Дійсний спосіб вказує на реальну дію, яка відбувалася, відбувається чи відбудеться. Умовний спосіб означає дію, яка може відбутися за певних умов. Наказовий спосіб означає наказ, заохочення, прохання, пораду, спонукання до дії.
У дійсному способі дієслово називає реальну дію, яка відбувалася, відбувається чи буде відбуватися: вчив, вивчив, вчу, буду вчити, вивчу. В умовному способі дієслово називає бажану дію або таку, що може відбутися за певних умов: вивчив би, зробив би.
лінгв. граматична категорія, що виражає не реально виявлену дію, а лише бажану або можливу за певних умов.
Є три способи дієслів: дійсний, умовний і наказовий. Творення умовного способу. Дієслова умовного способу творяться додаванням до форм минулого часу частки би (б).
Особові форми дієслова Особові форми дієслів — це дієслова, у яких можна визначити особу (пишу, пишеш, пишуть). Така граматична категорія дієслова виражає відношення дії до мовця: я пишу, ти пишеш, вони пишуть.
СПОСОБИ ДІЄСЛІВ (дійсний, умовний, наказовий) – відношення названої дієсловом дії або стану до дійсності. ДІЙСНИЙ СПОСІБ виражає реальну дію або стан, які відбуваються, відбувалися чи відбуватимуться, відповідають на …