Десять заповідей — це правила життя, дані людині Творцем, який бажає, щоб вона була вільною і щасливою. Це дороговказ, даний Тим, хто створив людину на свій образ і подобу та покликав її до повноти життя — до щастя. Це цінні вказівки стосовно правильного ставлення до світу, ближніх, самих себе і до Бога.4 лист. 2017 р.
Через заповіді Небесний Батько навчає нас, якою є Його воля, і показує, як нам любити одне одного і подолати в собі тілесну людину. Виконання заповідей готує нас до повернення у Божу присутність і отримання вічного життя.
Третя Заповідь, яку Бог дав своєму народові під час того, як виводив його з рабства, звучить так: "Не промовляй імені Господа Бога твого марно". Класичне тлумачення вчить нас благоговійно ставитися до Божого імені, не використовувати його марно – для зв'язку між словами або як прояв здивування чи радості.
δέκα λόγοι; дослівно: десятислів'я) — десять основних релігійних законів, котрі, за текстом П'ятикнижжя, або Тори, були дані самим Богом Мойсею на горі Синай приблизно через п'ятдесят днів після того, як євреї залишили Єгипет. Заповіді, як оповідається, були зафіксовані на кам'яних скрижалях.
Восьма Божа заповідь стоїть не тільки на сторожі доброго імені, честі й слави, але вона також забороняє все те, що шкодить доброму імені, честі й славі нашій і наших ближніх. Головне джерело гріхів проти 8-ої Божої заповіді — це гріхи язика.
«Не чужолож!» означає: «Не чини діл нечистоти, не чини перелюбу!» Чужолозтво, перелюб, нечистота — це статеві стосунки поза шлюбом (не одружених чи одружених осіб) та невпорядковане статеве життя у подружжі.
Гріх проти цієї заповіді називається заздрощами. Той хто заздрить, хто в думках жадає чужого, той від поганих думок в жадань легко може перейти і до поганих справ.