Зміст:
Голова Нобелівського комітету пояснила, як обрали переможців премії миру
ВВС поговорила з головою Нобелівського комітету Беріт Рейсс-Андерсен про те, чим був обумовлений цей вибір, чи мав він політичне підґрунтя і чи справить реальний вплив присудження премії цьогоріч.
За словами Рейсс-Андерсен, комітет обрав цих переможців з метою підкреслити важливість громадянського суспільства та його роль у будь-якій країні, зокрема у протистоянні авторитарній владі.
“Сфера премії миру – це не війна в Україні, але це, безперечно, дуже серйозне її тло”, – зазначила голова комітету.
Вона підкреслила, що в Росії та Білорусі влада зробила представників громадянського суспільства та правозахисних організацій ворогом держави, що прикро і неприпустимо.
На її думку, верховенство права, права людини та право голосу – а саме відстоюючи їх у Білорусі Олесь Біляцький потрапив за ґрати – може запобігати війнам і може покласти їм край.
Голова комітету зазначила, що згідно з волею Альфреда Нобеля, їхній мандат полягає у тому, щоб визначати особу чи організацію, які зробили найбільший внесок у мир за минулий рік.
“Ми хочемо чітко зазначити, що учасники громадянського суспільства роблять великий внесок у справу миру, запобігаючи війні і сприяють припиненню війни”, – підкреслила вона.
За її словами, “громадянське суспільство було розгромлене в Росії і Білорусі, а Україна не була повністю розвиненою демократією і потерпала від цього”.
Вона додала, що не вважає, що вручення матиме негайний вплив, адже “у нинішній ситуації це абсолютно нереально”. Але додала, що це рішення ухвалили “в межах волі Альфреда Нобеля, критеріїв братерства між народами”.
“Я думаю, коли Альфред Нобель писав свій заповіт, він усвідомлював, який жахливий вплив на людей можуть мати військова промисловість і зброя, і це було частиною його мотивації для створення цієї чудової премії та визначення її умов”, – сказала Рейсс-Андерсен.
На запитання про те, чи не краще було дати цю премію Зеленському чи Навальному – людям, що мають ширше світове визнання – голова комітету відповіла: “Всесвітнє визнання – це не те, що ми беремо до уваги. І ми ніколи не коментуємо, хто не отримав премію. Ми вважаємо, що ті, хто робить внесок у справу миру, це не люди, які ведуть війну. А вказуємо на тих, хто зараз може змінити ситуацію”.
“Війни можна вирішувати не лише військовими засобами. Повстання людей, спротив і протести відігравали важливу роль. І ми вважаємо, що наші переможці продовжуватимуть це робити”, – резюмувала Беріт Рейсс-Андерсен.
В Україні вручення Нобелівської премії українцям разом із росіянами та білорусами викликало неоднозначну реакцію.
В рамках Нобелівського тижня у Стокгольмі цьогоріч оголосили лауреатів Нобелівської премії з фізики, хімії, медицини та літератури:
Водночас Нобелівську премію миру, на відміну від інших, вручають у Норвегії.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!
Також на цю тему
Як пройшло вручення Нобелівської премії миру і що сказала українська лауреатка
В Осло відбулась церемонія вручення Нобелівської премії миру, яку цьогоріч розділили представники України, Білорусі та Росії. В історії незалежної України це перша така нагорода, її отримала правозахисна організація Центр громадянських свобод.
Разом з українською організацією премію також отримала російська організація “Меморіал” та білоруський правозахисник Алесь Беляцький.
Церемонію нагородження транслювали на офіційному YouTube-каналі премії.
Голова “Центру громадянських свобод” Олександра Матвійчук закликала міжнародну спільноту створити трибунал для Володимира Путіна та його “пособника” Олександра Лукашенка.
“Сформувати трибунал”
Олександра Матвійчук розпочала свою нобелівську промову зі слів: “Ми пишаємося, що сьогодні вперше українська мова прозвучить на офіційній церемонії”.
Правозахисниця наголосила, що покоління, які прийшли вже після Другої світової війни, почали сприймати права та свободи як даність.
“Але права людини не виборюються раз і назавжди. Цінності сучасної цивілізації треба захищати”, – сказала українська лауреатка.
Вона закликала реформувати міжнародну систему для захисту людей від війн та авторитарних режимів, додавши, що “ООН, створена після Другої світової війни її переможцями, заклала для окремих країн невиправдані індульгенції”.
Матвійчук закликала створити міжнародний трибунал, щоби притягнути Путіна, Лукашенка та інших воєнних злочинців до відповідальності. Але вона також наголосила, що “справедливість не має залежати від стійкості авторитарних режимів”.
Ця стаття містить контент, наданий Google YouTube. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Google YouTube i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть “Прийняти та продовжити”.
“Ми досі дивимося на світ через призму Нюрнберзького трибуналу, де воєнних злочинців засудили, лише коли нацистський режим впав”, – сказала лауреатка.
Вона закликала світ взяти на себе відповідальність за вихід із глобальної кризи, а також бути солідарним з Україною.
“Ви не маєте бути українцями, щоб підтримати Україну. Достатньо бути просто людиною”, – сказала правозахисниця.
Наказали відмовитися від премії
Інший лауреат Нобелівської премії миру Ян Рачинський, який очолює “Меморіал”, заявив, що Кремль наказав йому відмовитися від нагороди, тому що двох інших лауреатів Москва визнала “недоречними”.
“Меморіал” є однією з найстаріших російських правозахисних організацій, яка зокрема документувала радянські репресії. Минулого року уряд Росії її закрив.
Рачинський назвав рішення комітету присудити премію лауреатам з трьох різних країн “чудовим”.
За його словами, це є доказом того, “що громадянське суспільство не розділене національними кордонами, що це єдиний орган, який працює над вирішенням спільних проблем”.
Водночас Олескандра Матвійчук в Осло відмовилася давати інтерв’ю BBC разом із Рачинським.
Вона пояснила це програмі HARDtalk: “Зараз у нас війна і ми хочемо зробити голос українських правозахисників помітним”.
Третій лауреат цьогорічної Нобелівської премії Алесь Беляцький (на фото 2020 року) перебуває у в’язниці в Білорусі
Попри відмову виступати поруч із російським лауреатом, Матвійчук високо оцінила роботу Рачинського та назвала “Меморіал” “нашим партнером”.
Третій нобелівський лауреат, білоруський правозахисник Алесь Беляцький з липня минулого року перебуває у в’язниці у Білорусі.
Він – засновник національного Правозахисного центру “Весна”, створеного у 1996 році у відповідь на жорстоке придушення вуличних протестів авторитарним лідером Олександром Лукашенком.
Матвійчук назвала Беляцького “надзвичайно сміливою людиною, тому він продовжить цю боротьбу навіть у в’язниці”.
Королева і король Норвегії, кронпринц і кронпринцеса відвідали церемонію вручення Нобелівської премії миру-2022
Переможців премії Нобелівський комітет оголосив 7 жовтня. Новина про те, що премію розділили між українцями, росіянами й білорусами, викликала невдоволення в Україні. Рішення Нобелівського комітету зокрема розкритикували деякі представники Офісу президента.
Радник керівника ОП Михайло Подоляк зазначив у пості в твіттері, що у Нобелівського комітету “цікаве розуміння слова “мир”, якщо Нобелівську премію разом отримують представники двох країн, що напали на третю”.
Хочете отримувати головні новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!