बुद्ध धर्म, buddha dharma IAST; палі बुद्ध धम्म, buddha dhamma, «вчення Просвітленого») — релігійно-філософське вчення (дхарма) про духовне пробудження (бодгі), яке виникло близько VI століття до н. е. в Стародавній Індії. Засновником вчення вважається Сіддхартха Гаутама, який надалі отримав ім'я Будда Шак'ямуні.

Більшість дослідників життя Будди сходяться на тому, що він жив, навчав і заснував чернечу спільноту в північно-східній частині Індії, в державі Магадха, за правління Бімбісари і помер за правління Аджаташатру.

У віці близько 35 р. відчув близькість відкриття істини, усамітнився і занурився в медитацію. Через самозаглиблення містично прозрів, досяг просвітлення і став Буддою (за переказом, йому раптово відкрилися великі таємниці буття, коловороту життя і смерті, першопричини людських страждань і шлях до порятунку від них).

Бу́дда (санскр. बुद्ध, трансліт. buddha, дос. «пробуджений») — людина, що досягла, згідно з буддійським міркуванням, пробудження (бодгі) і вийшла з кола страждань (сансара).

Індуїзм — це монотеїстична релігія, послідовники якої вірять у те, що Бог проявляє Себе в різних іпостасях. Людина може поклоняться тій з іпостасей Бога, яка найближча йому, при цьому ставлячись шанобливо до інших форм поклоніння.





Бу́дда (санскр. बुद्ध, трансліт. buddha, дос. «пробуджений») — людина, що досягла, згідно з буддійським міркуванням, пробудження (бодгі) і вийшла з кола страждань (сансара). Існує нескінченна кількість Будд, одним з яких був історичний Будда Ґаутама.…