У Бучі були бійці полку “Витязь” та псковські десантники – розслідування Reuters

Журналісти Reuters провели власне розслідування в Бучі й встановили, що місто окупували бійці полку Росгвардії “Вітязь” і десантники з Пскова.

Джерело : розслідування міжнародної агенції Reuters

Деталі: Упродовж трьох тижнів після звільнення Бучі українськими військовими журналісти Reuters опитали 90 свідків, оглянули місця злочинів та знайшли кілька особистих речей російських окупантів.

В одному місці журналісти знайшли особисте посвідчення бійця полку “Витязь”, який командує колишній особистий охоронець Путіна Віктор Золотов.

В одному з будинків місцевих мешканців знайшли лист до коханого, який адресований військовослужбовцю 76-ї гвардійської десантно-штурмової дивізії, що дислокується в Пскові. Це вперше, коли журналісти зафіксували документально причетність військових “псковської дивізії” до воєнних злочинів.

У ході співбесід з очевидцями, а також моніторингу відеозаписів із соцмереж, Reuters встановило перебування щонайменше трьох підрозділів “кадировців” у Бучі.

Мешканці розповіли, що 3 березня на головній Яблунській вулиці проїхали перша російська техніка з маркуванням V. Окупанти поселились в будинках, які виглядали найліпше, і наказали жителям не виходити з домівок.

50-річний Віталій Животовський розповів, що 3 березня близько 30 росіян влаштували в його домі свою штаб-квартиру, а йому з донькою і сусідом наказали мешкати в одній із кімнат у підвалі.

За кілька днів до іншої кімнати в підвалі російські окупанти почали приводити бранців-чоловіків із натягнутими на голову мішками. Одного разу Животовський побачив, як росіяни лупцювали чоловіка з мішком на голові, поки він стояв навколішки, зіпершись об паркан будинку Животовського. Росіяни кепкували, що спіймали “АТОвця”. На тому місці тепер лишилися сліди від куль.

10 березня Животовський із донькою й сусідом зуміли втекти з їнього будинку. Вони повернулись до Бучі лише після звільнення міста з-під російської окупації. У своєму зруйнованому будинку він знайшов стоси особистих документів людей, яких допитували чи катували російські окупанти в його підвалі.

Якраз на підлозі в одній з кімнат Животовський знайшов любовний лист від Оксани Рибакової адресований Олександру Логвиненко. Reuters встановили, що Логвиненко є військовослужбовцем 76 гвардійської десантно-штурмової дивізії.

У квітні журналісти зателефонували Рибаковій, і вона підтвердила, що Логвиненко є її хлопцем. Двоє людей, які знайомі з ними, підтвердили, що вони зустрічаються. Незадовго до публікації розслідування Рибакова видалила згадки про Логвиненка зі своєї сторінки в соцмережах.

У будинку сусіда Животовського на стіні в одній із кімнат залишили надпис балончиком “Wolf_68”. Номер 68 позначає Тамбовську область в російських номерах реєстрації автомобілів.

Журналісти знайшли в соцмережах чоловіка Кирила Крючкова, який використовує нікнейм “Wolf_68” у своїх сторінках у соцмережах. Зараз чоловік живе в Пскові.

Двоє знайомих Крючкова підтвердили журналістам, що він несе військову службу в 234-му десантно-штурмовому полку. Один із них підтвердив, що Крючков нещодавно був на території України.

19 квітня Крючков опублікував на своїй instagram-сторінці фото, як чоловіки у військовій уніформі п’ють пиво в барі та курять кальян. На рукаві одного з них був шеврон російських ВДВ, а на рукаві ще одного літера V.

Ще одним доказом перебування “псковської дивізії” в Бучі стало посвідчення, яке знайшов місцевий мешканець у своєму будинку на вулиці Водопровідній. У ньому вказано номер військової частини 74268. Відповідно до російської бази даних, ця військова частина розташована в тій самій будівлі в Пскові, де квартируються військові 76-ої дивізії “псковських десантників”.

Ще один мешканець знайшов перелік позивних імен на вулиці Вокзальній, які приписані різним військовослужбовцям 104-го десантно-штурмового полку 76-ої дивізії.

Місцеві мешканці розповіли, що на Яблунській, 144 окупанти влаштували місце для масових розстрілів. У підвалі цієї будівлі на початку березня переховувалося близько 90 цивільних.

Журналісти відвідали у квітні цю будівлю й побачили, що на першому поверсі були сліди куль та застигла кров на підлозі. У цій будівлі в той день військовослужбовці Нацгвардії України збирали протигази та боєприпаси, які лишили по собі росіяни. Вони показали журналістам Reuters посвідчення, яке вони знайшли в одному з приміщень.

Посвідчення видане єфрейтору Костянтину Володимировичу Коршунову й підтверджує, що він здобув навички управління технікою для зв’язку. Видання встановило, що він служить у військовій частині №3179, яка є підрозділом полку “Витязь”.

Журналісти знайшли, що Коршунов є 23-річним уродженцем Пєнзи. Троє знайомих Коршунова підтвердили, що він зараз служить у цьому підрозділі Росгвардії.

Агенція наголосила, що саме цей полк зіграв важливу роль у звільненні заручників чеченських терористів у театрі на Дубровці 2002 року. Тоді близько 100 заручників загинули, задихнувшись газом, який запустили бійці полку “Витязь”, аби отруїти терористів.

Полк “Витязь” відповідає особисто перед Віктором Золотовим, колишнім особистим охоронцем Путіна.

У середині березня до Бучі приїжджав загадковий російський командир, який приховував своє обличчя від цивільних. Російські окупанти називали його поза очі за позивним “Довгим” через його високий зріст і худорляву постать. Якщо неподалік були місцеві мешканці, він завжди розвертався спиною, аби вони не побачили його обличчя. Він також погрожував через своїх біців, що вони вб’ють тих, хто зуміє побачити і впізнати цього командира.

Цей російський командир поселився в одному з найкращих будинків і його цілодобово охороняла елітна охорона. Під час його перебування в Бучі кількість ат масштаб звірств посилився, а місцевим забороняли ховати тіла вбитих родичів.

Крім того, журналісти через відео, які публікували “кадировці” в соцмережах, установили перебування кількох підрозділів із Чечні неподалік Бучі. 5 місцевих мешканців розповіли журналістам, що вони бачили “кадировців” у місті.

72-річний Володимир Абрамов, який живе неподалік від Животовського бачив 4 березня, як чеченські бойовики, у формі іншого кольору, ніж решта окупантів, в’їхали на техніці в місто. 5 березня “кадировці” прийшли до нього домому й наказали Володимиру, його 40-річній дочці Ірині та її чоловікові Олегові вийти з дому з піднятими руками.

Вони вимагали від них зізнатися, де переховуються “нацисти” і підпалили їхній будинок. Вони роздягнули Олега до пояса, примусили стати навколішки й влаштували йому допит в мороз на вулиці. Потім вони вистрілили йому в скроню.

Тіло Олега потрапило на світлини на перших шпальтах світових видань, коли Бучу звільнили від російської окупації.

Журналісти з відкритих джерел і відео “кадировців” підтвердили їхнє перебування в Бородянці й Лубянці на Київщині в березні.

Речник Кремля Дмитро Пєсков сказав журналістам Reuters, що звірства в Бучі є фейком та інсценуванням, яке має на меті дискредитацію російської армії й порадив звернутися до міністерства оборони РФ. У міноборони РФ проігнорували запит журналістів.

Так само не відповіли на запит жодна зі згаданих військових частин.

Чому це важливо: Це розслідування вперше публічно встановило причетність “псковських десантників” і “кадировців” до звірств і воєнних злочинів, скоєних російськими окупантами проти беззбройного цивільного населення на Київщині.

Раніше міжнародні розслідувачі, зокрема Bellingcat, встановлювали, що десантники з “псковської дивізії” брали участь у бойових діях проти ЗСУ на Донбасі з 2014 по 2021 роки.

Українські слідчі та розвідка раніше повідомляли про те, що Бучу окупували військові 64-ої окремої мотострілецької бригади з Хабаровська на Далекому Сході.

Передісторія:

• Головне управління розвідки Міністерство оборони має докази, що Бучу під Києвом окупувала 64-та омсбр окупаційних військ РФ і саме вона влаштувала масові катування, зґвалтування і знущання над мирним населенням, а потім розстріляла їх. 18 квітня російський президент Володимир Путін присвоїв почесне звання “гвардійської” 64-й бригаді за “зразкові дії” в Україні.
• 28 квітня Генеральний прокурор Ірина Венедіктова заявила, що українські правоохоронці встановили особи 10 російських вйськовослужбовців зі 64-ї бригади, які скоїли найбільш жорстокі злочини проти цивільного населення в Бучі.
• 1 квітня Бучу звільнили від російських окупантів. 2 квітня мер Бучі Анатолій Федорук повідомив, що у братських могилах було поховано майже 300 містян, по вулицях лежали десятки трупів, деякі – зі зав’язаними руками.
• Путін окреслив 12 квітня докази воєнних злочинів у Бучі “фейком” і сказав, що це дуже схоже на “фейки” західних журналістів про застосування хімічної зброї в Сирії. Потім він почав розповідати про злочини американців в Іраку. Самопроголошений президент Олександр Лукашенко услід Путіну додав, що в Бучі нібито провели “психологічну спецоперацію англійці” та їхня “ручна преса”, і пообіцяв показати буцімто документи з номерними знаками їхніх автомобілів.
• Російське військово-політичне керівництво після перших кадрів жахіття в Бучі заперечило причетність своїх військових до воєнних злочинів, і сказало, що це все “провокації українських нацистів” за сприяння американців.

“Побратими” псковських десантників, які вбили полонених українців біля Роботиного, вже у полоні

У грудні російські військові розстріляли трьох українських захисників, яких полонили після бою у районі Роботиного на Запоріжжі. Офісу генпрокурора вже вдалося дізнатися окремі подробиці про вбивць українських полонених.

Ними виявилися окупанти з “Псковської десантної дивізії”, яких вже підозрюють у воєнних злочинах в Україні, зокрема на Київщині.

Товариші вже у полоні

За попередніми даними правоохоронців, до жорстокого вбивства українських військополонених причетні солдати з 76-ої десантної дивізії армії Росії, яка базується у Пскові.

Як з’ясувалося, чимало “побратимів” вбивць перебувають в українському полоні. Про це повідомив проєкт “Хочу жити”.

У пресслужбі проєкту попередили росіян, що за всі скоєні в Україні злочини доведеться рано чи пізно відповідати. Тому у громадян країни-агресорки є два вибори – не брати повістку або не підписувати контракт.

Якщо ж ви все ж таки припустилися помилки і потрапили в окупаційні війська, у вас є шанс все виправити, звернувшись до “Хочу жити”. В нас військовополонених не розстрілюють,
– заявили у проєкті.

Співслуживці псковських злочинців вже у полоні / Скриншоти

Розстріл українських військовополонених біля Роботиного: що відомо

• 27 грудня у мережі з’явилося відео, на якому окупанти розстрілюють трьох безбройних українських військових.
• Пізніше в Офісі генпрокурора підтвердили справжність кадрів. Там розповіли, що страта захисників відбулася 16 грудня у районі Роботиного на Запоріжжі. У ході бойового зіткнення росіяни полонили трьох українських захисників, за годину після чого цинічно розстріляли їх.
• У Десантно-штурмових військах Збройних Сил України заявили, що страчені військові були з 82-ої бригади ДШВ ЗС. Їхні тіла евакуювали з поля бою.