Добрива та ЗЗР. Нюанси, проблеми вибору та внесення

Питання внесення, якості та особливостей роботи з добривами та засобами захисту рослин не втрачають своєї актуальності та щороку мають певну специфіку. Щоби з’ясувати нюанси внесення, проблему виробу продукту SuperAgronom.com поспілкувався в форматі проекту АгроЗнавці з Ігорем Маліборським, заступником директора ТОВ «Украгропротект» LNZ Group , кандидатом сільськогосподарських наук.

З якими проблемами можуть зіткнутися наші аграрії в питаннях якості добрив та ЗЗР?

Відповідь: Сучасний диверсифікований потік внесення добрив стимулює виробників до підвищення якості продукції, яку вони поставляють. З точки зору прямої якості продуктів можливі недоліки, починаючи з технологічних проблем за їхнього виробництва, закінчуючи проблемами з постачанням.

Ігор Маліборський, заступник директора ТОВ «Украгропротект» LNZ Group, кандидат сільськогосподарських наук

Якість добрив насамперед потрібно розглядати через призму ефективності застосування. Фізичні чи фізико-хімічні параметри ефективності, як правило, завжди відповідають певним ДСТУ України чи країни-виробника, коли йдеться про імпортні поставки. У цьому контексті, на мою думку, більш вагоме значення має сам підбір добрив згідно з завданнями, які ставлять перед собою сільгоспвиробники.

За виробництва сухих добрив важлива рівномірність гранули, а також їхня здатність до тривалого зберігання. Адже використовуючи злежуваний продукт, можна отримати нерівномірність розподілення мінеральних добрив, що технологічно призводить до строкатості посівів сільськогосподарських культур.

Щодо засобів захисту рослин, то ринок України на сьогодні за великим рахунком сам оцінює виробників через фактичну призму долі їхніх продуктів на ринку України. Використовуючи ЗЗР, сільгоспвиробник повинен враховувати багато чинників, які можуть певним чином свідчити про якість тих засобів захисту рослин, що він отримує, зокрема:

  • спектр дії того чи іншого продукту. Чітке спрямування, що допоможе оцінити продукт, який обирають;
  • сумісність продуктів. Сьогодні багато аграріїв намагаються одним обробітком із суміші декількох препаратів провести одну операцію.
  • цінова політика компаній-постачальників та їхня лояльність до агровиробника.

Через неякісні добрива аграрії не зможуть отримати очікуваного ефекту від їхнього застосування. У питанні якості ЗЗР, окрім невиправданого застосування, наслідком буде можлива шкода для рослини та навколишнього середовища.

Які особливості внесення добрив восени та навесні?

Відповідь: Розподіляючи внесення добрив на основне та припосівне, ми можемо констатувати, що перше в своїй основі базується на використанні фосфорно-калійного внесення в осінній період. Як правило, це сухі види добрив. Якщо говорити про використання комплексних добрив, котрі містять азот-фосфор-калій, то це, як правило, нітроамофоска чи діамофоска .

Якщо розглядати фосфорне живлення, то на збіднених, слабо окультурених і слабокислих ґрунтах більш доцільним буде використання суперфосфату або подвійного амонізованого суперфосфату.

Одним із найоптимальніших та найдешевших варіантів калійного забезпечення є використання з осені хлористого калію або навесні — каліймагнезії .

Весняне припосівне внесення мінеральних добрив ґрунтується на потребі підвищеної ефективності використання добрива в початковий період росту та розвитку рослин.

Які особливості внесення добрив восени?

Відповідь: Останніми роками підвищеною увагою такого застосування добрив користуються рідкі комплексні мінеральні добрива, передусім на основі легкодоступних форм фосфору та калію. Перспективним як сировина в цьому сегменті, на мій погляд, є приготування таких форм фосфорно-калійних добрив самостійно, наприклад, монокалій фосфат , дікалій фосфат , складне добриво із вмістом фосфору та калію по 45%. На перший погляд, це буде дорого, але такі сухі добрива матимуть підвищену ефективність.

Восени 2019 року складність під час основного внесення добрив полягала в тому, що на переважній більшості території України була суха погода, яка не сприяла розчинності добрив та їхньому переходу в більш доступні форми для рослин. Аналогічну ситуацію з використанням сухих мінеральних добрив можна розглядати і за використання добрив при сівбі, оскільки осінь була

Весняне живлення озимої пшениці з використанням рідких комплексних добрив

з низьким запасом осінньо-зимової вологи. У цьому контексті більш доцільним виглядало застосування, в першу чергу, рідких комплексних добрив. Певну аналогію можна провести і стосовно весняного застосування при посіві кукурудзи та соняшнику.

Цьогорічна весна у нас затяжна, з періодичними заморозками. Тож досить ефективно себе проявило ранньовесняне підживлення після відновлення вегетації фосфорно-калійними добривами в невеликих дозах для позакореневого підживлення. Внесення цих мінеральних добрив за 3-5 днів до приморозків сприяли полегшеному проходженню рослинами цього негативного періоду.

Слід відзначити, що в деяких регіонах України аграрії застосовували при підживленні посівів озимої пшениці підвищені норми азоту та через відсутність достатньої вологи, це стало негативним фактором в засвоєнні та негативно впливало на розвиток культур.

Яка доцільність внесення мікродобрив?

Відповідь: Питання внесення мікродобрив дискусійне, але враховуючи сьогоднішні сучасні сівозміни, які достатньо насичені, а зачасту й перенасичені такими культурами, як соняшник та кукурудза, то проблемним аспектом застосування є наявність і доступність бору, цинку та сірки. В окремих регіонах, особливо на зернових та колосових культурах, дефіцитним елементом є марганець.

Відновити частково запас цих мікроелементів можна завдяки використанню мінеральних добрив з умістом цих елементів. Водночас ефективним джерелом, наприклад, поповнення нестачі цинку є використання гранульованого семиводного сульфату цинку . Його використання у нормі до 20 кг/га дозволяє поновити запас елементу в ґрунті на наступні 4-5 років.

Вся інформація про мінеральні добрива

У більшості випадків внесення мікродобрив поєднується з використанням інших засобів захисту рослин. Важливо, щоби їхня кислотність була або близькою до нейтральної, або слабокислою, оскільки високий Ph може призводити до пониження ефективності ЗЗР.

За неможливості поновлення ґрунту завдяки ґрунтовому внесенню мікроелементів та у випадку їхньої нестачі, доцільним буде використання хелатованих форм мікродобрив.

Що показують останні дослідження у внесенні ґрунтових та післясходових гербіцидів?

Відповідь: В останні 3 роки ми маємо неординарні погодно-кліматичні умови, які вимагають певних нестандартних кроків внесення як ґрунтових, так і післясходових (страхових) гербіцидів. За таких умов застосування ґрунтових гербіцидів на кукурудзі, соняшнику, сої — основних весняних сільськогосподарських культурах, є абсолютно виправданими.

Проливні весняні дощі, які пройшли в більшості регіонів України, змусили замислитися над питанням, як вирішити негативний вплив фітотоксичності для промивних діючих речовин, наприклад, таких, як ацетохлор , диметиламін, котрі використовуються як ґрунтові. Також виникає проблема некротичних пошкоджень, які можуть з’являтися внаслідок потрапляння частинок ґрунту на листя рослин (соняшника та сої), з такими діючими речовинами, як прометрин чи тербутилазин .

У першому випадку можна застосовувати ад’юванти, які сприяють зменшенню промивання гербіцидів у зону кореневої системи рослин. Для другої групи препаратів ситуація дещо складніша, але одним зі способів часткового зниження негативного впливу може стати їхнє застосування у передпосівну культивацію. Та важливо, щоб була технологічна можливість якісної заробки препарату за його використання.

Щодо післясходових (страхових) гербіцидів, то основний фактор, з яким треба рахуватися — це погодні умови весни. Зокрема, цьогоріч на посівах озимих зернових культур погода змушує вдаватися до дробного внесення гербіцидів, а в деяких випадках — до повторного застосування гербіцидів. Часто повторне внесення здійснюють через нерівномірні сходи бур’янів та, як правило, падалиці соняшнику.

На сьогодні найбільш проблемним постає питання застосування післясходових гербіцидів на посівах кукурудзи, особливо тими препаратами, які обмежені фазами розвитку самої культури.

Питання з гербіцидним захистом інших культур є більш стабільним і прогнозованим.

Каталог гербіцидів на SuperAgronom.com

Чи завжди доцільне використання ад’ювантів?

Відповідь: Ад’юванти не потрібно застосовувати за ідеальних погодних умов.

Якщо є відповідна температура та вологість ґрунту, вологість повітря — тоді шкідливі організми є дуже вразливими до застосування гербіцидів без внесення ад’ювантів. Якщо ж у нетипові складні погодні умови, коли період між внесенням гербіциду та можливими випаданнями опадів дуже короткий, то використання ад’ювантів є обгрунтованим і виправданим.

Які особливості інсектицидного захисту та як розпізнати загрозу?

Відповідь: Інсектицидний захист з одного боку можна вважати найпростішим у системі захисту культур, але це не зовсім відповідає дійсності.

Формування інсектицидного захисту, зазвичай, потребує постійного моніторингу шкідників та вимагає достатньо знань і навиків, пов’язаних із розповсюдженням цих шкідливих організмів від агрономів. Потрібно знати й розуміти, які групи діючих речовин та за яких умов можуть забезпечити найбільш ефективний захист сільськогосподарських культур від шкідників.

Інсектицидний профілактичний обробіток — це завжди ефективніший прийом, аніж ліквідація наслідків пошкодження шкідниками сільськогосподарських культур, які інколи важко піддаються вирішенню, вимагають використання верхніх обмежувальних норм інсектицидів або зовсім не можуть бути вирішені.

Інсектициди VS бджоли. Як уникнути проблем?

Відповідь: Питання внесення інсектицидів і безпеки бджіл потрібно розглядати як дорогу із двостороннім рухом, адже однобічне пересування не може призводити до позитивних наслідків.

З одного боку — агровиробники повинні дотримуватись регламентів застосування препаратів. Наприклад, на квітучих сільськогосподарських культурах за можливості вдаватися до превентивного контролю шкідників до початку цвітіння, у разі потреби застосування інсектицидів у період цвітіння медоносних культур максимально використовувати групи інсектицидів, котрі належать до категорії безпечних для бджіл, здійснювати відповідні регламентні попередження пасічників про заплановані інсектицидні обробітки.

З другого боку, пасічники не повинні нехтувати правилами безпеки захисту бджіл, які належать насамперед до сфери їхньої відповідальності. Інколи можуть виникати форс-мажорні обставини, за яких бджоли можуть бути зосереджені на тих культурах, які є для них нетиповими, наприклад, сої чи гороху.

Певними інструментами на шляху зменшення шкодочинності від застосування інсектицидів можуть слугувати погоджені посіви медоносних культур, наприклад, фацелії чи коріандру, агропідприємствами в певних визначених об’ємах та місцях для бджолярів.

Ще одним елементом, котрий може забезпечити максимальний захист бджіл, є використання пасік на гібридних насіннєвих ділянках посіву соняшнику. Це може бути дуже ефективним механізмом, адже вирощування гібридного насіння соняшнику потребує достатньої просторової ізоляції і безпосереднє розміщення пасік біля такого поля дозволятиме додатково захищати бджіл від пошкодження інсектицидами.

На що потрібно звертати увагу під час вибору форсунок?

Відповідь: Нині на ринку України з’явилися низка форсунок, які за заявами виробників дозволяють досить суттєво зменшити використання води при застосуванні пестицидів.

У цьому контексті є вагомі позитивні екологічний та економічний моменти скорочення використання водних ресурсів за такої ж ефективності препаратів. Але слід зауважити, що зменшення кількості використання води насамперед може бути ефективним, коли ми говоримо про мінімальну кількість продуктів у певному внесенні.

Коли йдеться про використання 3-4 або й 5 препаратів у одній баковій суміші, то потрібно бути дуже обережними і звертати увагу на максимально допустиму концентрацію, за якої можна застосовувати певні елементи живлення чи мікроелементи.

На вибір форсунок впливає вид застосування, а також застосування на ґрунт чи на рослину. Використання різних типів форсунок стосується використання пестицидів по вегетуючих рослинах, а коли говоримо про ґрунтове використання, то обирають універсальні.

Також підіймається питання про доцільне спеціалізоване використання форсунок на злакових бур’янах при застосуванні фунгіцидів у період цвітіння/колосіння озимої пшениці.

Які особливості приготування бакових сумішей?

Відповідь: За роботи з баковими сумішами потрібно чітко розглядати питання, чи збігається кислотність використання робочого розчину між продуктами.

Якщо для продукту А кислотність буде в межах 6-7, а для Б — 8-9, то змішувати такі продукти недоцільно, адже це призведе до зниження ефективності застосування одного з них. В основному є моменти, коли використовують фунгіциди і водночас намагаються використати різні види мікродобрив. Зазвичай рівень Ph цих мікродобрив не є нейтральним або слабокислим, як потрібно для фунгіцидів, а навпаки — із підвищеним Ph.

За використання різних бакових сумішей є порядок правильного введення продуктів у водний розчин. Більшість виробників рекомендують проводити тестові змішування, щоби переконатися, що всі препарати пройшли фізико-хімічну сумісність.

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

Строки внесення добрив

Своєчасне та правильне внесення добрив – обов’язкова умова отримання хорошого врожаю, адже воно сприяє покращенню характеристик ґрунту, повноцінному розвитку сільськогосподарської культури. Також за допомогою внесення добрив можна контролювати показники кислотності ґрунту. Щодо строків внесення добрив, то вони індивідуальні для кожної культури і залежать від особливостей ґрунту, природно-кліматичної зони та інших факторів.

Строки внесення добрив

Основне удобрення

Основне удобрення проводиться до проведення посівної кампанії, найчастіше після збору попередника наприкінці літа чи восени. Таким чином, поживні елементи мають час на розкладання у землі, щоб стати доступними для кореневої системи рослин. Їх внесення залежить від пори року:

  • фосфорно-калійні – пізня осінь;
  • азотні – рання весна, безпосередньо перед посівною, або за низької забезпеченості ґрунту восени.

Основне внесення добрив – важливий аспект вирощування будь-якої культури, адже воно забезпечує правильне співвідношення поживних елементів. Наприклад, якщо посівам не вистачає фосфору, в рослинах починається процес накопичення нітратного азоту.

Це важливо! Вносити добрива на цьому етапі можна за допомогою двох способів: локального та розкидного. Локальний підвищує продуктивність рослини, так як гранули вносяться безпосередньо в зону розміщення кореневої системи, і він є більш економним, ніж розкидний. Якщо ви застосовуєте розкидний спосіб, важливо слідкувати за рівномірністю розподілення добрив, оскільки від цього залежить

Припосівне удобрення

Припосівне внесення добрив покликане покращити кореневе живлення рослини у період проростання насіння та на початкових етапах росту та розвитку до утворення повноцінної кореневої системи. Перерахуємо основні переваги припосівного внесення:

  • Сприяє формуванню міцної, розвиненої кореневої системи у стислі терміни.
  • Забезпечує ефективне використання рослиною власних ресурсів для розвитку та росту.
  • Підвищує стійкість до тривалої посухи, затяжних дощів, різких перепадів температури, грибкових та бактеріальних захворювань.

В цей строк добрива вносять паралельно з посівом культури. Вони розчиняються у ґрунтовому розчині та дисоціюють на іони. Чим більше земля насичується цими іонами, тим інтенсивніше у рослину поступають поживні речовини.

Обов’язково візьміть до уваги! Ні в якому разі не можна допускати, щоб посівмат контактував з гранулами добрив. Слід вносити добрива глибше на 5 см та трохи вбік від рядка, оскільки молоді рослини на етапі проростання дуже чутливі до підвищеної концентрації солей.

Післяпосівне удобрення (позакореневе підживлення)

Підживлення проводиться під час вегетаційного періоду та має на меті підвищення якості сільськогосподарської продукції. Воно доповнює та покращує дію основного внесення добрив. Основні види підживлення:

  • кореневе;
  • позакореневе;
  • фертигація;
  • гідропоніка.

Кореневе підживлення можна здійснювати поверхнево, або вносити поживні речовини безпосередньо у ґрунт. У такому разі елементи живлення засвоюються безпосередньо кореневою системою. Найбільш ефективний цей тип підживлення на дерново-підзолистих та супіщаних ґрунтах.

Хорошого результату допомагає досягти кореневе підживлення озимих азотом.

Позакореневе підживлення виконується поверхнево: поживні речовини засвоюються листям і стеблами рослин. Найдоцільніше вносити таким чином мікроелементи. Фергитацією називають застосування добрив у рідкій формі одночасно з поливом. Так поживні елементи добре поглинаються наземною частиною та корінням рослин. А метод гідропоніки дозволяє повністю механізувати процес вирощування культури.

Потреби рослин в поживних речовинах

Кожна культура потребує добрив, адже вони стимулюють її правильний розвиток та забезпечують отримання гарного врожаю. Слабкі пагони, відсутність цвітіння, пожовтіння листя, розтріскування плодів, поширення інфекційних хвороб – наслідки нестачі поживних речовин мінерального та органічного походження.

Азот

У період інтенсивного розвитку листя та пагонів, культура потребує азотного живлення. Потреби в азоті у культурних рослин різні. Наприклад, бобові потребують його у меншій кількості, оскільки самі використовуються для сидерації та здатні засвоювати атфосферний азот завдяки симбіозу з бульбочковими бактеріями. А ось при вирощуванні соняшнику та кукурудзи внесення азотних добрив є просто необхідним, оскільки ці культури мають значиний винос даного елемента з ґрунту врожаєм.

Азот в добривах має декілька форм:

  • амідну, яка має пролонговану дію та стає доступною для культури через півтора місяці з грунту, а також є найкращим варіантом при внесенні “по листу”;
  • амонійну – підходить для закладання у ґрунт;
  • нітратну – рослини одразу ж починають нею живитися.

Калій

Особливо необхідний культурним рослинам під час цвітіння та формування зав’язі. Він міститься не тільки у мінеральних добривах, а й в органіці – гної, зеленій масі, компості. Калійні добрива краще всього вносити одразу після збору врожаю. Обов’язково застосовувати калій у випадках, коли:

  • спостерігається дефіцит даної речовини;
  • добрива навесні не вносилися;
  • плоди погано формуються та не можуть повноцінно дозріти.

Фосфор

Фосфор випускається у декількох формах: суперфосфати, фосфоритне борошно, подвійні суперфосфати. Він відповідає за формування кореневої системи, тож рослини потребують його під час перших фаз росту. Якщо цього мінералу не вистачає, погіршуються поживні характеристики культури. Також значно сповільнюється ріст листя та стебла. Але й підвищене дозування фосфору небезпечне: рослина передчасно розвивається, плоди швидше дозрівають, що негативно впливає на врожайність.

Внесення мінеральних добрив

Обираючи мінеральні добрива, важливо врахувати рухливість поживних речовин у ґрунті та збалансованість добрива. Часто вміст одних елементів впливає на вміст інших, наприклад, велика кількість фосфору вказує на нестачу цинку.

Інші важливі моменти, які не можна ігнорувати:

  • Попередня врожайність. Якщо вона була високою, то поле виснажилося і треба обов’язково поповнити дефіцит втрачених елементів.
  • Стан культури. Обираючи добриво, обов’язково оцініть посіви: це допоможе зрозуміти, якого елементу бракує.
  • Стан поля. Слідкуйте за ґрунтом, щоб попередити його виснаження та зниження врожайності.

Норми внесення добрив встановлюються, виходячи з потреб кожної культури, погодних умов, специфічних характеристик поля.

Щоб міндобрива спрацювали, слід пам’ятати, що:

  • не можна перевищувати рекомендованого дозування;
  • рослини, які дуже розрослися та зімкнули ряди, краще за все підживлювати позакореневим способом;
  • для пом’якшення концентрованих добрив перед застосуванням їх можна розбавляти водою.

І не забувайте, що зберігати препарати краще у вакуумних упаковках, а якщо вони залежалися – подрібнити їх, використовуючи сито.

Внесення органічних добрив

Органічні добрива можуть мати рослинне, тваринне та змішане походження різного ступеню розкладеності. У них міститься широкий діапазон поживних речовин. Найбільшою популярністю користуються:

  • Гній. Суміш твердих та рідких екскрементів різних тварин, комплексно впливає на стан поля, збільшує запаси рухливих поживних елементів.
  • Пташиний послід. Може перебувати у рідкій, напіврідкій та сухій формі, швидко діє. Надзвичайно багатий фосфором, азотом, калієм.
  • Торф. Рослинна маса, яка розклалася та містить фосфор і азот.
  • Компост. Однорідна, розсипчаста маса з високою вологістю, котра має змішане походження та покращує характеристики поля.
  • Кісткове та рибне борошно. Чудово доповнює компост, збагачує родючий шар землі.

Зверніть увагу, що придбати якісні добрива від кращих виробників ви можете у нашому інтернет-магазині. Запрошуємо за покупками уже сьогодні!