Стаття 53. Проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів

Проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів складаються на основі затверджених у встановленому законодавством порядку генеральних планів населених пунктів.

Проекти землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів складаються з метою обґрунтування, розробки і подальшої реалізації необхідного обсягу організаційних та інженерно-технічних заходів з освоєння, поліпшення якості земель, їх раціонального використання та охорони, захисту від руйнівних процесів.

Проекти землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів розробляються на певний період та поетапно згідно з генеральними планами населених пунктів і визначають:

а) цільове призначення земель;

б) землі, що знаходяться у власності, користуванні, в тому числі орендовані;

в) організаційні, правові, фінансові та інші заходи щодо вдосконалення структури територій, освоєння земель, поліпшення їх якості, рекультивації, консервації;

г) необхідність і обсяги економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель;

ґ) заходи для забезпечення режиму використання земель охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання, а також відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам внаслідок встановлення цих зон;

д) напрями природоохоронної діяльності.

Проекти землеустрою можуть передбачати також формування земельних ділянок державної та комунальної власності за рахунок земель, не наданих у користування.

Проекти землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів розробляються на підставі рішення відповідної сільської, селищної, міської ради.

Проекти землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів включають:

а) завдання на складання проекту землеустрою;

г) викопіювання з містобудівної документації (за наявності);

ґ) матеріали геодезичних та землевпорядних вишукувань;

д) переліки земельних ділянок (земель), наданих у власність (користування) з кадастровими номерами, наданих у власність (користування) без кадастрових номерів, не наданих у власність чи користування у розрізі угідь, що використовуються без документів, які посвідчують право на них;

е) переліки земельних ділянок, на які встановлено обмеження або обтяження;

є) експлікацію земельних угідь за власниками та користувачами земельних ділянок;

ж) відомості про обчислення площі земельних ділянок;

з) план організації території населеного пункту;

і) збірний план земельних ділянок, наданих у власність чи користування, та земельних ділянок, не наданих у власність чи користування;

ї) плани сучасного та перспективного використання земель у межах відповідного населеного пункту;

й) план розподілу земель за категоріями, власниками і користувачами (форма власності, вид речового права), угіддями з відображенням наявних обмежень (обтяжень);

У разі формування земельної ділянки проект землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів також включає:

а) відомості про обчислення площі земельної ділянки;

б) кадастровий план земельної ділянки;

в) матеріали перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість);

г) перелік обмежень у використанні земельних ділянок;

ґ) відомості про встановлені межові знаки;

д) відомості про перенесення в натуру (на місцевість) меж охоронних зон, зон санітарної охорони, санітарно-захисних зон і зон особливого режиму використання земель за їх наявності.

Розділ 8. Землевпорядне проектування та його удосконалення

Землевпорядне проектування є складовою частиною зем­левпорядної діяльності та землевпорядного процесу і, як нау­кова дисципліна вивчає методи проектування і закономірності функціонування землі як головного засобу виробництва та про­сторового базису для найбільш повного, науково обґрунтова­ного, раціонального й ефективного використання земель.

Проектування в землеустрої, хоч і має свою велику специфіку, все ж організовується на основі загальних правил ведення про­ектно-кошторисної справи в країні.

Розвиток науки про землевпорядне проектування відображає динаміку землевпорядного процесу в цілому. Методика складан­ня, економічного і екологічного обґрунтування проектів постійно вдосконалюється з усе більш складними завданнями землеус­трою В останні роки, у зв’язку з переходом до ринкових відносин акцентується увага щодо організації землеволодінь і землекорис­тувань ринкового типу, які базуються в основному на приватній власності на землю та орендних відносинах. Змінюються напря­ми і шляхи вирішення проблеми раціонального використання зе­мельних ресурсів. Акцентується увага не на максимальному за­лученні земель у сільськогосподарський оборот, а на ринковому обігу земель, підвищенні продуктивності угідь, на ефективному використанні родючості ґрунтів, поліпшенні та охороні земель, екологізації землекористування. У зв’язку з цим при землеустрої ви­магається детально враховувати екологічний аспект і вимоги ра­ціонального природокористування. Особливо важливо впровадити еколого-ландшафтний та контурно-меліоративний напрями при проектуванні замість традиційного прямолінійно-прямокутного. Не­обхідно розумно поєднати підвищення вимог до економічного обґрунтування проектів, доведення їх до кошторисних розрахунків по укрупнених нормативах або до детальних кошторисно-фінан­сових розрахунків і диференціювати підхід до використання кож­ної зокремленої ділянки землі з врахуванням еколого-технологічних її характеристик. Такий підхід значно ускладнює техніку про­ектування для досягнення більшої точності у визначенні площ і місця розташування земельних ділянок.

Постійний динамічний процес утворення нових приватних зем­леволодінь і обов’язково відбувається реорганізація існуючих зем­леволодінь і землекористувань. У зв’язку з цим посилюються юри­дична сторона землеустрою, зокрема правове оформлення про­ектів різних видів. Все це означає, що в сучасних умовах земле­впорядне проектування, поряд з економічними вимогами, повин­но вирішувати екологічні, технічні і правові питання.

В Україні працює державна мережа Інституту землеустрою УААН і багато недержавних підприємств із землеустрою, які за­безпечують увесь процес проектування, включаючи вишуки, фун­даментальні і прикладні наукові дослідження тощо. Результатом землевпорядного проектування є землевпорядна документація (землевпорядні проекти).

Землевпорядне проектування – це процес розробки і за­твердження в установленому порядку документів, які забезпе­чують реалізацію прогнозів і програм використання і охорони зе­мельних ресурсів, а також здійснення земельної реформи.

Землевпорядний проект – це сукупність документів (розра хунків, креслень і т. ін. ) зі створення нових форм устрою (улаштування) землі, їх економічному, технічному, екологічному та правовому обґрунтуванню, які забезпечують організацію раціонального використання землі у сфері народного господарства в цілому і перш за все, конкретних землеволодінь і землекористувань, особ­ливо сільськогосподарських. Землевпорядний проект складаєть­ся з графічноїі текстової частин.

У сучасному світі будь-яка техніка, технологія виробничого або невиробничого процесу впроваджується в дію на основі поперед­ньо складеної документації або проекту. Особливо, у вік науково- технічної революції, коли наука перетворюється у безпосередню виробничу силу, впровадження у практику нових прогресивних технологій і техніки неможливо без проекту. Адже шлях від за­родження ідеї, задуму вченого, експериментальної перевірки і виробничого випробування до напрацювання наукових рекомен­дацій і реалізація їх на практиці, складний. Ось чому проект ви­ступає важливою ланкою. Проекту передують прогнозування, пла­нування. У свою чергу, план базується на коротко- або довгостро­ковому (стратегічному) прогнозі і виходить з конкретного проекту, який завершується кошторисними розрахунками або є для нього основою.

Землевпорядні проекти є вихідною базою інженерної органі­зації виробництва для всіх галузей народного господарства, а також для вирішення соціальних та природоохоронних проблем і заходів. Вони є початковим станом будь-яких інвестицій, органі­зації підприємства, закладів. Без відведення земельної ділянки нічого не може бути побудовано і споруджено.

Землевпорядний проект складається з графічної і текстової частин. Графічна частина землевпорядного проекту включає проектний план, робочі креслення, схеми, рисунки, графіки, діаг­рами Основним документом є проектний план. На ньому фіксуються межі, плойці і місце розміщення землекористування (зем­леволодіння), земельних угідь, сівозмінних масивів, доріг тощо, тобто економічно ефективні, соціально та екологічно обґрунтовані форми організації території, які пропонуються проектом. Проектний план оформлюється за встановленими стандартами і відображає прийняті рішення. До нього, як правило додаються інші креслення, кількість і зміст яких визначається завданням на проектування, відомчими інструкціями, методичними вказівками і рекомендаціями. Для перенесення проекту в натуру (на міс­цевість) і для здійснення земляних робіт або нескладних споруд розробляються робочі креслення.

Текстова частина проекту складається головним чином із розрахунково-пояснюючої записки, агроекологічного обґрунтування та фінансово-кошторисних розрахунків, складених по укрупнених нормативах, детальних кошторисів або робочих креслень. Вона завершується техніко-економічними показниками очікуваної соці­ально-економічної та бюджетної (комерційної) ефективності про­екту.

Землевпорядний проект, розглянутий і затверджений у поряд­ку, визначеному Земельним кодексом України, юридично оформ­лений і винесений в натуру (на місцевість), визначає право і по­рядок користування землею.