Стаття 53. Проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів
Проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів складаються на основі затверджених у встановленому законодавством порядку генеральних планів населених пунктів.
Проекти землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів складаються з метою обґрунтування, розробки і подальшої реалізації необхідного обсягу організаційних та інженерно-технічних заходів з освоєння, поліпшення якості земель, їх раціонального використання та охорони, захисту від руйнівних процесів.
Проекти землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів розробляються на певний період та поетапно згідно з генеральними планами населених пунктів і визначають:
а) цільове призначення земель;
б) землі, що знаходяться у власності, користуванні, в тому числі орендовані;
в) організаційні, правові, фінансові та інші заходи щодо вдосконалення структури територій, освоєння земель, поліпшення їх якості, рекультивації, консервації;
г) необхідність і обсяги економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель;
ґ) заходи для забезпечення режиму використання земель охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання, а також відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам внаслідок встановлення цих зон;
д) напрями природоохоронної діяльності.
Проекти землеустрою можуть передбачати також формування земельних ділянок державної та комунальної власності за рахунок земель, не наданих у користування.
Проекти землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів розробляються на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.
Проекти землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів включають:
а) завдання на складання проекту землеустрою;
г) викопіювання з містобудівної документації (за наявності);
ґ) матеріали геодезичних та землевпорядних вишукувань;
д) переліки земельних ділянок (земель), наданих у власність (користування) з кадастровими номерами, наданих у власність (користування) без кадастрових номерів, не наданих у власність чи користування у розрізі угідь, що використовуються без документів, які посвідчують право на них;
е) переліки земельних ділянок, на які встановлено обмеження або обтяження;
є) експлікацію земельних угідь за власниками та користувачами земельних ділянок;
ж) відомості про обчислення площі земельних ділянок;
з) план організації території населеного пункту;
і) збірний план земельних ділянок, наданих у власність чи користування, та земельних ділянок, не наданих у власність чи користування;
ї) плани сучасного та перспективного використання земель у межах відповідного населеного пункту;
й) план розподілу земель за категоріями, власниками і користувачами (форма власності, вид речового права), угіддями з відображенням наявних обмежень (обтяжень);
У разі формування земельної ділянки проект землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів також включає:
а) відомості про обчислення площі земельної ділянки;
б) кадастровий план земельної ділянки;
в) матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість);
г) перелік обмежень у використанні земельних ділянок;
ґ) відомості про встановлені межові знаки;
д) відомості про перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності.
Розділ 8. Землевпорядне проектування та його удосконалення
Землевпорядне проектування є складовою частиною землевпорядної діяльності та землевпорядного процесу і, як наукова дисципліна вивчає методи проектування і закономірності функціонування землі як головного засобу виробництва та просторового базису для найбільш повного, науково обґрунтованого, раціонального й ефективного використання земель.
Проектування в землеустрої, хоч і має свою велику специфіку, все ж організовується на основі загальних правил ведення проектно-кошторисної справи в країні.
Розвиток науки про землевпорядне проектування відображає динаміку землевпорядного процесу в цілому. Методика складання, економічного і екологічного обґрунтування проектів постійно вдосконалюється з усе більш складними завданнями землеустрою В останні роки, у зв’язку з переходом до ринкових відносин акцентується увага щодо організації землеволодінь і землекористувань ринкового типу, які базуються в основному на приватній власності на землю та орендних відносинах. Змінюються напрями і шляхи вирішення проблеми раціонального використання земельних ресурсів. Акцентується увага не на максимальному залученні земель у сільськогосподарський оборот, а на ринковому обігу земель, підвищенні продуктивності угідь, на ефективному використанні родючості ґрунтів, поліпшенні та охороні земель, екологізації землекористування. У зв’язку з цим при землеустрої вимагається детально враховувати екологічний аспект і вимоги раціонального природокористування. Особливо важливо впровадити еколого-ландшафтний та контурно-меліоративний напрями при проектуванні замість традиційного прямолінійно-прямокутного. Необхідно розумно поєднати підвищення вимог до економічного обґрунтування проектів, доведення їх до кошторисних розрахунків по укрупнених нормативах або до детальних кошторисно-фінансових розрахунків і диференціювати підхід до використання кожної зокремленої ділянки землі з врахуванням еколого-технологічних її характеристик. Такий підхід значно ускладнює техніку проектування для досягнення більшої точності у визначенні площ і місця розташування земельних ділянок.
Постійний динамічний процес утворення нових приватних землеволодінь і обов’язково відбувається реорганізація існуючих землеволодінь і землекористувань. У зв’язку з цим посилюються юридична сторона землеустрою, зокрема правове оформлення проектів різних видів. Все це означає, що в сучасних умовах землевпорядне проектування, поряд з економічними вимогами, повинно вирішувати екологічні, технічні і правові питання.
В Україні працює державна мережа Інституту землеустрою УААН і багато недержавних підприємств із землеустрою, які забезпечують увесь процес проектування, включаючи вишуки, фундаментальні і прикладні наукові дослідження тощо. Результатом землевпорядного проектування є землевпорядна документація (землевпорядні проекти).
Землевпорядне проектування – це процес розробки і затвердження в установленому порядку документів, які забезпечують реалізацію прогнозів і програм використання і охорони земельних ресурсів, а також здійснення земельної реформи.
Землевпорядний проект – це сукупність документів (розра хунків, креслень і т. ін. ) зі створення нових форм устрою (улаштування) землі, їх економічному, технічному, екологічному та правовому обґрунтуванню, які забезпечують організацію раціонального використання землі у сфері народного господарства в цілому і перш за все, конкретних землеволодінь і землекористувань, особливо сільськогосподарських. Землевпорядний проект складається з графічноїі текстової частин.
У сучасному світі будь-яка техніка, технологія виробничого або невиробничого процесу впроваджується в дію на основі попередньо складеної документації або проекту. Особливо, у вік науково- технічної революції, коли наука перетворюється у безпосередню виробничу силу, впровадження у практику нових прогресивних технологій і техніки неможливо без проекту. Адже шлях від зародження ідеї, задуму вченого, експериментальної перевірки і виробничого випробування до напрацювання наукових рекомендацій і реалізація їх на практиці, складний. Ось чому проект виступає важливою ланкою. Проекту передують прогнозування, планування. У свою чергу, план базується на коротко- або довгостроковому (стратегічному) прогнозі і виходить з конкретного проекту, який завершується кошторисними розрахунками або є для нього основою.
Землевпорядні проекти є вихідною базою інженерної організації виробництва для всіх галузей народного господарства, а також для вирішення соціальних та природоохоронних проблем і заходів. Вони є початковим станом будь-яких інвестицій, організації підприємства, закладів. Без відведення земельної ділянки нічого не може бути побудовано і споруджено.
Землевпорядний проект складається з графічної і текстової частин. Графічна частина землевпорядного проекту включає проектний план, робочі креслення, схеми, рисунки, графіки, діаграми Основним документом є проектний план. На ньому фіксуються межі, плойці і місце розміщення землекористування (землеволодіння), земельних угідь, сівозмінних масивів, доріг тощо, тобто економічно ефективні, соціально та екологічно обґрунтовані форми організації території, які пропонуються проектом. Проектний план оформлюється за встановленими стандартами і відображає прийняті рішення. До нього, як правило додаються інші креслення, кількість і зміст яких визначається завданням на проектування, відомчими інструкціями, методичними вказівками і рекомендаціями. Для перенесення проекту в натуру (на місцевість) і для здійснення земляних робіт або нескладних споруд розробляються робочі креслення.
Текстова частина проекту складається головним чином із розрахунково-пояснюючої записки, агроекологічного обґрунтування та фінансово-кошторисних розрахунків, складених по укрупнених нормативах, детальних кошторисів або робочих креслень. Вона завершується техніко-економічними показниками очікуваної соціально-економічної та бюджетної (комерційної) ефективності проекту.
Землевпорядний проект, розглянутий і затверджений у порядку, визначеному Земельним кодексом України, юридично оформлений і винесений в натуру (на місцевість), визначає право і порядок користування землею.