Як арбористи та науковці рятують вікові дерева-пам’ятки у Києві

У “Київзеленбуді” розповіли, як у Києві лікують вікові дерева, що мають статус об’єкта природно-заповідного фонду.

Спочатку на кожну пам’ятку природи роблять окрему технологічну карту для її лікування. Ці документи розробляють фахівці ботсаду імені Гришка на основі моніторингу стану вікових дерев.

Зокрема, при розробці карти враховують такі фактори як: причини погіршення стану дерева залежно від місця його розташування та рівня забрудненості повітря навколо; поширення шкідників та хвороб та їхня роль в ослабленні дерева; взаємодія з екосистемою — тваринами та навколишнім середовищем.

До лікування вікових дерев залучають фахівців-арбористів. Для покращення стану ботанічних пам’яток вони проводять такі заходи:

• зрізають сухі гілки та такі, що перетинаються;
• видаляють плодові тіла грибів, що часто живуть у старих деревах;
• зачищають та обробляють фунгіцидами уражені місця тощо.

При цьому, згідно з нормами, видалення сухостою слід проводити, коли дерева перебувають у стані фізіологічного спокою: після опадання листя і до початку сокоруху. Це значно зменшує негативний вплив на рослину, ніж обрізка під час вегетації.

Усього у столиці 18 таких ботанічних пам’яток природи місцевого значення. Це дуби “Сирецький”, “Віковий”, “Перунів”, “Довгожитель”, “Партизанський”, “Янати”, “Котова”, “Красень”, “Вікове дерево дуба-красеня”, “Віковий дуб Кащенка”, а також “Катальпа красуня”, “Святошин клен”, “Вікове дерево груші”, “Група вікових дерев береки”, “Віковий велетенський екземпляр тополі чорної”, “Сосна Нестерова”, “Гнілецька верба” та “Велетень заплави”.

Докладніше про те, як лікують кожне з цих дерев, можна дізнатися на сайті “Київзеленбуду”.

Нагадаємо, у місті Боярка під Києвом провели операцію з порятунку стародавнього дуба, якому майже 260 років. У його стовбурі облаштували домівки для кажанів та дрібних птахів.

Знайшли помилку? Виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

Деревій – користь деревію і протипоказання

Рослина має бактерицидну, протизапальну, заспокійливу і в’язку дію.

Рід Деревій належить до сімейства Складноцвіті і об’єднує від 100 до 200 видів. Ареал зростання – Євразія і Північна Америка. Деревій звичайний широко застосовується в медицині, а також використовується як пряна і декоративна рослина. Росте в розріджених лісах, на узліссях, уздовж доріг, на суходільних лісових луках, по берегах водойм, по окраїнах полів, також цю рослину можна зустріти на пустирях і звалищах.

Деревій лікувальні властивості:

Рослина має бактерицидну, протизапальну, заспокійливу і в’язку дію. Тонізує шкіру і знімає роздратування, тому він корисний при вугруватій і пористій шкірі, жирній себореї обличчя, а також при пітливості і для зміцнення волосся. Вітамін K, який міститься в рослині, підвищує міцність капілярів, сприяє зупинці кровотеч і крововиливів, загоєнню виразок і ран. Велика кількість каротину, що входить до складу трави деревію, усуває ламкість нігтів і волосся, сухість, лущення та ороговіння шкіри, протидіє появі зморшок і вугрів.

Деревій підсилює жовчовиділення, стимулює функцію печінки і апетит, покращує травлення і прискорює всмоктування речовин. Його застосовують як кровоспинний засіб при діареї, дизентерії, варикозному розширенні вен, геморої, тромбозах і будь-яких кровотечах, а як протизапальний засіб при гастриті і ентериті. Як потогінний засіб препарати деревію застосовують при лихоманці та застуді. Деревієм лікують такі захворювання та стани, як туберкульоз легенів, катар і виразка шлунка, нирковокам’яна хвороба, малярія, жіночі хвороби, енурез, недокрів’я, головний біль, гіпертонія. Також його використовують як заспокійливий засіб, засіб від безсоння, засіб від гельмінтів, засіб для посилення лактації. Використовують при легеневому туберкульозі, колітах, панкреатиті, метеоризмі, виразці дванадцятипалої кишки і шлунка, подагрі, ревматизмі, гінекологічних патологіях, запальних захворюваннях сечостатевих органів, сечокам’яній хворобі, артритах, аритмії, гострих респіраторних захворюваннях, запамороченні, невралгії.

Лікувальними вважаються сік деревію, настій, відвар, мазь, масло і рідкий екстракт. Деякі з цих препаратів можна придбати тільки в аптеках, але частину можна приготувати самостійно.

Деревій протипоказання:

Протипоказані препарати деревію при підвищеному згортанні крові. Вагітним не рекомендовано вживання сік деревію. Але навіть якщо ви не вагітні і абсолютно здорові, тривале або надмірне вживання препаратів деревію може привести до отруєння, що супроводжується запамороченнями і появою шкірного висипання.

Деревій в гінекології та косметології:

Трава деревію в гінекології застосовується завдяки кровоспинним властивостям. Трава деревію при місячних дозволяє зменшити виділення крові.

Широко відома трава деревію в косметології. Її застосовують при фурункулах, для поліпшення стану жирної, проблемної шкіри. Трава деревію для шкіри обличчя застосовується для позбавлення від жирного блиску, очищення шкіри і додання матового відтінку.

Трава деревію для волосся ефективна проти себореї завдяки бактерицидним і протизапальним властивостям. Також вона позитивно позначається на стані ламкого волосся, запобігає їхньому випаданню.

Заготівля деревію:

В лікарських цілях використовують стебла з квітучими верхівками і квітки рослини. Заготовки роблять у першій половині періоду цвітіння до того, як квіткові головки потемніють.

Збір слід проводити в сонячні дні: деревій при цьому володіє великою цілющою дією і буде довше зберігатися.

Стебла з верхівками зрізають з допомогою серпа, ножа або секатора. У разі утворення заростей їх можна скошувати косою, а потім з цієї маси вибирати траву. На одному і тому ж місці можна проводити збір 2-3 роки підряд. Після цього потрібно зробити перерву на 1-2 роки.

Зрізані стебла з верхівками повинні бути близько 15 см в довжину (без здерев’янілих стебел без листя), а квітки – зрізані на відстані 2 см від верхівки.

Сировину потрібно відсортувати: видалити грубі стебла, щітки з побурілими квітками. Потім її розкладають тонким шаром або зв’язують у пучки і сушать у тіні. Розкладену сировину потрібно періодично помішувати. Можна проводити сушку і в сушарках при 35-40°С. Сушка закінчена, коли стебла легко ламаються. Траву ріжуть і кладуть у скляні банки. Зберігають близько 2-х років.

Відвар і настій деревію:

Відвар: одну чайну ложку подрібненої трави деревію залити повною склянкою окропу, варити при слабкому кипінні 5-10 хвилин, остудити і процідити. Приймати по півсклянки 3 рази на день при гастритах і виразці шлунка.

Настоянка: 30 г сухої трави деревію помістити в посудину з темного скла, залити 100 мл медичного спирту, щільно закупорити і настоювати в темному прохолодному місці протягом 10 днів. Якщо замість спирту використовується горілка, настоювати потрібно 12 днів. Для внутрішнього вживання при болях і кровотечах 30-40 крапель настойки змішують з 50 мл води. Цим препаратом можна обробляти рани і просочувати пов’язки для компресів.

Мазь: жменю свіжого листя і квіток деревію розтирають у ступці і змішують з рівною частиною несолоного топленого сала. Використовують мазь при ударах.