Підживлення озимої пшениці: чим, як і коли?

Пшениця — візитівка українських полів. Але скільки б століть її не вирощували, сучасні аграрії щороку продовжують шукати відповідь на питання: як, чим і коли підживити пшеницю і отримати суперврожай? У цій статті ми поділимось тонкощами живлення озимої пшениці.

Живлення пшениці є досить вибагливим: треба уникати голодування чи надлишку елементів. Пшениця потребує «суперфудів» на весь період розвитку, оскільки в землі фактично ніколи не буває достатньо всіх важливих елементів. А їх треба багато, і ось чому:

Щоб отримати 1 тонну врожаю озимої пшениці треба від 24 до 35 кілограм азоту, 20 або до 26 кг калію, 10-15 кілограмів фосфору, кальцію — 5 кг, приблизно стільки ж магнію та сірки, 250 грамів заліза, 80 грамів марганцю, а також 55 г цинку, до 8 грам міді і бору.

Отож, коли використовувати добриво під пшеницю? Є кілька основних етапів:

— в період основного обробітку

— живлення у час росту рослини

Терміни підживлення:

— осіннє (перші місяці від посіву)

— весняне (під час активного розвитку)

— коли формується і наливається зерно

Також є два методи внесення добрив: листкове та кореневе. І ще один окремий різновид підживлення — за хімічним складом добрив. А тепер про все по порядку.

Під час передпосівної культивації ґрунту дають повну норму фосфорних і калійних добрив. Бо якщо давати фосфор та калій лише на весну, то вони вже не зможуть так добре засвоїтись. Коли міндобриво глибоко в ґрунті його дія посилюється, а це дуже важливо на початках розвитку культури. Фосфор та калій, внесені при оранці, повністю живлять рослину впродовж всієї вегетації. Тоді краще розвивається коренева система культури, підвищується стійкість до морозів, і покращується кущення.

Окремо виділимо живлення пшениці азотом. Він дає хороший приріст врожаю і визначає якість самого зерна. Азот — головний елемент для росту культури. І він необхідний під час всього періоду вегетації рослини, оскільки безпосередньо впливає на кореневу систему.

Отже, висновок: міндобрива в ґрунті перед посівом — один з найнеобхідніших етапів живлення пшениці озимої.

Підживлення пшениці в ґрунт під час сівби дає добрі умови для росту, розвитку культури та особливо перезимівлі. Якщо в землі достатньо вологи, тоді застосовують добрива перед посівною культивацією чи боронуванням. Традиційно в рядок при сівбі озимої пшениці використовують складні мінеральні добрива та тукосуміші.

Підживлення озимої пшениці восени

Чимало аграріїв бідкаються в сумнівах: «чим підживити озиму пшеницю осінню? І чи треба взагалі?». Адже одне з головних завдань осіннього підживлення – щоб посіви вдало перезимували. Для відповіді на ці питання важливо зрозуміти: осіння підкормка може тільки скоригувати нестачу елементів живлення, але не ліквідує її повністю.

В період проростання озима пшениця особливо потребує фосфору. Осінню він забезпечує рівномірність сходження та впливає на кореневу систему. Але водночас надлишок фосфору негативно впливає на білковість зерна та вміст клейковини. Витрати фосфору в нормі становлять 23–37 кг/т і залежать від стану ґрунту.

Калій в осінній період підвищує морозо- та холодостійкість озимої пшениці, а також стійкість до захворювань. Натомість надмірне застосування калію обмежує засвоєння кальцію і магнію.

Науковці вважають, що осінню немає сенсу застосовувати позакореневе живлення азотом озимини. Бо в цей час кількість азотних добрив має становити всього приблизно 8%. Восени культура споживає його небагато. А тому завелика доза азоту може спричинити переростання посівів, погіршити стійкість рослини до морозів і, навіть, стати причиною ураження шкідниками.

Втім, загалом міндобрива з осені підвищують інтенсивність початкового росту і розвитку рослин і поліпшують якість зерна.

Висновок: позакореневе підживлення озимої пшениці має найбільший ефект у міжфазні періоди. І вимагає балансу, щоб не було надлишку чи голодування макро- і мікроелементами. Лише збалансоване живлення рослин в осінній період може гарантувати добру перезимівлю і високий врожай.

Чим підживити пшеницю весною?

Перш ніж братися до підживлення пшениці весною, агроном мусить проаналізувати своє поле. Як? Подивитися чи розкущилась рослина з осені, чи не вражена шкідниками, як перенесла зиму і морози. Тільки оцінивши загальний стан посівів, можна підбирати добриво.

Найбільш необхідними озимій пшениці саме на весні вважають азотні добрива. Адже тоді відбувається закладка колосків і підживлення посприяє кращому кущінню рослини. Рекомендована норма азоту у цей період 30-36 кг/га в залежності від стану рослини. Втім краще уникати загальних норм, а вносити добрива під озиму пшеницю індивідуально, враховуючи такі показники, як рівень родючості ґрунту, стан посіву тощо. До слова, азот у нітратній формі «спрацьовує» миттєво, амонійний — забезпечує більш тривалу дію, він створює ефект «довгого» азоту. Обидві форми азоту можуть по-різному «спрацювати» на різних полях.

Висновок: азотне живлення пшениці напряму залежить від стану її розвитку.

Підживлення озимої пшениці по колосу

З початку колосіння і до наливу зерна знову дають азот. Він покращує інтенсивність фотосинтезу, наростає масу зерна, добре впливає і на якість. Цей вид підживлення так і називають – якісний. Чим пізніше застосовують таке підживлення, тим менша дія азоту на врожайність, але більший вплив на якість зерна.

Норма внесення азоту: орієнтовно 30-60 кг/га.

ВАЖЛИВО! Це підживлення можна проводити тільки за результатом листової діагностики і в залежності від потреб культури.

Крім основних елементів живлення, важливе значення мають і мікроелементи, наприклад марганець, мідь, бор, цинк. Щоб озима пшениця щедро вродила потрібно разом з міндобривами вносити мікроелементи, бо вони сприяють кращому обміну речовин і покращують якість самого зерна.

Тонкощі вибору мінерального добрива

Раніше аграрні компанії на своїх полях використовували переважно прості міндобрива (селітра, суперфосфат, хлористий калій тощо). Але низькі показники врожайності і мала ефективність таких добрив змусили шукати нові підходи. Останні декілька років досвідчені аграрії все частіше вибирають застосування складних комплексних мінеральних добрив та тукосуміші. Чому? Бо вони забезпечують повноцінне живлення агрокультур і в декілька разів підвищують врожайність. І що надважливо — вирішують проблему кислотності ґрунтів. Якісне добриво збільшує в пшеничному зерні вміст білка на 1–3%, а сирої клейковини — на 3–6%.

Застосування Нітроамофоски-М для озимої пшениці

Міндобриво «Нітроамофоска-М» розробило українське підприємство «Тетра-Агро». Це NPK живить рослини комплексно і підходить для всіх типів ґрунтів. Цьому передували довготривалі випробування та дослідження, висновки спеціалізованих організацій.

Хімічний склад «Нітроамофоски-М» містить одразу всі потрібні речовини для якісного росту рослин — N, P, K та такі мезоелементи як Mg, S, Ca, а також низку мікроелементів: Fe, Zn, Mn, Cu, B і так далі.

Це універсальне комплексне азотно-фосфорно-калійне добриво, яке в рази збільшує врожайність. Ось результат досліду застосування «Нітроамофоски-М» для підживлення озимої пшениці:

Досліди відбувалися на сорті Колонія, добриво підвищило урожайність до рівня 6,26 т/га, приріст до контролю (без добрив) становив 2,21 т/га, або 55%. Маса 1000 зерен пшениці на цьому варіанті була 34 г, тоді як на контролі – 31 г.

Волинські агрономи з господарства «Буг» вже понад 5 років використовують «Нітроамофоску-М» на своїх полях. Вони, як і десятки інших наших клієнтів, засвідчують високу результативність добрив «Тетра-Агро». Наприклад, на озимій пшениці в цьому господарстві Нітроамофоска-М збільшила врожайність вдвічі! До використання міндобрива – 3-4 т пшениці з 1 га, а після – 5,5-6,5 т з 1 гектара.

Відео-відгук:

Норма внесення добрив під озиму пшеницю:

Кількість «Нітроамофоски-М» для озимої пшениці визначається за даними агрохімічного аналізу ґрунту, кліматичних умов, а також запланованої врожайності.

Середні значення під озимі культури (ячмінь, пшениця) – 100-300 кг на га.

Також норма внесення і співвідношення NPK залежить від того, що росло перед озимою пшеницею. Після бобових зазвичай використовують міндобрива з вищою нормою фосфору і калію та зі зменшеною нормою азоту. Якщо перед озимою пшеницею ріс цукровий буряк та картопля, треба міндобриво з більшим вмістом калію. А от якщо поле після кукурудзи, то у такому випадку потрібно навпаки збільшити норми азоту.

В чому переваги гранульованого добрива «Нітроамофоска-М»?

— вирівнює кислотність ґрунту

— якісна грануляція та однаковий вміст елементів у кожній гранулі

— збалансована дія всіх складників

— вибухо- та вогнебезпечне.

Все, що вам треба – зателефонувати нам! +38 (066) 133 26 77

Спеціалісти «Тетра-Агро» самі підберуть найефективніший вид NPK добрив конкретно для вашого господарства та визначать правильні норми внесення під культури, які ви вирощуєте.

Також ми БЕЗКОШТОВНО проводимо аудит ґрунту з визначення рівня кислотності. Наші спеціалісти можуть виїхати та взяти зразки ґрунту, або ж прийняти їх через пошту. Фахівці компанії проконсультують щодо підбору міндобрива відносно рівня pH поля.

Можливо Вас також зацікавить:

Біологічна урожайність пшениці: навіщо та як її рахувати?

Велика кількість агрономів нехтує процедурою обліку біологічної урожайності пшениці, оцінюючи розмір майбутнього урожаю на око та покладаючись у цьому питанні на власний досвід. Звісно, точного прогнозу урожайності такий облік не дає, саме тому його часто і не проводять. Та при цьому саме при підрахунку біологічної урожайності можна виявити певні аспекти, про які агроному буде корисно знати.

Перш за все наведемо найбільш просту та дієву формулу розрахунку біологічної врожайності зернових:

(Кількість колосків на метр у рядку * коефіцієнт (100/ширину міжряддя) * середня озерненість колоса, шт. Х маса 1000 зерен, г) /10000 = урожайність, ц/га

А тепер поговоримо про ті аспекти, які відкриваються у процесі обліку та аналізу структури врожаю на конкретному полі.

Озерненість колоса

Колос складається з колосків, як відомо, і саме колоски можуть мати цікаві особливості. Вони можуть бути порожніми, або ж містити лише 1-2 зернятка, інколи колосок містить 3, рідко 4 зернини. Проте задокументовано випадки, коли нараховували 5-6 зерен в кожному колоску.

При цьому цікаво, що у колоску закладається приблизно 8-11 зародків квіток, але за недостатнього удобрення, коли елементів живлення рослині вистачає лише на певну кількість квіток (зазвичай 2-4), інші перестають рости.

Микола Сучек: Сортооновлення та сортозаміна є запорукою підвищення врожайності озимих зернових

Якщо кілька років рахувати біологічну урожайність та аналізувати при цьому, які саме попередники були під пшеницю, можна побачити цікаву картину: по стерньових попередниках утворюється в середньому 2 зернини у колоску, по зябу — 2-3, по пару — 3, по стерньових попередниках з азотом — 3-4 зернини. Тобто при однаковому розмірі колоса у пшениці по стерньовому попереднику та по стерні з азотом різниці у видовій врожайності начебто немає, проте фактично різниця становитиме до 30%.

На озерненість колоса суттєво впливають мінеральне живлення (кількість, якість та терміни внесення добрив), агротехніка, густота стеблостою. Тож проводячи оцінку біологічної врожайності, агроном матиме змогу побачити, де саме є недопрацювання і наступного року відкоригувати технологію задля покращення озерненості колоса, а отже, і підвищення врожайності.

«Під основний обробіток ґрунту або під передпосівну культивацію необхідно внести фосфорно-калійні добрива. Можна частину їх внести і локально, одночасно з сівбою, але їх доза при цьому не повинна перевищувати 10-15 кг/га д.р., щоб попередити пригнічення проростків рослин. Перенесення недовнесених до сівби фосфорно-калійних добрив у підживлення має досить низьку ефективність. Азотні добрива, безумовно, краще вносити під озимі культури роздрібно. Перед сівбою слід внести їх у дозах 25-30 кг/га д.р. лише на малозабезпечених елементами живлення ґрунтах, а також після кукурудзи на силос та однорічних злакових трав, які інтенсивно використовують ґрунтові запаси азоту. Після зернобобових культур доцільне внесення фосфорних туків (Р20-30) на чорноземах, на ґрунтах дерново-підзолистого типу – повного мінерального удобрення у вигляді нітроамофоски 1-1,5 ц/га, краще локально. На початку кущення культури рекомендовано внесення рідких комплексних добрив, макро- та мікроелементів. За розміщення озимих після стерньових, кукурудзи і соняшнику, доцільно до передпосівного обробітку внесення азотних добрив (КАСів) 50-60 л/га в поєднанні з деструктором стерні»,— радить Микола Сучек,керівник відділу R&D компанії VITAGRO PARTNER.

Експерт додає, що оптимальна реакція (рН) ґрунтового розчину для росту і розвитку пшениці озимої знаходиться в межах 6,3-7,0, тому на кислих ґрунтах при її сівбі потрібно передбачити застосування вапна у невисоких дозах для нейтралізації підкислювальної дії мінеральних добрив, або розміщувати її на площах, які були провапновані заздалегідь. За рахунок цих заходів можна буде одержати зростання продуктивності полів на 0,7-1,0 т/га в зернових одиницях

Польова схожість і кількість продуктивних стебел

При обліку польової схожості також можна відзначити ряд цікавих фактів. По-перше, велике значення має вологозабезпеченість. По-друге – якість підготовки поля до сівби. Навіть за ідеальної підготовки ґрунту інколи забувають про ґрунтову кірку, що може утворитися вже після сівби, якщо до появи сходів пройшли опади. Якщо вчасно не зруйнувати таку кірку, польова схожість буде набагато нижчою, ніж могла б бути. Тому цей момент варто врахувати ще до сівби, а потім оцінити, наскільки він впливає на кінцевий результат.

Осінні загрози для озимих та як їм запобігти — поради експерта

Частина рослин, що нормально зійшли, пізніше випадають через посухи, шкідників, хвороби, нестачу мінерального живлення. Тому порівняння польової схожості та, у подальшому, кількості продуктивного колосся дасть достатньо інформації для проведення аналізу: наскільки правильно була захищена культура по вегетації, де можна буде скоригувати технологію та знизити втрати.

«Величина продуктивного стеблостою значною мірою залежить від показників загального стеблостою, тому норма висіву насіння повинна бути такою, щоб забезпечити густоту сходів у межах 380-450 шт./м2 та оптимальну густоту стебел перед входом у зиму 750-900 шт./м2. Також норма висіву багатьох сучасних сортів озимих культур, що характеризуються високою продуктивною кущистістю, становить 3,5 – 4,5 млн. штук схожих насінин на 1 га.При високій культурі землеробства, заробці насіння у вологий ґрунт на оптимальну глибину (3-4 см), в оптимальні строки норми висіву можна зменшити на 20-30%. І навпаки, надмірно глибока заробка насіння у невирівняний, неущільнений сухий ґрунт може призвести до того, що навіть за таких норм висіву формується зріджений стеблостій»,— каже Микола Сучек.

Щодо термінів сівби, фахівець зазначає: практичний досвід доводить, що за достатнього вологозабезпечення при формуванні рослинами озимих культур восени 5–6 пагонів необхідно, щоб від сівби до зниження середньодобової температури нижче 5°С, пройшло не менше 45–60 діб. А це можливо тоді, коли сівбу проводити у першій декаді вересня. При цьому показники середньодобової температури повітря значення не мають. Однак, як правило, строки сівби пшениці озимої збігаються із встановленням середньодобової температури повітря 17–14°С, за тривалості світлової доби 10–11 годин. Продуктивність рослин зменшується як при ранніх, так і при пізніх строках сівби. У першому випадку озима пшениця розвиває велику вегетативну масу, сильно кущиться. Внаслідок переростання рослини починають інтенсивно використовувати запасні речовини і стають менш стійкими до несприятливих умов, знижують зимостійкість.Рослини пізніх строків сівби довше сходять, не встигають восени розкущитись, розвинути достатню кореневу систему і надземну масу. Сорти іноземної селекції вимагають ранніх строків сівби, для повної реалізації генетичного потенціалу вони повинні пройти фазу кущення.

Тримай руку на пульсі важливих агрономічних новин та подій

Маса 1000 зерен

Керувати показником маси 1000 зерен насправді дуже складно, оскільки він залежить від сортових особливостей та температурних умов під час цвітіння і колосіння культури. Проте, хоч напряму впливати на масу 1000 зерен агроном не може, він може приділити увагу захисту пшениці від хвороб та шкідників. У першу чергу з урахуванням економічної ефективності внесення ЗЗР, звичайно. Головною метою захисних обробок має стати забезпечення зернині заповнення усього простору в квітковій лусочці.

Практики кажуть, що застосування дешевих однокомпонентних фунгіцидів в більшості випадків себе не виправдовує, тоді як генеричні інсектициди є цілком робочим варіантом. Тож щороку потрібно шукати той самий баланс між генериками та оригінаторами, який дасть змогу вирощувати пшеницю ефективно і економічно, і технологічно. Перераховувати схеми захисту, отже, потрібно щорічно, з урахуванням тих проблем та можливих помилок, що могли виникнути у попередньому році. А виявити деякі з цих помилок саме і допоможе оцінка біологічної урожайності.

«Для себе особисто агрономи постійно роблять моніторинг полів і стану рослин, особливо коли настав час збирати урожай. Тут я вважаю, що ми не збільшуємо показник врожайності, ми його зберігаємо, тобто агроном в господарстві створює оптимальні умови (за можливості) для отримання найкращих показників сорту чи гібриду. Як він може це зробити: перше — це підготовка насіння (обрати насіння з найкращими показниками по схожості), потім зберігаємо ці показники за рахунок якісного протруєння насіння і ґрунту до сівби. Під час висіву ми створюємо оптимальні умови для насінини по живленню. В подальшому за рахунок різних технологічних заходів ми продовжуємо створювати для рослини найліпші умови. В цей час слід приділяти особливу увагу фітосанітарному стану полів і своєчасному застосуванню пестицидів (в залежності від фази розвитку рослини, а також розвитку шкодочинного об’єкта). Всі наші дії при цьому спрямовані на створення оптимального продуктивного стеблестою, озерненості колосу, кількості зерен в колосі і маси 1000 насінин. Єдина річ, на яку ми не маємо впливу, це опади на богарних полях. Тому господарства повинні зрозуміти, коли обирають, що сіяти, де сіяти, що вносити і коли, — це фактори, які впливають на урожай, що потім впливає на економіку господарства. Таким чином, робимо висновок, що визначення біологічної врожайності насамперед вигідне господарству для визначення найкращих сортів, попередників, добрив і технологій захисту рослин для даних умов вирощування» — зауважив Олег Шевченко, агроном Південного регіону компанії «Агро Експерт».

Часто агрономи кажуть, що пшениця має гарні компенсаторні механізми, які дають змогу на усіх етапах росту і розвитку пустити можливості рослини на компенсацію втрат. Наприклад, низька польова схожість може бути компенсована гарним кущенням та утворенням великої кількості продуктивних пагонів, а мала кількість продуктивних пагонів, в свою чергу, може компенсуватися за рахунок утворення більшої кількості колосків у колосі.

Підписуйтесь нa YouTube-кaнaл СуперAгроном

Проте важливо пам’ятати, що компенсаторні механізми культури працюють лише у випадку, коли відсутня конкуренція з боку бур’янів та є достатнє живлення рослин. Пшениці потрібно забезпечити достатню кількість фосфору на початку вегетації, рівномірне та достатнє живлення азотом протягом усього вегетаційного періоду, за необхідності підживити мікроелементами, а також подбати про гарну підготовку ґрунту перед сівбою, оптимізувати норми висіву відповідно до ґрунтово-кліматичних умов та сортових особливостей культури. Адже саме до початку вегетації та на її початкових періодах можливо максимально запустити компенсаторні механізми пшениці і дозволити їй самій «виправити» помилки агротехніки та негаразди погодних умов.

Думка редакції SuperAgronom.com може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не несе відповідальності за достовірність і тлумачення наведеної інформації і виконує роль виключно носія.

На Миколаївщині зібрали 7 т/га пшениці з експериментального поля

Як зауважив керівник наукового парку університету Микола Карпенко, застосовуючи нову технологію, аграрії економлять посівний матеріал, пальне та інші ресурси. Ґрунт обробляється не суцільно, по всій площі, а лише у місці посіву культури

Перший врожай пшениці, вирощеної за польською технологією Mzuri, зібрали на зрошуваному полі навчально-науково-практичного центру Миколаївського національного аграрного університету. Урожайність становить до 70 ц/га.

Як зауважив керівник наукового парку університету Микола Карпенко, застосовуючи нову технологію, аграрії економлять посівний матеріал, пальне та інші ресурси. Ґрунт обробляється не суцільно, по всій площі, а лише у місці посіву культури.

На полі за класичною технологією, де ми зараз знаходимось, і поле поруч, де посіяно за технологією Mzuri, ми бачимо різницю перш за все у наступному: якщо тут з однієї зернини формуються п’ять, максимум сім, а у середньому шість продуктивних стебел пшениці, то на експериментальному — 9-11 стебел, — пояснив він.

Окрім того, за польською технологією для сівби використовується вдвічі менше зерна.

Зважаючи на те, що за один прохід відбувається і внесення добрив, і сівба культурної рослини, то це досить серйозна економія на пальному, на заробітній платі, на навантаженні на механізми, — розповів Карпенко.

Восени 2022 року на полі наукового парку аграрного університету за технологією Mzuri висадили 50 га озимої пшениці, поточного року планують засіяти новим способом 300 га.