Русский править

Происходит от гл. резать, далее от праслав. *rḗzātī; *rēzъ , от кот. в числе прочего произошли: др.-русск. рѣзати, рѣжу , ст.-слав. рѣзати, рѣжѫ (греч. κόπτω), русск. резать, режу, укр. різати, рі́жу, болг. ре́жа, сербохорв. ре̏зати, ре̏же̑м, словенск. rezati, rе̑žеm, чешск. řezat, словацк. rezať, польск. rzezać, rzeżę, др.-польск. rzazać, в.-луж. rězać, н.-луж. rězaś; восходит к праиндоевр. *werǝg’-, *wrēg’- «пробивать, прорезать». Связано чередованием гласных с раз. Родственно лит. rė́žti, rė́žiu «резать, царапать, проводить борозду», rė̃žis м. «надрез, царапина, рубец, полоса пашни», греч. ῥήγνῡμι «ломаю, разрываю» (буд. ῥήξω, перф. ἔρρωγα, ῥῆξις, лесб. ρῆξις) ж. «проламывание». Использованы данные словаря М. Фасмера. См. Список литературы.

Фразеологизмы и устойчивые сочетания править

Перевод править

Анаграммы править

Библиография править

Языки

Эта страница недоступна на других языках.

• Эта страница в последний раз была отредактирована 23 марта 2021 в 23:28.
• Если не указано иное, содержание доступно по лицензии CC BY-SA 4.0.

• Политика конфиденциальности
• Описание Викисловаря
• Отказ от ответственности
• Кодекс поведения
• Разработчики
• Статистика
• Заявление о куки
• Условия использования
• Настольная версия

Резник

Ре́зник — фамилия еврейского, реже украинского или русского происхождения.

Родственные варианты: Резниковский, Резников, Резникович, Резниченко и другие.

Этимология

Еврейская фамилия (обыкновенно в варианте «Резник», реже «Резников» или «Резниченко») образована от русского/украинского наименования шойхета — человека, занимавшегося ритуальным убоем скота у верующих евреев (см. «кашрут»). Соответственно, этимологически фамилия родственная фамилии «Шойхет» и её вариантам.

В некоторых местностях Украины этим словом называли любого мясника, не обязательно еврейского — отсюда русские и украинские фамилии, обыкновенно в вариантах «Резниченко» и «Резников».

Носители фамилии

Резник

• Резник, Алекс (род. 1978) — американский актёр.
• Резник, Александр — российский актёр.
• Резник, Борис — американский актёр.
• Резник, Борис Львович (род. 1940) — депутат Государственной Думы Российской Федерации 3-го и 4-го созывов.
• Резник, Владислав Борисович (род. 1973) — российский актёр.
• Резник, Владислав Матусович (род. 1954) — предприниматель, депутат Государственной Думы Российской Федерации 3-го, 4-го, 5-го и 6-го созывов.
• Резник, Генри Маркович — российский адвокат.
• Резник, Грегори — американский актёр.
• Резник, Дана (род. 1978) — американская актриса.
• Резник, Джон (англ.) — американский рок-музыкант, гитарист, вокалист, фронтмен пост-гранж группы Goo Goo Dolls.
• Резник, Джудит (1949—1986) — американская женщина-астронавт.
• Резник, Илья Рахмиэлевич (род. 1938) — поэт-песенник, автор текстов многих популярных песен, в том числе из репертуара Софии Ротару, Аллы Пугачёвой.
• Резник, Липе (1890—1944) — еврейский (идиш) поэт и драматург.
• Резник, Майк — американский писатель-фантаст.
• Резник, Максим Львович — депутат Петербургского Законодательного Собрания от партии «Яблоко».
• Резник, Натали — американская актриса.
• Резник, Николай Иванович (1948—2008) — российский военный деятель, генерал-полковник.
• Резник, Нора — американская актриса.
• Резник, Омри — американский актер.
• Резник, Регина (род. 1922) — американская оперная певица и телепродюсер.
• Резник, Рон — американский актёр.
• Резник, Семён Ефимович (род. 1938) — русский писатель, автор ряда книг в жанре научно-художественной биографии, а также историко-публицистических и научно-популярных.
• Резник, Ховард (Хридаянанда Даса Госвами; род. 1948) — американский индолог, писатель, переводчик и вайшнавский религиозный деятель. Один из руководителей Международного общества сознания Кришны.
• Резник, Эдуард Григорьевич — русский писатель, сценарист.
• Резник, Эндрю — кинопродюсер.
• Резник, Юрий Михайлович — главный редактор журнала «Личность. Культура. Общество».
• Резник, Яков Лазаревич (1912—1988) — советский писатель.

Резников

• Резников, Анатолий Израилевич — советский/российский режиссер-мультипликатор и сценарист.
• Резников, Виктор Михайлович — советский композитор и певец.
• Резников, Вадим Григорьевич — советский/украинский тренер по стрельбе из лука.
• Резников, Пётр Иванович — Первый секретарь Камчатского обкома КПСС в 1986 – 1988 гг.
• Резникофф, Чарлз — американский поэт.

Резниченко

• Резниченко, Владимир (род. 1965) — советский/германский фехтовальщик, олимпийский чемпион (1992) в командных соревнованиях по шпаге.
• Резниченко, Владимир Ефимович (род. 1945) — советский/российский поэт и переводчик.

• Фамилии по алфавиту
• Страницы, содержащие списки однофамильцев
• Еврейские фамилии
• Украинские фамилии
• Русские фамилии

Wikimedia Foundation . 2010 .

Словник української мови

Р Е ́ ЧЕННЯ, я, сер. Граматично та інтонаційно оформлена цілісна мовна одиниця, яка є основним засобом формування та вираження думки. Речення є тими завершеними мовними величинами, що безпосередньо складаються у процесі мовлення (Сучасна українська літературна мова, II, 1969, 7) .
▲ Безособове речення — речення, в якому головний член виражає який-небудь процес або стан без віднесення його до суб’єкта дії; Вставне речення див. вставний; Головне речення див. головний; Головні члени речення — повнозначні лексичні компоненти речення, які утворюють його синтаксичний центр; Двоскладне речення див. двоскладний; Другорядні члени речення див. другорядний; Інфінітивне речення — односкладне речення, в якому головний член виражений інфінітивом; Називне речення див. називний; Неповне речення див. неповний; Непоширене речення — речення, в якому нема другорядних членів. Непоширене речення — речення, яке складається тільки з головних членів (Словник лінгвістичних термінів, 1957, 104) ; Однорідні члени речення див. однорідний; Односкладне речення див. односкладний; Означальне підрядне речення див. означальний; Окличне речення див. окличний; Питальне речення — речення, в якому міститься питання, виражене за допомогою питальних слів, часток або питальної інтонації; Підрядне додаткове речення — речення, яке конкретизує додаток головного речення і само в додатком до одного із членів головного речення; Підрядне допустове речення — речення, що вказує на таку умову, всупереч якій здійснюється дія головного речення; Підрядне (залежне) речення — частина складнопідрядного речення, що синтаксично підпорядковується головному реченню і з’єднується з ним за допомогою сполучника або сполучного слова; Підрядне обставинне речення — речення, яке виконує функцію обставини дії головного речення; Підрядне підметове речення — речення, яке конкретизує підмет головного речення, виражений займенником у називному відмінку, або компенсує його відсутність; Підрядне присудкове речення — речення, яке конкретизує іменну частину присудка головного речення, виражену займенником; Підрядне речення мети — речення, що вказує на цілеспрямованість або призначення того, прощо говориться в головному реченні; Підрядне речення місця — речення, що уточнює або заступає обставину місця головного речення; Підрядне речення наслідкове — речення, яке вказує на наслідок дії головного речення; Підрядне речення причини — речення, в якому вказується на причину дії чи стану, відображуваного в головному реченні; Підрядне речення способу дії див. спосіб; Підрядне речення часу див. час; Підрядне умовне речення див. умовний; Поширене речення — речення, в якому, крім головних членів, є ще й другорядні; Просте речення — речення, що складається з одного або кількох граматично поєднаних слів, які виражають відносно закінчену думку; Розповідне речення — речення, що передає позитивне або негативне висловлювання без надання йому особливого емоційно-експресивного відтінку; Складне речення — речення, що складається з двох або кількох взаємозв’язаних простих речень, які за допомогою різних синтаксичних засобів об’єднані в одне структурне й інтонаційне ціле; Складнопідрядне речення див. складнопідрядний; Складносурядне речення див. складносурядний; Спонукальне речення див. спонукальний; Супідрядні речення див. супідрядний.

РЕЧ Е ́ ННЯ, я, сер. , рідко. Сполучення слів, що становить короткий вираз. Кождий такий документ будив у його пам’яті спомини подібних і неподібних скандальних історій, речень, анекдотів, і все те він.. записував.. так старанно, мов не знати які дорогі скарби (Іван Франко, III, 1950, 443) .