може затвердіти; Не надувайте сильно балон, підтримуйте якомога нижчий тиск, за якого можна розвинути низьку швидкість і триматися ближче до берега; Якнайшвидше зверніться до сервісного центру для проведення професійного ремонту.

Ремонт скловолокна та гелькоуту.

Якщо ви власник човна з жорстким склопластиковим днищем, для вас кілька слів про ремонт склопластику. Технологія ремонту склопластику не складна, але професійні знання і вміння не завадять. Для цього ми рекомендуємо вам звернутися до професіоналів для здійснення ремонту пошкоджень корпусу. У разі непрофесійної роботи, ви можете ще більше нашкодити.
Але, якщо ви все ж хочете спробувати, ми дамо вам кілька порад. Склопластик являє собою поєднання двох основних компонентів: полімеру і самого скловолокна. Для кращого зовнішнього вигляду будь-який вид склопластику покривається декоративним зовнішнім шаром – гелькоутом (різновид полімеру). Полімер сам по собі має рідкий вигляд, але після додавання затверджувача, він стає неймовірно твердим.
Є два найпоширеніші види полімеру: епоксид і поліефір. Поліефір один з найбільш часто використовуваних матеріалів у морській промисловості для виготовлення корпусів човнів. Отже, якщо у вас жорсткий надувний човен, 95% того, що у вас поліефір. До початку ремонту дуже важливо знати, з якого виду полімеру виготовлений ваш човен, оскільки різні його види не поєднуються. Зверніть на це увагу під час купівлі човна. Виробники скловолокна роблять його декількох видів: скловолокон (скловолокно змотане в бобіни), скломат і склотканина. Склоровінг застосовують переважно для промислових машин, а скломат і склотканина цілком підходить для звичайного ремонту. Кілька загальних рекомендацій для найбільш типових дефектів:

Царапины на гелькоуте Якщо подряпини не глибокі (до 0,2 мм), але вас турбує зовнішній вигляд човна, ви можете просто відшліфувати його наждачним папером (підійде 800, 1200, 1500) і відполірувати його за допомогою спеціального засобу до дзеркального блиску. Якщо ж подряпини досить глибокі і шар гелькоуту значно пошкоджений, потрібно очистити пошкоджену ділянку, нанести порцію гелькоуту (ви можете придбати його в будь-якому спеціалізованому магазині та у вашого дилера – не забудьте перевірити колір. ), а потім необхідно відшліфувати його до плоскої поверхні і відполірувати до блиску.

Тріщини на корпусі та порізи корпусу. Такого роду дефекти досить складно піддаються ремонту, і в цьому разі потрібні спеціальні знання. Якщо ви помітили тріщини або порізи на корпусі, найкраще звернутися за кваліфікованою допомогою на станцію технічного обслуговування.