Топ-5 Катерин, які більше заслуговують на пам’ятник в Україні, ніж російська імператриця: хто вони

Знесення пам’ятника Катерині ІІ в Одесі напередодні Нового року неабияк потішило українців. Адже це ще раз показало, що ми готові відмовитись від маркерів російської культури, які нам століттями насаджували.

Тому пропонуємо згадати найвідоміших українок з іменем Катерина, які заслуговують бути увіковіченими пам’ятником. Хто вони і за які заслуги їх варто вшанувати – читайте у матеріалі Styler.

Художниця Катерина Білокур

Дивовижні Картини Катерини Білокур знає певно весь світ. Її звеличував Пікассо і не раз про це відкрито заявляв у тогочасній пресі. Полотна української художниці-самоучки – унікальні, вони сповнені яскравих фарб і найточніше передають красу української природи.

Більшість своїх картин мисткиня написала у свої садку біля хати у селі Богданівка Київської області.

Картини Білокур експонували у Парижі 1954 року на Міжнародній виставці. Тоді публіці представили “Цар-Колос”, “Берізка”, “Колгоспне поле”. Саме там їх побачив Пабло Пікассо і зауважив: “Якби ми мали художницю такого рівня майстерності, то змусили б заговорити про неї цілий світ”.

Катерина Білокур під час роботи (фото: Вікіпедія)

Письменниця Катерина Гриневич

Письменниця ХХ століття Катерина Гриневич є представницею найвідоміших та найпрогресивніших митців. Талант жінки визнавав сам Іван Франко, тому її твори друкував у своїх виданнях.

У Катрі був власний стиль письма, її мова дещо архаїзована, збагачена давньоруською лексикою. Вона популяризувала стиль літературного бароко з його багатою орнаментикою, вишуканістю й високою поетичною насиченістю образу.

Найвідоміші збірки Катрі “Легенди і оповідання”, “По дорозі в Сихем”, “Непоборні”, “Шоломи в сонці”, “Шестикрилець” (1929, 1935).

Катря Гриневич – одна з найпрогресивніших письменниць ХХ ст. (фото: Вікіпедія)

Оперна співачка Катерина Воронець-Монтвід

Концертна і оперна співачка Катерина Воронець-Монтвід народилася у Харкові 1883 року. Вона володіла лірико-драматичним сопрано. Слухачі захоплювались її рівним і дзвінким голосом, рідкісної краси, а також її яскравою сценічною зовнішністю.

Катерина співала переважно на оперних сценах Європи, зокрема Парижа. З 1908 по 1930 працювала солісткою у Києва та Одесі. Мисткиня неодноразово виступала на оперних сценах Праги, Берліна, Відня, Варшави, Бухареста, Парижа. Зокрема вона співала і на ювілейному концерті у Празі, присвяченому Олександру Олесю.

На початку 1940-х років рушила до Львова, згодом виступала в Дрогобичі.

Катерина Воронець-Монтвід виступала на майже усіх оперних сценах Європи (фото: kyivskaopera)

Науковиця-кібернетик Катерина Ющенко

Катерина Ющенко – перша жінка-програміст. Саме вона розробила концепцію формальної мови Адресного програмування у 1954 році.

Свою мову програмування Катерина створила у Києві. Саме тут була перша в Європі МЕОМ – мала електронно-обчислювальна машина, яка вперше автоматично виконувала програми і мала першу комп’ютерну пам’ять.

Написанням мови програмування вона займалася поза основної роботи – вечорами і без додаткових оплат. Адресна мова стала першою в світі алгоритмічною мовою.

За свої наукові надбання Катерина стала двічі лауреатом Державної премії України і нагороджена орденом княгині Ольги.

Катерина Ющенко розробила концепцію адресного програмування (фото: Вікіпедія)

Принцеса Сіаму – Катерина Десницька

Уродженка Луцька Катерина Десницька у 23 роки стала принцесою Сіаму, більш відомого сьогодні під назвою Таїланд. На одному із світських вечорів вона познайомилась із принцом Чакрабонґсе Буванаф. Молоді закохалися і вирішили таємно побратись у Туреччині.

Король Сіаму не визнавав дружину сина, адже вона була простолюдинкою, слов’янкою та ще й християнку, а не буддисткою, як усі сіамці. Тому офіційною принцесою Катерина стала тільки після смерті короля.

Тоді на престіл зійшов старший брак чоловіка Катерини, саме він нагородив її королівськими титулами й офіційно визнав сина, народженого у шлюбі із Чакрабонґсе. Той став одним із спадкоємців престолу.

Подружжя навіть відвідало Київ 1911 року з офіційним візитом. Втім через 9 років після одруження з принцом, Катерина подала на розлучення, бо той закохався у свою племінницю.

Катерина Десницька у 23 роки стала принцесою Сіаму (фото: uain.pres)

Розвінчання міфів. Скандальна історія пам’ятника Катерині II в Одесі, який починають демонтувати

У середу, 28 грудня, в Одесі активізували роботи з демонтажу пам’ятника Катерині ІІ. Раніше Одеський виконком та міськрада Одеси підтримали рішення демонтувати та перенести пам’ятник з його чинного місця в центрі міста.

НВ нагадує про справжню роль Катерини II в історії Одеси та про перипетії, пов’язані з демонтажем пам’ятника.

Як і чому пам’ятник Катерині ІІ в Одесі вирішили демонтувати

Пам’ятник засновникам Одеси, як офіційно називається монумент, зображує російську імператрицю Катерину II та її «сподвижників» — це Хосе де Рібас, Франц де Воллан, Григорій Потьомкін і Платон Зубов.

Спочатку монумент було споруджено 1900 року, у 1920-му його демонтували, а у 2007 році — відновили. Постамент і фігуру імператриці створили заново, а постаті її соратників перенесли з Одеського художнього музею, де вони зберігалися. Ще тоді президент України Віктор Ющенко виступав проти відновлення пам’ятника, нагадуючи, що саме за часів Катерини II відбулося остаточне поглинання України Російською імперією і було знищено Запорізьку Січ.

Після початку лютневого повномасштабного вторгнення Росії в Україну суперечки щодо долі пам’ятника спалахнули з новою силою. 28 червня 2022 року, у День конституції України, на сайті офіційного інтернет-представництва Президента України було зареєстровано електронну петицію ( № 22/145072-еп) з пропозицією «з нести пам’ятник Катерині II в Одесі». Після того, як вона набрала понад 25 тис. голосів, Володимир Зеленський відреагував на це звернення та передав його до Одеської міськради з проханням розглянути відповідно до компетенції.

« Дякую всім, хто приєднався до цієї петиції, за активну громадянську позицію щодо захисту національних інтересів, очищення суспільного простору від об’єктів та пам’ятників, які закріплюють в Україні російські пропагандистські антиукраїнські наративи», — зазначив Зеленський 2 серпня.

Тим часом численні громадянські акції нагадували одеській владі про необхідність розглянути це питання. У вересні пам’ятник двічі був облитий червоною фарбою: один раз фарба символізувала кров українців на руках Катерини II, а до цього на постаменті пам’ятника залишили напис « Катерина = Путін», виконану червоною фарбою.

А 2 листопада пам’ятник Катерині II «переодягли» катом. На голову російській імператриці одягли червоний ковпак, а в праву руку вклали мотузку з петлею для повішення.

Зрештою влада Одеси організувала спеціальне голосування про долю пам’ятника на платформі Соціально активний громадянин. 5 листопада Одеська міська рада та мер Одеси Геннадій Труханов повідомили про завершення цього голосування, згідно з яким більшість одеситів, які взяли участь у голосуванні ( 50,2%), підтримали ідею демонтажу монумента з Катерининської площі.

За збереження пам’ятника на його нинішньому місці висловилося 44,5%. Труханов заявив, що питання демонтажу буде винесене на найближчу сесію міськради, а саме він підтримає рішення про його перенесення в інше місце.

« Особисто я голосуватиму „за“ демонтаж пам’ятника та перенесення його в Парк імперського та радянського минулого, про ідею створення якого я розповідав кілька місяців тому. Найближчим часом у цьому питанні буде поставлено остаточну крапку — в рамках загальноприйнятих демократичних норм та чинного українського законодавства», — заявив мер Одеси.

Окремо Труханов зазначив, що « попри війну, яка триває в нашій країні, нам вдалося дотриматися законної демократичної процедури» у питанні про долю пам’ятника. «Всупереч спробам провокаторів дестабілізувати ситуацію в місті, наша громада зберегла вірність демократичним цінностям. Я вдячний кожному одеситу, який взяв участь у голосуванні», — сказав мер.

Проте 6 листопада пам’ятник Катерині II на однойменній площі в Одесі почали готувати до перенесення : обнесли огорожею та обмотали скульптуру чорним пакетом. 8 листопада голова Одеської ОВ Сергій Братчук підтвердив, що скандальний пам’ятник російській імператриці демонтуватимуть вже найближчим часом.

« Чотири постаті пам’ятника „засновникам Одеси“ повернуться в музей. Щодо фігури Катерини II, яка не має жодної цінності, вона буде в безпечному місці. Це буде демонтаж, це не буде руйнування. Знайдеться місце, де вона буде», — пояснив Братчук.

Наступні кроки для демонтажу пам’ятника зробила влада Одеси: рішення про демонтаж та перенесення пам’ятника підтримали виконком Одеської міської ради та міськрада Одеси. Аналогічне рішення депутати ухвалили щодо пам’ятника російському полководцю Олександру Суворову. Під час засідання міськради Труханов нагадав, що є пропозиція створити у місті парк імперського минулого.

« Історію потрібно не вичищати, а переосмислювати. Наш обов’язок — допомогти майбутнім поколінням українців сформувати ставлення до сторінок минулого нашої країни», — пояснював Труханов раніше ідею такого комплексу, куди він пропонував перемістити частину архітектурних пам’яток Одеси.

На початку грудня стало відомо, що частини пам’ятника Катерині ІІ планують тимчасово розмістити на території Одеського художнього музею. Як розповів Суспільному співробітник установи Кирило Ліпатов, сам постамент зі скульптурою Катерини закриють на території музею, а фігури Хосе де Рібаса, Франца де Волана, Григорія Потьомкіна та Платона Зубова зберігатимуться у музейних фондах.