القرآن, al-Qurʾān [alqurˈʔaːn], «декламація») — центральний релігійний текст Ісламу, який мусульмани вважають одкровенням від Бога (Аллаха). Його вважають найкращим твором у класичній арабській літературі. Він складається з 114 глав (сур), які складаються з віршів (аятів).
Покажи нам знамення, якщо ти один із правдивих!» (26:154) Кожний розділ (сури) Корану складаються з певної кількості аятів, чисельність яких коливається від 3 до 286. У довгій сурі вони можуть бути додатково згруповані в тематичні послідовності або уривки.
Згідно з віровченням ісламу, Коран – книга, ніким не створена, вона існувала вічно, як сам Бог, Аллах, вона – його “Слово”. Обсяг Корану – близько 500 сторінок тексту, написаного арабською мовою.
Дослідження, проведені Оксфордським університетом показали, що фрагменти Корану написаний на овечій чи козячій шкурі. Дані тестів показують, що Коран було написало між 568 та 645 роками.
КОРА́Н (з араб. – читання) – священна книга мусульман і перша писемна пам'ятка арабської літератури; збірка проповідей, обрядових і юридичних настанов, молитов, повчальних оповідей, притч тощо, з якими у формі «Божественних одкровень» виступав у Мецці й Медині 610–32 засн. ісламу Мухаммед (571–632).
У Корані налічується 114 сур (голов) різної довжини (від 3-х до 286-ти аятів, від 15 до 6144 слів). Усі сури поділені на аяти (вірші). За різними підрахунками в Корані від 6204 до 6236 аятів та понад 320 тисяч літер (Йдеться про арабський текст Корану). …