Дике царство люпину: все про рослину

Поле квітучих люпинов — казкове видовище, яке варто один раз побачити та забути буде складно. Квіти люпину виглядають дуже ефектно, не тільки виростаючи на значних площах, але і в одиночних посадках. Тому його можна досить часто зустріти на садових ділянках. Так що ж це за рослина така та як її виростити у себе на клумбі?

Трохи про рослину

Батьківщиною люпину є Північна Америка. Цю рослину іноді називають «вовчі боби», тому що латинське слово «люпус», від якого і пішла назва квітки, перекладається як «вовк». Воно належить до сімейства Бобові та може бути одно-дво-та багаторічним залежно від виду, яких у природі налічується близько 1000.

Одних тільки багаторічних люпинів існує понад 200 видів. Вони можуть бути самого різного кольору – синього, фіолетового, червоного, рожевого, жовтого, білого та їх всіляких відтінків. Можна також зустріти двоколірні люпини, найчастіше це комбінація синього з жовтим та білим. Висота люпинів може бути від 10 см до трьох метрів. Суцвіття люпинів дуже красиві, вони як яскраві свічки, що складаються з великої кількості дрібних квіточок.

Після відцвітання на квітконосах утворюються боби з численним дрібним насінням. Залежно від різновиду люпину у 1 грамі насіння може бути їх від 8 до 180 штук. При дозріванні боби скручуються, і під впливом механічної сили вистрілюють. Таким чином, насіння розлітаються в усі сторони на дуже пристойні відстані.

Крім квітів, люпин має ще й дуже красиве декоративнелистя. Вони пальчаті, розташовані на досить довгих черешках у прикореневій розетці. Коренева система люпину, як і у більшості бобових, вона здатна виділяти поживні речовини, збагачуючи ґрунт, на якій росте. Тому його іноді вирощують як сидерат. Сам корінь стрижневий та дуже потужний, може виростати до 200 см.

Види люпину

Садових видів люпину є близько 10, більшість з яких багаторічні. Як однорічна рослина зазвичай вирощується люпин вузьколистий, а також білий та жовтий.

Білий є найпоширенішим видом однорічного люпину, він самозапилюваєтся. Рослини даного виду дуже витривалі, вони можуть досягати у висоту двох метрів. Жовтий люпин не росте більше, ніж на метр у висоту, він має гарні яскраві жовті квіти. Володіє яскраво вираженим запахом, схожим з ароматом резеди.

Люпин вузьколистий (синій) являє собою однорічну трав’янисту рослину, що досягає 1,5 метра у висоту. Він дуже стійкий до низьких температур. Його стебло покрито рідкісним «пушком», а квіти можуть бути не тільки синіми, але ще й рожевого забарвлення.

Багатолистий люпин є самим невибагливим з усіх його видів. Рослина може жити до 10 років. За цей час навколо нього утворюється цілий «острівець», що складається з молоденьких рослин люпину, які виросли з його насіння. Висота рослини може досягати 1,2 метра, пагони його гладкі, а ось розсічені листові пластини мають незначне опушення сіруватого відтінку. Суцвіття його досить велике, 30-35 см.

Вирощування люпину

• Багаторічні види люпину є досить невибагливими, вони можуть без проблем рости на бідних ґрунтах, збагачуючи їх при цьому поживними речовинами. До висвітлення ця рослина також невимоглива, росте як на сонячних ділянках, так і в затінених. Тільки у повній тіні цвітіння може бути не таким рясним та тривалим.
• Розмножується люпин найчастіше насіннєвим способом, оскільки його кореневище є стрижневим, то поділити його вкрай складно. Висівати насіння у відкритий ґрунт потрібно, коли ґрунт достатньо прогріється та мине ймовірність зворотних заморозків, тобто не раніше кінця квітня. Бажано перед посівом обробити насіння препаратом-фундазолом, це допоможе у майбутньому уникнути виникнення грибкових захворювань у молодих, ще не достатньо зміцнілих, рослин.
• Часто люпин вирощують розсадним способом. Насіння закладаються у ґрунт на глибину 2-2,5 см, перші сходи можуть з’явитися вже через 7-10 днів. Вони досить дрібні та тендітні, тому дуже важливо не перестаратися з поливом та забезпечити їм нормальний температурний режим. Після появи пари справжніх листочків рослини слід распикировать в окремі ємності для подальшого зростання. У відкритий ґрунт рослини висаджують не раніше середини травня, коли вже встановиться стабільно тепла погода.
• Можливий також підзимовий посів люпину, зазвичай це роблять, коли температура повітря вже опуститься нижче 10 ° C. Це важливо, щоб насіння не проросло раніше весни. Зверху посіви бажано замульчувати та вже навесні можна буде побачити дружні сходи міцненьких сіянців.
• У перший рік цвісти молоді рослини люпину не будуть, це станеться лише у наступному сезоні. При цьому потрібно бути готовим до того, що молоді рослини, вирощені з насіння, не будуть з точністю повторювати всі якості материнської рослини, від якого були взяті насіння. Вони можуть відрізнятися за кольором, а також за висотою.
• Можна спробувати розмножити люпин, поділивши його кореневище. Зазвичай цей метод застосовують для рідкісних та цінних екземплярів, оскільки при розподілі кореневища отримані рослини повністю відповідають сорту. Для цього найкраще використовувати дорослі рослини, у яких середина вже почала відмирати. Кущ слід викопати та розрізати корінь на кілька частин (в залежності від його розмірів та гіллястості).
• Дуже важливо, щоб ніж був дуже гострим, а розрізи виходили з рівною поверхнею. Рани потрібно присипати активованим вугіллям та залишити трохи підсохнути, це допоможе уникнути розвитку кореневої гнилі. Отримані деленки потрібно висадити на відстані приблизно 50 см один від одного та полити. Через деякий час у разі успішного вкорінення повинні з’явитися перші листочки.

Догляд за люпином

Ця рослина дуже невибагливо, і не потребує ніякого особливого догляду. Досить лише регулярно рихлити ґрунт навколо кущів та своєчасно видаляти бур’яни. У міру зростання у люпинів відбувається оголення кореневої шийки, тому періодично їх бажано підгортати.

Цвітіння люпину триває приблизно місяць, але якщо регулярно обрізати відцвілі суцвіття та не давати рослині витрачати сили на освіту насіння, то цю красу можна дещо продовжити. У міру старіння кущ люпину починає втрачати свою декоративність — його середина починає поступово відмирати. Таку рослину доведеться видалити з ділянки, оскільки вона буде лише псувати вигляд.

Полив люпину потрібен помірний. При цьому потрібно орієнтуватися виключно на погоду. У посушливі жаркі літні періоди поливати рослину слід рясніше, при цьому воду краще використовувати теплу. Ранньою весною можна внести у ґрунт мінеральне безазотне добриво, щоб цвітіння було максимально пишним. Найкраще «працюють» такі добрива, як суперфосфат та хлористий кальцій. Вносити добрива потрібно тільки по вологому ґрунті або в якості заздалегідь приготованого розчину.

Після відцвітання слід видалити квітконоси (якщо не плануєте збирати насіння). Пізньої осені необхідно акуратно обрізати листя люпину, це допоможе уникнути випрівання коренів у разі несприятливих погодних умов.

Захворювання та шкідники

Найбільш часто люпин «атакує» тля. Зазвичай це відбувається у період формування рослиною квіткових бутонів. У разі її виявлення потрібно негайно провести обробку рослин інсектицидом. Це можна також робити у профілактичних цілях.

Що стосується хвороб, то найчастіше люпин уражається такими грибковими захворюваннями, як фузаріозне в’янення, іржа, сіра гниль або плямистість. Причиною розвитку більшості з них є надмірна вологість ґрунту. Тому слід бути дуже акуратним з поливом та в разі появи проблеми терміново обробити люпин фунгіцидами. Важливо своєчасно виявити захворювання, інакше рослина може загинути.

Вирощування люпину є зовсім не складним заняттям, яке у результаті приносить чудове цвітіння протягом досить тривалого часу. Люпин добре вписується у різні стилі ландшафтних дизайнів та може вирощуватися як в якості солітера, так і у квіткових композиціях з іншими рослинами. Варто з’явитися лише одній рослині люпину на ділянці і обов’язково захочеться посадити ще й інші його забарвлення.

Люпин або вовчий біб: посадка корисної рослини і догляд за нею

Люпини – це гарні квіти на високих стеблах, що робить їх гарним фоновим вибором для квітника. Назва рослини «люпин» походить від латинського слова «вовк». Вона є представником сімейства Горохових і в симбіозі з ґрунтовими бактеріями здатна фіксувати життєво важливий азот в ґрунті , збагачуючи його. Особливо багато поживних речовин потрапляє в землю, якщо молоду траву перетворюють в зелене добриво (сидерат). Сидератна посадка люпину може збільшити родючість ґрунту.

Доглянуті квіти люпину однаково гарні як вдома в саду, так і на узбіччі дороги. Люпин – завжди бажане доповнення в саду з дикими квітами, він добре адаптується до багаторічних бордюрах або на дачних клумбах. Ця рослина квітне протягом двомісячного періоду, який може варіюватися від травня до липня, в залежності від сорту і зони вирощування.

Розетка листя складається з безлічі листочків, схожих пташині лапки. Квітка відрощує стебло в кінці травня або початку червня в оточенні великої кількості квітів різних відтінків – білого, бузкового, бордового, синього, жовтого і абрикосового кольору. Зустрічаються двоколірні гібриди, частіше білі в контрасті з іншим кольором.

Догляд за люпином

Багаторічні види люпину найкраще ростуть в регіонах з прохолодним літом і не дуже холодною зимою. В інших широтах їх найкраще розглядати як однорічні рослини. Високі сорти повинні бути посаджені в місцях, захищених від сильних вітрів. Люпини можуть бути низькорослими польовими квітами або високими величними багатолітниками. Якщо ви вирощуєте вищі сорти в вітряному місці, підкріпите їх кілками, мотузками або липучками, щоб вони не впали. Вітри можуть не тільки зламати стебло квітки, але і викликати його вигин. Сорти, посаджені поруч один з одним, можуть перехресно запилюватись, виробляючи саджанці зі слабким, непривабливим цвітінням.

• Посадка . Найчастіше люпин вирощують з насіння. Насіння цієї рослини зазвичай краще всього проростає, коли його садять пізно восени, до того, як земля замерзне. У більш прохолодних зонах, посаджене восени насіння не потрібно піддавати холодовій обробці або замочуванню у воді перед посадкою. Вони проростуть навесні, коли вологість ґрунту буде ідеальною, а температура трохи вище нуля. Випадкове розкидання насіння в бажаному місці навряд чи дасть вам гарні результати. Воно повинно мати хороший контакт з ґрунтом, щоб вкоренитися і вирости. У теплих регіонах, щоб підвищити схожість необхідно замочування насіння в теплій воді протягом 15-30 хвилин або легко надрізати їх лезом. Краще проростання насіннєвого матеріалу можна забезпечити шляхом зберігання насіння при температурі близько нуля протягом 6-8 тижнів до посіву. Така розсада розквітне на другий рік. Після вкорінення рослини будуть розмножуватися самостійно.
• Освітлення . Яскраве сонце – є найбільш прийнятною умовою нормального росту і розвитку рослини. Люпин може рости та в півтіні, але яскравість і кількість квітів буде зменшуватися.
• Ґрунт . Люпин потребує добре дренованованої земляної суміші, з досить низькою кислотністю, але він може рости та в досить кислому субстраті. Рослина чудове росте на родючих суглинках, але це не є головною умовою його – для нього важливіше дренаж, який допомагає уникнути кореневої гнилі. На піщаному або бідному кам’янистому ґрунті корінь рослини стає довгим і тонким. Гібриди Russell і люпину більш стійкі до вологих умов, ніж багато інших видів, але жоден з них не любить занадто великих температур або вологості.
• Полив . Люпини, які тривалий час знаходяться у вологому ґрунті, може інфікуватися борошнистою росою, стеблового гниллю, іржею, бактеріями і грибками. Помірна кількість вологи допоможе тримати ці проблеми під контролем. Полив під корінь за допомогою садової лійки є найкращим способом внесення води і добрив оскільки він зберігає листя сухим. Для того, щоб коріння дихало, завжди поливайте досить глибоко, після чого дайте субстрату висохнути перед черговим поливом. Багаторічні люпини стійкі до посухи, тому після вкорінення, вони рідко потребують додаткового поливу.
• Температура . Люпини віддають перевагу невисоким температурам і помірним опадам, вони не терплять морозів, і можуть скинути квіти, якщо мороз сильний або тривалий. Їм подобаються помірні температури, занадто довге перебування при температурі вище 30 С , також може привести до опадання квітів.
• Живлення . Для пишного цвітіння необхідно внести трохи гною або компосту в момент посадки. В іншому випадку люпин , як і всі польові квіти, не потребує частої підгодівлі, а надмірно підживлений ґрунт часто служить причиною появи пишного врожаю бур’янів. Якщо у вас бідна, неродюча земля або зростання люпину здається уповільненим, внесіть легке добриво загального призначення раз в місяць на початку сезону. Оскільки у цих рослин стрижневий корінь, який фіксує азот, невелика кількість додаткового добрива допомагає рослині рости в ширину, руйнуючи важкі ґрунти.
• Мульча . Злегка замульчуйте люпин в жаркому кліматі, щоб ґрунт залишався прохолодним і вологим. Натуральна мульча з тирси або хвойних голок допоможе зберегти вологу і вбереже корені від впливу високих температур.

Контроль за самовільним розмноженням

Після цвітіння на кожній залишеній квітці, формуються великі насіннєві коробочки, які з часом висихають і тріскають, розкидаючи насіння навкруги. Якщо ви не хочете, щоб рослина не розросталась, видаліть стручки до того, як вони висохнуть. Люпин росте досить повільно і погано переносить пересадку. Причина цього в тому, що викопати рослину не пошкоджуючи її довге коріння, майже неможливо.

Як виростити люпин з живців

Відріжте стебло від зрілої рослини гострим ножем. На стеблі повинна залишитися «п’ята» або невелика ділянка материнського стебла, на базальному кінці живця. Правильно зрізаний черенок повинен мати кору як в материнської рослини та знаходиться на кінці стебла.

Залиште на стеблі тільки верхівку. Зробіть горизонтальний зріз посередині залишених верхніх листків, щоб вони становили половину початкового розміру. Вставте черенок в мокрий пісок і закріпіть його.

Вставте дерев’яні шпажки в пісок по колу контейнера. Тримайте їх вище рівня люпину. Накрийте рослину прозорим пластиковим пакетом. Закріпіть його на місці за допомогою гумки навколо горщика. Це закриє саджанці всередині та створить навколо них тепличну камеру. Перемістіть горщик в тепле, світле місце, захищене від яскравого сонця. Перевірте живці приблизно через три-чотири тижні, щоб визначити, вкорінюється вони чи ні. Як тільки черешки пустять корінці, пересадіть їх в горщик з торфом, наповнений спеціальною ґрунтовою сумішшю для кімнатних культур.

Вирощують саджанець в кімнатних умовах до тих пір, поки його висота не стане такою, щоб він не губився в ландшафті. Зніміть в горщику торф’яне дно і посадіть люпин на постійне сонячне місце.

Компаньйони для люпину

Люпини – це досить самостійні рослини, які відмінно виглядають в змішаній посадці в полі, лузі або в саду. Також можна вирощувати їх поруч з іншими квітами, такими як тюльпани, нарциси, каліфорнійський або східний мак, півонії, деревій і багаторічна герань.

Можливі проблеми люпину

Люпин може страждати від борошнистої роси, особливо в посушливому і вологому кліматі. Інших шкідників у цієї рослини немає. Птахи можуть створити проблему лиш за умови, що насіння погано присипане землею.

• Шкідники . Квіти люпину можуть пошкоджуватися попелицями. Вони деформують квіткові стебла і викликають їх вигин. Помийте люпин інсектицидним милом або просто змийте тлю з рослин водою зі шланга. Вони назад на рослину вже точно не піднімуться.
• Хвороби . Люпин також може інфікуватися борошнистою росою, після чого рослина стане непривабливою і слабкою. Для запобігання виникнення борошнистої роси необхідно розташовувати кущики подалі один від одного, щоб стимулювати циркуляцію повітря, добре очищати рослини восени від старого листя і обприскувати спеціальними засобами при перших ознаках грибкового захворювання.