Які однокорінні слова до слова лід

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови – понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну “паспортну” (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База “антисуржика” містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс “Наголоси”, що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ – Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб’язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.

Словник фразеологізмів

би́́тися як ри́́ба об лід. 1. Переборювати нестатки, злидні і т. ін. [Іван:] Як живеш? Щось схудла ти, небого! [Молодиця:] Ех! Яке вже моє життя! Горюю, б’юсь як риба об лід… (С. Васильченко); Тепер уже не тією стала волинська земля, на якій бився як риба об лід дід Никифор, старенькі батько й мати [Василеві] (П. Інгульський).

2. Робити що-небудь складне, непосильне, тяжке. Романчук .. кидається на всі боки та б’ється як риба об лід (Леся Українка); — Ми тут б’ємося як риба об лід, але ж нас жменька,— хвилюючись розповідала Варвара (І. Кириленко); Парася відає фермами, .. б’ється як риба об лід (В. Земляк).

лама́ти (прола́мувати, розбива́ти і т. ін.) / злама́ти (пролама́ти, розби́ти і т. ін.) лід (кри́гу). 1. перев. зі сл. пе́рший. Мати успішний початок, досягати успіху в чому-небудь. [Омелян:] Тут би я, проламавши перший лід, здобувши собі довір’я людей, міг би був зробити чимало доброго (І. Франко).

2. Долаючи великі перешкоди, значні труднощі, досягати вирішальних змін у чому-небудь. Лід треба ламати. Треба Гната прикрутити так, щоб він визнав свої помилки і припинив чинити неподобства! Хлопець він, здається, непоганий (Григорій Тютюнник); Щоб великі труднощі, то й ні. Просто непорозуміння з комунальним господарством міста. Доведеться ще ламати кригу (Іван Ле).

3. перев. чого. Боротися проти чого-небудь небажаного, неприємного в людських стосунках. Разом з усіма миролюбними людьми народи обох країн будуть .. розбивати лід недовір’я і скептицизму, наполегливо йти вперед до загального миру й дружби між народами (З газети).

[і] льо́ду (кри́ги) се́ред (посере́д) зими́ не ви́просиш у кого, зневажл. Хто-небудь дуже скупий. — Ніно Митрівно, та в них льоду серед зими не випросиш! (А. Головко); — Подивіться, люди, на нього. Та кому не звісно, що в нього й посеред зими льоду не випросиш. (В. Речмедін); В отих кугуток хутірських .. і криги серед зими не випросиш! (О. Гончар).

[і] льо́ду (кри́ги) се́ред (посере́д) зими́ не ви́просиш у кого, зневажл. Хто-небудь дуже скупий. — Ніно Митрівно, та в них льоду серед зими не випросиш! (А. Головко); — Подивіться, люди, на нього. Та кому не звісно, що в нього й посеред зими льоду не випросиш. (В. Речмедін); В отих кугуток хутірських .. і криги серед зими не випросиш! (О. Гончар).

лама́ти (прола́мувати, розбива́ти і т. ін.) / злама́ти (пролама́ти, розби́ти і т. ін.) лід (кри́гу). 1. перев. зі сл. пе́рший. Мати успішний початок, досягати успіху в чому-небудь. [Омелян:] Тут би я, проламавши перший лід, здобувши собі довір’я людей, міг би був зробити чимало доброго (І. Франко).

2. Долаючи великі перешкоди, значні труднощі, досягати вирішальних змін у чому-небудь. Лід треба ламати. Треба Гната прикрутити так, щоб він визнав свої помилки і припинив чинити неподобства! Хлопець він, здається, непоганий (Григорій Тютюнник); Щоб великі труднощі, то й ні. Просто непорозуміння з комунальним господарством міста. Доведеться ще ламати кригу (Іван Ле).

3. перев. чого. Боротися проти чого-небудь небажаного, неприємного в людських стосунках. Разом з усіма миролюбними людьми народи обох країн будуть .. розбивати лід недовір’я і скептицизму, наполегливо йти вперед до загального миру й дружби між народами (З газети).

лід та́не між ким і без додатка. Налагоджуються теплі стосунки. Поступово лід між ними тане, у поглядах і голосі вже звучить доброзичливість (З газети). лід поча́в та́нути. — Наш,— відповіла вчителька і помітила, що Толя вже не зводить з неї великих голубих очей. Лід почав танути, і Наталя Василівна говорила далі (В. Кучер).

лід ру́шив. З’явилися перші досягнення, наслідки в якійсь справі; подолано якусь перешкоду. Лід рушив, знайомість зав’язалася (М. Коцюбинський).

лід та́не між ким і без додатка. Налагоджуються теплі стосунки. Поступово лід між ними тане, у поглядах і голосі вже звучить доброзичливість (З газети). лід поча́в та́нути. — Наш,— відповіла вчителька і помітила, що Толя вже не зводить з неї великих голубих очей. Лід почав танути, і Наталя Василівна говорила далі (В. Кучер).

[і] льо́ду (кри́ги) се́ред (посере́д) зими́ не ви́просиш у кого, зневажл. Хто-небудь дуже скупий. — Ніно Митрівно, та в них льоду серед зими не випросиш! (А. Головко); — Подивіться, люди, на нього. Та кому не звісно, що в нього й посеред зими льоду не випросиш. (В. Речмедін); В отих кугуток хутірських .. і криги серед зими не випросиш! (О. Гончар).

[і] льо́ду (кри́ги) се́ред (посере́д) зими́ не ви́просиш у кого, зневажл. Хто-небудь дуже скупий. — Ніно Митрівно, та в них льоду серед зими не випросиш! (А. Головко); — Подивіться, люди, на нього. Та кому не звісно, що в нього й посеред зими льоду не випросиш. (В. Речмедін); В отих кугуток хутірських .. і криги серед зими не випросиш! (О. Гончар).

посади́ти на лід кого. Поставити когось у скрутне становище. — Приймімось, човни попалім, Тогді [тоді] і мусять тут остаться [чоловіки] І нехотя до нас прижаться; Ось так на лід їх посадім (І. Котляревський); Коли б ти кождим [кожним] був стручечком подавився! .. Коли б що тріснув був од його [од нього] живіт, ніж мав оце мене та посадить на лід! (П. Гулак-Артемовський).

лама́ти (прола́мувати, розбива́ти і т. ін.) / злама́ти (пролама́ти, розби́ти і т. ін.) лід (кри́гу). 1. перев. зі сл. пе́рший. Мати успішний початок, досягати успіху в чому-небудь. [Омелян:] Тут би я, проламавши перший лід, здобувши собі довір’я людей, міг би був зробити чимало доброго (І. Франко).

2. Долаючи великі перешкоди, значні труднощі, досягати вирішальних змін у чому-небудь. Лід треба ламати. Треба Гната прикрутити так, щоб він визнав свої помилки і припинив чинити неподобства! Хлопець він, здається, непоганий (Григорій Тютюнник); Щоб великі труднощі, то й ні. Просто непорозуміння з комунальним господарством міста. Доведеться ще ламати кригу (Іван Ле).

3. перев. чого. Боротися проти чого-небудь небажаного, неприємного в людських стосунках. Разом з усіма миролюбними людьми народи обох країн будуть .. розбивати лід недовір’я і скептицизму, наполегливо йти вперед до загального миру й дружби між народами (З газети).

лама́ти (прола́мувати, розбива́ти і т. ін.) / злама́ти (пролама́ти, розби́ти і т. ін.) лід (кри́гу). 1. перев. зі сл. пе́рший. Мати успішний початок, досягати успіху в чому-небудь. [Омелян:] Тут би я, проламавши перший лід, здобувши собі довір’я людей, міг би був зробити чимало доброго (І. Франко).

2. Долаючи великі перешкоди, значні труднощі, досягати вирішальних змін у чому-небудь. Лід треба ламати. Треба Гната прикрутити так, щоб він визнав свої помилки і припинив чинити неподобства! Хлопець він, здається, непоганий (Григорій Тютюнник); Щоб великі труднощі, то й ні. Просто непорозуміння з комунальним господарством міста. Доведеться ще ламати кригу (Іван Ле).

3. перев. чого. Боротися проти чого-небудь небажаного, неприємного в людських стосунках. Разом з усіма миролюбними людьми народи обох країн будуть .. розбивати лід недовір’я і скептицизму, наполегливо йти вперед до загального миру й дружби між народами (З газети).

лама́ти (прола́мувати, розбива́ти і т. ін.) / злама́ти (пролама́ти, розби́ти і т. ін.) лід (кри́гу). 1. перев. зі сл. пе́рший. Мати успішний початок, досягати успіху в чому-небудь. [Омелян:] Тут би я, проламавши перший лід, здобувши собі довір’я людей, міг би був зробити чимало доброго (І. Франко).

2. Долаючи великі перешкоди, значні труднощі, досягати вирішальних змін у чому-небудь. Лід треба ламати. Треба Гната прикрутити так, щоб він визнав свої помилки і припинив чинити неподобства! Хлопець він, здається, непоганий (Григорій Тютюнник); Щоб великі труднощі, то й ні. Просто непорозуміння з комунальним господарством міста. Доведеться ще ламати кригу (Іван Ле).

3. перев. чого. Боротися проти чого-небудь небажаного, неприємного в людських стосунках. Разом з усіма миролюбними людьми народи обох країн будуть .. розбивати лід недовір’я і скептицизму, наполегливо йти вперед до загального миру й дружби між народами (З газети).

лама́ти (прола́мувати, розбива́ти і т. ін.) / злама́ти (пролама́ти, розби́ти і т. ін.) лід (кри́гу). 1. перев. зі сл. пе́рший. Мати успішний початок, досягати успіху в чому-небудь. [Омелян:] Тут би я, проламавши перший лід, здобувши собі довір’я людей, міг би був зробити чимало доброго (І. Франко).

2. Долаючи великі перешкоди, значні труднощі, досягати вирішальних змін у чому-небудь. Лід треба ламати. Треба Гната прикрутити так, щоб він визнав свої помилки і припинив чинити неподобства! Хлопець він, здається, непоганий (Григорій Тютюнник); Щоб великі труднощі, то й ні. Просто непорозуміння з комунальним господарством міста. Доведеться ще ламати кригу (Іван Ле).

3. перев. чого. Боротися проти чого-небудь небажаного, неприємного в людських стосунках. Разом з усіма миролюбними людьми народи обох країн будуть .. розбивати лід недовір’я і скептицизму, наполегливо йти вперед до загального миру й дружби між народами (З газети).

розтопи́ти лід. Зняти взаємну відчуженість, недовіру тощо. Марта лежала. Вона чекала. Може, він гляне на неї, заговорить, розтопить лід (М. Коцюбинський); Звідки взялася ця прірва між мною й ним? Невже нічим не повернути його, не розтопити лід? (О. Гончар); Публіка залишалась байдужою і холодною. Я не знав, що робити і як грати, щоб розтопити цей лід (Думки про театр).

як (мов, нена́че і т. ін.) лину́ли (хто лину́в) холо́дною водо́ю (водо́ю з льо́дом) на кого. Хтось дуже вражений, приголомшений чимось, раптом став смутним, мовчазним і т. ін. — Адже ж ото моя мати. А ондечки й моя свекруха… На Мелашку неначе хто линув водою з льодом. Вона одхилилась за ворота (І. Нечуй-Левицький).

як (мов, ні́би і т. ін.) лід. Дуже холодний. Руки й ноги були в мене як лід (Панас Мирний).

як (мов, ні́би і т. ін.) на льоду́. Дуже непевно. Почували себе як на льоду, але тримались (З журналу); Навчаючись в інституті, ми не раз відбували педагогічну практику. а ось почався справжній перший урок, і я почуваю себе непевно, мов на льоду (О. Гуреїв).

як (мов, нена́че і т. ін.) лину́ли (хто лину́в) холо́дною водо́ю (водо́ю з льо́дом) на кого. Хтось дуже вражений, приголомшений чимось, раптом став смутним, мовчазним і т. ін. — Адже ж ото моя мати. А ондечки й моя свекруха… На Мелашку неначе хто линув водою з льодом. Вона одхилилась за ворота (І. Нечуй-Левицький).