Олег Басілашвілі

Олег Басілашвілі (Олег Валеріанович Басилашвілі ) – радянський/російський актор кіно і театру.

• Біографія
• Основні досягнення Басілашвілі
• Важливі дати біографії Басілашвілі
• Цікаві факти з життя Басілашвілі

Біографія

Олег Валеріанович Басилашвілі з’явився на світ 26 вересня 1934 року в Москві. Батько, Валеріан Миколайович Басилашвілі, був директором Московського політехнікуму зв’язку. Мати, Ірина Сергіївна Іллінська, була відомим науковцем, доктором філологічних наук, автором «Словника мови Пушкіна». По батьківській лінії предки Басилашвілі були простими грузинськими селянами, а по материнській лінії – духовними особами (дід – архітектор храмів).

У Москві ж минуло дитинство Олега. Нічим примітним воно не відрізнялося та було таким же, як і в мільйонів інших дітей. Вже під час навчання у школі Олег цікавився театром. Взагалі він відрізнявся гуманітарним складом мислення. Самим його улюбленим предметом була математика.

Після закінчення війни Олег підготувався до вступу в Школу-студію МХАТ. Вступні іспити далися йому легко, і він вступив на курс Павла Массальского. У студентські роки він познайомився з красунею Тетяною Дороніною, і в 1955 році вони одружилися. Весілля було скромним, навіть без сукні і кілець.

Закінчив Школу-студію Басилашвілі в 1956 році. Оскільки він демонстрував посередні успіхи, Олега запросив до себе лише Сталінградський драматичний театр. А ось Дороніну запрошували багато театрів, але вона вирішила працювати тільки разом з чоловіком. В результаті вони обидва влаштувалися в Ленінградський театр імені Ленінського комсомолу. У тому ж 1956 році Басилашвілі з’явився в кіно, знявшись у фільмі «Наречена».

У 1959 році Дороніної надіслав запрошення Великий драматичний театр ім. Горького. Тетяна сказала, що буде працювати в театрі тільки в тому випадку, якщо там буде працювати і її чоловік. Директор театру Георгій Товстоногов погодився. Першою постановкою Басилашвілі став спектакль «Варвари», де актор зіграв Степана Лукіна. У тому ж році він знявся у фільмі «Гаряча душа» і «Піднята цілина».

У 1963 році Басилашвілі і Дороніна розлучилися. Пізніше Олег казав, що вдячний чоловіка за її ініціативу розлучення, оскільки їх шлюб у майбутньому був уже неможливий, — характери стали занадто різні. Наступною дружиною актора стала Галина Мшанская. У них народилося двоє дочок: Ксенія Басилашвілі і Ольга Мшанская.

З 1967 року Басилашвілі став більше зніматися у комедійних фільмах. До кінця десятиліття він знявся в картинах «Живий труп» (1968), «Неймовірний Ієгудиїл Хламида» (1969), «Мертві душі» (1969).

У 1975 році Басилашвілі пропонували роль Іполита в картині «Іронія долі, або З легким паром!», але актор відмовився через смерть батька.

Найвдалішим періодом в кінокар’єрі Басилашвілі став кінець 1970-х і початок 1980-х років. У 1977 році роль Самохвалова у «Службовому романі» зробила Басилашвілі відомим у всьому Радянському Союзі. Після цього Олег працює з Ельдаром Рязановим у фільмах «Осінній марафон» (1979), «Про бідного гусара замовте слово» (1980), «Вокзал для двох» (1982). Під час зйомок в «Вокзалі» Олег познайомився з Людмилою Гурченко і називав її після цього своєю улюбленою актрисою.

До кінця 1980-х років Басилашвілі вже став депутатом Верховної Ради СРСР. А в 1990 році його обрали народним депутатом РРФСР. На початку 1990-х років акторові доводилося зніматися в основному в серіалах, оскільки вітчизняний кінематограф переживав далеко не найкращі часи.

У 1997 році Олег випустив диск своїх пісень «Дощові псалми» на слова Віктора Мальцева.

До кінця 1990-х років Басилашвілі знову з’явився на великих екранах. У 1998 році він отримав роль в комедії-сатири «Суддя у пастці». Це був перший російський фільм, який зняли за допомогою комп’ютерних технологій.

У нове тисячоліття актор вступив з фільмом «Романови. Вінценосна сім’я» (2000) і серіалом «Бандитський Петербург. Фільм 2. Адвокат» (2000). У тому ж 2000-му році вийшов другий диск з піснями Басилашвілі під назвою «Між тік і так».

У 2003 році Басилашвілі зіграв генерала Єпанчіна в серіалі «Ідіот» за мотивами однойменного твору Достоєвського. Якраз перед зйомками в аварії Олег зламав ребра і тазову кістку. Тим не менш, навіть не дочекавшись повного одужання, він приступив до зйомок.

Наступною великою роллю стала роль Воланда в серіалі «Майстер і Маргарита» (2005). До кінця 2000-х років Басилашвілі знявся ще в низці картин. Його останніми роботами стали картини «Марево», «Демон і Пекла» і «нічого не візьмеш» 2010 року.

У 2009 році у Олега Басилашвілі народилася внучка Мариника.

Основні досягнення Басілашвілі

• Близько 50-ти ролей в театрі. Більш 70-ти ролей в кіно і на телебаченні, дев’ять озвучиваний. Два музичних альбоми.
• Орден «За заслуги перед Вітчизною» III ступеня.
• Орден «За заслуги перед Вітчизною» IV ступеня.
• Орден Дружби.
• Орден Трудового Червоного Прапора.
• Орден Світу.
• Незалежна премія «Кумир».
• Державна премія РРФСР.
• Царскосельская мистецька премія.
• Премія Уряду Санкт-Петербурга.
• Премія «Золотий софіт».
• Премія «Золота маска».
• Театральна премія «Зірка Театрала».
• Президентський орден Сяйво.
• Російська національна акторська премія.
• Премія «Ніка».
• Заслужений артист РРФСР.
• Народний артист РРФСР.
• Народний артист СРСР.
• Почесний член Російської академії мистецтв.
• Почесний громадянин Тбілісі.
• Академік Російської академії кінематографічних мистецтв.
• Почесний громадянин Санкт-Петербурга.

Важливі дати біографії Басілашвілі

• 26 вересня 1934 року – народження в Москві.
• 1955 рік – одруження з Тетяною Дороніною.
• 1956 рік – закінчення Школи-студії МХАТ. Перша поява в кіно у фільмі «Наречена».
• 1959 рік – початок роботи у Великому драматичному театрі ім. Горького.
• 1963 рік – розлучення з Тетяною Дороніною.
• 1969 рік — Заслужений артист РРФСР.
• 1977 рік – «Службовий роман» і всенародна популярність. Народний артист РРФСР.
• 1982 рік – «Вокзал для двох».
• 1984 рік — Народний артист СРСР.
• 1990-1993 роки – народний депутат РРФСР.
• 1997 рік – випуск аудіодиску «Дощові псалми».
• 1998 рік – сатирична комедія «Суддя у пастці».
• 2000 рік — «Бандитський Петербург. Фільм 2. Адвокат» і «Романови. Вінценосна сім’я». Другий диск «Між тік і так».
• 2005 рік – «Майстер і Маргарита».
• 2009 рік – народження внучки «Мариники».
• 2012 рік — Почесний громадянин Санкт-Петербурга.

Цікаві факти з життя Басілашвілі

• Не любить алкоголю, дозволяє собі хіба що чарочку горілки по святах.
• Дуже любить пиріжки з вишнями і малинове варення.
• Навіть після розпаду СРСР курив тільки «Біломор».
• Одного разу був заарештований п’яними чекістами, коли не дав їм пройти поза чергою в кінотеатр.

Біографія Олега Басілашвілі

Олег Валеріанович Басилашвілі – актор кіно і театру, Басилашвілі О. В. – співак.

Народився в столиці Росії двадцять шостого вересня, у 1934 році. Його батько, Валеріан Миколайович, працював у Московському політехнікумі зв’язку, де був директором. Мама майбутнього актора, Ірина Сергіївна, була доктором філологічних наук, науковим співробітником, написала «Словник мови Пушкіна». По материнській лінії предки Олега Валеріановича були духовними особами (дід був архітектором храмів).

Саме в Москві пройшли дитячі роки Олега. По суті, його дитинство не особливо відрізнялося від дитинства звичайних радянських хлопців. Ще в школі, юний Олег почав цікавитися театром. Взагалі вже тоді був помітний гуманітарний склад мислення. Найбільше з усіх шкільних предметів він не любив математику.

Коли скінчилася війна, Олег активно готувався вступати в театральну школу. Вступний іспит в Школу-студію МХАТ дався йому досить просто, і він виявився на курсі у П. Массальского.
Під час навчання він познайомився з Т. Дороніною, яка через деякий час стала його дружиною. Весілля була дуже скромною, у молодих не було ні кілець, ні весільної сукні.

У 1956 році Басилашвілі закінчує МХАТ. Оскільки під час навчання він показував себе, як досить посереднього актора, він отримав запрошення тільки в Сталінградський драматичний театр. А ось його дружина Дороніна, отримала відразу безліч запрошень від різних театрів, але все одно відмовилася від них, оскільки хотіла працювати тільки разом з чоловіком. Зрештою, вони обоє почали грати в Ленінградському театрі ім. Ленінського комсомолу.

У цьому ж році у Басилашвілі пройшла перша прем’єра в кіно, він знявся в «Нареченій».
Дороніна сильно вплинула на творчу долю свого чоловіка. У 1959 році вона отримала запрошення перейти у Великий драматичний театр ім. Горького. Незважаючи на всю принадність пропозиції, вона сказала, що буде грати там тільки тоді, коли її чоловік теж буде в ньому працювати. Директор Р. Товстоногов погодився на цю умову.

Першим спектаклем Басилашвілі став «Варвара», в якому він грав Степу Лукіна. У 1959 році він ще встиг знятися в двох фільмах: «Піднята цілина» та «Гаряча душа».

Через чотири роки після влаштування в театр, подружжя розійшлися. Ініціатором була Дороніна. Через багато років, Олег Валеріанович говорив, що дуже вдячний їй за це, оскільки із-за різниці в характерах, їх шлюб з роками ставало все гірше і гірше.
Після цього актор одружився Р. Мшанской, і у пари з’явилося двоє дітей: Ксеня і Ольга.

У 1967 році актор здебільшого почав зніматися в комедіях. За пару років вийшло кілька картин з ним: «Живий труп», «Неймовірний Ієгудиїл Хламида», «Мертві душі».

У 1975 році Басилашвілі міг зіграти Іполита стала неймовірно популярною картині «Іронія долі». Але в цей час, актор тяжко переживав смерть батька, і відмовився від запропонованої ролі.

Кінець сімдесятих років був початком найбільш вдалого періоду у творчому житті актора. У 1977 році він грає в «Службовому романі». Роль Самохвалова робить його відомим і популярним у всьому СРСР. Після цієї роботи, він знімається ще в декількох фільмах Рязанова: «Осінній марафон», «Про бідного гусара замовте слово», «Вокзал для двох». На зйомках останнього він знайомиться з Гурченко, після чого не перестає називати її своєю найулюбленішою актрисою.

В кінці вісімдесятих років, Олег Валеріанович захоплювався не тільки кінематографом, але і політикою. До того моменту він уже був депутатом Верховної Ради. У 1990 став народним депутатом РРФСР.
В цей час, актор знімався переважно в різних серіалах, оскільки вітчизняне кіно почало переживати не найкращі часи.
З часом, Басилашвілі почав проявляти і інші свої таланти. У 1997 році вийшов диск «Дощові псалми» з його піснями, написаними на слова Віктора Мальцева.

До кінця тисячоліття актор знову почав дедалі частіше з’являтися на екранах. В 1998 він зіграв в сатиричній комедії «Суддя у пастці». Цей фільм вважається першим в Росії, який був знятий за допомогою використання комп’ютерних технологій.
На початку нового тисячоліття відразу вийшли фільм «Романови. Вінценосна сім’я» і серіал «Бандитський Петербург». У цьому році вийшов ще один диск з його піснями – «Між тік і так».

У 2003 грає Єпанчіна в серіалі «Ідіот», якого зняли за мотивами твору Достоєвського. Незадовго до зйомок актор потрапив в аварію, в якій зламав тазову кістку і кілька ребер. Але він все одно приступив до зйомок, навіть не чекаючи повного одужання.
У 2005 отримав ще одну велику роль Воланда в «Майстрі і Маргариті». Після цього встиг зняти ще в низці картин. Поки що його останні роботи: «Демон і Пекла», «Марево», «нічого не візьмеш».

У 2009 році актор став дідусем, його онуку назвали Мариникой.

Важливі віхи в житті Олега Басилашвілі:

• 1934 рік – народження.
• Перший шлюб – 1955 рік.
• Закінчення навчання у Мхаті та отримання першої ролі в кіно – 1956 рік.
• З 1959 розпочалася робота у Великому драматичному театрі ім. Горького.
• Розлучення з Дороніної – 1963 рік.
• 1969 рік – отримання звання Заслуженого артиста РРФСР.
• У 1977 йде прем’єра «Службового роману», після якої актор отримує всенародну популярність і Народного артиста РРФСР.
• З 1990 по 1993 є народним депутатом.
• У 1997 випускає свій перший музичний альбом.
• У 2000 році виходить його другий музичний альбом «Між тік і так». Також в цей час він знімається в «Бандитському Петербурзі» і «Романових».
• Серйозна роль у «Майстрі і Маргариті» – 2005 рік.
• У 2009 стає дідусем.
• У 2012 році акторові присуджують звання Почесного громадянина Санкт-Петербурга.

Головні досягнення актора Олега Басилашвілі:

• Зіграв більше п’ятдесяти ролей в театрі.
• Брав участь у зйомках сімдесяти фільмів і серіалів.
• Дев’ять разів займався озвучуванням.
• Має два музичних альбоми.
• Має велику кількість різних орденів і премій.
• Має звання Народного артиста.
• Почесний громадянин Тбілісі.
• Академік Російської академії кінематографічних мистецтв.
• Почесний громадянин Санкт-Петербурга.

Цікаві факти з біографії Олега Басилашвілі:

• Не сприймає алкоголь. Може випити зовсім небагато в разі будь-якого свята.
• Любить малинове варення і пиріжки з вишнями.
• Навіть після того, як розпався СРСР, віддавав перевагу сигаретам «Біломор».
• Була історія, коли його заарештували п’яні чекісти. Це було пов’язано з тим, що актор не пропустив їх в кінотеатр без черги.