Як вирощувати огірки

Сьогоднішній огірок – це кулінарні та садові ласощі, і на те є вагома причина: огірки бувають усіх форм, розмірів, кольорів і смаків, і це одна з найпростіших культур для вирощування. Один із найстаріших фруктів, відомих сільському господарству і найбільш часто культивованих у світі, огірок адаптувався до різних кліматичних умов і тепер включає унікальні сорти. Від куща до маринування, жоден город не обходиться без огірка.

Огірки ростуть практично скрізь
Після вкорінення, огірки добре почуваються на різних типах грунтів – від щільних глинистих до легких супіщаних, – хоча всі грунти повинні бути добре дреновані. Рекомендується дочекатися теплої погоди, щоб посадити огірки, оскільки вони чутливі до температури ґрунту. Якщо ви починаєте з насіння або пересаджує розсаду, переконайтеся, що температура грунту становить не менше 18°С, інакше вони можуть не вижити. Майте на увазі, що більш важкий ґрунт має тенденцію залишатися прохолодним навесні, особливо у вологих умовах, тоді як піщана текстура ґрунту легше і швидше прогрівається. Огірки трохи виграють від внесення компосту у ґрунт перед посадкою.

Вирощування огірків у вертикальному положенні сприяє отриманню здорового врожаю оскільки плоди піддаються більшому впливу світла далеко від землі де вони також можуть бути схильними до комах і хвороб

Виберіть сонячне місце та пам’ятайте, що огірки люблять розповзатися. Ви повинні пам’ятати, що їх лози можуть легко розповзатися на 1,5-2 метри від центру рослини, закладаючи плоди далі вздовж лоз протягом сезону. При плануванні свого городу уникайте тісноти огірків, інакше ви виявите, що їхні лози прострілюють далеко і можуть перекрити доріжки або заповзти на інші клумби або грядки, де їм не місце.

Огірок є природня рослина що в’ється, а шпалери – відмінна стратегія економії місця. Коли ви дозволяєте їм підніматися вгору, шанси на отримання більшого врожаю і якісніших плодів високі, оскільки шпалера утримує огірки над землею, де вони можуть бути схильні до шкідників і хвороб.

Ми приступаємо до першого етапу пересадки огірків у перші кілька днів червня, а іноді й раніше у травні, якщо минула загроза заморозків. Оскільки в цю пору року ночі можуть бути трохи прохолодними, ми захищаємо рослини за допомогою покриття, яке підтримується дротяними обручами. Кільця не дають укриттю рядів лягати безпосередньо на нові рослини, що особливо важливо у вітряні дні, так як укриття може пошкодити рослини, пошкодивши їх або зламавши стебла.

Огіркові рослини мають велику кореневу систему, яка допомагає їм знаходити воду та поживні речовини, яких вони потребують. Поливайте рослини рясно, але не дуже часто. Утримання від поливу спонукає рослини формувати глибшу кореневу систему у пошуках вологи.

Огірки потрібно збирати часто
Як тільки рослини зацвітуть, стежте за крихітними плодами, що утворюються на лозах. Перший плід зав’язується близько до основи рослини, а потім зі зростанням рослини все далі. Зверніться до свого каталогу насіння, щоб переконатися, що ви знаєте ідеальний розмір урожаю для кожного сорту, який ви вирощуєте.

Деякі сорти огірків, наприклад, готові до збирання, коли їхня довжина становить від 15 до 20 см, але більш короткі сорти, ніколи не виростають більше 10 см завдовжки. Якщо залишити їх на рослині занадто довго, огірки стануть пухкими, гіркими та потрісканими.

Після початку збирання врожаю рекомендується перевіряти рослини за день. Будьте особливо пильні під час спеки; огірки дозрівають швидко, коли температура сягає 27-32°С. Видаліть плоди, що переросли або недосконалі, з лози, оскільки вони будуть витрачати цінну енергію, а не створювати нові плоди. При збиранні врожаю обережно ламайте або обрізайте стебло невеликим зазубреним ножем, щоб не порвати лозу та не зменшити майбутні квіти та плоди.

Огірки можуть дати одночасний дружний рясний урожай, і ви можете не встигати обробляти великий урожай. Тому варто розглянути кілька послідовностей посадки для тривалого і керованого збору врожаю.

Якщо ви збираєтеся мульчувати щось у своєму саду, зробіть пріоритетом огірки. Мульчуйте соломою, сіном, агроволокном або ландшафтною тканиною. Мульча також запобігає росту бур’янів, зберігає вологу та захищає ґрунт.

Прибирання наприкінці сезону
Як тільки врожай огірків буде готовий, внесіть у ґрунт здорові залишки фруктів, щоб вони швидко і повністю розкладалися.

Огірок кущовий

Основна відмінність кущового огірка від інших сортів полягає в формі батогів. Рослина зростає кущем, від кореня йде відразу кілька пагонів. Довжина батогів практично ніколи не перевищує півметра. Рослина не потребує регулярного пасинкуванні бічних пагонів і формування. Листя насичено-зеленого кольору, невеликі, густо посаджені.Зав’язь закладається біля кожного листка. Квіти переважно жіночі. Сорт є бджолозапильним, тому його потрібно вирощувати на відкритому ґрунті, де до нього є доступ комах. Використання плівкових укриттів можливо тільки на початкових етапах. Сорт хоч і заявлений, як ранньостиглий, але зеленці з нього можна знімати через 45-50 діб після перших сходів, що більше характерно для середньостиглих сортів. Основний урожай рослина дає протягом 3 тижнів. Врожайність залежить від погоди, якості ґрунту, догляду та активності комах. В середньому вона становить 5-6 кг з 1м 2 . Довжина овочів дорівнює 8-12 см, а вага – близько 100 г.

Характеристика плодів (зеленців) кущового огірка:

• невеликі, розміром 8-12 см;
• мають щільну шкірку;
• покриті великою кількістю горбків з чорної вершиною;
• добре виносять транспортування;
• не схильні до утворення гіркоти.

Текстура м’якоті щільна і хрустка, їх використовують в їжу в сирому вигляді, а також для приготування салатів, бутербродів і холодних супів. Щільна шкірка дозволяє плодам залишатися міцними після засолювання, маринування і заквашування. Переросли екземпляри використовують для приготування консервованих салатів.

Попередниками огірків можуть бути багаторічні трави, овочі (крім гарбузових), картопля, озима пшениця, кукурудза на силос і зелений корм, злако-бобові сумішки. Не рекомендується розміщувати їх після гороху і моркви, якщо посіви були оброблені прометрином, а також після кормових і цукрових буряків. Щоб уникнути нагромадження збудників хвороб у ґрунті, огірки на попереднє місце треба повертати не раніше, ніж через 3‑4 роки.

Огірок є не бажаним попередником для гарбузових, оскільки мають спільні хвороби та шкідників.

Перед зяблевою оранкою в ґрунт вносять добрива. Рослини огірка реагують на високі концентрації поживних речовин у ґрунті зниженням товарного врожаю, формуючи головним чином вегетативну масу. Огірок найбільше потребує калію, фосфору, а також вапна. Надлишок азоту викликає посилене зростання листя та зниження плодоношення, додаткове утворення порожнеч у плодах, що негативно позначається на солоній продукції. Надмірне збільшення доз азотних добрив призводить також до ослаблення стійкості рослин до хвороб та надмірного накопичення нітратів у плодах. Найкращі види азотних добрив – сульфат амонію, селітра кальцієва. Не слід вносити аміачну селітру, оскільки вона знижує опір рослини до хвороб, сприяє накопиченню нітратів у плодах.

На важких ґрунтах допустиме внесення гною свіжого, в інших випадках краще комплексні добрива, в холодне літо сприятливу дію надає внесення вапна. Не рекомендують підгодовувати рослини в початкові фази росту та розвитку, краще це робити в період плодоношення. У цей час під впливом підживлення зростання огірка відновлюється і посилюється плодоутворення.

Обробіток ґрунту здійснюють з урахуванням його типу і родючості, ступеня засміченості й попередника. Після попередників, що рано збирають, поле лущать дисковими лущильниками на 6‑8 см. На засмічених коренепаростковими бур’янами ділянках проводять пошаровий (8‑10, 12‑14, 14‑16 см) обробіток лемішними лущильниками. Після попередників, що пізно збирають, для подрібнення післяжнивних і кореневих решток ґрунт обробляють важкими дисковими боронами БДТ-7 на 10‑12 см.

Оранку проводять на глибину 25‑27 см, потім поле планують довгобазовими планувальниками П-4 або вирівнюють тракторними волокушами і чизелюють на 14‑16 см. У теплий період осені, що залишився, зяб обробляють за типом напівпару.

Під час обробітку ґрунту після багаторічних трав необхідно звертати увагу на якість загортання дернини. При неякісному обробітку пласта відростають багаторічні трави, що утруднює наступний обробіток ґрунту і догляд за рослинами.

Навесні ділянку боронують у два сліди. До початку сівби проводять дві культивації – першу на глибину 10‑12 см, другу – на глибину загортання насіння. В умовах посушливої весни між ними рекомендуються передпосівні поливи в нормі 250‑300 м 3 /га.

Сівбу починають при прогріванні ґрунту на глибині загортання насіння 4‑5 см – до 14‑15 °С. Для огірків типу кущовий, кращий спосіб сівби ‑ трирядковий – (90+25+25)´10 см, який забезпечує 200‑250 тис./га рослин. Одночасно з сівбою ґрунт коткують легкими котками.

Завдяки ранньостиглості, сорт можна посадити 2 рази за сезон. Перший раз в квітні, а другий – в липні.

Кущові сорти огірків не дуже вибагливі. Догляд за рослинами заключається в своєчасному поливі, удобренні, розпушуванні ґрунту, знищенні бур`янів, а також захисті від шкідників та хворб.

Кущовий огірок можна збирати вже на початку червня, а до середини місяця він повністю входить в період плодоношення. Зеленці необхідно збирати щодня, так як вони швидко ростуть.

Огірки зберігаються відносно короткий період, споживати та переробляти овочі необхідно в пешу-другу добу після збирання. За необхідності, огірки зберігають в холодильних камерах – до 10 діб.