У Токіо відкрилися Олімпійські ігри. Усі деталі

Олімпіада в Токіо мала відбутися ще минулого року, проте через пандемію її вирішили перенести на наступний рік.

Однак від проблем таке відтермінування змагань не вберегло – через зростання кількості інфікованих коронавірусом Ігри відбуватимуться за порожніх трибун. Таке рішення узгодили влада країни та Міжнародний олімпійський комітет.

Відвідати церемонію відкриття Олімпіади змогли лише представники міжнародного та національних олімпійських комітетів, а також офіційні особи.

Серед делегацій ще до початку ігор вже на місці в Японії виявили десятки випадків коронавірусу.

Через умови проведення ігор чимало японців останнім часом виступали або за повне скасування змагань, або за їх перенесення ще на один рік.

У травні цього року опитування громадської думки показали, що понад 80% японців виступають проти проведення Ігор.

Триватиме Олімпіада до 8 серпня. До цього часу спортсмени з понад 200 країн розіграють між собою 339 комплектів нагород.

Україну на цьогорічних змаганнях представлятимуть 157 олімпійців у 30 дисциплінах.

Український прапор під час церемонії несуть олімпійська чемпіонка з кульової стрільби Олена Костевич та чемпіон світу з фехтування Богдан Нікішин.

Це буде сьома літня Олімпіада в історії незалежної України. До цього на літніх Олімпійських іграх українці здобули 121 медаль (35 золотих, 30 срібних та 56 бронзових).

На попередній літній Олімпіаді, що відбулася у 2016 році у Ріо-де-Жанейро, Україна посіла загальне 31 місце, здобувши 11 медалей, з них дві золотих.

Ці результати були найгіршими з часу, як українці почали брати участь в Олімпійських іграх в Атланті у 1996 році. І саме тоді в Атланті Україна досягла найкращих результатів – була дев’ятою у командному заліку, здобувши 23 медалі.

Національний олімпійський комітет сподівається, що у Токіо результати України будуть кращими, ніж у 2016 році. Проте на Олімпіаді-2020 від України виступить найменша кількість учасників у порівнянні з попередніми іграми.

Головна причина – спортсмени, у тому числі титуловані, так і не змогли кваліфікуватися і отримати ліцензії.

Українці виступатимуть у таких видах: бадмінтон, бокс, вільна боротьба, важка атлетика, академічне веслування та веслування на байдарках і каное, велоспорт, греко-римська боротьба, спортивна і художня гімнастика, дзюдо, карате, кінний спорт, легка атлетика, плавання, артистичне (синхронне) плавання, стрільба з лука і кульова стрільба, стрибки у воду, стрибки на батуті, сучасне п’ятиборство, теніс, настільний теніс, тріатлон і фехтування.

Найкращих результатів Україна очікує передусім від дзюдо, кульової стрільби, легкої атлетики, фехтування, стрибків у воду, академічного веслування, боксу, гімнастики, синхронного плавання.

Загалом країна розраховує здобути 13-15 медалей, принаймні так заявляв міністр молоді та спорту Вадим Гутцайт.

Великі надії покладають на 21-річну киянку Дарію Білодід. Вона є чемпіонкою Європи та дворазовою чемпіонкою світу з дзюдо

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber!

НСК “Олімпійському” виповнюється 100 років: що варто знати про головну спортивну арену України

12 серпня виповнюється 100 років головній спортивній арені України — Національному спортивному комплексу “Олімпійський”. В цей день 1923 року на “Червоному стадіоні ім. Л. Троцького були проведені змагання першої Олімпіади Київщини. Відтоді почалася історія одного з найбільших стадіонів Європи. “Ми-Україна” розповідає історію створення та цікаві факти про НСК “Олімпійський”.

Стадіон міг з’явитися значно раніше

Ідея збудувати у Києві стадіон виникла ще 1913 року. Тоді ж було розроблено проєкт та обрано місце для будівництва біля Черепанової гори, де з 1840 року розташовувався Олексіївський парк. Найкращого місця для стадіону не вдалося знайти, тож парком вирішено було пожертвувати. Цим планам стала на заваді Перша світова війна.

Стадіон збудували для покращення боєздатності червоноармійців

Ініціатором будівництва стадіону був військовий комісар Київської губернії Лайош Гавро. Вважається, що саме він наказав збудувати у Києві стадіон з метою покращення боєздатності солдатів Червоної армії, яким було б де займатися спортом. Споруду назвали у традиціях того часу — “Червоний стадіон імені Троцького”.

Як трибуни використовувалися схили Черепанової гори. Північну та західну трибуни збудували з уламків будівель, засипавши їх землею. Для розміщення глядачів навколо спортивного поля були влаштовані довгі лави, складені у 10 рядів. Такі трибуни були розраховані на 14 тисяч місць.

Після відкриття стадіон продовжували будувати

Днем народження стадіону вважається 12 серпня 1923 року. Цього дня були проведені змагання першої Олімпіади Київської області. Однак після офіційного відкриття стадіон продовжували добудовувати.

У 1924 році частково перебудували футбольне поле, облаштували бігові доріжки, роздягальні та душові. Починаючи з 1925 року на стадіоні проходила більшість матчів на першість міста. “Червоний стадіон” дав великий поштовх розвитку масового спортивного руху у Києві.

Нова столиця — нові вимоги до стадіону

У 1934 році столиця України перемістилася з Харкова до Києва. Через це до стадіону з’явилися нові вимоги, адже він мав уміщати більше глядачів. І тому його довелося майже повністю перебудувати. Конкурс на найкращий проєкт київського стадіону виграв молодий архітектор Михайло Гречина.

Він спроєктував трибуни на 50 тисяч місць, що зробило київський стадіон одним із найбільших у СРСР. Загальна площа займаної території становила 80 гектарів, а сам стадіон оточувала широка алея, засаджена кленами.

Повторне відкриття у день війни

Будівництво за проєктом Гречина тривало 5 років. У результаті з’ явилась не лише повноцінна футбольна арена, але й адміністративний комплекс, спортивні зали, господарські приміщення, суддівські кімнати та кабінети лікарів.

Коли масштабна реконструкція закінчувалася, було призначено нову дату урочистого відкриття стадіону — 22 червня 1941 року. Мав відбутись товариський футбольний матч. Але саме в цей день війська нацистської Німеччини напали на СРСР. Відкриття стадіону скасували, а матч пообіцяли провести у перший тиждень після війни.

На київському стадіоні українські футболісти обіграли нацистів

Замість “червоних” стадіон відкрили стадіон німецькі окупанти у 1942 році. Тут пройшов матч між німецькою та київською командами. До речі, тоді перемогли українці. Потім німці використовували стадіон для своїх цілей. Зокрема у центральному павільйоні стадіону окупанти обладнали гараж.

Під час бойових дій стадіон суттєво пошкодили як німецькі, так і радянські війська. Навмисно спортивну арену не бомбили, але туди все одно залітали снаряди. Тому після звільнення міста довелось проводити реконструкцію. Остаточно відкрили стадіон лише 25 червня 1944 року. А в 1962 році “Червоний стадіон імені Троцького” змінив назву на “Центральний стадіон”.

Перша трибуна “Червоного стадіону” в день відкриття після німецької окупації, 1944 рік. Фото з відкритих джерел

Реконструкція 1967 року: нові трибуни електронні табло

Наступна реконструкція стадіону сталася під час підготовки до 50-річчя жовтневої революції у 1967 році. Тоді ж добудували другий поверх трибун, завдяки чому місткість “Центрального” стала вдвічі більшою. Тепер стадіон уміщав 100 тисяч осіб.

“Центральний стадіон”, встановлення трибун верхнього ярусу, 1967 рік. Фото з відкритих джерел

Також обладнали зали для тенісу, волейболу та льодовий комплекс. Збудували коментаторські кабіни над верхнім ярусом трибуни, трамплін для стрибків на лижах. Крім цього, було встановлено два нові електронні табло. Одне показувало дату, час і температуру повітря, а друге — рахунок матчу та авторів забитих голів.

Стадіон отримує сучасну назву

У 1996 р. стадіон знову перейменували, він отримав сучасну назву — Національний спортивний комплекс “Олімпійський”. З метою приведення “Олімпійського” до сучасних міжнародних стандартів наприкінці 90-х років провели чергову реконструкцію.

Встановили індивідуальні сидіння, в результаті чого місткість зменшилася до 83 тисяч місць. Також замінили покриття бігових доріжок і футбольного поля, яке почало відповідати міжнародним вимогам.

Євро-2012: “Олімпійський” виходить на міжнародний рівень

Остання реконструкція НСК “Олімпійського” відбулась, коли він готувався прийняти Євро-2012. Роботи почалися у 2008 році й тривала аж 38 місяців.

У ході реконструкції замінили трибуни, дах, конструкції стадіону та підсобні приміщення. Над трибунами спорудили спеціальний мембранний дах, який не лише накриває 100% глядачів, а й став візитівкою “Олімпійського”. У жовтні реконструйований стадіон 2011 року відкрила своїм виступом співачка Шакіра.

Перший матч на оновленому стадіоні відбувся 11 листопада 2011 року. Це була товариська гра між збірною України та збірною Німеччини. Подію відвідали 69720 глядачів. Матч закінчився з результатом 3:3.

Наразі стадіон може вмістити понад 70 тисяч глядачів. Майже 1500 місць виділено для преси та 150 — для людей з обмеженими можливостями. Стадіон у Києві має статус елітного та відповідає всім вимогам УЄФА.

Рекорди НСК “Олімпійського

Після Євро-2012 ще однією масштабною спортивною подією на київському стадіоні став фінал Ліги чемпіонів. Матч відбувся 26 травня 2018 року, у ньому іспанський “Реал Мадрид” переміг англійський “Ліверпуль” з рахунком 3:1. Тоді “Олімпійський” відвідало близько 20 тисяч уболівальників із-за кордону.

“Реал Мадрид” переміг у фіналі Ліги чемпіонів на НСК “Олімпійський”, 2018 рік. Фото з відкритих джерел

Іншим досягненням стало проведення на стадіоні концерту Мадонни. Спеціально для неї облаштували понад 10 гримерок. Співачка привезла із собою не один фургон меблів, техніки та персоналу.

Після цього НСК “Олімпійський” увійшов у каталог майданчиків, на яких можна проводити концерт першого рівня. До речі, Мадонна встановила абсолютний рекорд касових зборів на концертах в Україні — майже $5 мільйонів.

Рекордною кількістю відвідувачів “Олімпійського” стало близько 90 тисяч глядачів. Саме стільки людей прийшло на концерт гурту “Океан Ельзи” у 2016 році.

Відвідувачі концерту “Океану Ельзи” у НСК “Олімпійський”, 2016 рік. Фото з відкритих джерел

“Олімпійський” часто стає місцем встановлення рекордів. Так, київський масажист у 2016 році встановив рекорд “Найтривалішого безперервного сеансу масажу”. Він тривав 13 годин 42 хвилини. А у 2017 році на стадіоні зафіксовано рекорд з дальності кидка фрисбі – 106 м 13 см. У 2018 році 1832 дівчини на стадіоні одночасно стрибали на скакалці.

Чи знали ви, що.

    У 1880-х роках на місці, де у наші дні проводять спортивні змагання, колись були городи киян. Унікальне фото опубліковано на сторінці Facebook-спільноти “Клуб корінного киянина”.

  • До 1949 року на стадіоні взагалі не було табло. Після кожного забитого голу співробітник стадіону мав підійматися сходами, щоб замінити таблички на фанерному щиті. Вперше електронне табло глядачі побачили 10 квітня 1963 року на матчі “Динамо” – “Спартак”. На табло було видно рахунок матчу із зазначенням хвилин, на яких було забито м’ячі.
  • У 1965 році на стадіоні з’явилося табло з годинником посередині та електричними лампами. Їх включали по команді оператора, щоб показати рахунок матчу. Цього ж року вперше з’явилась можливість проводити змагання ввечері завдяки встановленим прожекторам.
  • На початку 90-х на території навколо стадіону була барахолка, де торгували з розкладачок і коробок. У фарцівників можна було знайти джинси Wrangler та Montana, аудіокасети та жувальні гумки.
  • У ході реконструкції 2008-2011 років на стадіон привезли газон у десяти морозильних камерах та 800 рулонах, який два роки вирощували у Словаччині під наглядом британських фахівців.
  • Система обслуговування вболівальників обладнана 43 кіосками швидкого харчування. Завдяки стаціонарній фабриці-кухні на арені одночасно зможуть нагодувати 60 тисяч гостей: 4 000 гостей у VIP-зоні та 54 тисяч осіб у фаст-фудах.
  • Серед світових музичних гуртів на “Олімпійському” виступали: Depeche Mode, Red Hot Chili Peppers, Muse, Hurts, Poets of the Fall.
  • 19 квітня 2019 року на стадіоні відбулися дебати між Петром Порошенком та Володимиром Зеленським у рамках другого туру Виборів президента України. Дебати відбувались з 19-ї до 20-ї години, на них були присутні 22 тисячі глядачів.

Нагадаємо, на монументі “Батьківщина-Мати” у Києві встановили український тризуб. Що варто знати про одну з найвищих скульптур світі?