Строфа́ (дав. -гр. στροφή «поворот», зміна, коло) — поєднання рядків у вірші, що мають певний віршовий розмір, ритм та інтонаційно-синтаксичну будову.
Строфа — це поєднання кількох віршованих рядків, об'єднаних однією думкою, інтонацією та способом римування. Строфа (куплет)Строфа — це кілька рядків, згрупованих за змістом та інтонаційно. Вона може об'єднувати два рядки (двовірш)Про спогади (Ліна Костенко)Навшпиньки повертаюсь у ті дні.
Ритм у поезії Ритм — чергування наголошених і ненаголошених, або довгих і коротких складів.
Ри́ма (грец. rhýthmos — мірність, сумірність, узгодженість) — співзвуччя закінчень у суміжних та близько розташованих словах, які можуть бути на місці клаузул, або перебувати в середині віршового рядка. У множині може вживатися у значенні вірша.
Основні види римування (парне, перехресне, кільцеве, тернарне, монорима)
Строфа́ (дав.-гр. στροφή «поворот», зміна, коло) — поєднання рядків у вірші, що мають певний віршовий розмір, ритм та інтонаційно-синтаксичну будову. У римованій поезії також має певну схему римування. У творі, що складається з кількох строф, метрична, римічна та ін. …