1.2. Об’єкт, предмет, функції і завдання педагогіки
Педагогіка як наука має власний об’єкт і предмет вивчення.
Об’єкт дослідження — це частина об’єктивної реальності, а предмет — це властивості, характеристика об’єкта.
Оскільки, педагогіка — це наука про виховання людини, то об’єктом педагогіки є процес виховання людини. Тобто, об’єктом педагогіки є ті явища об’єктивної дійсності, які обумовлюють розвиток людського індивіда в процесі цілеспрямованої діяльності його в суспільстві.
Поняття “виховання” трактується в даному випадку в широкому його розумінні, як процес передачі суспільного досвіду від старших поколінь до молодших (Див. п.1.3).
Ще в 1922 р. А.С.Макаренко висловив думку про специфіку об’єкта педагогічної науки. Він писав, що багато хто вважає об’єктом педагогічного дослідження дитину, але це невірно. Об’єктом дослідження наукової педагогіки є “педагогічний факт (явище)“. При цьому дитина, людина не позбавляється уваги дослідника. Навпаки, будучи однією з наук про людину, педагогіка вивчає діяльність, спрямовану на розвиток і формування особистості.
Отже, об’єктом педагогіки є не індивід, його психіка (це об’єкт психології), а процес виховання, система педагогічних явищ, пов’язаних з розвитком індивіда.
Предмет педагогіки. Проблем освіти, навчання, виховання торкається багато наук: філософія, соціологія, психологія, економіка та інші. Однак, вони не торкаються сутнісних аспектів освіти, навчання, виховання, пов’язаних з повсякденними процесами росту і розвитку людини, взаємодією педагогів і учнів у процесі цього розвитку і з відповідною інституційною структурою. І це цілком правомірно, оскільки вивчення даних аспектів визначає ту частин) об’єкта, яку повинна вивчати спеціальна наука — педагогіка. У цьому випадку педагогіка є наука, що вивчає сутність, закономірності тенденції і перспективи розвитку педагогічного процесу як фактору і засобу розвитку людини протягом усього її життя. Ні цій основі педагогіка розробляє теорію організації педагогічного процесу, форми і методи удосконалення діяльності педагога і різноманітні види діяльності учнів, стратегії і способи їх взаємодії.
Педагогіка є досить складною суспільною наукою, яка об’єднує, інтегрує, синтезує в собі дані практично всіх природничих і суспільних наук про дитину, закони розвитку виховних суспільних відносин, що здійснюють вплив на становлення і розвиток підростаючого покоління. Предметом педагогіки є об’єктивні закони конкретно-історичного процесу виховання, органічно пов’язані з законами розвитку суспільних відносин, а також реальна суспільна виховна практика формування підростаючих поколінь, особливості й умови організації педагогічного процесу.
Тому найважливішими завданнями педагогіки як науки є: дослідження закономірностей процесу виховання, його структуру й механізмів, розробка теорії й методики організації навчально-виховного процесу, його змісту, принципів, організаційних форм, методів та прийомів.
Функції педагогічної науки обумовлені її об’єктом, предметом і завданнями:
Головна функція педагогіки – пізнавати закони виховання, освіти й навчання людей і на цій основі пропонувати педагогічній практиці найоптимальніші засоби досягнення накреслених завдань.
Конкретизуючи головну функцію педагогіки, В.Сластьонін виділив ЇЇ теоретичну і технологічну функції.
Теоретична функція реалізується на трьох рівнях:
¾ описовому або пояснювальному – вивчення передового і новаторського педагогічного досвіду;
¾ діагностичному – виявлення стану, умов і причин педагогічних явищ, успішності й ефективності діяльності педагога і учнів;
¾ прогностичному – експериментальні дослідження педагогічної дійсності і побудова на їх основі моделей перетворення цієї дійсності.
Прогностичний рівень теоретичної функції пов’язаний з розкриттям сутності педагогічних явищ науковим обґрунтуванням передбачуваних змін. На цьому рівні створюються теорії навчання й виховання, моделі педагогічних систем, що передують освітній практиці.
Технологічна функція теж передбачає три рівні реалізації:
- — проективний, пов’язаний з розробкою відповідних методичних матеріалів (навчальних планів, програм, підручників і навчальних посібників, педагогічних рекомендацій), які втілюють у собі теоретичні концепції і визначають “нормативний або регулятивний” план педагогічної діяльності, її зміст і характер;
- — перетворюючий, спрямований на впровадження досягнень педагогічної науки в освітню практику з метою її удосконалення;
- — рефлексивний і коригуючий, що передбачає оцінку впливу наукових досліджень на практику навчання й виховання і наступну корекцію у взаємозв’язку наукової теорії і практичної діяльності.
Н.Бордовська та А.Реан виділяють три основні функції педагогіки як науки: теоретичну, прикладну і практичну (спрямовану на удосконалення навчання і виховання людини) [15,29].
Педагогіка
Мета. Виявити рівень теоретичної підготовки майбутнього спеціаліста.
Завдання. Виконати 25 тестових завдань із одною правильною відповіддю.
Оцінювання. 1 бал за кожну правильну відповідь.
Яке визначень педагогіки є точнішим і повнішим?
Педагогіка – це:
наука про навчання людини
наука про психіку, закономірності її прояву і розвитку
цілеспрямований та організований процес формування особистості
наука, що вивчає процеси виховання, навчання і розвитку особистості
Із запропонованих відповідей оберіть правильну.
Основні категоріями педагогіки є :
педагогічний процес, процес виховання й процес навчання
народна педагогіка, духовна педагогіка, світська педагогіка
навчання, освіта, виховання, розвиток, формування
навчання, освіта, виховання, процес навчання
Із запропонованих відповідей оберіть правильну.
Спеціально організований, керований процес взаємодії вчителів та учнів, спрямований на засвоєння знань, умінь, навичок, формування світогляду, розвиток розумових сил і можливостей учнів – це .
Яке з наведених визначень є точнішим і повнішим?
Виховання – це:
спеціально організований педагогічний процес, у ході якого здійснюється цілеспрямований вплив на особистість із метою формування певних якостей
передача знань про норми та правила поведінки людей
передача підростаючому поколінню культурно-історичного досвіду
Із запропонованих відповідей оберіть правильну.
Вкажіть, хто перший з педагогів виокремив педагогіку як самостійну науку.
Яке з наведених визначень є точнішим і повнішим?
Мета виховання – це:
ідеальний образ особистості, що виховується
наперед визначені результати розвитку і формування людської особистості
наперед визначені результати діяльності педагогічного колективу школи
Оберіть правильний варіант відповіді.
Визначте, з від якої мови походить і що означає в перекладі слово ,,didaktikus”.
Оберіть правильний варіант відповіді.
Визначте, хто з педагогів першим почав використовувати термін “дидактика”.
Оберіть правильний варіант відповіді.
Визначте ряд у якому вказані основні категорії дидактики.
навчання, освіта, знання, уміння, навички, принципи навчання, фоми навчання, методи навчання
навчання, освіта, знання, розвиток, принципи навчання, фоми навчання, методи навчання, технічні засоби навчання, інтереси
навчання, виховання, освіта, мислення, розвиток, самовиховання
Оберіть правильний варіант відповіді.
Який термін об’єднує усі ці поняття: науковості, народності, наочності, доступності, міцності?
Оберіть правильний варіант відповіді.
Складну навчальну інформацію учитель повинен викладати майстерно, просто й дохідливо (від простого — до складного). Який це принцип дидактики?
свідомості й активності учнів.
Оберіть правильний варіант відповіді.
Вкажіть групу методів навчання, класифікація яких здійснена за рівнем пізнавальної діяльності.
наочний, словесний, практичний
дослідницький, практичний, пояснювально-ілюстративний, лабораторний
репродуктивний, дослідницький, пояснювально-ілюстративний, частково-пошуковий, проблемний
дослідницький, частково-пошуковий, проблемний, лабораторний, наочний
Яке з наведених визначень є точнішим і повнішим?
Методи виховання — це…
напрямки вихованої роботи з конкретною віковою групою вихованців
способи взаємодії вихователя з вихованцями, що спрямовані на реалізацію мети виховання
сплановані й розраховані заздалегідь виховні ситуації
Оберіть правильний варіант відповіді.
Вкажіть, яке поняття визначають як групу людей, об’єднаних єдиною суспільно корисною метою, спільною діяльністю, спрямованою на досягнення цієї мети, що має органи самоврядування.
Оберіть правильний варіант відповіді.
Визначіть, яка із стадій розвитку колективу наступає першою.
вимоги ставить колектив, педагог працює з активом, створює йому авторитет серед учнів, здійснює контроль за його діяльністю
вимоги педагога підтримуються частиною вихованців, актив ставить вимоги до товаришів і самих себе, з’являються органи студентського самоврядування
педагог висуває до вихованців педагогічні вимоги, рішучі за формою, зрозумілі за змістом, з елементами навіювання, навчає і виховує актив
на цій стадії члени колективу ще не знайомі один з одним
Як називається Нова українська школа в контексті нового Закону України «Про освіту»?
школа компетентностей XXI століття
школа розвитку та перспектив
школа особистісно-зорієнтованого навчання
Оберіть серед запропонованих ключову компетентність Нової української школи.
Ким, згідно з Концепцією Нової української школи, має бути випускник школи?
патріотом, особистістю, інноватором
всебічно розвиненою особистістю
Яка роль учителя в Новій українській школі?
єдиного наставника та джерела знань ментора
беззаперечного авторитету, абсолютної істини для дитини
коуча, фасилітатора, тьютора, модератора в індивідуальній освітній траєкторії дитини
старшого досвідченого наставника, взірця
Стандарт визначає обов`язкові результати навчання на завершення:
Закон України «Про освіту» вводить перелік з 11 компетентностей і 12 наскрізних вмінь. Що з переліку є саме наскрізним вмінням?
вільне володіння державною мовою
інноваційність, навчання впродовж життя
підприємливість та фінансова грамотність
критичне та системне мислення
Чи можна за новим стандартом здійснювати конкурсний відбір до 1 класу?
за рішенням педагогічної ради
за рішенням батьківського комітету
Згідно зі Стандартом, чи має дитина «право на помилку»?
на розсуд вчителя/вчительки
Яка гуманістична ідея лежить в основі філософії Державного стандарту початкової освіти?
виконавська самоорганізація та дисципліна
утвердження людської гідності
філософсько-світоглядна підготовка школярів, формування у них наукового світогляду;
формування цілісних уявлень про історію розвитку суспільства і національної культури;
всебічний розвиток людини як особистості, розвиток її’ талантів, здібностей, виховання високих моральних якостей, з почуттям національної самосвідомості.
Завдання громадянського виховання
забезпечення прав людини, усвідомлення взаємозв’язку між ідеями свободи, прав людини та її громадянською відповідальністю;
формування національної свідомості , почуття патріотизму, утвердження гуманістичної моралі, соціальної активності, формування працелюбності;
формування політичної культури засобами громадянської освіти, виховання поваги до Конституції України, державної символіки, розвиток критичного мислення, толерантне ставлення до інших культур і традицій.
Поняття “завдання виховання” це
прогнозування результатів у підготовці молодого покоління до життя;
конкретизація загальної мети виховання, що проявляється у часткових діях;
шляхи реалізації вимог методів виховання.
Головна мета виховання на всіх етапах розвитку людства це
виховання фізично і розумово розвиненої людини;
формування всебічно і гармонійно розвинутої особистості.
Мета виховання в будь-якій країні залежить
від змісту та методики виховання;
від вимог суспільства, політики, культури країни;
особистий матеріальний стан, чин, нагороди, страх.
Що розуміється під національним вихованням
національна школа повинна забезпечити різнобічний розвиток особистості дитини відповідно до її природних можливостей і здібностей;
виховання і навчання повинно проходити на національному ґрунті з урахуванням досягнень світової науки і культури;
передача молодому поколінню соціального досвіду, багатства духовної культури свого народу, його національної ментальності, формування рис громадянина України.
В яких державних документах визначається мета та завдання виховання на сучасному етапі
Концепція національного виховання; Положення про загальноосвітню школі; Закон України про молодь;
Концепція національного виховання; Національна доктрина розвитку освіти; Концепція громадянського виховання особистості; Закон України про освіту;
Національна доктрина розвитку освіти; Закон України про освіту; Базовий навчальний план роботи школи; Державна програма “Освіта”.
Хто радив мати у виховній роботі загальну програму виховання і індивідуальні корективи до неї
Хто з педагогів-новаторів навчав дітей без оцінок
Визначення «…певна структурно-організаційна та управлінська конструкція навчального заняття залежно від його дидактичних цілей, змісту й особливостей діяльності суб’єктів та об’єктів навчання» стосується:
В)форми організації навчання
Що ви розумієте під системою освіти?
До системи освіти входять загальноосвітні школи, навчальні посібники, органи управління та громадські організації.
Система освіти скерована на забезпечення сприятливих умов для всебічного гармонійного розвитку кожної особистості.
Під системою освіти треба розуміти ті виховні заклади, які займаються навчанням дітей до їх повноліття.
Це сітка виховних закладів країни і органів управління ними, побудована згідно певних принципів і яка відповідає даній соціально-економічній формації, національним традиціям.
Що визначає стандарт освіти?
Вимоги до обов’язкових компетентностей та результатів навчання здобувача освіти відповідного рівня.
Освітні програми, що реалізуються в закладі освіти, та перелік освітніх компонентів, що передбачені відповідною освітньою програмою.
Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів освіти.
Організацію освітнього процесу та здійснення контролю за виконанням освітніх програм.
Академічна доброчесність це .
Сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової діяльності.
Необхідна морально-етична складова діяльності державного службовця, яка визначає межу і спосіб його поведінки, що базується на принципах доброго відношення до громадян та чесності у способі власного життя, виконанні своїх обов’язків.
Одна з найважливіших позитивних моральних рис людини.
Загальносоціологічна категорія, яка виражає свідоме ставлення особи до вимог суспільної необхідності, обов’язків, соціальних завдань, норм і цінностей.
Методи заохочення і покарання належать до
методів контролю і самоконтролю
методів формування пізнавальних інтересів