Що таке пух і звідки він береться. Енциклопедія пуху. Частина 2

Автор блогу ПроПоходи. Свої перші гірські кроки зробив 25 років тому в Алтайських горах. Зараз живу і працюю в Києві. Обожнюю гори, рух, складні задачі і легке спорядження.

Це друга публікація нашої Енциклопедії Пуху, мета якої – надати максимум інформації про утеплювач, який через міфи і застарілі уявлення недооцінений українськими туристами. В цій роботі нам допомагають сильні партнери: інститут IDFL (офіс Швейцарія, офіс США), магазин Команда Екс (Київ), компанії Sierra Designs, Turbat, Sea To Summit, Kelty, Mountain Equipment, Exped та Marmot.

Сьогодні говоримо про:

Що таке пух?

Пух – це частина оперення водоплавних птахів. Окрема пушинка являє собою сукупність волокон що ростуть радіально з однієї точки. На кожному з волокон – велика кількість вусиків. Все це утворює пружну тривимірну форму.

Пушинка зі зразка пуху від українського виробника Turbat

Завдяки вусикам пушинки переплітаються одна з одною і формують структуру, що ефективно знерухомлює повітря і, як наслідок, забезпечує надзвичайно добру теплоізоляцію.

З огляду на те, що вага кожної пушинки надзвичайно мала, результативне співвідношення рівня теплоізоляції до ваги утеплювача у пуху є рекордним на сьогодні з-поміж усіх відомих утеплювачів на аутдорному ринку.

Кожні 100 грамів якісного пуху мають більше 7 мільйонів волокон з вусиками

В той же час, пухові волокна надзвичайно витривалі. Вони здатні відновлювати свою форму навіть після тисяч зминань. Саме цим обумовлено тривале збереження теплоізоляційних властивостей у пухових виробів в порівнянні з синтетичними.

Однак, не все, що в пухово-перових сумішах відносять до пуху, виглядає так гарно. Відповідно до стандартів, за словом “Down” на етикетці вашого виробу можуть також ховатись ембріональний пух (nestling down) і пухове пір’я (plumule). Eмбріональний пух – це недорозвинутий пух, у якого, на відміну від “дорослого”, на ворсинках відсутні вусики. Пухове пір’я – це пір’я, що було сформоване на ранніх тижнях життя птаха. Воно, як і пух, має тривимірну структуру і пухнасті волокна, і, як перо, – довгий стрижень, що лишається м’яким і гнучким. Ембріональний пух і пухове пір’я неможливо відокремити від чистого пуху машинним методом, тому вони завжди присутні в суміші. Їх недолік в порівнянні з чистим пухом – гірший показник співвідношення теплоізоляції до ваги.

Часом в статтях і описах можна зустріти словосполучення “пуховий кластер” (down cluster). Варто знати, що це поняття, залежно від джерела, може мати різну сутність. В статтях і публікаціях пуховим кластером називають одну пушинку чистого пуху, як на першому фото в цій статті.

Натомість інститут IDFL (International Down and Feather Laboratory) в своїх сертифікатах використовує поняття пухового кластеру для опису складу пухово-перової суміші. За цих обставин до Down Cluster відносять суміш чистого пуху, ембріонального пуху і пухового пір’я.

Сертифікат спальника Sea To Summit Micro MCIII

Природне походження пуху

Пух є лише у водоплавних птахів, таких, як гуска, качка, гага та ін. Наземні птахи, як от кури чи індички, пуху не мають.

Дякуємо Ірі Байдужій за суперові ілюстрації до статті

Іноді недобросовісні виробники можуть додати у пухово-перову суміш водоплавних птахів незрілі пір’їнки наземних, аби здешевити її. Візуально вони нагадують гусячі та качині, але мають дуже малий показник пружності і неприємний запах від недостатньої очистки.

В сертифікатах лабораторій кількість пір’я наземних птахів у відсотках вказується у графі Landfowl. У випадку якісних сумішей там має стояти число близьке до нуля. Нуль – ще краще.

Сертифікат спальника Sea To Summit Micro MCIII

Інша крайність, про яку варто пам’ятати – дуже дешеві вироби з “курячого пуху” на китайських сайтах. Оскільки кури не мають пуху, скоріше за все ви отримаєте спальник чи пуховку набиті пір’ям, які і гріти не будуть, і носити їх буде неможливо через нестерпний запах.

Географічне походження пуху

За даними IDFL, більше 99% всього пуху, що використовується в текстильній та аутдор індустрії, є побічним продуктом харчової промисловості. Тобто, качині та гусячі ферми, на яких вирощують птахів, першочергово працюють саме з харчовими концернами, а пух та пір’я збирається під час заготовки м’яса. Чому так? Ідея пуху, як побічного продукту, не лише в тому, що це гуманніший спосіб його отримання, а й в тому, що вирощувати водоплавних суто для пуху не вигідно. Адже, пух і перо складають лише 5% економічної вартості птаха.

Китай на сьогодні є основним споживачем та виробником качок та гусей. Тому не дивно, що за даними того ж IDFL близько 70% всього пуху у світі походить саме звідти.

З огляду на таку кількість, китайці можуть запропонувати величезний асортимент пухових сумішей за доброю ціною. Тому все більше виробників починають працювати саме з китайським пухом.

Водночас, приводом для вихваляння в аутдор індустрії є пух зі східної Європи: з Польщі, Угорщини та України. Причиною для цього є вік птаха в момент забиття. Оскільки в Китаї качки та гуски – звична страва, то економічно вигідний вік вирощування птаха складає 14-16 тижнів. В Україні та Польщі птахи проживають 20-24 тижні. А доросліший птах матиме більші за розміром, пружніші і витриваліші пушинки, які дають найкращі результати по співвідношенню ізоляції до ваги і по терміну служби пухового виробу.

На третьому місці по кількісному виробництву пуху після Китаю і Європи йде Канада. Хоча канадський пух також знаний, як дуже якісний, об’єми його виробництва порівняно малі, тому в аутдор сфері він зустрічається надзвичайно рідко.

Часто можна зустріти твердження, що пух від птахів, які живуть в північних регіонах – більший, тепліший і тому кращий. Це один з найбільших міфів про пух, яким часто користуються хитрі виробники, складаючи легенди про сибірських гусок. За даними виробників спорядження і швейцарського інституту IDFL географічне походження птаха ніяк не впливає на величину пушинок. Воно впливає на їх кількість. На величину впливає виключно розмір птаха і його вік. Тобто, якщо ви візьмемо двох гусок одного розміру і віку, одну з гарячих Гавайських островів, а іншу – з нестерпно холодного Сибіру (там взагалі гусок не так багато, щоб з них щось робити в великих кількостях), їх пух буде абсолютно однаковим. Лиш в другої його буде більше.

Шлях пуху від гуски чи качки до спальника

Класичний процес перевтілення сировини включає в себе наступні етапи.

  1. Вищипування. 99% пуху, добутого в світі, вищипують з мертвих птахів. Існує два види такого вищипування – мокре (тушку відмочують у гарячій воді, і збирають пір’я та пух перознімною машинкою) та сухе (ручне, без використання води). Перший вид більше поширений, адже він швидкий, легкий та економічно вигідніший. А це важливо для харчової промисловості, де основна мета – позбутись пуху та пір’я з тушки. Другий спосіб, хоч і кращий для пуху, але не популярний зараз, адже є більш трудомістким і часовитратним. Приблизно 1% пуху в світі вищипують з живих птахів, що вважається абсолютно негуманним і засуджується всіма адекватними організаціями, які дотичні до цього явища. І жоден відомий виробник не стане використовувати пух, зібраний з живих птахів, щоб не нашкодити своєму авторитету.
  2. Первинне сортування. Воно відбувається в спеціальних камерах з серією кабінок, де повітря продуває сировину знизу вгору. Більші кластери пуху мають краще співвідношення ваги до площі, тому повітря заганяє їх в дальні кабінки. Важчі складники падають раніше. В результаті вся маса розділяється на перо, дрібне перо, дрібне перо з пухом і пух. Найбільше пір’я (з крил та хвоста) відсортовується в сміття. Так само з сировини вакуумом частково забирається пил.
  3. Чистка. Починається з миття, в процесі якого пух перуть у великих пральних машинах, щоб видалити бруд, жир та бактерії. Якщо до пуху передбачається додавати водовідштовхуючу обробку, найчастіше це відбувається наступним після миття кроком. Далі з пуху видаляють основну вологу в центрифугах і залишок вологи з допомогою гарячого повітря. Після чого сировину охолоджують і проганяють крізь барабан з дрібними отворами, де ще раз вакуумом забирають залишок пилу. І, врешті решт, сировину стерилізують хімічними засобами.
  4. Вторинне сортування та змішування. На цьому етапі пух заново проганяється через машину з наддувом і кабінками. І тепер до дальніх комірок долітає пух з найбільшим показником Fill Power (FP) і найлегші пір’їнки. В ближчих лишається більше дрібного пір’я і пух з меншим FP. Після вторинного розподілення пуху його різні частини змішують для отримання потрібних характеристик FP і ціни.
  5. Зберігання і перевезення до виробника спорядження. Тут я лиш уточню, що ці етапи також важливі, адже, як і всі інші, впливають на якість пуху. Бо пух – це натуральний матеріал, тому може гнити і розкладатись. Неправильна вологість чи температура зберігання легко зроблять з якісного пуху чи не найдорожче в світі сміття.

*Зауважте, що це класична послідовність етапів. В кожного виробника пухової сировини окремі частини етапів 2,3,4 можуть мінятись місцями чи взагалі зникати.

Гусячий пух vs качиний пух

На це питання від різних джерел ми отримували різні відповіді і аргументи. Наше рішення – передати вам думку IDLF, адже цей інститут проводить експериментів в сотні разі більше, ніж кожен окремий виробник і, в результаті, має найбільше даних. І, врешті-решт, це абсолютно незаангажоване джерело.

Оскільки гуски до забиття проживають довший час, ніж качки, і гуски самі по собі більші за качок, то кластери гусячого пуху, як правило, більші і витриваліші за кластери качиного. Відповідно, в більшості випадків, гусячий пух має довший термін експлуатації. Максимальні показники Fill Power у гусячого пуху вищі за показники качиного. Також за качиним пухом частіше помічають проблеми неприємного запаху, ніж за гусячим, що, за однією з теорій, пов’язано з раціоном птахів.

За ціною качиний пух дешевший за гусячий, адже на сьогодні споживання гусей в світі падає, а качок – зростає.

В результаті, гусячий пух, як правило, є кращим продуктом, ніж качиний. “Як правило” – бо буває як надзвичайно добрий качиний пух, так і дуже поганий гусячий. І фінальний результат залежить від дотримання технології на етапах обробки пуху, які він проходить на шляху до вас. Тому, в ідеалі, варто протестувати вже конкретні кінцеві зразки з конкретних продуктів. Але це страшенно не рентабельно. Простіше покластись на статистику і детально вивчити решту характеристик пухового виробу.

Це кінець другої частини нашої Енциклопедії Пуху. Якщо у вас виникли питання – сміливо задавайте їх в коментарях. Завдяки сильній інформаційній підтримці від партнерів Енциклопедії, ми можемо доволі швидко знайти відповідь на будь-які пухові загадки.

Ще почитати по цій темі:

Бажаєте підтримати розвиток ПроПоходи? Купуйте спорядження в наших партнерів через посилання нижче. Ми отримаємо невелику комісію з вашої покупки, а ви не витратите жодної додаткової копійки. Всі дисконтні системи при замовленні через ці посилання працюють, як завжди.

  • Інтернет-магазин Вершина
  • Інтернет-магазин Gorgany
  • Також ви можете сказати кодове слово “ПроПоходи” касирові в будь-якому магазині мережі Gorgany і ми теж отримаємо комісію з вашої покупки.

Пух пупка: звідки взявся феномен, з яким стикається більшість чоловіків

З цим феноменом стикався практично кожен чоловік. Отак знімаєш футболку і виявляєш, що біля пупка назбирався якийсь загадковий пух. І саме ця загадкова “поява” свого часу надихнула австралійця Карла Крушельницького провести ретельне дослідження. Відразу ж зауважимо, що до цього питання він підійшов максимально скрупульозно.

Тож Карл Крушельницький влаштував опитування. У ньому взяли участь 4 799 людей. Усе для того, щоб дізнатися, чи не єдиний він виявляє у зоні пупка загадковий пух.

Результати опитування показали, що 83% чоловіків і 43% жінок іноді “знаходять у зоні пупка певний пух”. І тут наш герой видихнув, адже потішився, що не єдиний, кому надокучає це незрозуміле явище.

Статева лінія

Цікаво, що у 80% людей, у яких іноді накопичується цей пух, є лінія волосся, яка йде від лобкової області до того самого пупка. Таким чином, ця так звана “статева лінія” має якийсь стосунок до пупка.

Наявність “статевої лінії” сприяє появі пуху у зоні пупка / Фото Unsplash

Зауважимо, що рослинність на тілі теж впливає на появу цього пуху. Щонайменше 97% учасників з пупковим пухом мають злегка, помірно або дуже волохаті форми. Крушельницький не міг сказати напевно, звідки у них з’являвся цей пух, але у нього з’явилася певна гіпотеза.

“Можливо, вони носять тісний одяг, тож пух ковзає у пупок і не може вилізти назовні”, – припустив він у своєму дослідженні.

Нобелівська премія

У Крушельницького була теорія: волосся зішкрібає з твого одягу дрібні волокна, які й прилипають до пупка. Це відразу пояснило б, чому чоловіки – в основному дуже волохаті – страждають від цього частіше, ніж жінки. За це чудове дослідження Крушельницький отримав Шнобелівську премію за “дослідження, яке спочатку змушує сміятися, а потім – задуматися”.

Кілька років тому Георг Штайнхаузер з Віденського технічного університету, наприклад, провів дослідження складу пупкового пуху. Протягом трьох років він збирав власний пух перед сном. Оце відданий дослідник, нічого не скажеш.

Що там по висновках?

Самообстеження Штайнхаузера показало, що його вміст у пупку у середньому важив 1,82 міліграма. Але бували й вечори, коли він виловлював з пупка кілька більших шматків, які могли важити до 9,17 міліграма.

Наш дослідник дійшов до висновку, що старі сорочки та футболки викликають значно менше утворення пуху, ніж нові. А сам цей пух складається в основному з волокон його одягу. Про це думав і Крушельницький, але до кінця не вивчив це питання. А ще він знайшов у пупку пил, лупу та піт.

Нові сорочки та футболки викликають значно більше утворення пуху / Фото Unsplash

Що зрозуміли ми, так це те, що пупок потрібно мити щоразу, коли ти приймаєш душ. А ще “статева лінія” у парі з новим одягом може посприяти накопиченню цього пупкового пуху. Тож не забудь хоча б випрати нову футболку перед тим, як одягнути її.