Загін вуховертки таблиця

Доба героїчних походів — це період найбільш успішних та вдалих морських і сухопутних походів козаків на володіння султанської Туреччини та її васала — Кримського ханства — протягом перших двох десятиліть XVII ст.

1. Постійні спустошення українських земель від татарських і турецьких наскоків, які несли руїни.

Турки й татари грабували міста і села, спалювали їх, винищували або забирали в полон тисячі людей.

2. Неспроможність і нездатність Речі Посполитої забезпечити захист своїх південних рубежів від цієї агресії.

Прикордонні фортеці не могли зупинити цих постійних наскоків і грабунків.

Справжніми захисниками українського народу від загарбників виступали запорозькі козаки, які не тільки обороняли рідну землю, а й здійснювали постійні походи проти Кримського ханства і Туреччини.

Козаки майже щороку воювали проти турків і татар.

1600 р. Напад на порт Варна, під час якого козаки захопили І0 турецьких галер з усіма припасами, звільнили полонених і вивезли 180 тисяч золотих.

1602 р. Козаки на 30 чайках розгромили під Кілією турецький флот.

1606 р. Козацьке військо зненацька напало на турецький флот і розгромило його. Козаки захопили 10 турецьких галер, здобули штурмом фортецю Варну, яка вважалася неприступною.

Розлючений султан наказав перегородити Дніпро залізним ланцюгом, який було протягнуто між двома фортецями — Кизи-Керменом і Аслан-Керменом. Та навіть такі перешкоди не могли зупинити козаків. Щоб потрапити у Чорне море, вони тягнули свої чайки волоком.

1608 р. Запорожці захопили Перекоп та зруйнували його фортецю.

1609 р. Козацьке військо на 16 чайках увійшло в гирло Дунаю, спалило дунайські фортеці Кілію, Ізмаїл, Білгород.

1614 р. Козаки на своїх чайках перепливли Чорне море й на турецькому узбережжі Малої Азії зруйнували міста Синоп і Трапезунд, спалили арсенал і судна.

1615 р. Запорожці на 80 чайках з’явилися біля Константинополя, спалюй портові споруди. Султан наказав знищити “знахабнілих” козаків. За козаками погналася турецька ескадра, яка біля гирла Дунаю вступила з ними у бій, але зазнала поразки.

1616 р. Козаки знову зібралися в похід.

Турецький флот підстерігав козаків у гирлі Дніпра, але козацькі судна атакували його і завдали поразки, захопили багато турецьких суден. Запорожці вийшли у Чорне море, напали на головний невільницький ринок Кафу (тепер Феодосія), розгромили 14-тисячний гарнізон, здобули його і визволили багато полонених. Цей похід було здійснено під проводом П. Сагайдачного.

Осінь 1616 р. Дві тисячі козаків на чайках знову перепливли Чорне море, в Малій Азії захопили Трапезунд. Турецька ескадра втратила три з шести великих галер.

Розлючений султан послав проти козаків другу турецьку ескадру, яка підстерігала їх під Очаковом. Але козаки попливли туди, де їх не чекали, — в Адовське море. Звідти малими річками, перетягуючи чайки суходолом, повернулися на Запорожжя.

1624 р. 4 -тисячне військо козаків знову напало на Константинополь. Запорожці пограбували всі передмістя турецької столиці й спалили їх дощенту.

24 грудня 1624 р. Кримський хан Шагін-Гірей уклав союзний договір із козаками — перший міжнародний договір козацтва у XVII ст.

Значения “доби героїчних походів”

1. Відбувалася активна протидія туркам і татарам з боку запорожців.

2. Стримувалося розгортання турецько-татарської агресії вглиб українських земель.

3. Значно послабилася військова міць Кримського ханства і Турецької імперії.

4. Унаслідок походів було звільнено багато полонених.

5. Походи сприяли зростанню міжнародного авторитету козаків.

1. Походи захищали український народ від постійних наскоків турків і татар і від знищення.

2. Допомагали визволенню підкорених народів з-під влади Турецької імперії.

Самійло Кішка своїми подвигами звеличив Січ.

Він був родом із Брацлавщини, відважний воїн, неодноразово брав участь у походах проти татар і турків, користувався великою повагою козаків. Потрапив у полон, у якому пробув 25 років. У 1599 р. на турецькій галері, де був веслярем, організував повстання невільників. Повсталі захопили турецький корабель і повернулися додому.

У 1599 p. С. Кішка очолив похід козаків проти татар на Чорне море.

Запорозькі козаки обрали його гетьманом (1600-1602 pp.).

За участь у польсько-шведській війні (1601—1602 pp.) і поході до Лівонії С. Кішка домігся від польського уряду рішення про скасування баніції (вигнання) і переслідувань, яких зазнавали козаки після придушення повстання під проводом С. Наливайка. Таке рішення ухвалив польський сейм у 1601 р. для учасників лівонського походу.

Лівонський похід козаків був дуже тяжким: не вистачало необхідної зброї, продуктів харчування. Козаки знемагали від холоду й голоду та зазнали значних втрат.

Самійло Кішка загинув у цьому поході, у битві під Феліном, у 1602 р.

У народній пам’яті назавжди залишилася героїчна постать захисника рідної землі, сміливого воїна і мудрого гетьмана. Його ім’я навічно залишилося в народних піснях, легендах, переказах, думах. Про нього складено історичну думу “Самійло Кішка”.

П. Конашевич-Сагайдачний – один із найвидатніших козацьких ватажків, людина великих організаторських здібностей, безстрашний, видатний полководець, схильний до активних наступальних дій, який використовував фактор раптовості, несподіваного нападу. Водночас він був талановитим полководцем і державним діячом.

Брав участь у знаменитих морських і суходільних доходах проти Кримського ханства і Турецької імперії, заживши особливої слави.

Народився в с. Кульчиці на Львівщині в родині шляхтичів, навчався в Острозькій академії, був на службі у київського судді Аксапа, а згодом опинився серед запорожців.

“Змалку привчився натягувати лук, зброї та коня з рук не випускати, з негодою боротися. легко переносити всяку тяготу: голод, холод, не боятися ворога і в небезпеці проявляти мужність” (Історія українського війська).

З 1616 р. і до кінця свого життя був гетьманом Війська Запорозького. Ставши гетьманом, П. Сагайдачний велику увагу звертав на зміцнення війська:

• систематично проводив його реорганізацію;

• звільнявся від ненадійних і тих, хто порушував дисципліну;

• дбав про озброєння козаків;

• домігся, щоб кожен козак мав коня;

• проводив тренування і навчання війська;

• час від часу проводив огляд військового вишколу козаків;

• збільшив кількість чайок до 300.

П. Сагайдачний відомий і своєю просвітницькою діяльністю. Він з усім Військом Запорозьким був вписаний до Київського братства, підтримував з ним тісні стосунки, постійно опікувався цим культурним і духовним центром, надаючи йому велику матеріальну допомогу.

П. Сагайдачний був палким прихильником православної віри, що підносило його авторитет серед українського народу. У 1620 р. завдяки Сагайдачному відбулося висвячення православних ієрархів.

Петро Сагайдачний здобув собі славу і двома великими походами.

1. Московський похід (1618 p.).

Польща почала війну з Московською державою і звернулася за допомогою до запорожців.

20-тисячне запорозьке військо під проводом П. Сагайдачного поспішило На допомогу польському королевичу Владиславу і дійшло аж до Москви, здобувши по дорозі Путивль, Єлець, Лівіш та ін.

Утім штурм Москви польсько-козацькими силами не приніс успіху, а наприкінці 1618 р. Польща й Москва уклали Деулінське перемир’я, за яким до Польщі відійшли Сіверщина й Смоленщина.

2. Турецький похід 1621 р. (Хотинська битва).

Під Хотином П. Сагайдачного було тяжко поранено. Його ПЕревезли до Києва. Декілька місяців лежав прикутий до ліжка.

За п’ять днів до смерті склав заповіт: більшу частину свого майна заповів братствам Києва і Львова.

Поховано славного лицаря України в Києві на Подолі при церкві Богоявленського братства.

Участь українського козацтва у Хотинській війні (1621 р.)

1620 р. Туреччина організувала похід проти Речі Посполитої. Військо було добре озброєне, вельми численне, з великою кількістю верблюдів, артилерії. Були навіть чотири бойових слони.

У битві під с. Цецорою (Молдова) поляки зазнали повного розгрому на чолі з гетьманом С. Жолкевським. Туреччина вирішила завдати Польщі вирішального удару.

Річ Посполита спромоглася виставити лише 30-40 тис. польських воїнів, а тому польський уряд був змушений звернутися до козаків по допомогу, за що пообіцяв:

• збільшення козацького реєстру;

• ліквідацію обмежень у правах і привілеях;

• сталу платню козакам у сумі 100 тис. злотих;

• окрему платню в поході;

• забезпечення воєнних інвалідів;

• виведення польського війська з Київського воєводства;

• поступки в релігійному питанні.

П. Сагайдачний повів козацьке військо на Дністер під фортецю Хотин.

Вересень 1621 р. Хотинська битва.

У битві брало участь 35-тисячне польське військо, 41 520 козаків (це була кіннота з рушницями), артилерія складалася з 22 гармат. Очолювані турецьким султаном Османом II турецько-татарські сили налічували 150 тис. вояків.

Запорожці укріпилися в оборонному таборі, успішно витримували ворожі атаки, самі робили несподівані нічні вилазки проти військ противника. Бої тривали 39 днів. Турки втратили 80 тис. вояків та змушені були піти на укладення миру з поляками.

1. Кримське ханство і Туреччина зобов’язувалися не нападати на українські та польські землі.

2. За умовами підписання договору поляки перебрали зобов’язання:

• заборонити козакам судноплавство по Дніпру;

• не допускати походів козаків до Криму і турецьких берегів.

3. Було визначено кордон між Польшею і Туреччиною по р. Дністру.

Умови участі козаків у війні на боці Речі Посполитої дотримано не було.

Козаків не задовольнили умови миру з Туреччиною, що стало причиною нового конфлікту козаків з Польщею.

Значення Хотинської війни

1. Під Хотином було розвіяно ілюзії турецького султана про непереможність його армії.

2. Військову могутність Турецької імперії було підірвано.

3. Битва показала турецькому султанові неможливість розширити його імперії за рахунок поневолення європейських країн.

4. Річ Посполита позбулася загрози втратити чималі території та бути поневоленою Туреччиною.

5. Українські й польські землі було врятовано від завоювання турками.

6. Війна сприяла активізації національно-визвольної боротьби слов’янських народів проти турецького поневолення.

7. Вирішальна роль у перемозі над турками у Хотинській битві належить українським козакам. їхня воєнна тактика, чудовий вишкіл, хоробрість, стійкість стали великою перешкодою для турецького війська.

§ 3. Завоювання і освоєння Нового світу європейцями

До відкриття Америки європейцями тут існували місцеві розвинені цивілізації, які створили неповторну культуру.

Територію сучасної Мексики та Гватемали заселяли племена майя. Вони цікавилися астрономією, створили власний календар і писемність. Майя засновували міста, будували палаци, мали майданчики для гри в м’яч. До пантеону богів майя входили боги землі, дощу, вітру, блискавки й інших природних сил і явищ.

Іншою великою імперією доколумбової Америки була держава інків (самі жителі називали свою країну «Земля чотирьох частин»). Інки населяли територію сучасного Перу й Еквадору. Слово «інка» також мало значення титулу. Верховного правителя називали «Сином Сонця» та вклонялися йому як божеству.

Інки створили могутню і розвинену цивілізацію. їхню столицю Куско захищали високі мури, всередині міста були кам’яні дороги.

Інки мали власну писемність — вузликове письмо, що складалося з різнокольорових мотузок і вузликів різного розміру.

Мачу-Пікчу — «втрачене місто інків» у Перу (сучасне фото)

  • 1. Поміркуйте, чому цивілізації доколумбової Америки, що мали такий високий рівень розвитку, були знищені після приходу на континент європейців.
  • 2. Чи можна було зберегти їхню спадщину в сучасному світі?

Перегляньте відеореконструкції і зображення міст інків, ацтеків і майя. Висловте судження про рівень розвитку їхніх цивілізацій.

Відео «Теночтітлан — столиця ацтеків». Тривалість 02 хв 33 с

«Місто майя: ЗД-реконструкція»

До приходу іспанців інки мали найчисельнішу армію в Південній Америці й володіли особливим військовим мистецтвом.

У долині Мехіко на початку XIII ст. оселилися племена ацтеків. Столицею держави було місто Теночтітлан, яке розташовувалося на острові посеред озера. Ацтеки називали свою країну «островом Ацлан» («місце, де живуть чаплі»). Вони підкорили багато сусідніх племен і стягували з них данину.

2. ПОЧАТОК КОНКІСТИ. ЗАВОЮВАННЯ ІСПАНЦІВ

Знайомство європейців з розвиненими цивілізаціями інків, майя і ацтеків тільки посилило жагу до завоювання Нового світу.

Першими завойовниками Америки були іспанці й португальці. Наприкінці XV ст. Іспанія переживала переломний період своєї історії. Розвиток мануфактур і торгівлі, зародження верстви буржуазії і наявність в Іспанії збіднілих дворян — ідальго, зумовили появу великої кількості шукачів пригод. Ці люди були зацікавлені в пошуку нових джерел збагачення, ринків збуту та захопленні вільних земель. Королівська влада обох країн потребувала золота для утримання армії, флоту та чиновників. У заморській колонізації була зацікавлена також католицька церква, яка сподівалася навернути в католицтво місцеве населення.

Зустріч цивілізацій доколумбової Америки і європейської цивілізації поклала початок завоюванню Нового світу — Конкісті.

Варто запам’ятати!

Конкіста — епоха завоювання іспанцями й португальцями територій Центральної і Південної Америки наприкінці XV-XVI ст.

Зустріч цивілізацій — образний вислів, що стосується періоду Великих географічних відкриттів, коли розпочалася тісна взаємодія цивілізацій країн Європи, Азії та Америки.

Невеликі загони іспанських конкістадорів (завойовників) вирушали в пошуках золота та влади на відкриті землі. Індіанці спочатку вважали бородатих і білолицих європейців богами, які спустилися на землю. Та європейці без жалю підкорювали індіанців, використовуючи вогнепальну зброю.

Іспанці спершу завоювали племена майя. Війни із сусіднім народом ацтеків послабили могутність майя, і вони стали легкою здобиччю конкістадорів. Від майя завойовники дізналися про багату країну ацтеків, що розташовувалася на північ від півострова Юкатан. Протягом 1519-1521 рр. землі ацтеків завойовував загін конкістадорів, яким керував іспанський ідальго Ернан Кортес. Він вирізнявся хитрістю і був жорстокою та підступною людиною. Столиця ацтеків Теночтітлан була пограбована та зруйнована.

Ніч скорботи (ілюстрація сучасного художника Ангуса Макбрайда)

  • 1. За допомогою додаткових джерел інформації дізнайтеся, яку подію Конкісти зобразив художник.
  • 2. Знайдіть на картині елементи, які дозволяють вирізнити на ілюстрації європейців й ацтеків.

До кінця 20-х років XVI ст. іспанці захопили території від Мексиканської затоки до Тихого океану, а також більшу частину Центральної Америки. Конкістадори безперешкодно просувалися на південь і розпочали колонізацію Бразилії. У 1532 р. на підкорення території Перу вирушив загін на чолі з Франсіско Пісарро. Ці землі належали народу інків, якими правив вождь Атауальпа. У м. Кахамарка відбулася зустріч Пісарро й Атауальпи, якому запропонували прийняти християнство й визнати владу іспанського короля Карла V. Коли Атауальпа відмовився, іспанці захопили його в полон і зажадали від інків величезного викупу. Протягом кількох місяців інки слухняно збирали необхідну конкістадорам кількість золота та срібла й наповнили дорогоцінними металами кілька кімнат. Проте віроломний Пісарро наказав вбити Атауальпу й напав на столицю інків — Куско, повністю знищивши місто.

Онлайн-вправа «Початок Конкісти»

У результаті Конкісти унікальні доколумбові цивілізації майя, ацтеків та інків були знищені. Корінного населення Америки залишилося лише 3 %. Натомість іспанці отримали землі, золото та дорогоцінне каміння.

Таким чином, наприкінці XVI ст. іспанцям належала вся Центральна та Південна Америка, окрім Бразилії, яку захопили португальці.

Свідчать документи

Зі спогадів очевидця подій Берналя Діас дель Кастільйо

Але воістину Ернан Кортес був обранцем для звеличування нашої святої віри й служіння Його Величності, як далі й буде розказано. Доблесний і хоробрий Ернан Кортес — відомий ідальго, який походив із чотирьох родів. тому що ім’я Кортеса й так користується такою великою повагою як у всіх Індіях, так і в Іспанії.

  • 1. Як автор ставиться до постаті Ернана Кортеса? Чи поділяєте ви його оцінку?
  • 2. Для кого конкістадори були героями, а для кого — ні? Наведіть за змістом параграфа історичні факти на підтвердження своїх висновків.

3. СТВОРЕННЯ КОЛОНІАЛЬНИХ ІМПЕРІЙ. НОВИЙ СВІТ ПІСЛЯ ЗАВОЮВАНЬ

Пригадайте, коли й на яких умовах було підписано Тордесільяський договір. Пригадайте значення понять: «метрополія», «колонія», «імперія».

Після поділу світу на сфери впливу в м. Тордесільяс португальці фактично отримали право на відкриті землі в Азії, прямуючи на схід навколо Африки, а іспанці — рухаючись на захід. Це означало, що все залежить від того, хто першим досягне нових земель. У 1529 р. після підписання між Іспанією і Португалією Сарагоської угоди було розділено сфери впливу в Тихому океані. Таким чином, почали утворюватися перші колоніальні імперії. Протягом XV — першої половини XVI ст. Португалія захопила острів Мадейра, Азорські острови, східно-африканське узбережжя Мозамбіку, Молуккські острови, Бразилію, острів Цейлон тощо. Іспанці ж контролювали Антильські острови, Панаму, Ямайку, Пуерто-Ріко, Гватемалу, Сальвадор, Нікарагуа, частину Юкатану. Основою колоніальної системи було захоплення земель й експлуатація місцевого населення.

Варто запам’ятати!

Колоніальна імперія — імперія, що заснована на експлуатації колоній.

Колонія — територія чи країна, що позбавлена власної незалежності та перебуває під владою іншої держави.

Імперії отримували прибутки за рахунок дорогоцінних металів, які добували в колоніях, а також численних податків і мит. Маючи торговельну монополію (повний контроль над торгівлею), метрополії диктували ціни на товари.

Діємо: практичні завдання

  • 1. За картою (форзац 1) установіть, які території на початку XVI ст. належали іспанській короні, а які — Португалії.
  • 2. Покажіть лінії поділу світу за Тордесільяською і Сарагоською угодами.

На перших етапах Конкісти завойовники грабували захоплені землі, вивозили золото, коштовності, рабів. Але вже із середини XVI ст. конкістадори почали освоювати здобуті землі. Вони відкривали копальні й рудники, збирали врожаї з плантацій (маїс, каву, тютюн, цукрову тростину). На всіх роботах використовували індіанців, яких перетворювали на рабів. Індіанці часто гинули від важкої праці й хвороб, а з тими, хто протестував, жорстоко розправлялися. Серед місцевого населення Нового світу сталася справжня демографічна катастрофа.

У певні райони, через високу смертність індіанців, для роботи на плантаціях завозили африканських чорношкірих рабів.

Свідчать документи

З «Історії Індій» Бартоломе де Лас Касаса

Навіть якби покарання за вбивства індіанців були найсуворішими, навіть якби біля дверей кожного будинку іспанців повісили б мотузки й попередили, що за кожного індіанця, який загине від голоду або непосильної праці, їхнього господаря повісять, то навіть у таких умовах індіанці гинули б, а іспанці їх вбивали. бо користь і бажання золота такі великі, що з ними не йдуть у порівняння ні голодний вовк, ні охоплений любов’ю юнак, ні навіть буйний божевільний.

  • 1. Які висновки можна зробити щодо становища індіанців після Конкісти, спираючись на уривок документа? Які причини знищення індіанців наводить автор?
  • 2. Зіставте зміст цього документа з документом, поданим на с. 22. Чи відрізняються оцінки конкістадорів у кожному з них? Чому?

З монополією іспанців на торгівлю в Новому світі змирилися далеко не всі. У середині XVI ст. до колонізації долучилися англійці, французи й нідерландці. Купці різних європейських країн робили спроби відновити торгівлю на атлантичних шляхах, але іспанці всіляко перешкоджали цьому. Доходило до відвертого піратства. У «своїх» водах іспанці зупиняли й грабували кораблі англійських і французьких торговельних компаній. У відповідь монархи цих країн надавали своїм «купцям» право грабувати кораблі іспанців, тим самим перетворюючи їх на піратів на службі у королівської влади — каперів. Часто такі експедиції влада спеціально фінансувала заради прибутку.

ЗНАЮ МИНУЛЕ || ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ || ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю і систематизую нову інформацію

1. Упорядкуйте хронологічну послідовність.

2. Скориставшись матеріалами параграфа, заповніть у зошиті таблицю.

Наслідки завоювань Нового світу

3. Поясніть поняття: «Конкіста», «зустріч цивілізацій», «колоніальна імперія», «колонія».

Обговорюємо в групі

1. За допомогою карти (форзац 1) з’ясуйте, як змінився світ внаслідок завоювань.

2. Зіставте малюнок XVI ст., що зображує Конкісту (1), і сучасну карикатуру (2). Виокреміть спільні й відмінні риси в змісті зображень. Яке з них, на вашу думку, є більш достовірним? Свою думку обґрунтуйте.

Мислю творчо

Схарактеризуйте освоєння Нового світу з точки зору: а) ідальго; б) католицької церкви; в) королівської влади; г) корінного жителя Америки.

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію.

Запам’ятайте їх:

XV-XVI ст. — Період Конкісти Нового світу

1519 р. — Початок підкорення ацтеків Ернаном Кортесом

1532 р. — Початок підкорення інків Франсіско Пісарро

Вуховертка: хто така, чим корисна і чим небезпечна

Щипавки або вуховертки — це загальна назва групи комах, всередині якої налічується півтисячі різновидів. Але нам з вами з цих п’ятисот різновидів знайома, швидше за все, тільки одна: щипавка європейська. Або звичайна, як її ще називають. Раніше вона жила на обмежених територіях, а сьогодні зустрічається майже всюди, крім Антарктиди. Навіть на безлюдних островах в Тихому океані. І звичайно ж, на наших присадибних ділянках. Хто вона така — ця щипавка, чим вона небезпечна, як виглядає і чи здатна погубити культурні рослини? Про це і не тільки в нашому сьогоднішньому матеріалі.

Короткий опис щипавки

Червоно-коричнева комаха, яке має довжину від 1,2 до 1,5 см — приблизно так можна описати вуховертку, якщо регламент обмежений. Якщо ж ні, то можна додати, що ці комахи мають три пари ніг, а також складні очі, які допомагають щипавкам орієнтуватися в просторі. Цікаво, що щипавки здатні літати. Власне, саме для цього і призначені їх досить добре розвинені крила. При цьому в польоті комаха виглядає доволі незграбно. Тому що крилами вона керує зовсім не так спритно, як, скажімо, муха.

Особливість щипавки — виступаючі з черевця клішнеподібні щипці. Вони необхідні комасі в шлюбний період. До речі, за цими щипцам можна відрізнити щипавку-самку від самця. Другі мають довші та більш вигнуті щипці, ніж їх супутниці жіночої статі.

Народна назва щипавки — двухвостка. Це прізвисько з’явилося у комахи завдяки тому, що розвинені щипці схожі на два хвостика. Однак через це виникла плутанина. Тому що в реальності двухвостка — це принципово інша комаха, у якої з щипавками немає нічого спільного.

Чи небезпечна комаха для людей

У щипавки є й інші народні прізвиська. Наприклад, раніше її називали “вушним хробаком”. Страшно? А зараз буде ще страшніше: чергове прізвисько щипавки — “прогризатель вуха”. Довгий час історія про небезпечних вуховерток передавалася з вуст в уста, як народний фольклор. Ходили чутки, що в момент, коли людина спить, комаха може пробратися до неї у вухо, прогризти отвір в барабанній перетинці і через цей лаз потрапити в головний мозок. Добре, що ми з вами розуміємо, що це неможливо, і що описана в страшилці послідовність дій — ні що інше як плід чиєїсь дуже бурхливої ​​фантазії.

Відповідаючи на питання, винесене в заголовок розділу: ні, для людини вуховертка абсолютно безпечна. Максимум, на що вони здатні, — це вщипнути вас своїми щипцями в момент захисту. Самка щипає непомітно. Самець трохи сильніше. Але все одно назвати укусом подібну дію вкрай складно. Швидше за все, ви навіть нічого не відчуєте, а якщо і відчуєте, то лише легкий вплив на шкіру, не більше того.

Вкрай рідко, але все ж таки трапляється так, що після укусу щипавки на шкірі залишається невелика ранка. Як правило, такий результат буває після зустрічі з дорослим і міцним самцем комахи. Ранку ми рекомендуємо обробити будь-яким антибактеріальним препаратом. До лікаря можна не звертатися, бо алергія від таких укусів не виникає, та й ніяких інфекцій, небезпечних для людини, ці комахи не переносять.

Щипавки і кімнатні рослини: чи варто боятись нападу

Як правило, щипавки живуть на відкритому повітрі, в природі. Однак ряд факторів, наприклад голод і несприятливі погодні умови, можуть привести цих комах в людське житло. І якщо в будинку є кімнатні рослини, за ними потрібне око та око: щипавки дійсно можуть завдати непоправної шкоди декоративним представникам флори, які ростуть в горщиках на підвіконнях.

Іноді вуховерток в будинок, сама того не знаючи, приносить людина. Комахи, мабуть, невимовно радіють, коли подібне відбувається напередодні зими. У таких ситуаціях вони з величезним задоволенням облаштовуються на зимівлю або в грунті, яким наповнений горщик, або в піддоні, який є у кожного квіткового контейнера (крім тих, які оснащені автополивом).

Вдень вуховертки, як правило, ховаються в блюдцях і піддонах під квітковими горщиками. По-перше, там темно. По-друге, там досить волого, тому що саме в цьому місці накопичується зайва волога. А щипавки дуже люблять такий мікроклімат. В цілому, вони рідко нападають на рослини в горщиках. Найчастіше харчуються тим, що накопичилося в нижньому шарі контейнера: сумішшю гумусу і рослинних залишків. Але якщо цього комасі буде не вистачати, і якщо вона буде голодувати, то напад на декоративні рослини, на жаль, буде невідворотним.

Якщо ви помітили, що по кімнатним рослинам повзають щипавки, негайно пересадіть квіти в інші горщики, використовуючи при цьому свіжий, незаражений комахами грунт. Старий грунт краще за все витрусити на вулицю, а не у відро для сміття, тому що з нього щипавки запросто зможуть вибратися назовні. Крім того не зайвим буде зазирнути під килим. Іноді комахи ховаються там, перечікуючи смутний час. Якщо виявите шкідників під килимом, застосуйте пилосмок. Але після обов’язково витріпайте мішок пилосмоку на вулиці.

Чи є користь від вуховерток

Про те, що щипавки шкодять кімнатним і садовим рослинам, ми з вами і так знаємо. А ось про те, що ці комахи можуть бути корисні, абсолютно точно знають не всі. Втім, якщо гарненько подумати, то про це нескладно здогадатися. Адже ці комахи — частина екосистеми. І якщо вони живуть на планеті, значить напевно приносять не тільки шкоду, але і користь.

Головний плюс вуховерток полягає в тому, що вони практично всеїдні. Ці дрібні комахи здатні з’їсти і переварити не тільки рослинні, а й тваринні останки. Основою раціону вуховерток є попелиці. Та сама, яка може оселитися у вашому саду і знищити не тільки маленький кущик, а й величезне дерево.

Крім усього іншого щипавки харчуються яйцями та личинками різних комах. Тому напад голоду у щипавки може призвести до того, що вона знищить не тільки порцію попелиці, а й порцію ще якихось шкідників.

Як боротися з щипавками на присадибній ділянці

Головне правило профілактики, яке допоможе вам захистити ділянку від появи вуховерток в саду, — це ліквідація місць, в яких вони можуть облаштувати собі житло. Купи рослинного сміття, складені в ряд дошки, спили дерев, які лежать в одній купі, дрова без укриття — всі ці об’єкти можуть стати прекрасним житлом для обговорюваних комах. Ми всі розуміємо, що якщо купи рослинного сміття можна ліквідувати, то дрова все одно доведеться десь зберігати. Тому не виключено, що щипавки таки з’являться. І в разі, якщо це станеться, рекомендуємо вам зробити наступне.

  1. Пастки у вигляді шлангів. Між грядками можна розкласти садовий шланг, розрізаний на невеликі сегменти. Бажано використовувати дірявий шланг, щоб не псувати якісний і цілий, який ще напевно стане в нагоді вам для поливу. Шматки шланга, які лежать на грядці, щипавки напевно почнуть використовувати як укриття. Вранці ви зможете витрушувати комах зі шланга прямо в відро, наповнене мильною водою, щоб раз і назавжди остаточно ліквідувати комах, які потрапили у пастку.
  2. Покриття з вазеліну. Якщо мова йде про великі рослини, які вам необхідно захистити, може допомогти простий вазелін. Якщо ви змажете цією речовиною частини представників флори, які потребують вашої протекції, то щипавки просто не зможуть по них видертися і залишаться біля розбитого корита.
  3. Обприскування розчином бури. За допомогою цього методу можна захистити дрова, якщо в них оселилися щипавки. Приготувавши розчин, його потрібно використовувати для обприскування дровітні. Але будьте уважні і обережні: після обробки місця, де зберігаються дрова (і власне, самих дров) потрібно якийсь час стежити за тим, щоб до дровітні не підходили представники підростаючого покоління та домашні тварини.
  4. Пастки а-ля олійні ями. Щоб заманити вуховерток на якусь конкретну локацію, рекомендуємо вам скористатися ефективним народним засобом: створити одну або кілька так званих олійних ям. Що для цього необхідно? В першу чергу, взяти одну частину рослинної олії і одну частину соєвого соусу. Після ці інгредієнти потрібно змішати між собою і закрити на якийсь час в пластиковому контейнері, щоб вони просочилися один одним. Потім суміш соєвого соусу та олії потрібно перелити в одноразовий пластиковий бокс з кришкою. На зразок того, в якому продають готові страви в кулінарії великих супермаркетів. У кришці контейнера потрібно зробити кілька отворів. Зверніть увагу, що радіус отворів повинен бути трохи більший за радіус тіла щипавки, щоб комаха могла без проблем проникнути всередину. Далі контейнер прикопують в грунт таким чином, щоб отвори залишалися доступними для вуховерток. Аромат соєвого соусу послужить для комах приманкою. А консистенція олії вже не дасть щипавками вибратися назовні. Періодично наповнення контейнера радять міняти на більш свіже та ароматне.
  5. Алкогольний засіб. Якщо обприскати вуховерток алкогольним спреєм, то спирт проникне крізь воскове покриття панцира комах і знищить їх. Для приготування цього засобу потрібно взяти одну частину води і рівно стільки ж 70%-вого спирту. Якщо ж у вашому розпорядженні є 90% -овий спирт, сміливо беріть його. Але на одну частину цієї речовини потрібно півтори частини води.
  6. Діатомова земля. Діатомовий порошок продається практично у всіх садових магазинах. В сиру погоду він нічим вам не допоможе. А ось якщо на вулиці сухо, є сенс придбати порошок і розсипати його навколо рослин, які потрібно захистити від вуховерток.

Всі ці способи примітивні, прості та досить бюджетні. Сильно витрачатися на боротьбу з надокучливими комахами вам не доведеться. Але при цьому, обравши комплексний підхід, ви зможете не тільки впевненою вийти на стежку війни з щипавками, але і перемогти в цій битві.