Шпинат: вирощування з насіння в домашніх умовах і в відкритому ґрунті

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 10 серпня 2023 Опубліковано: 15 лютого 2019 Перша редакція: 15 травня 2017 🕒 17 хвилин 👀 49586 разів 💬 4 коментарі

• Посадка й догляд за шпинатом
• Рослина шпинат – опис
• Посів шпинату на розсаду
  • Коли садити шпинат
  • Вирощування шпинату з насіння
  • Як виростити шпинат у домашніх умовах
  • Коли сіяти шпинат у ґрунт
  • Посадка шпинату в ґрунт
  • Полив шпинату
  • Підживлення шпинату
  • Що садити після шпинату
  • Хвороби шпинату
  • Шкідники шпинату
  • Лікувальні властивості шпинату
  • Шпинат – протипокази
  • Коментарі

  Шпинат городній (лат. Spinacia oleracea) є однорічною трав’янистою рослиною, видом роду Шпинат родини Амарантові, хоча не так давно його відносили до родини Лободових. У дикому вигляді шпинат росте в Передній Азії, а культивувати його почали ще в Персії. Шпинат був настільки популярний в арабських країнах, що двоюрідний брат Мухаммеда ібн аль-Аввам називав його «генералом серед зелені». У середині VII століття по Великому шовковому шляху шпинат потрапив до Китаю, де його називали «перським овочем».

  У християнській Європі – спочатку на Сицилії та в Іспанії – шпинат став відомий приблизно в XIII столітті, але тоді вирощувалась форма рослини, сьогодні вже забута. В Італії XV століття зелений шпинат вживали в їжу під час Великого посту, а у Франції моду подавати до столу шпинат ввела італійка Катерина Медичі. З середини XVI століття в Європі вже вирощували шпинат сучасного типу: широколистий, без гіркоти і з круглим насінням.

  У першій третині XX століття в США і західних країнах був пік популярності шпинату, оскільки помилково припускалося, що він містить неймовірну кількість заліза. Пригадуєте мультики про моряка Попая? Однак пізніше з’ясувалося, що заліза в шпинаті в 10 разів менше: дослідник просто забув поставити в числі кому. Ажіотаж навколо шпинату поступово вщух, проте його виробники встановили в Техасі пам’ятник морякові Попаю в подяку за популяризацію овоча.

  У Росії шпинат стали вживати в їжу в середині XVIII століття, але до кінця наступного століття він так і залишався маловідомим «панським» овочем, який подавали до столу з грінками і яйцем, та й потім шпинат у Росії не зумів набути широкої популярності.

  Нині ця культура найбільше затребувана в Китаї і США, причому в Америці три чверті врожаю шпинату надходить у продаж у свіжому вигляді. Обсяги споживання шпинату в США практично повернулися до показників середини XX століття. Сьогодні позиції на ринку завойовує молодий шпинат – так званий baby spinach із ніжними листочками завдовжки до 5 см.

  Посадка й догляд за шпинатом

  • Посадка: посів насіння на розсаду в кінці березня або на початку квітня, висадка розсади у відкритий ґрунт – у другій половині травня. Посів насіння ранніх сортів безпосередньо в ґрунт – у кінці квітня, після чого можна висівати насіння конвеєрним методом кожні два тижні: від посіву до збирання – 5 тижнів. Пізні сорти можна сіяти до середини серпня, щоб отримати врожай через 6-7 тижнів. Під зиму насіння шпинату можна сіяти за 6-8 тижнів до перших заморозків – у середині жовтня.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло, притінок і навіть затінок.
  • Ґрунт: дренований слабкокислий суглинок із pH 6,5-7,0.
  • Полив: на кожен м² садовою лійкою з розбризкувачем або шлангом із дощувальною насадкою виливають по відру води. У спеку та посуху шпинат поливають тричі на тиждень.
  • Підживлення: якщо зростання шпинату уповільнене, унесіть у ґрунт азотні добрива, але якщо ґрунт перед посівом удобрювати, підживлення навряд чи знадобляться.
  • Розмноження: насіннєве – розсадне та безрозсадне.
  • Шкідники: мінуючі та бурякові мухи, гусінь совки-гамма, попелиці, капустянки звичайні та бабанухи.
  • Хвороби: фузаріоз, пероноспороз, антракноз, кучерявість, вірусна мозаїка, аскохітоз, церкоспороз і рамуляріоз.
  • Властивості: шпинат – найцінніший дієтичний продукт, що має проносну, сечогінну, протизапальну й тонізуючу дію.

  Рослина шпинат – опис

  Як виглядає шпинат? Висотою рослина від 25 до 50 см і більше. Стебла у неї голі, прості й гіллясті. Нижнє прикореневе листя шпинату черешкове, трикутно-списоподібне, часто з витягнутими бічними вушками, або овальне, видовжено-яйцеподібне, цілокрає, стягнуте в черешок. Верхні, а часто і середні листки довгасті, загострені, з клиновидною основою. Пилякові квітки з чотирма тичинками утворюють колосовидно-волотисте суцвіття, а маточкові розташовані в щільних клубочках у пазухах листків. Плоди у шпинату кулясті або дворогі, іноді спаяні між собою, однак не утворюють супліддя.

  У їжу вживають розетки листя шпинату, що формуються на самому початку вегетації.

  Посів шпинату на розсаду

  Коли садити шпинат

  Вирощування шпинату, як і будь-якої іншої зелені, можна здійснювати в теплиці, в домашніх умовах або в відкритому ґрунті. Найбільш ранню зелень ви зможете отримати, якщо виростите попередньо розсаду шпинату. Для цього в кінці березня або на початку квітня насіння шпинату сіють у ящики, паперові або пластикові скляночки, наповнені вологим, пухким, знезараженим субстратом, що складається з біогумусу (1 частина) і кокосового волокна (2 частини). Під субстрат поміщають шар керамзиту завтовшки 2-3 см.

  Тугорпрорісне насіння шпинату зі щільною оболонкою перед посівом заливають на дві доби водою, міняючи її кожні 6-8 годин. Потім його для знезараження кладуть на кілька годин у рожевий розчин перманганату калію, після чого підсушують до сипучості.

  Вирощування шпинату з насіння

  Посів шпинату здійснюють на глибину 1-1,5 см, потім поверхню злегка ущільнюють, посіви накривають плівкою або склом і утримують до появи сходів у теплому місці. Тільки-но насіння почне проростати, плівку знімають, а посудину переставляють на південно-східне або південне підвіконня – сходам знадобиться багато світла. А ось до тепла розсада шпинату невимоглива: її можна вирощувати навіть на неопалюваній лоджії. Ще однією умовою успішного розвитку сіянців, окрім гарного освітлення, є підтримання субстрату в злегка вологому стані.

  Посадка шпинату в відкритий ґрунт проводиться, коли прогріється ґрунт. Після пересадки встановіть над грядкою на висоті близько 20 см металеві дуги й укрийте сіянці агроволокном на випадок нічних заморозків й інтенсивного весняного сонця.

  Вирощування шпинату на підвіконні

  Як виростити шпинат у домашніх умовах

  Якщо ви хочете виростити шпинат на підвіконні, майте на увазі, що термін служби кущика не довше двох місяців: через кілька зрізувань шпинат випускає квіткову стрілку, і його листя втрачає необхідну для їжі якість. Як виростити шпинат у домашніх умовах? При вирощуванні культури в весняно-літній період сіянці досвічування не вимагають, але якщо шпинат із насіння вирощується в осінню або зимову пору, він може дати гарний урожай тільки в тому разі, якщо ви організуєте для нього щоденне додаткове освітлення упродовж 2-3 годин після заходу сонця.

  Посів підготовленого насіння шпинату здійснюють на глибину 1-1,5 см у такий же субстрат, у якому вирощують розсаду шпинату. Під субстрат у посуд укладають шар дренажу заввишки 2-3 см. Можна сіяти шпинат у ящики або контейнери завглибшки не менше 15 см або в 1-2-літрові горщики, а можна вирощувати розсаду в маленьких скляночках, а в стадії розвитку у сіянців 2-4 справжніх листочків розпікірувати їх у постійний посуд. Посіви накривають плівкою до появи сходів.

  Вирощування шпинату і догляд за ним у домашніх умовах дуже прості. Оптимальна температура для розвитку сіянців шпинату від 15 до 18 ºC, полив має бути регулярним і достатнім, особливо влітку, оскільки пересихання субстрату провокує передчасне стрілкування. Окрім того, вам доведеться щодня обприскувати шпинат рано-вранці або після заходу сонця. Що стосується підживлень, то при посіві шпинату в родючий ґрунт вони не потрібні. Дозріє зелень шпинату для зрізання залежно від сорту за 3-5 тижнів після посіву, проте через 1-2 місяці кущ піде в стрілку і нова зелень перестане відростати.

  Вирощування шпинату у відкритому ґрунті

  Коли сіяти шпинат у ґрунт

  Оскільки шпинат рослина морозостійка, його можна вирощувати у відкритому ґрунті, оминаючи етап вирощування розсади. Для весняного врожаю шпинат сіють через 4-6 тижнів після останніх весняних заморозків, а для осіннього – за 6-8 тижнів до перших осінніх холодів. Навесні, щойно встановиться тепло і сонце почне світити по 14 годин на день, на шпинаті з’являться дрібні квітки – цей процес називають цвітухою або стрілкуванням, і він робить листя рослини непридатним для вживання в їжу. Тому багато садівників воліють сіяти шпинат під осінь. Навесні ж, у кінці квітня, сіють ранні сорти шпинату. Можна сіяти рослину кілька разів через кожні 15-20 днів. Від посіву до початку збирання проходить не більше 5 тижнів. Пізні сорти сіють до середини серпня – вони дають урожай через 6-7 тижнів.

  Можна сіяти шпинат і під зиму – в середині жовтня. До настання зими рослина встигає утворити маленькі розетки, а навесні залишений зимувати в землі шпинат зійде дуже рано, і вже за кілька тижнів ви зможете включити його в свій раціон.

  Посадка шпинату в ґрунт

  Посадка і догляд за шпинатом у відкритому ґрунті не займуть багато часу і не вимагатимуть значних зусиль. Ділянка для рослини має бути сонячною, і, хоча в затінку рослина теж непогано розвиватиметься, її продуктивність буде нижчою, ніж при вирощуванні на сонці. Шпинат воліє дреновані слабкокислі суглинні ґрунти з pH 6,5-7,0. Відрегулювати кислотність ґрунту можна внесенням у нього вапняку: в ґрунт, який містить мало магнію, вносять доломітовий вапняк, а в ґрунт із підвищеним умістом магнію – кальцитний. Роблять це з осені або щонайпізніше за 2-3 місяці до посіву.

  Оскільки ґрунт для шпинату має бути багатим на органічні речовини, в нього під глибоке перекопування вносять люцернове, соєве або кров’яне борошно. Або перекопують ділянку з мінеральними добривами з такого розрахунку: 30 г суперфосфату і 15 г хлористого калію на 1 м². Перед весняним посівом у ґрунт вносять сечовину – по 20 г на 1 м².

  Сіють шпинат рядами на глибину до 2 см при міжряддях 20-30 см, розташовуючи насінини на відстані 5-8 см одну від одної. Після закладення насіння поверхню злегка ущільнюють тильною стороною грабель, поливають, на 3-4 дні накривають мішковиною, а на встановлені заздалегідь на висоті близько 20 см дугоподібні опори накидають поліетиленову плівку. Проростає насіння при температурі від 2 до 5 ºC приблизно через 10-14 днів.

  Коли у сходів сформується розетка з 2-3 листків, шпинат проріджують – в ідеалі кущики мають рости на такій відстані один від одного, щоб вони ледь стикалися листям. Догляд за шпинатом полягає в регулярних поливаннях, прополюванні, розпушуванні ґрунту навколо рослин і захисту шпинату від сонця затінюючою сіткою, коли температура повітря підніметься до 26 ºC.

  Полив шпинату

  Шпинат дуже вологолюбний. Для його поливу краще використовувати шланг із дощувальною насадкою або садову лійку з розсікачем, однак пам’ятайте, що сильним напором ви можете змити тендітні сходи. На 1 м² грядки витрачають приблизно одне відро води. У суху спекотну погоду полив здійснюють як мінімум тричі на тиждень, а щоб вода не розтікалася, зробіть по периметру грядки борозну. Після поливання, коли вода вбереться і поверхня ґрунту злегка підсохне, розпушіть ґрунт навколо рослин і видаліть бур’яни. Якщо ви помітили на шпинаті квіткові стрілки, обломіть їх.

  Підживлення шпинату

  Якщо шпинат у відкритому ґрунті розвивається добре, значить, поживних речовин у ґрунті йому достатньо, але якщо шпинат росте повільно, підживіть його азотним добривом: борошном із сухоцвіту або кров’яним кормовим борошном. Добрива вносять на глибину декількох сантиметрів, після чого ділянку поливають. Узагалі ж, підживлення потрібні шпинату тільки в тому разі, якщо ділянку перед посівом або висадкою розсади не підживлюють.

  Що садити після шпинату

  Щоб уникнути виснаження ґрунту, шпинат на одній ділянці можна вирощувати з перервою 3-4 роки. За законами чергування культур, після вершків зазвичай вирощують корінці, тобто після шпинату можна садити топінамбур, брукву, редис, редьку, дайкон, катран, турнепс та інші бульбові або коренеплідні рослини.

  Шкідники і хвороби шпинату

  Хвороби шпинату

  Найшкідливіші захворювання шпинату – фузаріоз, пероноспороз, антракноз, кучерявість і вірусна мозаїка. Можуть вразити шпинат і такі хвороби, як аскохітоз, церкоспороз і рамуляріоз.

  Фузаріозне в’янення, або коренева гниль – небезпечне грибкове захворювання, що вражає сходи і молоді рослини. В уражених фузаріозом екземплярів забарвлення тьмяніє, вони починають відставати в рості, їхнє листя втрачає тургор, жовтіє, і рослини гинуть. Процес починається з нижніх листків, а при викопуванні рослини виявляється, що її коріння вражене гниллю. Вилікувати шпинат від фузаріозу у вас не вийде, особливо якщо процес охопив усю рослину, тому уражені кущі потрібно з грядки видалити. З метою профілактики потрібно вирощувати стійкі до захворювання сорти шпинату, стежити за тим, щоб кущі не росли занадто близько один до одного, регулярно розпушувати навколо них ґрунт і видаляти бур’яни, а насіння перед посівом потрібно знезаражувати розчином марганцівки.

  Пероноспороз, або несправжня борошниста роса – грибкове захворювання, що виявляється жовтуватими плямами на верхній стороні листя шпинату, в той час як на їхній нижній стороні утворюється сіруватий наліт. Потім плями набувають буро-коричневого відтінку, листя никне, викривлюється, висихає і розсипається. Прогресує захворювання в прохолодну вологу погоду. Способи захисту від пероноспорозу, як і від кореневої гнилі, переважно профілактичні, оскільки при використанні хімпрепаратів токсичні речовини, що містяться в них, накопичуючись в листі, зроблять його непридатним для їжі. На допомогу можуть прийти народні засоби боротьби з грибковими захворюваннями:

  • обробка рослин розчином 10 крапель п’ятивідсоткового аптечного йоду в 1 л молока, який потім змішують із 9 л води;
  • обробка шпинату зольним розчином: 2 склянки золи заварюють трьома літрами окропу, дають охолонути, проціджують через потрійний шар марлі, розбавляють 10 л води й обробляють цим розчином шпинат;
  • 200-300 г цибулиння заливають 10 л води, доводять до кипіння, дають настоятися упродовж 1-2 днів, проціджують і обробляють настоєм рослини;
  • 1-1,5 г марганцівки розводять у 10 л води й обприскують розчином шпинат.

  Антракноз вкриває листя і їхні черешки округлими темними плямами з чорними піднятими подушечками в центрі.

  Церкоспороз теж вражає листя і стебла шпинату. Спочатку на них утворюються округлі плями діаметром 2-4 мм – червоно-бурі з попелястою серединою. Потім плями розростаються, зливаються одна з одною, тканина всередині плям стоншується, сохне і висипається, залишаючи в листових пластинах діри.

  При аскохітозі на листках і стеблах теж з’являються плями: опуклі, різних обрисів і кольорів, але найчастіше коричневі з темною облямівкою. Уражені тканини поступово всихають.

  Рамуляріоз, або плямистість листя, вкриває листя шпинату сіро-коричневими цятками з темними краями. При розвитку захворювання листя гине.

  Віруси мозаїки й огіркової мозаїки можуть зберігатися в ґрунті, на насінні та рослинних рештках і передаватися сисними комахами. Віруси проникають у рослину через пошкоджені тканини, їхня присутність виявляється утворенням на листі шпинату жовтих або світло-зелених штрихів і зірчастих плям, які поступово зливаються одна з одною. Листя деформується, відстає у рості, робиться карликовим.

  Кучерявість листя призводить до потовщення і нерівномірного розростання тканини листя, у результаті чого воно скручується, стаючи хвилястим і вкриваючись здуттями. Кучерявість часто супроводжується некрозом, листя шпинату засихає й опадає.

  Кучерявість і мозаїки є вірусними захворюваннями, і способу вилікувати їх не існує – рослини підлягають знищенню. А з грибковими хворобами можна боротися профілактичними методами і народними засобами, які ми вам уже описали.

  Шкідники шпинату

  Комах, що завдають шкоди шпинату, теж чимало. Серед них мінуючи й бурякові мухи, гусінь совки-гамма, попелиці, капустянки звичайні й капустяні листоїди.

  Мінуюча муха відкладає яйця в листках рослини, а личинки, що з’явилися в червні, з’їдають їхню м’якоть, від чого шпинат гине. Відлякати шкідника можна чергуванням рядів шпинату з рядами буряка, якого муха не зносить. Однак не варто сіяти шпинат на ділянці, де буряк щойно прибрали, оскільки він може захворіти на кореневу гниль.

  Зелена або коричнева гусінь совки-гамма – один із найбільш злісних шкідників шпинату, що знищують його листя. Боротися з гусінню можна обробкою кущів тютюновим або перцевим настоєм, а також настоєм томатної гички. І не забудьте регулярно прополювати грядку.

  Бурякова муха теж відкладає яйця на листя шпинату. Знищують її обробкою рослини двовідсотковим розчином Фосфаміду.

  Попелиця (тля) – сисна комаха, що робить проколи в молодому листі рослин, висмоктує з них сік, а нерідко й заражає їх вірусними захворюваннями. Упоратися з попелицями вам допоможе обробка шпинату зольно-мильним розчином: 200-300 г золи потрібно кип’ятити в відрі води 30 хвилин, після чого остудити, процідити й додати 40 г тертого мила або рідкого засобу для миття посуду. Найімовірніше, за один раз позбутися попелиці вам не вдасться, але якщо обприскати шпинат зольно-мильним розчином 4-5 разів із кількаденним інтервалом, тля зникне.

  Капустянка – великий і небезпечний шкідник, який живиться не тільки рослинами, а й дрібними комахами. Вона може пересуватися під землею, по землі й навіть повітрям, що сильно ускладнює боротьбу з нею. А проте її необхідно знищити, оскільки потерпіти від цього шкідника може не тільки шпинат, а й інші городні та садові рослини. Головне – знайти по слідах капустянки її гніздо і всі проходи до нього, а сліди найкраще видно після дощу. Виявлене гніздо потрібно дуже обережно викопати, щоб не злякати комаху всередині нього, перекласти у відро й спалити, а в кожен прохід закласти препарат для знищення капустянки або влити мильну воду на той випадок, якщо в гнізді шкідника не виявиться.

  Капустяний листоїд із задоволенням поїдає і листя шпинату. Цих жучків краще збирати вручну та знищувати, а після збору бажано опудрити шпинат сумішшю деревної золи з порошком гострого червоного перцю й сухої гірчиці.

  Види і сорти шпинату

  За термінами дозрівання сорти шпинату городнього поділяються на ранньостиглі, середньостиглі та пізньостиглі. Найкращими ранньостиглими сортами шпинату можна вважати такі:

  • Годрі – сорт, що дозріває для їжі вже за 2-3 тижні. Його можна сіяти як напровесні, так і пізньої осені, причому й у відкритий, і в закритий ґрунт. Діаметр розетки листя сорту Годрі близько 23 см;
  • Велетенський – один із найвідоміших сортів, що дає листя за два тижні з моменту посіву. Цей сорт один із найкращих для консервування. Розетка подовжених м’ясистих листків іноді сягає в діаметрі 50 см;
  • Вірофле – скоростиглий французький сорт, схильний до раннього утворення квіткової стрілки. Розетка овального, м’ясистого, ніжного й гладкого, зеленувато-жовтого листя сягає в діаметрі 30 см. Рослина стійка до холоду, тому сіяти її можна напровесні;
  • Стік – культивований у нашій країні з 1995 року високоврожайний сорт, який використовується як для вживання в свіжому вигляді, так і для консервування. Розетка листя завдовжки до 19 і завширшки до 14 см наполовину піднята і сягає в діаметрі 30 см.

  Із середньостиглих сортів найчастіше вирощуються:

  • Матадор – морозостійкий і вологолюбний, а також не схильний до раннього стрілкування урожайний сорт чеської селекції, що дає листя вже за три тижні після посіву. У рослини компактна напіввертикальна розетка середнього розміру, що складається з гладких, глянцевих овальних листків сіро-зеленого кольору;
  • Блюмсдельський – стійкий до стрілкування новий сорт голландської селекції з високою розеткою діаметром близько 25 см. Листя насиченого темно-зеленого кольору, гладке, соковите й м’ясисте, з мілкими виїмками;
  • Здоровань – високоврожайний морозостійкий сорт, не схильний до раннього стрілкування, з розеткою діаметром близько 25 см із напівпіднятим глянцевим оберненояйцеподібним зеленим листям із мілкими виїмками.

  До пізньостиглих сортів шпинату належать:

  • Вікторія – вологолюбний і високоврожайний сорт, що має стійкість до пероноспорозу й стрілкування, дає листя через 30-35 днів після посіву. У цієї рослини компактна розетка діаметром 14-19 см із темно-зеленим з блакитним відтінком листям завдовжки до 10 і завширшки до 7 см, що має багато виїмок;
  • Спокейн – високопродуктивний гібридний голландський сорт, стійкий до стрілкування й рекомендований як для вживання в свіжому вигляді, так і для консервування. У нього округле, хвилясте, зморшкувато-виїмчасте темно-зелене листя завдовжки 10-14 і завширшки 6-11 см, зібране в компактну розетку середнього розміру;
  • Варяг – сорт із піднятою компактною розеткою великих зелених овальних помірно виїмчастих листків злегка кислуватого смаку з черешками середньої довжини. Сорт підходить для приготування салатів і супів.

  Окрім описаних, добре зарекомендували себе такі сорти шпинату: Хоровод, Кухар, Жирнолистий, Попай, Нікітос, Нормал, Прима, Каста, Мелодія, Мазурка, Віртуоз, Тарантела, Тура і гібриди Долфін, Пума, Спейс, Смарагд.

  Відомий у культурі й так званий Новозеландський шпинат, або тетрагонія – однорічна рослина родини Аїзові. Ця рослина не є родичем шпинату, хоча харчова цінність і смакові характеристики цих рослин дуже схожі, а за деякими пунктами тетрагонія навіть перевершує шпинат.

  А ось шпинат багатолистий, або жмінда, або шпинат-малина, є родичем шпинату городнього і цінний не тільки смачним і корисним листям, яке додають у супи і салати, а й схожими на шовковицю ягодами, з яких варять кисіль, компот і варення.

  Малабрський або цейлонський шпинат, або Базеллі з родини Базелові – трав’яниста рослина, ліана, м’ясисте листя якої смачне як у сирому, так і у вареному вигляді. Із настою листя виходить освіжаючий напій. У природі Базеллі зростає в тропіках і субтропіках Африки й Америки, а в нашому кліматі цю рослину можна вирощувати в саду як однорічну.

  Властивості шпинату – шкода і користь

  Лікувальні властивості шпинату

  Цілющих властивостей у шпинату багато. Чим корисний шпинат? Які цінні речовини містяться в його листі? До їхнього складу входять вуглеводи, білки й жири, клітковина, органічні, ненасичені й насичені кислоти, цукри, крохмаль, вітаміни A, C, H, E, PP, K, вітаміни групи B, натрій, магній, фосфор, залізо, мідь, йод, цинк, калій, селен і марганець.

  Важливо, що вітаміни C і A, що містяться в шпинаті, зберігаються навіть після теплової обробки. А залізо в шпинаті перебуває в легко засвоюваній людиною формі й перешкоджає утворенню целюліту. За рахунок клітковини, що міститься в шпинаті, відбувається очищення кишківника, а це сприяє позбавленню від зайвої ваги. Шпинат нормалізує перистальтику й усуває запори.

  Шпинат рекомендований при захворюваннях нервової системи, недокрів’ї, виснаженні, цукровому діабеті, ентероколіті, гастриті, гіпертонії та анемії. Оскільки рослина має послаблюючу, сечогінну, протизапальну й тонізуючу дію й чудово засвоюється організмом, вона корисна для людей, що відновлюються після важкої хвороби, вагітних жінок і дітей.

  Шпинат зміцнює серцевий м’яз і позбавляє від безсоння, а за рахунок лютеїну, що міститься в листі, прояснює зір, знижує стомлюваність і підвищує працездатність.

  Свіжий сік шпинату сприяє очищенню організму, поповнює запаси енергії, стимулює роботу органів – печінки, кишківника, нирок. При запаленні ясен ним полощуть рот, а при ангінах – горло. Свіже подрібнене листя шпинату застосовують зовнішньо при наривах і укусах бджіл, ос та інших комах, а пастою зі звареного в оливковій олії листя шпинату лікують екзему й опіки, виводять веснянки і відбілюють шкіру обличчя.

  Їдять шпинат у свіжому, вареному й запеченому вигляді, він входить до складу багатьох складних страв, закусок і соусів.

  Шпинат – протипокази

  Шпинат у великих кількостях містить щавлеву кислоту, тому протипоказаний людям, що мають проблеми з сечовивідних шляхами, страждають на сечокам’яну хворобу, нефрит і подібні захворювання. Некорисний шпинат при подагрі, захворюваннях дванадцятипалої кишки, печінки, жовчовивідних шляхів і ревматизмі.

  Слід сказати, що в молодих листочках щавлевої кислоти не так уже й багато – вона накопичується в зрілих листках, тому уникнути проблем можна, вживаючи в їжу тільки молоде листя рослини, тобто так званий baby spinach.

  Що таке шпинат? Опис, властивості. Як використовувати шпинат?

  Серед усіх рослин шпинат належить до тих, які не потребують особливого уявлення. Це один із яскравих представників сімейства Марьових. Напевно, в дитинстві багато хто з нас бачив мультик для моряка Папая, який ставав неймовірно сильним після чергового поїдання банки шпинату. Вперше ця рослина була виявлена ​​на Близькому Сході.

  Шпинат відрізняється різноманітною формою листя , яке може змінюватися від трикутно-крапельної до довгасто-яйцевидної. Також залежно від сорту мінливою може бути поверхня, яка буває гладкою або зморшкуватою. Різноманітним є і забарвлення шпинату: зустрічаються види рослини, які можуть мати широку палітру кольору, починаючи блідо-зеленою і закінчуючи темно-зеленою.

  • 2 Корисні властивості сирого шпинату
    2.1 Користь шпинату
  • 2.2 Шкода шпинату та протипоказання
  • 3 Використання в косметології
  • 4 Лікування
  • 5 Використання в кулінарії
  • 6 Корисні поради
  • 7 Вирощування шпинату
  • 8 Висновок

  Шпинат – що це за рослина?

  Шпинат листовий один із найпоширеніших представників зелені на наших грядках. Питанням, що таке шпинат і як він виглядає, вже не поставиш у глухий кут досвідченого городника. Але не всі знають, однорічна або багаторічна рослина шпинат. Це однорічна рослина, яка відрізняється стійкістю до холоду, швидким зростанням та дозріванням. Він може досягати в довжину 30 см. Кущики рослини є розеткою яскраво-зелених, соковитих, що складаються на 90% з води листя.

  Важко знайти кориснішу зелень, ніж зелений шпинат. Незважаючи на те, який за смаком шпинат, це рекордсмен за вмістом йоду , марганцю та заліза . Саме тому його рекомендують вживати людям з недокрів’ям або людям у відновлювальний період після хвороб. Людям із проблемами набряків шпинат теж може допомогти, т.к. має протизапальну та сечогінну дію. Включення молодої рослини до свого раціону допоможе уникнути йододефіциту. Якщо порівняти кількість корисних речовин і вагу самої рослини, то можна без сумніву заявити, що це поживний овоч з усіх відомих.

  Шпинат – рекордсмен за вмістом йоду, марганцю та заліза

  Його обов’язково треба їсти поки що він молодий, т.к. у старому листі кількість щавлевої кислоти може нашкодити людям із хворобою нирок, печінки та сечовивідних шляхів.

  Зверніть увагу! Не варто часто вживати в їжу рослина тим, хто хворий на виразку 12-палої кишки, захворювання жовчовивідних шляхів, подагру і ревматизм. Людям, схильним до алергії, також потрібно з обережністю вживати цю рослину.

  У дієтології він цінується за свій багатий на вітаміни склад і малий вміст калорій. Так, у 100 грамах свіжого листя міститься всього 22 ккал . На таку кількість припадає близько 3 г білка, 0,3 г жиру і два грами вуглеводів, тому його їдять люди, які сидять на дієті і дотримуються здорового способу життя.

  На замітку! Щоб користь рослини стала більш очевидною, її потрібно їсти не менше 350 г на тиждень.

  Кому протипоказаний шпинат?

  Незважаючи на всю користь продукту і те, що він не відноситься до алергенів, існує група людей, яким варто знати, як виглядає шпинат і уникати його вживання. Насамперед це ті люди, які мають проблеми з жовчним міхуром або захворювання нирок. Краще відмовитися від шпинату тим, хто має погану згортання крові. Вживання шпинату не є допустимим прийому антикоагулянтів.

  Шпинат завдяки своїм корисним властивостям став невід’ємною частиною багатьох страв. Раціональним буде вживання цього продукту кілька разів на тиждень. При цьому варто подбати про умови зберігання та правильно вибрати спосіб приготування.

  Історія походження

  Вважають, що вперше розведенням шпинату почали займатися в Персії, саме її і вважають батьківщиною овочів. Спочатку культивуванням цієї рослини займалися переважно ченці. Він цінувався за яскраві фарби та нейтральний смак.

  До Європи цей овоч потрапив ще в середньовіччя завдяки лицарям, які поверталися з Хрестових походів. А ось в Україні його почали вживати лише 200 років тому. Тут він довгий час вважався дорогим та недоступним продуктом, тому найчастіше його можна було зустріти на столах дворян та заможних людей. Тепер ця рослина поширена всюди, її можна знайти як на приватних ділянках, так і на фермах, де її висаджують не лише у відкритому ґрунті навесні, а й на зиму в теплицях.

  Де росте у світі та в України

  Шпинат легко можна знайти в будь-якому супермаркеті чи ринку — це одна з головних його переваг. Рослина можна виростити навіть у себе на підвіконні, і букет із вітамінів буде завжди під рукою.

  Найбільший постачальник шпинату – Китай

  У дикому вигляді можна зустріти шпинат в Афганістані, Кавказі та Туркменістані. Він також дуже популярний у Китаї та Східних країнах. У США шпинат став популярним після виходу мультика про пірат Попая, в Техасі навіть встановлено пам’ятник моряку. Китай є найбільшим виробником зеленої трави у світі.

  Користування шпинату для організму

  Завдяки високому вмісту протеїнів (серед овочевих культур шпинат поступається за кількістю білка тільки бобовим), страви зі свіжої та відвареної зелені незамінні в раціоні вегетаріанців, людей, які дотримуються посту, і тих, хто прагне скинути вагу. Більшість вітамінів зберігається у шпинаті навіть після теплової обробки.

  До основних корисних та лікувальних властивостей шпинату можна віднести:

  • що очищає та стимулює перистальтику кишечника;
  • легке проносне та сечогінне;
  • омолоджуюче;
  • антиоксидантна;
  • що регулює рівень цукру та холестерину в крові;
  • протинабряковий;
  • покращує роботу органів кровотворення та нормалізує склад крові;
  • імуномодулююче;
  • що підвищує гостроту зору, завдяки присутності вітаміну А, каротину та лютеїну;
  • що активізує всі види метаболізму;
  • стимулюючу вироблення енергії;
  • протизапальне;
  • антидепресантне та седативне;
  • тонізуюче.

  Досвідчені лікарі радять включати в меню шпинат у будь-якому вигляді пацієнтам з наступними захворюваннями: недокрів’я, цинга, авітаміноз, туберкульоз, гіпертонія, схильність до запорів, геморой, цукровий діабет, зниження імунітету, невроз, депресія, хронічний стрес та перевтома, .

  Ботанічний опис рослини

  У ботаніці шпинат відноситься до сімейства Амарантових. Це однорічна швидкозростаюча зелень. Рослина дводомна вітрозапильна. Чоловічі та жіночі квітки ростуть на різних рослинах. Квітки чоловічих рослин непоказні, суцвіття представлені у вигляді колосу, вони менш листяні і раніше утворюють стебло. Жіночі рослини найврожайніші. Квіти шпинату розташовуються у пазухах листя.

  Шпинат рано зацвітає. Що потрібно робити, щоб запобігти ранньому стрілкуванню, читайте в нашій статті.

  Кращі сорти шпинату для вирощування

  Плід представлений горішками з одним або двома насінням, гладкий, рідше із шипами. Дозріває шпинат через 90 днів після появи перших сходів. Коренева система стрижнева, головний корінь проникає у ґрунт до 1 метра, а основна маса коренів знаходиться у верхньому шарі ґрунту.

  Різновиди та сорти шпинату

  Досвідчені городники виділяють різновиди шпинату за термінами їхнього дозрівання. Так є ранній, середньостиглий та пізній. Згідно з цими різновидами, за останні роки селекціонери вивели і безліч сортів для вирощування.

  Кращі сорти шпинату для вирощування

  Ранній шпинат можна зрізати вже через 2-3 тижні після посіву насіння. Він представлений такими сортами, як:

  1. Великий . Відрізняється стійкістю до холоду, підходить для посадки і у відкритий ґрунт, і для парників. Стиглий овоч можна зрізати вже через 3 тижні. Кущі досягають діаметра 50 см, листя має яскраво-зелене забарвлення.
  2. Спірос . Цей гібридний сорт підходить для посіву як навесні, так і восени. Легко переносить заморозки, урожай можна збирати (і робити це потрібно правильно) навіть за температури 2 градуси. Кущі у цього сорту виростають невеликі з темно-зеленим соковитим листям.
  3. Боа . Гібридний сорт більше схожий на щавель. Дозрілий овоч можна зрізати вже через 30 днів після посіву. Кущики виростають невеликі, листя може виглядати округлої форми смарагдово-зеленого кольору.
  4. Шпинат жирнолистий . Цей сорт може давати добрий урожай і в теплиці, і у відкритому ґрунті. Перші листочки можна вживати вже на 28 днів після посадки. Кущики невеликого діаметру, листя овальної форми зеленого кольору.

  Середньостиглі сорти шпинату мають більш тривалий період вегетації.

  Перший урожай вони дають за 4-5 тижнів після посадки. Зазвичай його висаджують за раннім, щоб відразу мати свіжу зелень.

  1. Кріпач . Цей сорт не вибагливий у догляді, виростає міцним та невеликим кущиком. Він не буде вищим за 30 см. Листики мають витягнуту форму яйця зеленого кольору. Листова платівка покрита глянцем із дрібними бульбашками.
  2. Матадор . Найпоширеніший сорт для відкритого ґрунту. Перше листя вже можна зрізати через 30 днів. Кущики виростають невеликі, зовнішній вигляд листя овальний. сіро-зеленого кольору. На смак такий шпинат схожий на щавель.

  Пізньостиглий сорт шпинату дозріває 4-8 тижнів. Такі сорти рідше хворіють і стійкіші до перепадів температур.

  1. Вікторія . Дозріває лише через 5 тижнів після сходу сонця. Кущики виростають невеликі, але з густим листям. Листя темно-зеленого кольору із блакитним відливом.
  2. Спокейн . Гібридний сорт, який дає врожай лише через 65 днів після посадки. Має невеликі кущики із великими листочками. Вони овальної форми та світло-зеленого кольору.

  Виявляється, деякі види шпинату дуже дивно виглядають. Не кожен здогадається, що за рослина перед нею. На фото — суничний шпинат:

  Умови зберігання

  Купуючи, необхідно пам’ятати, що цей продукт має менший термін зберігання, ніж інші види зелені. Його можна зберігати не довше ніж два-три дні. Найкраще купувати шпинат у кількості на одне приготування. При зберіганні необхідно, щоб стебла були у воді. Найбільш прийнятним варіантом буде тримати шпинат у холодильнику, у чашці з водою.

  Якщо потрібно заготовити зелень на більш тривалий час, наприклад на зиму, то найкраще місце для зберігання – морозильна камера. Перед заморожуванням шпинат необхідно вимити та просушити.

  Якщо засушувати листя рослини, пізніше можна також вживати їх у їжу. Зазначено, що у сухому продукті рівень заліза вищий.

  Строго заборонено зберігати продукт при температурі, що перевищує 2 градуси тепла, тому що за таких умов у ньому синтезуються речовини, які є отруйними для людського організму.

  Як правильно використовувати в їжу

  Його використовують як у сирому вигляді як самостійний продукт, так і поєднують з іншими інгредієнтами. Корисну зелень можна варити, консервувати, готувати соуси, супи, салати, коктейлі. Найкориснішим вважається свіжозірване листя, так воно збереже в собі більше вітамінів. Якщо зелень додається до гарячих страв, то тільки в самому кінці.

  Зі шпинату часто роблять смузі та корисні коктейлі.

  Зверніть увагу! Приготовлені страви з додаванням шпинату найкраще вживати відразу і не зберігати більше доби, щоб не виділилися азотисті солі, небезпечні для здоров’я.

  Заморожене листя шпинату можна додавати в яєчню-глазунью і в варену картоплю або використовувати як основу для зеленого соусу до спагетті. Заморожувати зелень можна різними способами: у брикетах, рубаний, цілий листочками, справа смаку, залежить від того, як його потім приготувати.

  Будучи несмачним овочом, він добре поєднується з іншими продуктами. Бекон, мускатний горіх, вершки, сир, яйця і навіть фрукти стануть чудовим доповненням до розкриття смаку зелені. А якщо з’єднати шпинат із лимонним соком, то таким чином можна замінити щавель, якщо він не росте у вас на грядках. Бажано зелень перед вживання бланшувати. Для цього потрібно відправити на кілька секунд у каструлю з окропом і відразу перекласти в крижану воду. У такий спосіб можна позбутися гіркуватості, зберегти вітаміни та яскравий колір.

  Цікаві факти

  1. Шпинат — найпоширеніша зелень у національних кухнях різних країн.
  2. З перської назва перекладається як «зелена рука».
  3. При термообробці корисні компоненти у шпинаті практично не руйнуються.
  4. Фолієва кислота вперше була виведена саме зі шпинату.
  5. Якщо залишити рослину в теплому приміщенні на добу, у ньому накопичуються азотисті солі, небезпечні для здоров’я, вживання такого листя може призвести до отруєння. Особливо небезпечно їсти такий шпинат дітям.
  6. Вміст вітаміну З можна порівняти з цитрусовими.
  7. Рослина любить родючий, дренований, багатий на органічні речовини грунт.
  8. Ця зелень підвищує аеробні можливості.
  9. У Франції він вважається “королем” серед листових овочів, мітлою для шлунка.
  10. Арабські мудреці у своїх трактатах називали його “генералом серед зелені”.

  З перської назви шпинату перекладається «зелена рука»

  Корисні властивості шпинату

  Шпинат завдяки своєму складу має багато корисних властивостей, тому з давніх-давен застосовувався, як ефективні ліки.

  Багато хто недооцінює його і проходить повз, навіть не знаючи, що рослинний продукт:

  • позитивно впливає на щитовидну залозу;
  • зміцнює серце, знижуючи артеріальний тиск;
  • налагоджує роботу ШКТ;
  • активізує вироблення гемоглобіну, що дозволяє швидко наситити організм киснем;
  • покращує роботу опорно-рухового апарату;
  • підтримує здоров’я нервової системи та правильне функціонування головного мозку;
  • посилює перистальтику кишечника, бореться із запорами;
  • очищує організм від шлаків, токсинів;
  • знижує стомлюваність очей, запобігає дистрофії сітківки, погіршення зору, спровокованого напруженою роботою за монітором;
  • уповільнює процеси старіння;
  • гальмує зниження розумових та фізичних симптомів похилого віку;
  • лікує перевтому, сезонну депресію, спричинену дефіцитом світла та тепла.

  Вміст у складі шпинату заліза, фолієвої кислоти, вітаміну Е робить продукт цінним для жіночого здоров’я, оскільки:

  • нормалізує гормональне тло;
  • полегшує симптоми ПМС, заповнює дефіцит заліза при менструаціях, позбавляє неприємних відчуттів внизу живота та в попереку;
  • стабілізує репродуктивну систему;
  • зберігає молодість та еластичність шкіри;
  • зміцнює волосся та нігтьову пластину.

  Для чоловічого організму шпинат не менш важливий, тому що допомагає:

  • стабілізувати роботу залоз внутрішньої секреції;
  • попередити та вилікувати чоловіче безпліддя;
  • зменшити ризик розвитку хвороб передміхурової залози;
  • відновити та нормалізувати роботу сечостатевої системи;
  • нормалізувати гормональний фон та посилити вироблення тестостерону;
  • наростити та підтримати м’язову масу для тих, хто займається фізичною працею;
  • позбавити стресу, надати сил і поліпшити настрій.

  Листовий овоч – важливий білковий продукт для вегетаріанців, оскільки допомагає у нарощуванні та збереженні м’язової тканини, сприяє зростанню колагену.

  Leave a Comment Отменить ответ

  Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.