Вітамін Д для дітей та підлітків: визначаємо правильне дозування

Матеріали з позначкою “Спецпроєкт”, “Партнерський матеріал” чи “Актуально” розміщені на комерційній основі. Редакція може не поділяти цю позицію.

Дефіцит вітаміну Д може виникнути у будь-якому віці. Це поширена проблема не лише в дорослих, а й у дітей та підлітків.

В Україні понад 80% дітей мають рівень 25(ОН)D3 – основного маркеру забезпечення “сонячним вітаміном” – нижчий за критичний показник 30 нг/мл. А отже, для їх нормального розвитку треба вжити термінових заходів.

Чим загрожує брак вітаміну Д у дітей

Кальцифероли, які ми більше знаємо як вітаміни групи Д, впливають на здоров’я дитини задовго до її народження – з внутрішньоутробного періоду. Якщо вагітній жінці їх бракує, то дефіцит буде й у плоду.

А це означає ризик вроджених аномалій у немовляти (від катаракти до дефектів будови головного мозку), а також підвищений ризик виникнення небезпечних захворювань у дорослому віці, зокрема:

Вітамін Д бере участь у формуванні імунної відповіді впродовж усього нашого життя, але особливо це важливо на ключових етапах розвитку – одразу після народження та у підлітковому віці. Адже в ці періоди дитина активно росте, тож метаболізм вітаміну Д прискорений – він використовується дуже швидко.

Дефіцит вітаміну Д у дітей віком до трьох років спричиняє рахіт, а у старшому віці може обернутися остеопенією, остеопорозом та функціональними розладами життєво важливих органів і систем.

Отримати достатню кількість вітаміну Д з їжі неможливо – для цього нам щодня довелося б випивати по 100 склянок молока, з’їдати 500 грамів жирних сортів риби та кілька десятків яєць.

Сонячні ванни також не надто допомають: в умовах підвищеної хмарності, туману та забрудненості повітря синтез вітаміну Д3 в шкірі вповільнюється більш ніж удвічі.

Та й у сонячних регіонах проблема дефіциту Д серед дітей також поширена. Адже сонячне світло спектра УФ-В не проникає через скло, одяг та сонцезахисні креми, які чи не щодня використовують у період найактивнішого сонця – улітку.

Окрім того, активність синтезу вітаміну Д3 в шкірі залежить від ступеня пігментації шкіри: з посиленням засмаги синтез вітаміну Д падає.

Сонячне світло не вбереже від дефіциту вітаміну Д / Фото Unsplash

Норма вітаміну Д для повноцінного функціонування імунної системи й підтримки загального здоров’я дітей та дорослих становить відповідно 30 – 40 нг/мл (75 – 100 нмоль/л). Рівні в діапазоні 20 – 30 нг/мл (50 – 75 нмоль/л) вважаються відносно недостатніми.

Рекомендовані дозування вітаміну Д для дітей та підлітків

Як показали клінічні дослідження, норма рекомендованого споживання дітьми вітаміну Д (400 – 500 міжнародних одиниць (МО) на добу) застаріла: для сучасних реалій вона є суттєво заниженою.

Під час V Конгресу педіатрів України фахівці дійшли висновку, що оптимальна профілактична доза вітаміну Д3 для дітей у віці до 3 років має становити 1 000 – 2 000 МО на добу (залежно від клінічного перебігу вагітності в матері та здоров’я дитини).

На думку Служби продовольства й харчування США (Food and Nutrition Service), безпечною добовою дозою для дітей першого року життя є 1 000 МО вітаміну Д3, а для дітей старшого віку, вагітних та матерів у період грудного вигодовування – 2 000 МО.

Схема призначення вітаміну Д дітям та підліткам залежно від віку:

• Для дітей у віці до 4 місяців: 500 МО на добу.
• Для недоношених дітей: 800 – 1 000 МЕ на добу.
• У віці від 4 місяців до 4 років: 1 000 МО на добу.
• У віці 4 – 10 років: 1 500 МО на добу.
• У віці 10 – 16 років: 2 000 МО на добу.

Проте слід мати на увазі, що це загальні рекомендації. Точне дозування вітаміну Д має призначати лікар з урахуванням результатів лабораторних досліджень та віку дитини.

Не менш важливо обрати якісну дієтичну добавку, виготовлену за суворими європейськими стандартами. А якщо йдеться про дітей, то значення мають також невеликий розмір та нейтральний смак таблеток: це вбереже нерви не лише дитини, а й ваші.

Мінітаблетки “Декап” чудово підходять як дорослим, так і дітям. Невеличка піґулка містить вітамін Д у формі холекальциферолу.

Препарат виготовляють на GMP-сертифікованому заводі в Польщі у двох дозуваннях: 2 000 та 5 000 МО.

Пам’ятайте: дитяче майбутнє – у ваших руках. Вчасно виявивши та ліквідувавши дефіцит вітаміну Д, ви вбережете свою малечу від багатьох проблем зі здоров’ям.

Важливо! Цей матеріал має винятково загальноінформаційний характер і не може бути основою для встановлення діагнозу або медичних висновків. Публікації на сайті засновані на останніх актуальних і науково обґрунтованих дослідженнях у сфері медицини. Але якщо Вам потрібні встановлення діагнозу або медична консультація, обов’язково зверніться до лікаря.

Основні принципи дозування вітаміну D

Загальновідомо, що вітамін D відіграє важливу роль у підтримці здоров’я кісток і зубів, проте пандемія COVID-19 нагадала, що, окрім впливу на обмін кальцію, він також сприяє правильному функціонуванню імунної системи. У статті розглянуті сучасні аспекти застосування вітаміну D залежно від віку, стану здоров’я та рівня вітаміну D у крові.

Вітамін D відіграє важливу роль у мінеральному обміні та підтримці здоров’я кісток і зубів. Це пояснюється тим, що він допомагає забезпечити достатнє засвоєння кальцію та фосфору в організмі. Без достатньої кількості вітаміну D в організмі кістки можуть стати слабкими та ламкими, що може призвести до багатьох захворювань, наприклад, остеопорозу.

Добре відомо, що вітамін D у формі кальцитріолу має плеотропну активність в організмі людини [2]. Існують певні докази з клінічних досліджень щодо переваг вітаміну D для пацієнтів із COVID-19 5, про що також було зазначено в двох нещодавніх оглядах [8, 9].

Кількість нових випадків захворювання на COVID-19 та смертей від нього зростає в багатьох країнах, незважаючи на наявність різних вакцин, більш-менш суворого локдауну та інших заходів інфекційного контролю на державному рівні, а також різних варіантів лікування. Схоже, що існує потреба в інших ефективних інструментах для боротьби з катастрофою COVID-19. Одним з таких інструментів є вітамін D [1].

Чи є потреба в нових настановах/алгоритмах?

Протягом останніх 10-15 років були опубліковані різні міжнародні та регіональні настанови щодо профілактики та лікування дефіциту вітаміну D 14. Однак через певні причини лікарі можуть потребувати нових рекомендацій для клінічної практики щодо оцінки статусу вітаміну D та дозування препаратів з його вмістом.

Незважаючи на наявні докази важливої ролі вітаміну D для людського організму, включаючи позаскелетне здоров’я, та високу поширеність нестачі вітаміну D у різних регіонах світу 17, багато країн все ще не мають національних сучасних затверджених настанов з лікування рахіту. Окрім цього, у більшості країн потенційна корисна роль вітаміну D у профілактиці та лікуванні COVID-19 (тобто вітамін D як допоміжний засіб) досі не визнана, а отже, не розроблено жодних спеціалізованих відповідних рекомендацій.

Традиційно будь-які добре підготовлені настанови щодо вживання вітаміну D повинні відображати клінічну практику і включати такі сфери: визначення груп ризику низького рівня вітаміну D, принципи оцінки статусу вітаміну D за допомогою лабораторних вимірювань, дозування вітаміну D для профілактики і лікування. Однак пандемія COVID-19 привнесла деякі виклики, які ускладнили нашу рутинну клінічну практику. По-перше, через обмежену доступність до закладів охорони здоров’я, обов’язкову ізоляцію деяких пацієнтів (через діагностовану хворобу COVID-19 або через тісний контакт із підтвердженим випадком COVID-19), або через страх пацієнта заразитися SARS-CoV-2 під час відвідування клініки чи лабораторії немає можливості провести вимірювання рівня 25-гідроксивітаміну D (25OH-D) у сироватці крові в потрібний час. Тому нещодавній рівень вітаміну D у багатьох амбулаторних пацієнтів може залишатися невідомим. По-друге, за відсутності даних про нещодавні вимірювання рівня 25OH-D лікарям може бути важко приймати рішення щодо дозування вітаміну D, особливо для пацієнтів із групи ризику. Потрібен розширений перелік факторів, які б вказували, що певні пацієнти можуть бути віднесені до групи ризику щодо вітаміну D, і лікар повинен призначити цьому пацієнту вищу дозу вітаміну D. Нарешті, навіть не беручи до уваги потенційно корисну роль вітаміну D у профілактиці та лікуванні COVID-19, варто пам’ятати, що проблема низького рівня вітаміну D у суспільстві не зникла під час пандемії. Більше того, деякі люди з різних причин під час локдауну можуть мати ще більший ризик нового розвитку недостатності вітаміну D, що призводить до погіршення стану скелетного та позаскелетного здоров’я [10]. Пацієнти з низьким рівнем 25OH-D можуть розглядатися як група високого ризику тяжкого перебігу COVID-19 [22].

У попередніх настановах щодо призначення вітаміну D майже не йдеться про причини, які можуть призвести до недосягнення бажаних рівнів 25OH-D шляхом додаткового призначення вітаміну D, а також про запропоновані дії для лікарів. Саме на призначення вітаміну D мають бути здебільшого орієнтовані сучасні клінічні настанови. Вироблення вітаміну D₃ у шкірі не є надійним джерелом для поповнення низького рівня вітаміну D. По-перше, шкіра людини здатна виробляти лише обмежену кількість вітаміну D₃, яка може потрапити в кровообіг [23, 24]. По-друге, важко передбачити вплив сонячного випромінювання на вироблення вітаміну D₃ та його вплив на рівень 25OH-D, оскільки на синтез вітаміну D₃ у шкірі може впливати велика кількість факторів, наприклад, тип шкіри, вік пацієнта, час доби, висота над рівнем моря тощо [23, 25, 26]. Нарешті, у деяких країнах, розташованих у середніх широтах, інтенсивність сонячного випромінювання значно знижується в холодну пору року, і синтез вітаміну D₃ у шкірі майже відсутній з жовтня по березень [27, 28]. Їжа, не збагачена вітаміном D, також не може слугувати цінним джерелом цього вітаміну [27, 29, 30].

Фактори ризику низького рівня вітаміну D

Існує низка захворювань і станів, пов’язаних з низьким рівнем вітаміну D. Захворювання, спричинені недостатнім рівнем вітаміну D, становлять лише невелику частину всіх факторів ризику. Багато захворювань, станів та медикаментів можуть порушувати метаболізм вітаміну D та/або підвищувати потребу в цьому вітаміні, таким чином сприяючи розвитку низького статусу вітаміну D.

Крім того, існує багато захворювань і станів, при яких низький статус вітаміну D може розглядатися лише як епіфеномен. Іншими словами, низький рівень вітаміну D не обов’язково має причинно-наслідковий зв’язок із певними захворюваннями чи станами, але часто супроводжує їх і може мати спільні причини. У багатьох випадках такою загальною причиною може бути нездоровий спосіб життя, а низький рівень вітаміну D може слугувати його індикатором 34.

Варто спробувати визначити фактори ризику, оскільки деякі з них можна коригувати (або попередити), і це може допомогти у профілактиці та лікуванні низького рівня вітаміну D. Крім того, COVID-19 та дефіцит вітаміну D мають багато спільних факторів ризику, наприклад, старший вік та ожиріння [10]. Тому спільний розгляд цих факторів (включаючи низький рівень вітаміну D) може допомогти правильно оцінити ризик тяжкого перебігу COVID-19, а в деяких випадках також сприяти вакцинації. З іншого боку, підтверджене симптоматичне захворювання на COVID-19 може розглядатися як фактор ризику при підозрі на низький рівень вітаміну D.

Для спрощення фактори ризику низького рівня вітаміну D можна розділити на кілька груп (табл. 1) [12, 13, 20, 24, 35-41]. Пацієнтам з одним або декількома факторами ризику слід визначати рівень 25OH-D у сироватці крові, оскільки результати аналізу допомагають приймати більш обґрунтовані рішення щодо призначення препаратів вітаміну D [12, 42, 43].

Оцінка статусу вітаміну D

Статус вітаміну D можна визначити за рівнем 25OH-D у сироватці крові (табл. 2) [10, 12, 24, 35, 40, 44]. Протягом багатьох років стверджувалося, що рівень 25OH-D повинен становити щонайменше 50 нмоль/л, оскільки цього достатньо для підтримання хорошого стану скелета майже в усіх людей [20]. Однак багато експертів стверджують, що рівень 75 нмоль/л і вище є достатнім для забезпечення нормальної скелетної та м’язової структури і функції [12, 24, 45, 46]. В останні роки з’являється все більше доказів того, що для зниження ризику деяких видів раку (наприклад, колоректального), серцево-судинних та інфекційних захворювань, ускладнень під час вагітності (наприклад, прееклампсії, гестаційного діабету, передчасних пологів), системних захворювань сполучної тканини, цукрового діабету, а також COVID-19 необхідний рівень 25OH-D не менше 100 нмоль/л [9, 14, 16, 22, 41, 44, 47-50]. Оптимальний (не менше 100 нмоль/л) рівень 25OH-D означає, що вітаміну D достатньо для всіх систем людського організму, а не тільки для кісток [16]. Деякі автори припускають, що лабораторно визначена концентрація 100 нмоль/л вказує на те, що справжній рівень 25OH-D у сироватці крові людини перевищує 75 нмоль/л [12]. Таким чином, рівень 25OH-D у межах 75-150 нмоль/л слід вважати нормальним. Термін «низький рівень вітаміну D», що використовується в цій роботі, включає як дефіцит, так і недостатність вітаміну D, як визначено в таблиці 2.

Принципи дозування вітаміну D

Для того щоб спростити і не перевантажити кінцевий короткий алгоритм підбору дози вітаміну D, доцільно представити окремо профілактичні дози вітаміну D і дози вітаміну D для лікування.

У таблиці 3 наведено рекомендовані дози для профілактики низького рівня вітаміну D у різних вікових групах [12, 13, 24, 51]. У випадках дефіциту або недостатності терапевтичні дози вітаміну D слід призначати відповідно до вихідного рівня 25OH-D та віку пацієнта (табл. 4) [12, 13, 16, 24, 45, 52-55].

Для пацієнтів групи ризику щодо дефіциту вітаміну D, зокрема осіб з ожирінням або масою тіла >90 кг, а також осіб із синдромом мальабсорбції дозу вітаміну D слід збільшити вдвічі, а іноді навіть втричі [12, 16, 24, 35, 40, 46, 48, 56, 57]. Слід зазначити, що дози вітаміну D до 10 000 МО/добу вважаються безпечними для переважної більшості пацієнтів [44].

У пацієнтів із гіперкальціємією або високим ризиком гіперкальціємії, наприклад, при гранулематозному захворюванні, дозу вітаміну D слід підбирати індивідуально шляхом рутинного моніторингу кальціємії, кальціурії, рівня 25OH-D, паратгормону та 1,25-дигідрокси-вітаміну D [24]. Для таких пацієнтів рекомендуються невеликі дози вітаміну D, щоб підтримувати рівень 25OH-D у сироватці крові нижче 75 нмоль/л [12].

При передозуванні вітаміну D прийом препаратів слід припинити або принаймні зменшити вдвічі, а також, за наявності показань, виміряти рівень кальцію в сироватці крові. У разі інтоксикації вітаміном D, що є надзвичайно рідкісним станом, коли гіперкальціємія виникає внаслідок застосування препаратів вітаміну D, прийом препаратів слід припинити та розпочати лікування гіперкальціємії.

Короткий алгоритм дозування вітаміну D

Як зазначалося вище, навіть для пацієнтів групи ризику дефіциту вітаміну D не завжди доступні результати нещодавніх вимірювань рівня 25-OH-D у сироватці крові. Тому, припускаючи, що істинні рівні 25OH-D у багатьох осіб можуть бути нижчими за 75 нмоль/л, доцільно запропонувати розпочати прийом препаратів вітаміну D з 4000 МО/добу або еквівалентної щотижневої дози. Пацієнтам, які точно належать до групи ризику щодо вітаміну D, за винятком тих, хто має гіперкальціємію або високий ризик її розвитку (саркоїдоз тощо), початкова доза вітаміну D може бути подвоєна (рис.). У пацієнтів, які вже приймають добавки з вітаміном D без вимірювання рівня 25OH-D та без консультації лікаря перед початком прийому, можна припустити низький рівень вітаміну D, тобто що вони вирішили почати приймати вітамін D на підставі симптомів, які потенційно могли бути спричинені його недостатністю/дефіцитом. Тому розумно запропонувати подвоїти дозу вітаміну D, яку вони вживають зараз, але не перевищувати верхню «безпечну» дозу (10 000 МО/добу).

Рис. Алгоритм дозування вітаміну D

В усіх цих випадках рівень 25OH-D слід перевіряти через 1-1,5 місяця після початку прийому вітаміну D або збільшення дози вітаміну D відповідно. Проміжок часу в 1-1,5 місяця був обраний з трьох причин: після цього періоду закінчується обов’язкова ізоляція для більшості пацієнтів або вирішуються інші перешкоди, що унеможливлюють їхнє відвідування лабораторії; у деяких випадках це може допомогти оцінити ефективність добавок (і запідозрити, наприклад, мальабсорбцію) і виявити передозування вітаміну D на досить ранній стадії [10, 12, 24, 36, 60].

Що робити, якщо не вдається підвищити рівень 25-гідрокси-вітаміну D?

У випадках, коли «адекватний» прийом препаратів вітаміну D не покращує його рівень, варто замислитися над кількома речами.

• Доза, яка була призначена, та тривалість прийому препаратів. Якщо доза вітаміну D замала, її можна збільшити вдвічі, а наступну перевірку рівня 25OH-D провести через 1,5-2 місяця після корекції дози.
• Дотримання режиму прийому. Деякі пацієнти вважають за краще не приймати великі дози вітаміну D навіть за призначенням лікаря і фактично вживають лише невеликі дози, побоюючись передозування вітаміну D.
• Можливість наявності незареєстрованих хронічних захворювань або вживання певних ліків, які можуть погіршити метаболізм вітаміну D. Деякі пацієнти можуть бути кандидатами на обстеження щодо можливого синдрому мальабсорбції, особливо у випадках, коли рівень 25OH-D суттєво не підвищився навіть після прийому подвоєної дози. У деяких випадках, наприклад, пацієнтам з целіакією, тяжкими захворюваннями печінки або після баріатричної операції можна запропонувати кальцидіол, оскільки він має кращу абсорбцію в кишечнику, ніж вітамін D, і виявляється в 2-3 рази ефективнішим у підвищенні рівня 25OH-D у сироватці крові, ніж вітамін D3 [20], і ця особливість кальцидіолу може бути дуже важливою також на ранніх стадіях захворювання на COVID-19, коли низький рівень 25OH-D у сироватці крові необхідно підвищити якнайшвидше [8, 61].
• Адекватність споживання кальцію (Ca) та/або магнію (Mg). Під час корегування низького рівня вітаміну D рекомендується призначення препаратів Mg (добова доза 250-500 мг), оскільки Mg виступає кофактором багатьох ферментів, що беруть участь у метаболізмі вітаміну D [44]. Тривале зниження споживання Са з їжею може, в свою чергу, погіршити низький статус вітаміну D через компенсаторний гіперпаратиреоз, який збільшує вироблення кальцитріолу в нирках із 25OH-D, а це, відповідно, сприяє зниженню рівня 25OH-D у сироватці крові. Таким чином, при адекватному споживанні Са (включаючи Са з харчових добавок, якщо необхідно) можна очікувати кращої відповіді на препарати вітаміну D [39, 62]. Рекомендоване добове споживання Са для дорослих становить ~1000-1200 мг; більше даних про недостатність Са можна знайти в інших джерелах [63].

Висновок

Через різні фактори ризику багато пацієнтів із COVID-19 та іншими захворюваннями мають високий ризик розвитку дефіциту вітаміну D. Сучасні рекомендації регламентують визначення рівня 25OH-D і лише після цього – призначення відповідної дози вітаміну D. Якщо вимірювання рівня 25OH-D недоступне, можна рекомендувати прийом помірних доз вітаміну D (наприклад, 4000 МО/добу) протягом щонайменше 1-1,5 місяця, припускаючи, що таке доповнення може сприяти досягненню адекватного рівня вітаміну D і допомогти підтримувати кращий загальний стан здоров’я – як скелетного, так і нескелетного – до того часу, поки пацієнту не стане доступним визначення рівня 25OH-D у сироватці крові. Якщо у пацієнта підтверджено дефіцит вітаміну D, необхідно запропонувати відповідну дозу вітаміну D для додаткового прийому, а наступну перевірку рівня 25-гідрокси-вітаміну D у сироватці крові слід робити після завершення лікування, щоб оцінити його результати та обрати правильну тактику щодо подальшого прийому вітаміну D.

Реферативний огляд Bleizgys A. (2021) Vitamin D Dosing: Basic Principles and a Brief Algorithm (2021 Update). Nutrients. Dec 10; 13 (12): 4415. doi: 10.3390/nu13124415.

Підготувала Анна Хиць

Тематичний номер «Педіатрія» № 2 (68) 2023 р.

СТАТТІ ЗА ТЕМОЮ Педіатрія

Спадковий ангіоневротичний набряк (САН) є генетичним захворюванням з аутосомно-домінантним типом передачі, в більшості випадків зумовлений дефіцитом інгібітора C1 (C1-INH). Для пацієнтів характерні рецидивуючі набряки підшкірної клітковини та слизових оболонок зі змінною тяжкістю та віком першої появи симптомів.

Мікробіом (МБ) кишечнику виконує чисельні і різноманітні функції в організмі людини. Саме тому етап його становлення у перші роки життя дуже важливий, адже початкове створення осі «МБ – імунна система» прогнозує подальший стан здоров’я. Біфідобактерії складають переважну більшість мікробіоти новонароджених і залишаються в кишечнику протягом усього життя. .

Харчування в дитинстві має особливе значення для здоров’я людини, оскільки високий рівень метаболізму, значні темпи росту і розвитку, а також фізична активність визначають вищі й якісно відмінні харчові потреби. Адекватне забезпечення цих потреб є важливим медичним і соціальним завданням. Водночас незрілість травної системи, нервової інервації, координації та імунологічних функцій у дітей раннього віку визначають обмеження раціону і підвищують ризик виникнення пов’язаних із харчуванням інфекцій і алергічних реакцій.

Кашель є одним з найбільш поширених симптомів у дітей як молодшого, так і старшого віку в різних регіонах світу [1]. За даними проспективного когортного дослідження M. Jurca та співавт. (2017), у 69-70% дітей (із невеликою відмінністю між віковими групами) застуда супроводжується кашлем. Натомість поширеність кашлю, не пов’язаного із гострим респіраторним захворюванням (ГРЗ), має тенденцію до зростання із віком: з 34% в однорічних дітей до 55% у дітей віком 14-17 років.

Как принимать витамин D: сколько нужно в сутки, в какой форме лучше и список самых эффективных D3-добавок

Как принимать витамин D: сколько нужно в сутки, в какой форме лучше и список самых эффективных D3-добавок

Зміст :

Витамин D и его польза — нашумевшая тема с тех пор, как мир покорила волна пандемии коронавируса. Самые уважаемые ученые говорят о том, что D-витамин может в достаточной степени укрепить иммунитет, чтобы успешно сопротивляться COVID-19. Однако данный элемент нужен не только поэтому и не только тем, кто живет на Аляске, но и обычным жителям Украины.

Если вы — офисный работник или много времени проводите дома, или у вас за окном осенние холода, то у вас уже может быть дефицит витамина солнца. Особенно это касается пожилых людей, так как с возрастом наша кожа теряет возможность продуцировать D-витамин под солнечными лучами.

Поэтому в этой статье мы поговорим о том, зачем нужен витамин D, какая норма для разных людей в сутки, как понять, что у вас дефицит, какой анализ нужно сдать, в какой форме лучше принимать добавку для лучшего усвоения и вообще наши медицинские эксперты собрали для вас список самых эффективных препаратов витамина D.

Чем полезен витамин D?

Витамин D — один из важнейших витаминов для организма, так как играет ключевую роль в большинстве процессов жизнедеятельности. С пищей данный элемент поступает в организм в крайне малом количестве. В основном он вырабатывается в коже под воздействием солнечных лучей диапазона «B». Однако в Украине, где большую часть года пасмурно и холодно, 90% населения испытывают нехватку витамина Д. Связано это с тем, что для синтеза суточной нормы нужно ежедневно находиться под полуденным солнцем не менее 15 минут и при условии, что 80% тела открыты солнечным лучам. В осенне-зимнее время это попросту невозможно. Таким образом, большинство украинцев являются не такими здоровыми, как могли бы быть, из-за недостатка витамина Д.

Поэтому существует множество причин, чтобы убедиться, что вы получаете достаточное количество витамина D. Почему? Чтобы понять причину такой обеспокоенности, нужно знать, какая польза витамина Д для организма.

Из-за участия в большинстве процессов функционирования организма витамин Д оказывает следующие положительные эффекты:

• улучшает здоровье костей;
• снижает риск сердечного приступа и инсульта;
• нивелирует риск астмы и аллергии;
• уменьшает воспалительные процессы;
• способствует укреплению иммунитета благодаря продуцированию защитных клеток иммунной системы.

Неудивительно, что наблюдаемая в мире картина показывает, что у людей с постоянно достаточным количеством витамина D меньше ранних и непредвиденных смертей от болезней, чем у тех, у кого дефицит или переизбыток данного витамина.

Таким образом, витамин Д в глобальном смысле необходим организму для поддержания нормальной жизнедеятельности, правильного протекания организменных процессов и для повышения функции регенерации (восстановления) и защиты от патогенов (сюда включены не только внешние патогены в виде инфекций и грибков, но также и внутренние аутоиммунные и онкологические процессы).

Сколько нужно витамина D?

В летнее время суточная норма витамина Д покрывается легко. В большинстве случаев человеку без нарушения синтеза витамина Д достаточно около 15 минут в день находиться под открытым солнцем с попаданием лучей на лицо, руки, ладони и ноги без использования солнцезащитного крема. Однако дефицит витамина Д может возникать в зимнее время, когда большинство дней пасмурные, при офисной работе в помещении, а также у пожилых людей , так как с возрастом функция синтеза витамина Д в коже существенно снижается.

Если вы не уверены в том, что получаете достаточно холекальциферола (витамин Д3), проверьте уровень крови, взяв направление у врача на исследование уровня 25-гидроксивитамина D . Нормальным уровнем данного элемента для взрослого человека считается показатель 25-гидроксивитамина D в сыворотке не менее 20 нг/мл (обратите внимание, что 20 нг/мл эквивалентны 50 нмоль/л). Наблюдения показывают, что для организма лучше всего если показатель 25-гидроксивитамина D находится в диапазоне от 25 до 35 диапазон нг/мл.

Однако количественный показатель 39 нг/мл уже говорит о передозировке витамином Д, что не менее страшно, чем его недостаток. Чтобы узнать подробнее о последствиях передозировки «солнечным витамином» читайте наш исследовательский материал о витамине Д .