Плюси та мінуси гранульованих та рідких добрив

Сучасна сфера сільського господарства неспроможна уникнути використання добрив. Це зумовлено різними чинниками. Але як рідкі азотні добрива, так і інші форми добрив дозволяють вирішувати різні завдання, зокрема:

– активізувати зростання рослин після посівних робіт;

– сприяти швидкому укоріненню культур;

– підвищувати опір злаків та овочів негативним впливам кліматичних факторів, бактеріальних захворювань та бур’янів;

– покращувати товарні якості плодів та врожайність загалом.

При цьому варто зазначити, що така продукція може вироблятися в різних формах, а найпопулярнішими є гранульовані та рідкі склади. Як перші, так і другі характеризуються набором деяких унікальних якостей, своїми перевагами та недоліками.

Гранульовані добрива: загальні відомості

Такими добривами називають підживлення для с/г культур, виготовлення яких здійснюється у вигляді кульок, грудок або паличок. Сировиною для них можуть бути органічні або мінеральні компоненти та їхня комбінація.

Після внесення в ґрунт у гранули поступово проникає вода, що призводить до вивільнення поживних речовин. При цьому інтенсивність їхнього розчинення залежить від рівня вологості ґрунту та його температури.

Гранульоване добриво може мати різний колір, а розмір частинок, як правило, варіюється від 1,5 до 5 міліметрів. Однак вирішальне значення має те, на основі яких компонентів воно зроблене.

Плюси та недоліки добрив у гранулах

Гранульовані мінеральні добрива, органічні або комбіновані склади характеризуються такими перевагами, як-от:

– поступове та рівномірне поширення в ґрунті в області кореня рослини, що забезпечує його тривале підживлення;

– незначна витрата в порівнянні з поживними порошками;

– можливість внесення безпосередньо під час посівних робіт, що дуже зручно та дозволяє економити час.

Крім того, варто зазначити, що гранули не розносяться вітром і не вимиваються водою.

Що стосується недоліків гранульованих органічних добрив чи мінеральних складів, то найістотніший із них полягає у відносно високій вартості в порівнянні з поживною сировиною для рослин у формі порошків. Це зумовлено трудомістким та тривалим процесом виробництва цієї продукції для сільського господарства.

Особливості рідких добрив

Вони являють собою водні розчини органічних або мінеральних речовин, які призначені як для безпосереднього внесення в ґрунт, так і для розпилення над поверхнею рослин.

Сьогодні виробники пропонують не тільки рідкі органічні добрива або мінеральні розчини, але й комплексну продукцію.

Це дає можливість підібрати оптимальні склади залежно від наявних завдань, у тому числі для:

– формування та активного наростання пагонів;

– покращення процесу цвітіння та підвищення врожайності (для цього здебільшого використовується азотне добриво);

– відновлення ґрунту після проведення збиральних робіт тощо.

Що стосується класифікації таких речовин, то рідкі органічні добрива – це розведені в рідини продукти життєдіяльності тварин. Мінеральна продукція містить одержані хімічним способом компоненти, які сприяють поліпшенню стану сільськогосподарських культур.

Переваги та недоліки рідких добрив

Рідкі підживлення для рослин мають попит для обробки як сільськогосподарських наділів, так і присадибних земельних ділянок. Крім того, їх використовують як поживні речовини для кімнатних та вуличних квітів.

Загалом серед плюсів, які властиві не лише рідким комплексним добривам, але й продукції мінерального та органічного типу, варто зазначити:

– рівномірний розподіл у поверхневих шарах ґрунту;

– можливість обробки крони рослин, а також квіток і плодів (для цього в продажу є спеціальна продукція);

– незначний рівень вивітрювання або розчинення водою, оскільки склади швидко вбираються в землю або зелену масу культур;

– мінімальний рівень токсичності.

При цьому поживні склади рідкої консистенції представлені на ринку широким асортиментом продукції для вирішення тих чи інших завдань.

Що стосується недоліків рідких добрив, то тут варто говорити насамперед про економічний аспект їхнього використання. Сільськогосподарські підприємства, які застосовують такі речовини, стикаються з певними додатковими витратами. Для їхнього тривалого зберігання потрібні окремі приміщення зі встановленими в них стійкими до корозії резервуарами. Вони мають бути вироблені з хімічно нейтральних матеріалів.

Норми внесення добрив: таблиці, правила та розрахунки

У цій статті ми розповідаємо про те, які існують норми внесення добрив під різні культури та як розрахувати дози. Також ви дізнаєтесь, які правила та способи підгодовування використовують аграрії.

Норми внесення добрив: таблиця

Для кожного виду добрива є свої норми та рекомендації. Розгляньмо все по порядку.

Органічні добрива

Компост — це суміш зі старого листя, скошених бур’янів, золи, торфу, гноївки та іншого сміття. Дозріває маса близько 1 року, вона повинна стати однорідною та крупинчастою. В основному застосовується під овочеві культури, картоплю та кормові коренеплоди.

Гній містить фосфор, калій, азот, вапно, сірку, кремній, магній, молібден, хлор та інші корисні мікроелементи. Склад гною не постійний, він безпосередньо залежить від виду тварин, кормів і способу зберігання. Середні норми внесення гною становлять 30 — 40 т/га. Овочеві та силосні культури потребують більшої кількості .

Сидерати позитивно впливають на вологоємність і структуру ґрунту, а також збагачують його перегноєм. Для цієї ролі зазвичай використовують однорічні та багаторічні бобові рослини, які можна сіяти протягом усього сезону.

Пташиний послід містить фосфор, азот і калій у набагато більшій кількості, ніж гній, це висококонцентроване добриво. Вноситься послід у сухому чи розведеному вигляді. Дозування у сухому вигляді — 4-7 ц/га. Для внесення пташиного посліду в рідкому вигляді його розбавляють в 10-12 частинах води.

Окремо виділимо норми внесення добрив під озиму пшеницю — знадобиться від 20 до 40 кг органіки на 1 га. Вносити їх бажано під попередню культуру, наприклад: конюшину, люцерну, горох, сою, озимий ріпак.

Збирати парозаймаючу культуру необхідно приблизно за місяць до висіву пшениці. Удобрювати озиму пшеницю органікою можна разом із суперфосфатом (1,5-2 ц/1 га).

Мінеральні добрива

Три основні компоненти мінеральних добрив — це азот, фосфор і калій:

1. Азотні: аміачна селітра, сечовина, амофос, нітроамофос, натрієва селітра.
2. Калійні : калій хлористий, калійна селітра, сірчанокислий калій.
3. Фосфорні: суперфосфат, суперфосфат калію та фосфоритне борошно.

Вони забезпечують правильний розвиток рослин, їх стійкість до захворювань і несприятливих погодних умов. Але це елементи легко вимиваються під час затяжних дощів. Дефіцит призводить до втрати врожайності, тому додаткове харчування просто необхідне.

Норми внесення мінеральних добрив: таблиця

Багато залежить від очікуваного врожаю та цілей обробітку. У таблиці норм внесення мінеральних добрив наведено усереднені показники.

• перед посадкою: 5-12 г/м²
• під час вегетації: 5-10 г/м²
• позакореневе до цвітіння: 50-60 г/10 л води (3л розчину/сотка)

• простий суперфосфат: 30-50 г/м² в основне підживлення та 15-25 г/ м² при повторному
• подвійний суперфосфат: 15-28 г/м² в основне та 10 г/м² при повторному
• фосфоритне борошно: 80 г/м²

• хлористий калій: 20-40 г/м² в основне та 3-5 г/м² при повторному
• калімагнезія: 25-30 г/м²
• сульфат калію: 15-20 г/м²
• калійна сіль: 30-40 г/м²

• у ґрунт: 15-20 г/м²
• позакоренева, через 5-6 днів по закінченні цвітіння та повторно через 25-30 днів: 20-30 г/10 л води

Норма внесення добрив під картоплю

Навесні, за умови, що ґрунт легкий і восени фосфорне підживлення не вносилося, візьміть: на 1 сотку 3–4 кг суперфосфату, 1,5–2 кг аміачної селітри, 1,5–2 кг сульфату калію.

Корисно буде комбінувати органіку та мінерали. Варіанти кореневих підживлень:

• 1 столова ложка сечовини/10 л води (на одну рослину — 0,5 л);
• аміачної селітри 20 г/10 л води.

Варіанти позакореневих підживлень картоплі:

• 10-15 г нітроаммофосу на 10 л води;
• 5 г борної кислоти на 10 л води.

Під осінню оранку з розрахунку на 1 сотку можна внести:

• до 3 кг нітроамофоски;
• до 2 кг сульфату калію або хлористого калію;
• до 2 кг простого суперфосфату;
• до 2 кг сечовини.

Важливий момент: Якщо використали органіку, норму азоту слід зменшити.

Норми внесення добрив під плодові дерева

Для плодових дерев найчастіше використовують аміачну селітру з сечовиною, комплексні гранульовані добрива в період завершення цвітіння, суміші без азоту під час плодоношення, а восени калій і фосфор. Навоза чи перегною вносять на 3-й рік після посадки від 1 до 3 кг/м 2 залежно від культури та фази розвитку дерева.

Норми внесення добрив при краплинному поливі

Для фертигації можна використовувати лише водорозчинні мінерали. Процес краще починати через 20 хвилин після початку поливу, коли потік води та тиск у лінії крапельного поливу стабілізуються. Проводити таку процедуру потрібно щонайменше 30 хвилин, а потім обов’язково промивати чистою водою теж не менше півгодини.

Рекомендується використовувати не більше 1-1,2 кг на 1000 л води, але точну норму та пропорцію розраховують індивідуально.

Як розрахувати дозу внесення добрив

Щоб правильно розрахувати дозу, вам потрібно враховувати рекомендовану норму внесення елемента та його відсотковий вміст у цьому добриві.

Формула: Н×100÷П=Д, де

Н — норма внесення

П — процентний вміст речовини

Д — доза, яку можна внести

Приклад розрахунку: необхідно внести аміачну селітру на ділянку площею 20 м 2 . Аміачна селітра — це азотне добриво, яке містить до 34% азоту. Розраховуємо за формулою:

Д = (200÷34)×100 = 588

На 20 м 2 необхідно внести 588 г селітри.

Як правильно вносити добрива

Щоб процедура принесла максимальну користь, потрібно знати, коли й як правильно підживлювати.

Технологія та способи внесення добрив

Існують три способи:

1. Основний — до сівби.
2. Припосівний — під час посіву.
3. Підживлення — під час вегетації.

Мета допосівного — забезпечити рослини поживними речовинами на весь період вегетації. Краще вносити локальним, або стрічковим способом у зоні розвитку кореневої системи. Так речовини активніше використовуватимуться рослинами, тому стандартні дози підживлення знижуються на 25-50%.

При посіві корисні речовини безпосередньо вносять у ряди/лунки або закладають стрічками на невеликій відстані. Цей метод забезпечує харчування молодих рослин, коли вони ще без потужної кореневої системи та погано використовують елементи живлення з ґрунту. Зазвичай вносять мінімальну дозу, щоб не отруїти молоде коріння. Завдяки такому методу рослини швидше розвиваються та стають більш стійкими до тимчасової посухи, шкідників, хвороб і бур’янів.

Добрива у період вегетації застосовують як доповнення до інших способів. Розміщують близько до кореневої системи (в борозни вздовж ряду рослин або навколо них), потім закладають і поливають. Обприскувати рослини можна лише слабкими розчинами, щоб уникнути опіків листя.

При підгодовуванні культур дотримуються таких технологій:

• прямоточної — добриво завантажують у спецтехніку та доставляють до поля, а потім розподіляють по поверхні;
• перевантажувальної — доставляють до поля та перевантажують у спецтехніку;
• перевалочної — речовини заздалегідь звозять до поля самоскидами та складують, потім їх переміщають в розкидачі та розподіляють.

Правила внесення добрив

Щоб не нашкодити рослинам і зібрати максимально високий урожай, необхідно:

1. Провести аналіз ґрунту на ділянці.
2. Врахувати кліматичні особливості.
3. Розрахувати дозу індивідуально під культуру.
4. Визначитися з методом внесення.
5. Заготовити добрива та помістити в техніку.
6. Перевірити якість закладки.

Що слід врахувати при використанні органіки:

1. Вносите за 1-2 тижні до перекопування.
2. Гній і компост повинні бути добре перепрілими.
3. Уникайте попадання гною на коріння рослини.
4. Вносите гній не частіше 1 разу на 4 роки.
5. Будьте обережні з внесенням золи на нейтральних і лужних ґрунтах, оскільки вона розкислює ґрунт.

Закладайте добрива у вологий шар ґрунту в зоні активної діяльності кореневої системи рослин (15-25 см). У верхньому висушеному шарі вони не дадуть бажаних результатів.

Мінеральні елементи можуть залишатися в місці їх закладки та пересуватися у різних напрямках разом із водою. Це багато в чому залежить від властивостей ґрунту. Наприклад, на глинистих і суглинистих ґрунтах мінерали пересуваються набагато повільніше, ніж на піщаних. На легких піщаних висока можливість вимивання поживних елементів, тому їх удобрюють частіше, але невеликими дозами. Глинисті удобрюють рідше, але використовують максимальні дози, що рекомендуються.

Необхідна техніка для внесення добрив

Яка техніка може вам знадобитися, залежить від масштабів виробництва, культури, що вирощується та бюджету. Ось приблизний набір машин та обладнання:

• вантажівки;
• трактори;
• маніпулятори;
• роторні розкидачі;
• самохідні/навісні обприскувачі;
• тукові сівалки;
• агрегати інжекторного внесення;
• плуг, глибокорозпушувач, дискова борона, культиватор.

Машини використовують для підготовки підживлель, коли необхідно подрібнити суміші, що злежалися, для навантаження, переміщення та безпосереднього внесення.

Агрегати бувають для органічних, мінеральних і комбінованих добрив. Існує спецтехніка для речовин рідких, твердих та у вигляді борошна. За технологією внесення техніку ділять на: навісну, кузовну, авіаційну та тукову.

Заходьте на сайт AgroApp та заповнюйте заявку на купівлю потрібної сільгосптехніки у лізинг чи кредит.

Часті питання про норми внесення добрив

Скільки потрібно добрив на 1 га

Кожна культура вимагає індивідуальних розрахунків через свої особливості у зростанні та розвитку. Також багато залежить від якості ґрунту, поливу, клімату та від величини планованого врожаю. Найкраще керуватися інструкцією, вказаної на упаковці препарату чи рослини.

Як розрахувати поживну цінність добрив

Поживна цінність визначається масовою часткою поживних елементів, які містяться у добривах. Тобто, у азотних — за вмістом азоту (N), у фосфорних — за масовою часткою оксиду фосфору (V) P 2 O 5 , у калійних — за вмістом оксиду калію K 2 O.