Зміст:
Зміїний. Острів, на якому немає змій
– Русский воєнний корабль, іди нах*й! – фраза, промовлена українським прикордонником з чорноморського острова Зміїний, стала легендарною з першого дня повномасштабного російського нападу на Україну. Атака на острів та його захисників відкрила нову сторінку в історії Зміїного, що триває понад 2,5 тисячі років. Упродовж цього часу острів неодноразово змінював власників, бачив не одну битву й не одну кораблетрощу, таємниці яких зберігають довколишні води.
Дмитро Сімонов
Непривітний і білий
Зміїний розташований за 38 кілометрів на схід від дельти Дунаю, яку ділять між собою Україна та Румунія. Площа острова – 17 гектарів, трохи більше, ніж Маріїнський парк у центрі Києва. Попри це, він завжди був особливим і важливим місцем. Бодай тому, що Чорне море загалом бідне на острови.
Давніх греків цей факт помітно бентежив. Адже в Егейському морі вони звикли до навігації за принципом “від острова до острова”, а у відкритому морі ніколи з власної волі не плавали. Ймовірно, тому й називали Чорне море Понт Аксинський – тобто, “негостинне море”. Коли вздовж західного узбережжя вони поступово дісталися його північної частини, себто, сучасної України, і почали її освоювати, його перейменували у Понт Евксинський, тобто, “гостинне море”. Саме на цьому шляху вони й зустріли острів.
– Для давніх греків одинокий острів виглядав чимось незвичним, навіть ненормальним, – розповідає археолог Євген Синиця. – Тож він природно привертав до себе увагу. Острів був непривітний через високі береги, які так не любили давні мореплавці, та відсутність на ньому нормального джерела прісної води.
Ймовірно давні греки “пояснили” негостинність острова його могутнім господарем — героєм троянської війни Ахіллом, який нібито оселився тут після смерті.
Перші згадки про острів датують кінцем VII століття до нашої ери. Давні автори, зокрема Діонісій і Євстафій відзначали велику кількість птахів, від яких береги виглядали білими. Тож острів називали Левке, себто “білий”. Птахів на острові справді багато – близько 230 видів, більш ніж половина від усіх, які зустрічаються в Україні.
Малюнок з книги “Дунай як шлях народів”, 1896 року
Місце поклоніння та зцілення
Судячи з археологічних знахідок, греки починають відвідувати острів з VIII століття до нашої ери. А більш ранніх слідів перебування людини тут не знайдено.
У VI столітті до нашої ери жителі Ольвійського поліса збудували на острові храм Ахілла. Мореплавці відвідували його з різною метою: щось попросити в Ахілла, послухати волю оракула, або отримати зцілення. Наприклад, від Павсанія та Конона ми знаємо про воїна, якого Дельфійський оракул відправив на Левке, лікуватися після поранення в груди. Якщо вірити давнім авторам – успішно.
Про візити до храму розповідають і археологічні свідчення. Наприклад, численні остракони – уламки кераміки із благальними написами, адресованими Ахіллу. Але найчисленніші знахідки на острові – це монети, які були типовими пожертвами божествам. На Зміїному археологи відшукали їх принаймні дві тисячі, із яких близько тисячі збереглися достатньо добре, щоб їх можна було визначити. Це важливо, адже монети розповідають, хто і наскільки активно відвідував острів у різні часи.
Гості мусили покинути острів до заходу сонця. Ця забобонність за словами Євгена Синиці, мала цілком раціональне пояснення – брак ресурсів, зокрема, прісної води. Її завозили з великої землі, або збирали під час дощів, що було типовою практикою еллінів.
Можна припускати, що єдина категорія людей, які не лише могли, але й мусили залишатися на острові тривалий час – це жерці. Цю гіпотезу, зокрема, підтримують автори статті “Острів Ахілла у гостинному морі”, археологи Анатолій Островерхов та Сергій Охотніков. Але прямих доказів на її користь у нас немає.
Скульптура Ахілла на грецькому острові Керкіра. Світлина початку ХХ століття
З цією гіпотезою Євген Синиця пов’язує ще одну. В VI столітті до нашої ери в північному Причорномор’ї вже було чимало грецьких колоній, отже судноплавство в регіоні було активним. Тому храм Ахілла на Левке міг виконувати роль маяка – слугував орієнтиром для кораблів, які загубили берег. Якщо так, то жерці Ахілла не просто жили на острові, а обслуговували роботу маяка.
Наприкінці IV століття до нашої ери храм розібрали, а поруч, на міцнішому фундаменті, побудували новий. Є дві версії, чому це зробили. Згідно однієї, перший храм був вразливий до штормів, згідно іншої – його міг зруйнувати землетрус.
У I столітті до нашої ери влада Римської імперії поширилася до західних берегів Чорного моря і саме тоді острів Ахілла потрапив під вплив римлян. Пізніше вони розташували тут один зі своїх гарнізонів.
В перші століття нової ери храм Ахілла продовжував діяти на острові, але він змінив господаря, про що нам розповідають монети. В II столітті нашої ери тут знайшли відносно мало ольвійських монет, зате багато – монет західнопонтійських міст. Отже, Ольвію в ролі “господаря” замінило одне з них – швидше за все, Томис – сучасна румунська Констанца.
У III столітті храм на Білому острові поступово занепав. Для цього було принаймні дві вагомі причини.
– III століття – це час коли в північному Причорномор’ї та Придунав’ї римляни активно воюють проти готів – своїх основних суперників у цій частині світу, – розповідає Євген Синиця. – Готи провели кілька великих грабіжницьких походів Чорним морем і, швидше за все, вони не оминули Левке. А готи страшне як любили грабувати храми.
Інший фактор – активне поширення християнства. Язичницькі культи та пов’язані з ними храми при цьому занепадали.
У 1837 році на острові спорудили новий маяк. А будівельним матеріалом для нього послужили рештки давнього храму.
Маяк на острові Зміїний, 2020 рік
Найбожевільніша ідея для літа: острів Зміїний
Острів Зміїний – це один з найзагадковіших куточків України. Про нього чули практично всі, але знайти когось, хто там побував, майже неможливо. Це і не дивно, адже острів залишається, без перебільшення, найбільш важкодоступним місцем нашої України.
Не найкращу славу Зміїному принесла територіальна суперечка з Румунією, яка пробувала довести, що це не острів, а всього лише скеля посеред моря. Суд, все-таки, визнав його островом, але сама історія із суперечкою забезпечила острову світову «славу».
То чому ж туди варто їхати? Що цікавого та незвичайного можна там побачити чи відчути?
Джерело фото: palomnyk.kiev.ua.
Зміїний: історія та унікальність
Острів був відомий ще давнім грекам. Біля нього вони зупинялися по дорозі до міст Північного Причорномор’я. Більше того, він увійшов до їхніх древніх міфів. За легендою, його підняла із моря богиня Фетіда для свого сина Ахілла. В честь останнього древні греки побудували на острові храм.
Руїни храму Ахілла збереглися аж до початку 19 століття. В той час острів захопила Російська імперія, і морські чиновники вирішили збудувати на ньому маяк. Оскільки транспортування матеріалів для будівництва маяка було надто дорогим, прийняли вкрай прагматичне рішення – будувати його із залишків храму Ахілла. Маяк, на відміну від храму, зберігся по сьогодні. Вік його теж немолодий – завершили будівництво 1843 року.
Джерело фото: Wikipedia.com, скан автора Olahus.
Назва «Зміїний» з’явилася не одразу. Древні греки називали його Левкос – Білий острів. В такій формі про нього згадували в різні часи Овідій, Геродот та Страбон – класики давньої історії та географії. Українська назва острова з’явилася в 19–20 століттях. Справа в тому, що течія Дунаю настільки сильна, що до берега острова часто викидало річкових вужів. Це явище і дало назву острову.
За час своєї історії острів встиг побувати в складі декількох імперій – Римської, Османської та Російської. Після Кримської війни він відійшов у володіння Румунії, яка перетворила його у воєнний гарнізон. Що цікаво, острів навіть був своєрідним чорноморським Алькатрасом – румунська влада полюбляла утримувати на ньому злочинців та членів неугодних правлінню організацій.
З 1948 року – це територія СРСР, відповідно, з 1991 року – України. До 2006 року на території острова знаходилася база військ протиповітряної оборони та прикордонна застава. Остання на ньому базується і по сьогодні, однак воєнну частину з острова перенесли, що зробило об’єкт значно доступнішим для відвідування.
Острів Зміїний – це скелястий мальовничий клаптик суші посеред Чорного моря довжиною 615 та шириною 560 метрів. На ньому офіційно зареєстровано поселення під назвою Біле, яке підпорядковується селищній раді Вилкового – найближчого українського населеного пункту. Відстань до материка – 35 кілометрів.
На острові постійно живе близько 30 осіб. У зимовий період на Зміїному залишається всього кілька жителів, в основному прикордонників, та персонал маяка. Через територіальну суперечку з Румунією в острів стали вливати достатньо фінансових засобів та розвивати інфраструктуру. Був збудований причал, пошта, відкрито науково-дослідну станцію для науковців Одеського університету ім. Мечникова, функціонує невеличкий магазин, побудовані гостьові кімнати для відвідувачів.
Рельєф острова скелястий. Подекуди висота обривів над морем сягає 25–30 метрів, однак є на острові і 4 пляжі, де можна скупатися в морі.
Острів Зміїний славиться своєю фауною – він служить зупинкою для перелітних птахів. Весною можна побачити до 200 видів різноманітних птиць, близько 30 з яких – у Червоній книзі України. Для збереження їх природного ареалу поширення на острові та прилеглій акваторії був організований заказник загальнодержавного значення «Острів Зміїний».
Джерело фото: dakivganov.livejournal.com.
Відпочинок на Зміїному
Острів Зміїний – це рай для тихого і спокійного відпочинку. Це чудове місце, щоб відпочити від гамірного міста, де ви не зустрінете практично нікого з туристів у звичному розумінні цього слова. Острів Зміїний – це свого роду можливість відчути себе Робінзоном Крузо в Україні.
Завдяки тому, що турист тут – гість рідкий, пляжі та море на острові чисті. Для вашого задоволення доступні 4 пляжі: «Дамський», «Дергач», «Золотий» і «Бандитський».
Особливо острів може бути цікавий для дайверів. Його узбережжя багате різноманітними гротами, а біля берегів на глибинах можна виявити цікаві знахідки з попередніх епох – грецькі старожитності, реманент військових кораблів та підводних човнів, адже неподалік відбувалися численні морські битви.
Більше про особливості дайвінгу на острові можна подивитися тут:
Найцікавішим об’єктом острову є маяк. Він єдиний в Україні знаходиться у відкритому морі. Вік його теж чималий – приблизно 170 років. З того часу і по сьогодні він постійно функціонує. Обов’язково попросіться в місцевого працівника маяка піднятися на його верх, і ви одночасно опинитеся на найвищій точці острова – заледве 50 метрів над рівнем моря!
Джерело фото: bazar.nikolaev.ua.
Спокій та безлюдність острова подарують вам також неймовірні враження від сходів та заходів сонця на краях скелястих урвищ чи на пляжах острова. Це місце справді чудово підходить для усамітненого тихого відпочинку зі своєю унікальною атмосферою.
Джерело фото: odessapost.com.
Як дістатися до Зміїного
Оскільки острів Зміїний – це найбільш важкодоступне місце в Україні, то сама дорога до нього обіцяє стати захоплюючою пригодою. Найперше місце, куди вам необхідно потрапити – південна столиця, Одеса. Від неї на вас чекає подорож на самий південь Одеської області, в містечко Вилкове.
На своєму шляху ви зможете відвідати багато цікавих об’єктів, зокрема найбільшу фортецю України в Білгороді-Дністровському. Ми рекомендуємо зупинитися на мальовничому березі Чорного моря поблизу сіл Курортне та Лебедівка Татарбунарського району. Ця частина узбережжя унікальна своїм рельєфом – над морем височіє суцільна стіна урвища, яке подекуди сягає 30–40 метрів. Під самим урвищем – довгий піщаний пляж, що тягнеться на кілька кілометрів.
Відстань від Одеси до Вилкового приблизно 200 кілометрів. Саме по собі Вилкове – це унікальне місто в Україні, яке отримало заслужену назву української Венеції. Воно розташоване у Дунайських плавнях, які становлять основу Дунайського біосферного заповідника.
Вилкове – це місто каналів, де майже в кожному будиночку є свій власний причал і човен. Деякі люди все ще живуть на островах, і основний транспорт для них – це човни. Вилкове – крайній населений пункт. Тут вас чекає остання пересадка на пароплав, який відчалює від місцевого причалу до острова Зміїного.
Джерело фото: kindzadzaa.livejournal.com.
Ваш шлях пролягатиме через Дунай, найбільшу ріку, яка тече територією України, та однією з найбільших водних артерій Європи. По правий бік від русла проходить кордон з Румунією. На відстані 20 кілометрів від Вилкового знаходиться унікальний знак – Нульовий кілометр, який символізує місце впадіння Дунаю в Чорне море. Звідси до витоку річки аж 2888 кілометрів.
Далі шлях пароплава лежить відкритим морем. До острова Зміїного залишається ще 35 кілометрів – і ви на острівному причалі.
Джерело фото: eco-turizm.net.
Що потрібно для того, щоб потрапити на острів
До Вилкового дістатися проблем не складає – до селища налагоджене постійне автобусне сполучення з Одесою та Кілією. Однак далі починається найцікавіше – дістатися до острова можна морем та повітрям. На Зміїний періодично літає прикордонний гелікоптер, однак потрапити на його борт доволі проблематично.
Отже, залишається один шлях – водою. Щотижня до острова із причалу в селищі Вилкове відправляється пароплав. Судно «Касатка» виконує вкрай важливу для острова роль – воно привозить на нього провізію, необхідні речі, пошту. По суті, це єдина сполучна ланка острова з материком.
Судно належить компанії КП «Острівне», відправляється щочетверга до острова, стоїть там на рейді до неділі і повертається назад. Для того щоб потрапити на судно, необхідно попередньо домовитися з капітаном судна. Це можна зробити по прибутті у Вилкове, однак краще дізнатися подробиці заздалегідь.
Офіційна адреса комунального підприємства «Острівне», яке займається доставкою вантажів на острів Зміїний, – м. Одеса, проспект Шевченка, 4, що неподалік Обласної державної адміністрації. Контактний телефон компанії: +380 (48) 718-96-06. Вартість подорожі в середньому складає 2600 грн в обидва боки, однак можливі варіанти.
Однак це ще не все. Оскільки острів знаходиться в прикордонній зоні, то для його відвідування необхідний пропуск від Прикордонної служби. Для його оформлення необхідно надіслати лист в Ізмаїльський прикордонний загін, де його вам нададуть.
Контакти загону: 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, вул. Г. Музиченка, 31, телефони: (04841) 2-31-58; факс: (04841) 2-07-30. З метою запобігання неприємним ситуаціям по прибутті на острів обов’язково з’ясуйте нюанси заздалегідь. Не забудьте, що при знаходженні в прикордонній зоні необхідно мати при собі паспорт або ж документ, що засвідчує особу. Зазвичай про документи домовляється фірма – власниця судна.
Дійсно, шлях до одного з найцікавіших місць в Україні нелегкий та довгий. Однак острів Зміїний подарує вам неймовірні враження на все життя!
Джерело фото: dakivganov.livejournal.com.