§ 15. ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІКИ КРАЇН АЗІЇ

1. На яких видах товарів і послуг традиційно спеціалізується Азія?

2. Як впливає етно-релігійний менталітет населення Азії на розвиток різних сфер господарства?

3. Завдяки яким чинникам економіка азійських країн стрімко розвивається і створює конкуренцію Європейському та Північноамериканському центрам світової економіки?

• Загальний господарський розвиток. Особливості природних умов, господарських пріоритетів населення, суспільно-політичний розвиток упродовж століть зумовили «мозаїчність» економічного простору Азії.

На відміну від Європи, азійські країни: слабше економічно пов’язані між собою; виробляють лише 42 % сукупного світового ВВП, хоча володіють величезними запасами різноманітних ресурсів; істотно відрізняються між собою за рівнями соціально-економічного розвитку (табл. 1).

Контрастність розвитку країн в Азії найбільша у світі. Тут є дуже заможні та впливові на світовому ринку країни (Японія, Ізраїль, ОАЕ, Катар, Бруней, Сінгапур) — з одним із найвищих рівнів життя населення (понад 35 тис. дол. на душу населення) та на противагу їм — найбідніші (Ємен, Афганістан, Таджикистан — менше 1 тис. дол.). Вирізняється також група держав, економіка яких розвивається дуже динамічно і які мають істотно вищий рівень розвитку господарства порівняно з іншими. До них належать Китай і держави, що одержали назву «нові індустріальні країни». Найбільш ізольованою і неінтегрованою є економіка КНДР.

Таблиця 1. Класифікація країн Азії за соціально-економічним розвитком

Економічно високорозвинуті країни

Країна «переселенського капіталізму»

Країни з перехідною економікою

Вірменія, Грузія, Азербайджан, Казахстан, Туркменістан, Узбекистан, Таджикистан, Киргизстан

Країни планової (централізовано- керованої) економіки

Країни, ідр розвиваються (у тому числі не суверенні Тайвань і Сянган)

Нові індустріальні країни (НІК)

Республіка Корея, Сінгапур, Тайвань, Сянган (колишній Гонконг), Малайзія, Індонезія, Філіппіни, Таїланд, Туреччина, В’єтнам

Саудівська Аравія, Кувейт, Катар, ОАЕ, Оман, Іран, Ірак, Бахрейн, Бруней

Країни, що відстають у своєму розвитку

Шрі-Ланка, Йорданія, Ліван, Мальдіви, Пакистан, Сирія

Тимор-Лешті, Непал, Бутан, Лаос, Бангладеш, Камбоджа, М’янма, Ємен, Афганістан

• Первинний сектор економіки. Незважаючи на бурхливий індустріальний розвиток в Азії, як і раніше, велике значення гірничодобувної промисловості й сільського господарства.

Особливо відзначається Азія у світовому видобутку вугілля (табл. 2), залізних (табл. 3) і марганцевих руд (Китай, Індія), олова (Малайзія, Індонезія, Китай, Таїланд і В’єтнам), бокситів (Індія), хромітових (Туреччина, Філіппіни), поліметалевих, нікелевих і мідних руд (Китай, Філіппіни, Індонезія тощо), калійної (Ізраїль, Йорданія) і кам’яної солі (Індія, Пакистан, Бангладеш). Однак головне, що визначає світове значення Азії в МПП, – видобуток та експорт нафти і природного газу (табл. 4).

Табл. 2. Найбільші видобувані вугілля в Азії, 2016 р.

Табл. 3. Найбільші видобувані залізної руди в Азії, 2015 р.

Табл. 4. Найбільші видобувані нафти в Азії, 2016 р.

Сільське господарство й досі залишається основною сферою економіки в більшості країн Азії (мал. 52), у ньому зайнята переважна кількість трудових ресурсів. Азійські країни є лідерами як за виробництвом основних продовольчих культур, так і за поголів’ям худоби. В Азії виділяються три великі сільськогосподарські регіони: рисосіяння (Східна, Південно- Східна і Південна Азія); субтропічного землеробства (узбережжя Середземного моря); пасовищного скотарства (пустелі Монголії та Аравії).

Селяни переважно малоземельні або навіть безземельні. На посушливих землях переважає екстенсивне землеробство, у високотехнологічних країнах Західної Азії, Японії, Китаї успішно ведеться інтенсивне землеробство із застосуванням новітніх агротехнологій.

Країни Азії вирощують переважну світову частку чаю, джуту, натурального каучуку, різноманітних спецій, тут широко розповсюджені посіви бавовнику (Індія, Пакистан, Туреччина, Центральна Азія), цукрової тростини (Індія, Китай, Філіппіни), олійних культур, у тому числі арахісу, рапсу, кунжуту (Індія, Китай, КНДР), сої (Китай, Республіка Корея, КНДР), маслин (Туреччина, Сирія, Ліван). Головна продовольча культура Азії – рис (90 % світового виробництва), менші обсяги вирощування пшениці (20 % світового виробництва) та кукурудзи. Важливе продовольче значення мають просо і зернобобові культури.

Тваринництво низькопродуктивне. У тих районах, де через складні природні умови неможливий розвиток землеробства (пустелі і напівпустелі, гори), головною сферою зайнятості є тваринництво кочового типу, що спеціалізується на розведенні овець, верблюдів, коней. У більшості густо- населених районів Східної Азії у великій кількості розводять свиней. Індія має найбільше поголів’я корів, однак через релігійну заборону їх не їдять, а лише використовують як тяглову силу. Як робочих тварин у країнах Південної і Південно-Східної Азії застосовують приручених слонів, а в Західній Азії – верблюдів і віслюків.

Мал. 52. Види традиційного агровиробництва в країнах Азії

Лісове господарство не отримало широкого розвитку в більшості близькосхідних країн через брак достатніх лісових ресурсів, які загалом в Азії становлять 12 % світових. Країни Азії дають 65 % світового експорту твердої деревини і майже 43 % світової заготівлі дров. Найбільші країни- експортери деревини – Індонезія, Малайзія, Філіппіни. Швидкими темпами росте випуск паперових і картонних виробів у Китаї, Таїланді, Південній Кореї, в Індії для виготовлення паперу використовується бамбук, а в Бангладеш – джут.

• Вторинний сектор економіки. Частка Азії у промисловому виробництві світу становить приблизно 1 /₃. За масштабами розвитку промисловості, а також спектром наявних у ній виробництв, виділяються три країни – Японія, Китай та Індія; за технологічним рівнем продукції, що виробляється, – Японія і НІК першої хвилі або «азійські тигри» (Республіка Корея, Тайвань, Сянган і Сінгапур).

Характерною особливістю індустріалізації країн Азії є перенесення із розвинутих країн Європи сировинномістких та екологічно небезпечних виробництв (хімічна промисловість, металургія) та сучасних працемістких виробництв (випуск побутової техніки, засобів зв’язку, суднобудування тощо) з метою здешевлення собівартості продукції.

В усіх країнах Азії домінуюча частка електроенергії виробляється на потужних ТЕС. Гідроенергетика наявна лише в обмеженому колі країн (Китай, Індія, Японія, Туреччина), де залучено лише 20 % гідропотенціалу. У цей час 7 країн Азії активно розвивають атомну енергетику (Вірменія, Індія, Іран, Китай, Пакистан, Республіка Корея, Японія). Планують уперше ввести в дію АЕС Туреччина, Йорданія, Таїланд, В’єтнам, Азербайджан, Грузія, Казахстан, Саудівська Аравія. В азійських країнах широко застосовують джерела альтернативної енергетики, зокрема геотермальна (Філіппіни, Індонезія, Китай, Японія), вітрова (Китай, Індія), хвильова (Японія).

Великі металургійні підприємства створені в Індії (Бхілаї і Бокаро), Китаї (Аньшанський комбінат), Японії і Туреччині. Майже 49 % усієї сталі світу плавить Китай (до того ж споживає майже 1 /₂ всього прокату), 7 % – Японія, 5 % – Індія і 4 % – Південна Корея.

Найбільші сталеплавильні компанії світу належать Японії (Nippon Steel & Sumitomo Corp.), Китаю (Hebei, Baosteel) і Республіці Кореї (POSCO). Кольорова металургія представлена виплавкою олова (Китай, Малайзія, Індонезія, Таїланд), міді (Японія, Індонезія, Філіппіни), алюмінію (Китай, Індія, аравійські країни, табл. 5), свинцю і цинку (Японія, Китай).

Табл. 5. Країни-лідери Азії за виплавкою алюмінію (2016 р.)

У машинобудуванні переважають підприємства, що спеціалізуються на виробництві побутової техніки, електротехніки, радіоелектроніки, автомобілів і суден. З кінця XX ст. автомобілебудування почало поступово завойовувати азійські простори, і нині вже 10 країн Азії виробляють понад 52,1 млн авто (2016 р.). Найбільшими виробниками стали Китай (корпорації FAW, SAIC, Dongfeng), Японія (Toyota, Honda, Nissan, Mitsubishi Group), Республіка Корея (Hyundai, Kia, GM Daewoo Auto & Technology, SsangYong Motor Company та RenaultSamsung Motors). Нині майже все світове виробництво суден сконцентроване у трьох країнах – Республіці Кореї, Японії та Китаї. Саме ці країни щороку забезпечують 92-94 % світових постачань нового транспортного флоту. З великим відставанням від них іде група азійських країн, які розпочали розвивати національне суднобудування (Філіппіни, Тайвань, В’єтнам, Індія). Спеціалізацією азійського суднобудування є круїзні судна, судна для освоєння шельфу, танкери тощо.

За Азією міцно закріпилася слава світового виробника побутової техніки та електроніки. Японські бренди Panasonic, Sharp, Toshiba, Mitsubishi, Hitachi, Supra, Daikin, корейські гіганти Samsung, LG, китайські виробники Haier, TCL, Gree давно вже підкорили світові ринки.

Хімічна промисловість виробляє мінеральні добрива (перш за все азотні), побутову хімію, фармацевтичні препарати, полімерні матеріали (Японія, Індія, Китай, країни Близького Сходу). Легка промисловість є традиційною для всіх країн Азії. Випереджальними темпами вона розвивається в Китаї, який за сумарним випуском усіх видів тканин вийшов на І місце у світі. Спеціалізація галузі текстильної промисловості – виробництво бавовняних і шовкових тканин.

• Третинний сектор економіки. Останніми роками в структурі господарства азійських країн збільшується роль третинного сектору економіки. У розвинутих країнах Азії його частка вже достатньо велика (в Сянгані – 93 %, Сінгапурі – 74 %, Японії – 70 %, Ізраїлі – 69 % тощо). За обсягами виробництва різноманітних видів послуг у світі Японія поступається лише США. Токіо став третім за значенням (після Нью-Йорка і Лондона) фінансовим центром світу. Потужними регіональними фінансовими центрами є Сінгапур, Сянган, Шанхай, Мумбаї, Пусан.

Традиційно велике значення для економіки регіону має зовнішня торгівля. Частка Азії у світовому товарообігу становить близько 1 /₃, із 20 країн, що лідирують у світі за товарообігом, 8 розміщені в Азії (Китай, Японія, Республіка Корея, Сінгапур, ОАЕ, Індія, Тайвань, Саудівська Аравія). У товарній структурі експорту країн Східної, Південної і Південно-Східної Азії переважають промислові товари і сировина, країн Західної Азії – енергоносії.

Транспортна мережа країн Азії. У внутрішніх перевезеннях провідну роль відіграють залізниці (особливо в Китаї, Індії та Японії), а зовнішню торгівлю обслуговує морський транспорт. Найбільшими портами є комплекс Нінбо-Чжоушань (лідер у світі – 889 млн т), Шанхай (646 млн т), Сінгапур (575 млн т), а також Ціндао, Гуанчжоу, Сянган (Китай), Пусан і Кван’ян (Республіка Корея), Нагоя, Тіба, Токіо, Осака (Японія), Джебель-Алі (ОАЕ). Кіпр, Сінгапур, Китай та Японія входять до світових лідерів за величиною торговельного флоту. Швидкими темпами в Азії розвивається авіаційний транспорт, на який припадає ≈20 % світових авіаперевезень.

Мал, 53. Найважливіші транспортні коридори територією Азії

Найбільші аеропорти розміщені в Пекіні (94 млн пасажирів у 2016 р.), Дубаї (83 млн), Токіо (79 млн), Сянгані (70 млн), Шанхаї (66 млн), а також Стамбулі, Сінгапурі, Сеулі, Бангкоку, Делі тощо.

Територією країн Азії проходять найважливіші транспортні коридори Європа-Азія, зокрема перспективним є запропонований Китаєм пап’євразійський коридор «Новий Шовковий шлях» (мал. 53).

Помітну роль в економіці почав відігравати туризм. На Азію у 2016 р. припало близько 25 % міжнародних туристичних поїздок (табл. 6), її відвідало 308 млн туристів. Найбільшу популярність мають країни Східної та Південно-Східної Азії. Азія приваблює туристів не лише природною мозаїчністю, а й безліччю культурно-історичних пам’яток. Кожний азійський регіон по-своєму унікальний і багатий на історичну спадщину. Недарма з 1073 об’єктів Спадщини ЮНЕСКО в Азії містяться 24 % (найбільше в Китаї – 52, Індії – 36, Ірані – 22). Азія – колиска більшості світових релігій, тому дуже значущим тут є паломницький туризм (у Саудівській Аравії, Ізраїлі, Індії, Непалі, на Тибеті тощо).

• Субрегіони Азії в міжнародному поділі праці. Зв’язки України з країнами Азії. Субрегіони Азії дуже різняться за своїм економічним розвитком, за участю в міжнародному географічному поділі праці.

У МПП Західна Азія виділяється перш за все видобутком та експортом нафти, розвитком легкої і харчової промисловості. За виробництвом та експортом ізюму, сухофруктів, горіху-фундуку, фініків, бавовни, тютюну, ангорської вовни субрегіон продовжує залишатися провідним у світі. В останні роки значно зросла роль туризму (Туреччина, ОАЕ, Ізраїль, Грузія тощо).

Табл. 6. Країни-лідери Азії за прибуттям туристів (на 2016 р.)

Корисні копалини країн Азії (таблиця)

Азія – це великий регіон на материку Євразія. Вона займає 20% всієї суші, або 30 млн кв.км. На території розташовано близько 40 держав. Вони відрізняються рельєфом, тектонічною будовою, запасами мінеральної сировини, природними умовами.

Азію ділять на 5 регіонів:

1. Південно-Західна.
2. Південна.
3. Південно-Східна.
4. Центральна.
5. Східна Азія.

Корисні копалини Азії

Регіон має багаті природні ресурси. Тут зосереджені великі запаси мінеральних ресурсів, особливо нафти і газу, руд чорних і кольорових металів, інших багатств.

В Азії основу території складають стародавні платформи. Між ними розташовані області складчастості різних епох. Через Регіон проходить Альпійсько-Гімалайський і Тихоокеанський складчасті пояси.

Основні групи корисних копалин відзначені в таблиці, яка стане в пригоді при підготовці до уроку географії.

Таблиця 1. Мінеральні ресурси Азії

Список корисних копалин країн Азії наведений відносно коротко. На платформних територіях розміщені родовища кам’яного вугілля, нерудних корисних копалин, а також залізної і марганцевої руди.

В межах Альпійсько-Гімалайського і Тихоокеанського складчастих поясів розміщені руди кольорових і рідкісних металів.

Одним з головних багатств регіону є нафта. Її родовища розвідані в багатьох державах, але головні басейни розміщені в країнах Перської затоки.

Всі регіони забезпечені мінеральною сировиною для розвитку господарства.

Природні умови

Азія характеризується різноманітними умовами для розвитку сільськогосподарського виробництва. Відзначають проблему нестачі земельних ресурсів. У регіоні багато гірських і пустельних районів. Частка орних земель обмежена. У

розрахунку на душу населення в ряді країн забезпеченість ріллею становить 0,1–0,2 га.спостерігається тенденція до зменшення показника, оскільки йде швидке зростання населення.

Агрокліматичні ресурси різноманітні. Теплом країни Азії забезпечені. Відчувається нестача вологи. У районах мусонного клімату зрошення земель проводиться тільки в сухий сезон. У посушливих тропічних районах ріллі зрошуються цілий рік.

На великій частині території регіону природні умови не дозволяють займатися сільським господарством. Це високогір’я і пустелі.

Що ми дізналися?

Азія складається з п’яти великих регіонів. Країни забезпечені всіма видами ресурсів: рудними, паливними, нерудною сировиною. Розміщені родовища по території нерівномірно. Агрокліматичні умови характеризуються достатньою кількістю тепла і недоліком вологи.

Тема. Узагальнення й тематичне оцінювання за темою «Цивілізації Передньої та Центральної Азії. Кіммерійсько-скіфський світ».

Мета: узагальнити й оцінити знання, уміння й навички, набуті учнями впродовж вивчення теми; удосконалити набуті вміння та навички; виховувати шанобливе ставлення до минулого людства.

Тип уроку: узагальнення й оцінювання знань.

Обладнання: підручник, атлас, стінні карти, що використовувалися під час вивчення теми, завдання для проведення узагальнення й тематичного оцінювання знань.

І. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель оголошує тему й основні завдання уроку, інформує про заплановані форми роботи.

II. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ТЕМАТИЧНЕ ОЦІНЮВАННЯ

Розв’язування кросвордів і ребусів

Учні розв’язують кросворди й ребуси, підготовлені своїми товаришами.

Запитання та завдання для узагальнення

1. Поясніть значення термінів і понять «колонія», «колонізація», «місто-держава», «клинопис», «закон», «Біблія», «пророки», «сатрап», «пектораль», «скіфський курган».

2. Виконайте завдання за історичною картою.

1) Покажіть дві головні річки Дворіччя й затоку, до якої вони впадають.

2) Покажіть міста-держави Дворіччя в III тис. до н. е.

3) Обведіть кордони Вавилонського царства часів Хаммурапі.

4) Покажіть фінікійські міста-держави й напрямки фінікійської колонізації.

5) Обведіть кордони Ізраїльсько-Іудейського царства за часів Давида та Соломона.

6) Покажіть територію Ассирійської держави й залежність від неї країн у першій половині VII ст. до н. е. Назвіть країни, які підкорили ассирійські царі.

7) Обведіть кордони Ново-Вавилонського царства й укажіть його столицю.

8) Обведіть кордони Перської держави за часів її найвищої могутності. Назвіть столиці Перської держави й перські сатрапії.

9) Покажіть царську дорогу. Назвіть міста, які вона з’єднувала.

10) Покажіть напрямки вторгнення кочівників із Північного Причорномор’я: а) кіммерійців у VIII ст. до н. е.; б) скіфів у VII ст. до н. е.

11) Покажіть територію розселення кіммерійців. Назвіть їхніх сусідів.

12) Покажіть територію Великої Скіфії й напрямок походу царя Персії Дарія І проти скіфів.

3. Визначте й охарактеризуйте особливості способу життя різних цивілізацій Передньої та Центральної Азії.

4. Порівняйте спосіб життя народів цивілізації Передньої та Центральної Азії та кіммерійсько-скіфського світу.

5. Наведіть приклади впливу природно-географічних умов Дворіччя на зародження держави та цивілізації в цьому регіоні.

6. Як природно-географічні умови Північного Причорномор’я вплинули на тип господарювання кіммерійців та скіфів? Наведіть приклади, що підтверджують вашу думку.

7. Яку роль в історії людства відіграло залізо? Обґрунтуйте свою точку зору.

8. Охарактеризуйте діяльність видатних історичних діячів цього періоду — Хаммурапі, Давида, Соломона, Дарія І.

9. Охарактеризуйте внесок цивілізації Передньої та Центральної Азії у світову культуру.

10. Яким був внесок племен і народів раннього залізного віку, що заселяли українські землі, у культурну спадщину людства?

Завдання для тематичного оцінювання

1. Який народ дав Дворіччю назву «Месопотамія»?

2. За правління якого царя у II тис. до н. е. Давньовавилонська держава досягла найбільшої могутності?

3. Назва якого фінікійського міста перекладалася як «місце рибної ловлі»?

4. Правитель якої держави підкорив місто Єрусалим на початку VI ст. до н. е.?

5. Яку назву мала найбільша фінікійська колонія, заснована містом Тір у Північній Африці?

6. Яка країна першою в Передній і Центральній Азії озброїла свою армію залізною зброєю?

Б Ново-Вавилонська держава

7. Хто вважається засновником Ново-Вавилонського царства?

8. Який цар правив Персією 34 роки й здобув у підданих ім’я «Цар царів»?

9. Які племена в період кіммерійців заселяли центральну частину українського лісостепу?

10. Який народ заселяв Північне Причорномор’я в VII—III тис. до н. е.?

11. Хто з правителів Давньоєврейського царства збудував у Єрусалимі храм богу Ягве?

12. Який народ Передньої та Центральної Азії, на думку вчених, уперше в історії людства в IX ст. до н. е. створив кінноту?

1. Укажіть, на чому писали жителі Дворіччя.

2. Із якої країни Дворіччя походив цар Саргон?

3. Хто був першим правителем об’єднаного Ізраїльсько-Іудейського царства?

4. У якій країні вперше винайшли алфавіт?

5. Хто, за легендою, був засновником і першим царем держави Ізраїль?

6. Коли об’єднані сили вавилонян і мідійців захопили й зруйнували ассирійську столицю Ніневію?

7. Яку групу осіб з оточення перського царя Дарія І називали «безсмертними»?

8. Хто з перських царів підкорив Єгипет?

9. Перший народ, який проживав на території України, що згадується в «Одіссеї» Гомера, має назву:

10. У який період Велика Скіфія досягла найвищого піднесення?

11. Наприкінці III ст. до н. е. Велика Скіфія припинила своє існування під тиском:

12. Укажіть країну, у якій виник міф про всесвітній потоп.

Відповіді: І варіант: 1. В; 2. Г; 3. В; 4. Г; 5. Б; 6. В; 7. А; 8. В; 9. А; 10. Б; 11. Г; 12. В.

II варіант: 1. Б; 2. В; 3. А; 4. Б; 5. В; 6. Б; 7. В; 8. Б; 9. А; 10. Г; 11. Б; 12. В.

У результаті вивчення теми ви познайомилися з основними подіями, пов’язаними з розвитком цивілізації Передньої та Центральної Азії й народів, що заселили Північне Причорномор’я в давнину. Ці події переконливо свідчать про вагомий внесок цих спільнот у культурну спадщину людства. Дізнатися більше про них ви зможете за додатковими джерелами інформації.

За додатковими джерелами підготуйте повідомлення про географічне положення та природні умови Стародавньої Індії.