Щоранку на скелю сідав орел і гострим дзьобом рвав печінку. За ніч печінка відростала, а вранці орел прилітав знову, щоб карати титана. Багато тисячоліть терпів Прометей тяжкі муки, аж поки Геракл (за згодою Зевса, який бажав прославити свого сина) убив орла й визволив титана.
Гефестові Зевс наказав прикувати титана до скелі. Залізними кайданами скував Гефест Прометея, міцним ланцюгом прикував його до каменю, гострим алмазним клином припнув його до скелі. Звелів Зевс, щоб навіки лишався Прометей прикутим до скелі. Минали століття.
«Ці страшні муки тривали тисячоліття, але ніщо не могло здолати титана. Жодного разу не попросив пощади, не зрікся своєї приязні до смертних» Лише мати героя — Феміда, яка, гірко плачучи, просила Прометея врятувати самого себе, зуміла переконати сина. Прометея звільнив Геракл, якій розірвав кайдани й вбив орла.
Люди оцінили вчинок Прометея. Адже донині пам'ятаємо ми цю давню легенду. Не згас на землі вогонь, подарований Прометеєм. Зараз на згадку про самопожертву мужнього титана люди носять металеві каблучки і перстені з коштовним камінням.
Прометей – титан-провидець, син титана Іапета та богині Феміди. За одним із міфів, Прометей був «батьком» людства.
Геракл звільняє Прометея, 18 ст. І тут тільки Геракл зрозумів, що він зробив, що пішов проти волі Зевса – звільнив караного ним Прометея. Злякався герой так, як ніколи не лякався.Але все закінчилося благополучно. Зевс Геракла за його вчинок не покарав, а з …