Побічні ефекти, обумовлені глюкокортикостероїдною активністю преднізолону: затримка рідини і Na+ (периферичні набряки), гіпернатріємія, гіпокаліємічний синдром – аритмія, міалгія або спазм м'язів, незвичайна слабкість і стомлюваність. Інфекції та інвазії: зниження стійкості до інфекцій.
Дорослим. При гострих станах і в якості замісної терапії лікарський засіб призначати у дозі 20-30 мг на добу з поступовим переходом на підтримуючу добову дозу в 5-10 мг. При необхідності початкова доза може становити 15-100 мг на добу, а підтримуюча доза – 5-15 мг на добу.
Показання: Шок (опіковий, травматичний, операційний, анафілактичний, токсичний, трансфузійний), астматичний статус; гостра недостатність кори надниркових залоз; тяжкі алергічні та анафілактичні реакції; хронічний поліартрит, ревматоїдний артрит, артроз.
На відміну від преднізолону, дексаметазон не має мінералокортикоїдної активності. Препарат сприяє синтезу ферментів у печінці; а також посиленні продукції фібриногену, еритропоетину, сурфактанту, ліпомодуліну.
При тривалому застосуванні преднізолону слід поступово знижувати добову дозу препарату. Після отримання терапевтичного ефекту дозу преднізолону поступово знижують по 5 мг, а потім по 2,5 мг на 2–3 дні. Спочатку відміняють вечірні прийоми, потім знижують дозу преднізолону в обідній та ранковий прийом.
Преднізолон — синтетичний препарат з групи глюкокортикоїдних гормонів. Препарат має протизапальну, протишокову, протиалергічну та імуносупресивну дію.
Преднізолон — це синтетичний глюкокортикостероїдний препарат. За своєю хімічною будовою — дегідрований аналог гідрокортизону. Які ефекти має преднізолон?