Зміст:
Як робити звернення
Розгляд звернень регулюється положеннями Закону України «Про звернення громадян».
Звернення – це викладена в письмовій або усній формі пропозиція (зауваження), заява (клопотання), скарга.
У зверненні має бути зазначено:
- прізвище, ім’я, по батькові і місце проживання громадянина;
- адресу електронної пошти для надсилання відповіді або відомості про інші засоби зв’язку (при поданні електронного звернення);
- викладено суть порушеного питання;
- підпис заявника із зазначенням дати.
Оформлене без дотримання зазначених вимог звернення повертається заявнику з відповідними роз’ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження.
Звернення розглядаються і вирішуються у строк не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, – невідкладно, але не пізніше п’ятнадцяти днів від дня їх отримання. У разі необхідності строк розгляду може бути продовжено, але загальний строк вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п’яти днів.
До МВС звернення подаються:
- на поштову адресу: вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ, 01601;
- на адресу електронної пошти: [email protected] ;
- на телефонну «гарячу лінію» МВС за номером: 1536;
- через скриньку для кореспонденції (розташована на КПП МВС за адресою: вул. Академіка Богомольця, 10, м. Київ).
Про право на електронне звернення
Чи можна подати електронне звернення? Якщо так, як правильно скласти, оформити і надіслати таке звернення? Які вимоги висуваються до цифрового звернення за законом про звернення громадян? Чи є різниця між зверненнями, запитами і скаргами в контексті їх подання у цифровій формі? Чи можна ставити питання про надсилання відповіді за результатами розгляду звернення на Email заявника? Запитань чимало і всі вони практичного характеру. Тож, перейдемо до відповідей.
Про електронне звернення та спосіб захисту прав у цифровому форматі.
Чи можна подати електронне звернення?
Обмежений режим роботи державних органів під час карантину значно ускладнює захист прав громадян України. Особливо складно відстоювати права споживачів, порушення яких носять масовий характер через збільшення обсягів онлайн-торгівлі та низьку культуру дистанційного обслуговування клієнтів . Історія масової затримки виконання замовлень з боку доволі відомого інтернет-магазину “Книголенд” разом з ігноруванням запитів і дзвінків клієнтів – типовий і показовий приклад порушення прав споживачів у сучасну епоху онлайн-торгівлі. Процитуємо одне із запитань, з яким звернулися до юристів Legal Support.
Минуло 15 днів з моменту оформлення замовлення дитячих книжок на сайті інтернет-магазину Книголенд. У процесі замовлення не отримали жодної інформації про строки виконання замовлення та видачу замовленого товару, було вказано лише на доступність тих позицій, які замовляли через сайт Книголенду. Оплата проведена одразу з картки Е-підтримка на загальну суму близько 900 грн. На третій день після замовлення намагалися дзвонити за телефоном на сайті Книголенду, писати на Email та через чат-бот Книголенду. Повторювали це і на десятий день, і пізніше. Жодної відповіді чи реакції від адміністрації Книголенду. Вийти на зв’язок за номером телефону неможливо. Як нам захистити права та отримати замовлені книжки? Порадьте куди подати скаргу?
Як діяти у подібних випадках? Подання електронного звернення особливо ефективне при захисті прав споживачів у відносинах з продавцями товарів та надавачами послуг через Інтернет. У такому випадку на захисті прав споживача, в додаток до базових правил, діють норми закону про електронну комерцію. Скаргу до Держпродспоживслужби також можна подати у цифровій формі з дотриманням правил, що висуваються до оформлення і подання електронного звернення. Приклад скарги до Держпродспоживслужби викладено у дописі – Заява до Держпродспоживслужби. Ситуацію з “Книголендом”, скоріше за все, висвітлимо в окремому дописі та поділимося релевантним зразком скарги до Держпродспоживслужби.
У подібних випадках радимо додатково подавати скаргу до банків та платіжних систем, які обслуговують перекази коштів на користь таких безвідповідальних продавців, як адміністрація інтернет-магазину “Книголенд”. Звернутися зі скаргою до банку та платіжної системи також можна у цифровій формі. Приписи закону про електронне звернення і необхідність його розгляду стосуються не тільки державних органів. Ці приписи поширюються на всі підприємства, установи та організації.
Електронне звернення, як окрема форма письмового звернення, передбачене частиною 6 статті 5 Закону України “Про звернення громадян” . За названим законом електронне звернення – це письмове звернення надіслане з використанням мережі Інтернет та засобів електронного зв’язку.
Про права закріплені законом про звернення громадян:
Громадяни України мають право звертатися до органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій із зауваженнями, скаргами та пропозиціями. Це – право закріплене Законом України “Про звернення громадян”. Закон створює фундамент для використання письмових звернень у якості захисту найрізноманітніших прав за низкою інших законів.
Закон про звернення громадян урегульовує питання оформлення звернення, його подання і розгляду. Інші закони, такі як Закон України “Про захист прав споживачів”, визначають конкретні права, посилання на які разом з Вашою вимогою про їх захист формують зміст звернення. Письмове звернення є дієвим інструментом захисту прав споживачів. Захист прав у наведеній вище ситуації з “Книголендом” не виключення. Дізнайтеся більше про права споживачів за чинним законодавством України з допису Legal Support – Цифровий куток споживача.
Які є види звернень та чим вони відрізняються? Стаття 3 Закону про звернення громадян визначає – під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги. Закон надає пояснення щодо кожного окремого виду звернень:
- Пропозиція ( зауваження ) – звернення, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
- Заява – звернення з проханням про сприяння реалізації закріплених законодавством прав або повідомлення про порушення приписів законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій. Клопотання – письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод.
- Скарга – звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів, порушених діями та рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій.
Як подати електронне звернення?
Вимоги щодо порядку оформлення та подання звернення, у т.ч. електронного, визначаються статтею 5 Закону про звернення громадян. Звернення має адресуватися на адресу тих органів державної влади чи місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, до повноважень яких належить вирішення поставлених у зверненні запитань.
За Законом звернення може бути усним або письмовим . Усне звернення викладається на особистому прийомі чи за допомогою засобів телефонного зв’язку через контактні центри та телефони “гарячої лінії”. Письмове звернення надсилається поштою або нарочно передається до канцелярії відповідного органу, підприємства, установи, організації. Письмове звернення може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв’язку . Це і є електронне звернення .
У зверненні зазначається: прізвище, ім’я, по батькові, місце проживання громадянина, суть питання звернення, дата та підпис заявника. В електронному зверненні додатково зазначається електронна поштова адреса. Застосування ЕЦП при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Куди можна звернутися з електронним зверненням?
Стаття 1 Закону про звернення громадян передбачає право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов’язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями. Це положення Закону поширюється і на електронне звернення. Отже Ви маєте право звернутися з електронним звернення до всіх державних органів, підприємств, установ та організацій.
У які строки розглядається електронне звернення?
Строки розгляду письмового звернення, у т.ч. електронного, визначено статтею 20 Закону. Звернення розглядається і вирішується у строк не більше 1 місяця від дня надходження. Звернення, яке не потребує додаткового вивчення, розглядається невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня отримання. Якщо в місячний строк вирішити порушені у зверненні питання неможливо, срок може бути подовжений з попереднім повідомленням заявника. При цьому, загальний строк вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати 45 днів.
У якій формі надається відповідь на електронне звернення?
У випадку подання заявником звернення в електронній формі, орган, підприємство, установа чи організація, які забезпечували розгляд звернення, надають заявнику письмову відповідь та надсилають її електронною поштою на адресу, з якої подано електронне звернення . На вимогу заявника, копія відповіді на електронне звернення додатково надсилається за поштовою адресою заявника. Ми розглянули ключові питання, які стосуються електронного звернення. Пам’ятайте, допомога з питань оскарження незаконних рішень органів державної влади, а також консультації з питань захисту прав споживачів і Ваших персональних даних забезпечуються в онлайн-форматі. Перелік всіх напрямків дистанційної правової підтримки за посиланням – юридична консультація онлайн.
У наступних 4 дописах Legal Support надамо відповіді на такі запитання:
- Чи потрібно платити податки з доходів від операцій з криптовалютами?
- Як законно отримувати кошти на розрахунковий рахунок і не сплачувати податки в Україні?
- Який універсальний КВЕД ніколи не буде зайвим у переліку КВЕДів юридичних осіб та ФОП?
- Що передбачають нові правила захисту персональних даних, які набудуть чинності вже у 2022 році?