Борщівник – чим небезпечна ця рослина та як уберегтися

Справжню небезпеку для людини може нести такий вид цієї рослини, як Борщівник Сосновського.

Борщівник – чим небезпечний та як уберегтися / фото propozitsiya.com

Борщівник – рід багаторічних трав’янистих рослин родини парасолькових. Він включає кілька десятків видів, багато із яких цілком нешкідливі. Однак такий вид цієї рослини, як Борщівник Сосновського, є доволі небезпечним.

Що являє собою Борщівник Сосновського

Борщівник Сосновського – це гігантська рослина, до 3 метрів у висоту. У нього ребристе, частково ворсисте, пурпурне або з пурпуровими плямами стебло та велике листя, зазвичай жовтувато-зеленого кольору.

Цвіте Борщівник Сосновського з липня по серпень масивними парасольками з білих або рожевих квіток. А його плоди дозрівають з липня по вересень.

Борщівник Сосновського спочатку культивувався як хороший медонос і силосна рослина, однак згодом з’ясувалося, що молоко у корів гірке і не придатне для вживання людиною. Тому Борщівник переселився в дику природу й нині росте на берегах водойм, пустирях, узбіччях доріг, необроблюваних ділянках полів, схилах гір, долинах річок. На території України широко поширений у Львівській та Івано-Франківській областях.

Чим небезпечний Борщівник Сосновського

Безконтрольно розростаючись, він захоплює великі території й порушує екологічну рівновагу, витісняючи місцеву флору, адже під ним гине практично вся рослинність – трава, чагарники, молоді дерева.

Однак небезпечний він також і для людини. У соку Борщівника містяться фурокумарини. Потрапляючи на шкіру, вони під впливом сонячних променів викликають опіки. До того ж, усе не обмежується лише почервонінням – фіксуються навіть опіки III ступеня, спричинені соком цієї рослини. Відомі навіть летальні випадки – переважно у маленьких дітей у разі великого ураження шкіри.

Примітно, що після дотику до цієї рослини або потрапляння її соку на шкіру людина не відчує одразу болю. Лише через кілька годин або навіть діб розпочнеться свербіж і почервоніння уражених ділянок шкіри, а потім з’являться пухирі.

При сильних опіках від Борщівника Сосновського підвищується температура, починається лихоманка, з’являються виразки, а після загоєння на їхньому місці ще 2-3 роки залишаються темні плями. Найсильніші опіки Борщівник Сосновського викликає при контакті з вологою шкірою у спекотні сонячні дні.

Що робити в разі потрапляння соку рослини на шкіру

Якщо сік Борщівника потрапив на шкіру, необхідно відразу промокнути його тканиною і прикрити уражену ділянку одягом або пов’язкою. Потім її необхідно промити великою кількістю води, бажано з додаванням невеликої кількості соди. Після цього уражені місця варто змастити будь-яким засобом від опіків.

Як боротися з Борщівником Сосновського

Коли молоді пагони тільки з’являються і немає квітконосних пагонів – можливість отримати опіки мінімальна. У цей час можна викорінити Борщівник, наприклад, біля дачних ділянок.

При знищенні цієї рослини необхідно мати водонепроникний одяг і респіратор або протигаз. Хороший ефект у боротьбі з Борщівником Сосновського дає весняне знищення проростків, обрізка квіток у період бутонізації і початку цвітіння рослин, спалювання, обробка гербіцидами, а також розведення природних шкідників таких, як борщевична міль.

Як боротися з борщівником на дачній ділянці: засоби і методи знищення рослини

Знищувати борщівник (гераклову траву) на дачній ділянці дуже важливо і потрібно, оскільки рослина шкодить людям, завдаючи болісні фотохімічні опіки, а також дуже швидко розростається, перетворюючи дачні ділянки в плантації бур’янів. Боротися з ним не просто, але можливо, якщо знати його слабкі сторони і найбільш ефективні способи винищення.

1. Обрізка і вирубання борщівника
2. Спалювання
3. Гербіциди
4. Агротехнічні методи
5. Інші способи
6. Запобіжні заходи
7. Відео

Обрізка і вирубання борщівника

Гераклова трава самозапилюється, а її насіння швидко розносяться по навколишньої території, дачній ділянці, зберігаючи схожість до 5 років. Боротьба з борщівником може здійснюватися методом обрізки бутонів і вирубування отруйного бур’яну під корінь. Завдання бур’яну полягає в тому, щоб дати суцвіття. Після того як насіння визріли, борщівник готується до в’янення. Боротьба з ним на дачній ділянці методом обрізки бутонів вважається досить ефективною, оскільки таким способом ви обманюєте бур’ян, змушуючи його «вважати», що його основна життєва функція виконана.

Якщо ви упустили момент появи суцвіть, визрівання насіння або ж дачну ділянку сильно переповнений сходами борщівника, можна спробувати ще один метод боротьби з ним – багаторазове вирубання. Спочатку – ранньою весною, а потім – через кожні 3-4 тижні. Практика показує, що цей спосіб не ефективний сам по собі, оскільки трава швидко відновлює масу, зимує, а навесні відновлює зростання з подвоєною силою.

Після вирубування варто зробити мульчування – накрити ділянку чорною плівкою (не нижче 100 мкм) і придавити її дошками, цеглою. Одна з слабкостей борщівника полягає у неможливості існувати без сонячних променів, тому боротьба таким способом є дуже ефективною.

Спалювання

Нерідко знищення борщівника здійснюють шляхом спалювання на дачній ділянці засохлих до зими стебел. Такий прийом може виявитися неефективним, оскільки вони вже встигли обсемениться. Щоб така боротьба пройшла успішно, потрібно спалити бур’яни до цвітіння – в першій половині літа. Бур’яни слід облити горючою речовиною і підпалити. При цьому важливо стежити, щоб вогонь не поширився на сусідні дачні ділянки, попередити про проведення боротьби сусідів.

Читайте також: Бетонные плиты перекрытия: виды и особенности изготовления

Гербіциди

Дуже ефективним є видалення борщівника за допомогою гербіцидів. Найкращими вважаються наступні препарати:

Агротехнічні методи

Методом оранки здійснюється боротьба з перезимувала геракловой травою. Восени це робити не можна, оскільки насіння бур’яну потраплять в грунт, а по весні вони проростуть. Якщо деякі рослини залишилися недоторканими і почали пускати нові пагони, процедуру необхідно повторити.

Інші способи

Є й інші способи боротьби з геракловой травою на дачних і присадибних ділянках. Вони використовуються городниками рідко, але дають хороший результат:

1. Чорна плівка. Нею накривають ділянку з бур’янами навесні, щільно притискаючи по периметру, а влітку прибирають. Недолік світла, парниковий ефект створять умови, несприятливі для зростання борщівника і він загине.
2. Покриття штучним газоном. Геополотно (щільністю не нижче 100 г/1 кв. м.) кладуть на ділянку після оранки. Зверху насипають 5 см ґрунту і висівають задерняющую суміш трав, через яку бур’яни не зможуть прорости. Мінусом цього способу є те, що поле не можна використовувати для вирощування овочів кілька років.
3. Хороший результат дає народний спосіб боротьби з геракловой травою – випалювання оцтом. Його можна використовувати одночасно зі зрізанням суцвіть і, не вдаючись до цього. Для процедури знадобиться оцтова есенція, яку потрібно влити в стебло борщівника, коли він вже перейшов в трубку. Для цього суцвіття необхідно попередньо зрізати. У другому випадку нічого не доведеться зрізати, есенція вводиться в стебло бур’яну шприцом. В результаті цвітіння вже не настає, а трава гарантовано гине.
4. Випалювання соляркою. Проводиться за типом попереднього методу. Речовина впорскується в стебло бур’яну шприцом. Через час борщівник гине і його викопують з коренем.
5. Текст посів. Полягає у засіванні ділянок ремедиаторами – рослинами, що мають більш агресивний характер порівняно з геракловой травою. Вони активно витісняють бур’яни, повністю окупувавши територію. До них відносяться козлятник (галега лікарська) та стоколос безостий.
6. Комбінування декількох способів. Наприклад, обприскування гербіцидом, через 14 днів – оранка, після появи нових сходів знову вплив хімікатом, а через 2 тижні – знову оранка. Або ж можна поєднати покриття чорною плівкою з подальшим посівом ремедиаторов. Крім боротьби з бур’яном, ці трави ще й відновлять грунт.

Читайте також: Вирощування полуниці в теплиці цілорічно — методика, вибір освітлення, системи поливу і сортів ягід

Запобіжні заходи

Боротися з геракловой травою необхідно, дотримуючись запобіжних заходів, оскільки бур’ян фітотоксичний, що може призвести до небажаних наслідків:

1. Важливо надягати для захисту окуляри, гумові рукавички, щільну спецодяг з капюшоном, гумові чоботи, респіратор.
2. Проводити викошування не ручними пристроями, від яких дрібні частинки трави розлітаються на значну відстань, а косарками для мотоблока.
3. Не здійснювати обприскування проти вітру.

Борщівник: як боротися з рослиною-паразитом, види

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 16 серпня 2023 Опубліковано: 21 лютого 2019 Перша редакція: 21 лютого 2018 🕒 8 хвилин 👀 22534 рази 💬 7 коментарів

• Рослина борщівник – опис
  • Як виглядає рослина борщівник?
  • Борщівник звичайний (Heracleum sphondylium)
  • Борщівник сибірський (Heracleum sibiricum)
  • Борщівник волохатий (Heracleum villosum)
  • Борщівник Мантегацці (Heracleum mantegazzianum)
  • Борщівник Сосновського (Heracleum sosnowskyi)
  • Лікування опіків від борщівника
  • Як позбутися борщівника
  • Чого не можна робити, знищуючи борщівник

  Борщівник (лат. Heracleum) – рід родини Зонтичні, що налічує за різними джерелами від 40 до 70 видів рослин, поширених у районах із помірним кліматом Східної півкулі. Деякі види борщівника вирощують як силосні або харчові рослини, є види, що мають лікарські властивості, а деякі представники роду вирощуються як декоративні рослини. Але один борщівник становить серйозну небезпеку.

  Ми розповімо вам, звідки з’явився борщівник Сосновського, чим небезпечний борщівник цього виду, які види борщівника популярні в культурі і які властивості мають представники цього роду.

  Рослина борщівник – опис

  Як виглядає рослина борщівник?

  Борщівник – дворічні або багаторічні трави заввишки від 20 см до 2,5 м. Стебла у них, як правило, порожняві, з негустим опушенням або опушені по всій довжині. Дуже велике трійчасто-, двічі трійчасто- або перисто-роздільне листя борщівника зібране в прикореневу розетку. Квітки у рослин цього роду яскраво-рожеві, білі або зеленувато-жовті, утворюють складні парасольки до 40 см у діаметрі. Більша частина борщівників зацвітає в травні, але тривалість цвітіння у кожного виду своя. Плід борщівника – двонасінний вислоплідник. Насіння борщівника дозріває в липні-вересні.

  Види і сорти борщівника

  У культурі можна зустріти небагато видів борщівника.

  Борщівник звичайний (Heracleum sphondylium)

  – дворічна північно-африканська і євразійська рослина великих розмірів із порожнистим борознистим стеблом, укритим жорсткими волосинками. Становить цінність насіння рослини, що містить запашну олію, до складу якої входить октиловий ефір оцтової кислоти.

  Борщівник сибірський (Heracleum sibiricum)

  або пікан, або пучка – вид, що росте по всій Європі, а також у Передкавказзі й Західному Сибіру. Це дворічна або багаторічна рослина з потужним вертикальним кореневищем, одиночним порожнистим, ребристим і зеленим у верхній частині стеблом заввишки до 180 см і великими, шорсткими лопатевими або перисто-розсіченими (іноді двічі або тричі) листками округло-яйцеподібної форми. Нижнє листя – черешкове, верхнє – не таке велике, як нижнє. Суцвіття – великі складні парасольки на 15-30 опушених променях: більші центральні парасольки складаються з квіток обох статей, а бічні – з чоловічих, часто безплідних. Квітки жовтувато-зеленого відтінку. Цвітіння відбувається влітку, а плодоношення – з липня по вересень. Плоди – голі вислоплідники. Вся рослина виділяє приємний аромат. Борщівник сибірський є лікарською і харчовою рослиною: в Сибіру з нього виготовляють ікру, що нагадує за смаком баклажанну, суп із борщівником сибірським має грибний аромат.

  Борщівник волохатий (Heracleum villosum)

  або ведмежа лапа придатний до вживання у вигляді прянощів. Це дворічна трав’яниста рослина, що в перший рік розвиває прикореневу розетку, а в другій – стебла, квітки та плоди. Кореневище у неї товсте, біле, веретеноподібне, стебло прямостояче, округле, борозенчасте, заввишки до 1,5 м при діаметрі 3-5 см. Листя черешкове, округле, еліптичне, опушене, зелене, завдовжки до 60 і завширшки до 10 см, при цьому прикореневі листки набагато більші за стеблові. Дрібні білі двостатеві квітки зібрані в парасольки діаметром 15-20 см. Плід – гола довгаста сім’янка.

  Борщівник Мантегацці (Heracleum mantegazzianum)

  – декоративно-листяний багаторічний вид. Його ребристі, розгалужені у верхній частині залозисто-опушені стебла сягають у висоту від 3 до 5 м і утворюють пухкий розлогий кущ. Нижнє трійчасто- або перисто-розсічене листя розташовується на довгих черешках. Верхнє – стеблове, сидяче, з великими й роздутими піхвами. Листя, як і стебла, вкриті червоними плямами. Численні білі квіти борщівника Мантегацці, зібрані у великі складні зонтикоподібні суцвіття діаметром до 1 м, мають специфічний запах. Цвітіння цього виду відбувається в червні-липні.

  Борщівник Сосновського (Heracleum sosnowskyi)

  або борщівник отруйний – велика трав’яниста рослина, яку в середині XX століття культивували як силосну культуру, не підозрюючи, що він здичавіє і почне поширюватися в природні екосистеми Північної і Східної Європи. Сьогодні його можна зустріти на берегах водойм, пустирях, лісових галявинах, схилах гір, у долинах річок, уздовж доріг і на необроблюваних полях Литви, Латвії, Естонії, скандинавських країн, Білорусі, Німеччини, Польщі, України та Росії. До складу листя та плодів рослин цього виду входить велика кількість ефірних олій, що містять фуранокумарини, які при потраплянні на шкіру підвищують її чутливість до ультрафіолетових променів, і це призводить до сильних опіків. Тому будь-яку рослину, схожу на борщівник, краще обходити стороною.

  Трава борщівник Сосновського – дуже велика дворічна або багаторічна рослина, яка цвіте й плодоносить тільки один раз, і після цього відмирає. У висоту вона сягає від 1 до 4 м. У неї стрижнева коренева система, яка сягає углиб 2 м, але основна маса коренів розташовується не глибше 30 см. Стебло у рослини шорстке, борознисто-ребристе, пурпурове або зелене з пурпуровими плямами, частково ворсисте, з великими трійчастим або перисто-розсіченим жовтувато-зеленим листям завдовжки від 1,4 до 2 м. Складні парасольки суцвіть до 80 см у діаметрі складаються з 30-75 променів із численними рожевими або білими квітками, яких на одній рослині може бути до 80 000. Цвітіння триває з липня по серпень, а широкоеліптичні або оберненояйцеподібні плоди завдовжки 10-12 см дозрівають із липня по вересень.

  Опіки від борщівника

  Лікування опіків від борщівника

  Опіки від соку й пилку борщівника Сосновського ви можете отримати не тільки при прямому контакті рослини з вашою шкірою, а й через одяг. Якщо ж сік бризнув на вас рясно, на шкірі утворюються наповнені рідиною пухирі, які не сходять упродовж тривалого часу й залишають після себе виразки, рубці та темні плями. Частіше потерпають від опіків борщівнику діти: вони граються з порожніми стеблами рослини, роблячи з них плювальні трубки й отримуючи в результаті опіки губ і слизової оболонки рота. Опік, що охопив 80 % поверхні тіла, може спричинити смерть.

  Чим лікувати опіки від борщівника? Після контакту з рослиною потрібно помити місця дотику до борщівника проточною водою з господарським милом, промити (саме промити, а не протерти) їх спиртом, горілкою або одеколоном і закрити від сонячних променів на кілька днів. Це дуже важливо: сонячні промені не повинні потрапляти на місце контакту шкіри з борщівником щонайменше два дні. Щоб зняти свербіж, робіть на уражені місця примочки з кори дуба (1 столову ложку кори кип’ятять 10 хвилин у 2 склянках води) або міцного чаю. Якщо опіки все-таки з’являться, обробіть їх лініментом синтоміцину або уснінатом натрію на ялицевому бальзамі. Але в разі, якщо:

  • опіками вкрито більше 10 % поверхні тіла;
  • з’явилися великі пухирі, що зливаються;
  • пошкоджені очі або слизова оболонка порожнини рота або носа;
  • з’явилися алергічні реакції – бронхоспазми або набряк носоглотки, шкіри;
  • піднялася температура тіла й почалася блювота,

  потрібно якомога швидше звернутися до лікаря.

  Найбільш небезпечний борщівник Сосновського в період цвітіння і в сонячні дні. Якщо ж контакт із рослиною відбудеться в похмурий день, і потім ви впродовж двох днів не піддаватиметеся впливу сонячних променів, опіку у вас не буде.

  Боротьба з борщівником на ділянці

  Як позбутися борщівника

  Найкращий спосіб захистити себе та своїх близьких від опіків борщівником – видалити цю рослину зі своєї ділянки. Починати боротьбу з рослиною хімічними засобами (гербіцидами) потрібно в момент появи її сходів і проводити часті й інтенсивні обробки до самого початку цвітіння борщівника. Концентрація розчину має бути в 2-3 рази сильніша, ніж пропонується в інструкції. Досить буде трьох обприскувань із перервою в 2-3 тижні. Хімічну обробку проводять у похмурий день, уживши всіх запобіжних заходів: надівши щільний одяг із довгими рукавами, штани й рукавиці. Після проведеної роботи одяг потрібно обов’язково випрати.

  Однак якщо цвітіння вже почалося, то хімічна обробка результатів не дасть, і вам доведеться обрізати та спалювати суцвіття, щоб рослина не розмножувалася самосівом: насіння у борщівника утворюється у великій кількості, і багато насінин, упавши на землю, навесні проростуть.

  Ефективним способом боротьби, якщо борщівник на ділянці сильно розрісся, є його спалювання. Цей спосіб вимагає великої обережності: рослини обливають горючою рідиною таким чином, щоб намокли всі суцвіття з плодами. І майте на увазі, що при згорянні плоди виділятимуть горючі ефірні олії.

  Ведуть боротьбу з борщівником і агротехнічними прийомами: плоскорізом підрізають коріння рослини на глибині 5-10 см, зрізуючи точку росту. Але якщо борщівник зайняв велику територію, доведеться вдаватися до оранки, яку здійснюють кілька разів за вегетаційний період, причому залежно від засміченості поля вам доведеться це робити впродовж 2-7 років. Восени оранку на ділянці з борщівником проводити не можна, оскільки вона сприятиме накопиченню його насіння в ґрунті.

  Дрібні сходи борщівника знищують при прополюванні, однак вони можуть з’являтися не тільки навесні, а й упродовж усього літа, тому регулярно оглядайте ділянку й знищуйте молоді рослини.

  Чого не можна робити, знищуючи борщівник

  По-перше, не можна скошувати борщівник у момент зав’язування плодів, якщо ви не збираєтеся негайно його спалити. Зрізані, вирвані або скошені рослини не можна залишати на місці, оскільки стебло має великий запас поживних речовин, який дозволить дозріти насінню, що зав’язалося, адже життя новій рослині можуть дати насінини, які досягли молочної стиглості.

  По-друге, не можна косити борщівник або зрізати його суцвіття в період дозрівання й осипання насіння, оскільки це призведе до поширення борщівника на нові території.

  По-третє, не можна працювати з борщівником, не захистивши тіло водонепроникним одягом. Не забудьте також надіти на обличчя захисну маску.

  Корисні властивості борщівника

  Борщівник містить алкалоїди, смоли, флавоноїди, каротин, глютамін, фурокумарин, мікроелементи мідь, марганець і залізо, дубильні речовини, аргінін, цукри, ефірні олії, аскорбінову кислоту, клітковину та вітаміни. Сік рослини використовується для лікування астми, псоріазу, гнійних ран і виразок. За твердженням науковців, борщівник сприяє виробленню чоловічих гормонів. Він згубно діє на грибкову активність, має спазмолітичну і заспокійливу дію при істерії, невротичних розладах, нервовому тику, епілептичних припадках і шкірних захворюваннях. Коріння і плоди рослини мають жовчогінну й кровоспинну дію.

  Настоянка борщівника ефективна при діареї, гастроентеритах, метеоризмі. Відвар трави використовують для лікування корости, пухлин, лімфаденітів. Водні настої застосовують як седативний засіб, а також для коригування обміну речовин і функцій шлунково-кишкового тракту.

  Однак знаючи, що борщівник є отруйною рослиною, перш ніж почати приймати його препарати, необхідно порадитися з лікарем.