Словник фразеологізмів

вели́ким (ди́вним) ди́вом, зі сл. дивува́тися. Дуже, надто. Ускочивши в хату, він [Попенко] мав щось сказати Жукові — і великим дивом дивувався, як почув, що Жука вже немає і не буде (Панас Мирний); Бенедьо сидів в куті на своїм петеку і дивувався дивним дивом, що се мало значитися (І. Франко).

вели́ким (ди́вним) ди́вом, зі сл. дивува́тися. Дуже, надто. Ускочивши в хату, він [Попенко] мав щось сказати Жукові — і великим дивом дивувався, як почув, що Жука вже немає і не буде (Панас Мирний); Бенедьо сидів в куті на своїм петеку і дивувався дивним дивом, що се мало значитися (І. Франко).

з до́брого ди́ва. Невідомо чому, без будь-якої причини. — Отакий сором на старість, як бачите, з доброго дива! (І. Нечуй-Левицький); — Ти думаєш, що оце мене так — з доброго дива — взяли й випустили на волю? (Панас Мирний); Біля борсукової нори до мене з доброго дива вчепилось запитання: чи бачить борсук сонце? (М. Стельмах).

з яко́го ди́ва. Чому, з якої причини? Поставив [Павло] повний глечик молока на стіл .. — На фермі дали. — З якого дива? — Завфермою розпорядився (Григорій Тютюнник).

з яко́гось ди́ва. З невідомих, незрозумілих причин; чомусь. І здалося раптом Орлюку, що впав він з якогось дива не на землю, а в дідів човен (О. Довженко).

Як позначається див

Всі словники Тлумачний он-лайн словник української мови «СЛОВНИК.УКРЛІТ.ORG» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

див

ДИВ 1 , а, ч., міф. У слов’янській міфології — зловісна сила у вигляді птаха. Щоб на тебе див прийшов (Номис, 1864, .№ 3743); 3 високого дерева Див проквиляє, Землі невідомій вістку засилає (Мирний, V, 1955, 264); Лисиці брешуть на щити, І кличе див поверху древа (Рильський, 300 літ, 1954, 12).

ДИВ 2 , у, ч., рідко. Диво. Ой там, на горі, дивний див: Там соловейко гніздо звив (Укр.. лір. пісні, 1958, 289); // у знач. присудк. сл. Воно й не див! Бо розум жив Тогді в старій хатинці (Г.-Арт., Байки. 1958, 187).

Див, ва м.? Щоб на тебе див прийшов. Ном. № 3743. КС. 1890. X. 58.

Див — у дохристиянських віру­ваннях — зле божество-дракон, змій, велет, чудовисько; божество страху й смерті; збереглося народ­не заклинання, — «щоб на тебе Див прийшов»; зображувався у ви­гляді великого хижого птаха з потворним жіночим обличчям; віщує смерть, надто перед січею, боєм; пізніше ототожнюється з образом Солов’я-Розбійника, що звив гніз­до на дев’яти дубах і не дає нікому пройти чи проїхати до Києва; зга­дується як зла ознака у «Слові о полку Ігоревім»; дехто ототожнює Дива з лиховісним птахом пуга­чем; слово споріднене зі словами диво, дивний, пов’язаними, у свою чергу, із санскритським і перським Deva «божество», латинським Deus«бог», грецьким Zeus «Зевс»; пop. також старе українське слово див у значенні «диво», як у пісні: «Ой там, на горі, дивний див; Там со­ловейко гніздо звив»; з утратою первісного значення слова за його похідними залишилася семанти­ка незвичайності, чуда, рідкісного явища чи ознаки, що межують з надприродністю (див. ще ди́во 1). З високого дерева Див проквиляє, Зем­лі невідомій звістку засилає (Панас Мирний); Лисиці брешуть на щи­ти, І кличе Див поверху древа (М. Рильський).

2. Ціна поділки шкали

Щоб виміряти будь-яку фізичну величину, треба правильно визначити ціну поділки шкали вимірювального приладу (інструменту).

  • Знайти дві найближчі позначки шкали, біля яких написані значення величин.
  • Відняти від більшого значення менше.
  • Отримане число розділити на число поділок (проміжків), що знаходяться між ними.

Різну? Неправильно! Показання термометрів однакові: \(26 °\)С. Однак їх шкали відрізняються одна від одної. З’ясуємо, в чому полягає ця відмінність.

Наприклад, між поділками \(20°\) і \(30\)\(°\) на лівому термометрі стільки ж поділок (проміжків), скільки їх між \(20°\) та \(40°\) на правому термометрі. Порахуй: рівно \(10\) поділок. Проте вони вимірюють різну кількість градусів! Тому кажуть, що шкали цих термометрів мають різну ціну поділок.

Отже, \(10\) поділок на лівому термометрі відміряють \(10\) градусів (тому що \(30° – 20° = 10°\)), а \(10\) поділок на правому термометрі відміряють вже \(20\) градусів (тому що \(40° – 20° = 20°\)). Отже, на одну поділку шкали лівого термометра відводиться \(1\) градус, а шкали правого — \(2\) градуси.

Ціна поділки \(2°\)С/под, тому запишемо рівність: t = 20 ° C + 3 под . ⋅ 2 ° C / под = 20 ° C + 6 ° С = 26 ° C