Лікування увеїту При алергічній природі – призначаються антигістамінні ліки. Якщо хвороба спровокована системними захворюваннями – то прописуються цитостатики і нестероїдні протизапальні засоби. Крім того, при увеїтах місцево призначаються мідриатичні та стероїдні препарати, імуносупресивні засоби.
Для лікування неінфекційного увеїту, частіше за все, потребується одна ін'єкція (за умови відсутності системних захворювань сполучної тканини, таких як ревматизм, хвороба Бехтєрєва та ін.). Лікувальний ефект від внутрішньоочної ін'єкції зберігається протягом шести місяців.
Передній увеїт (іридоцикліт) характеризується зміною кольору райдужної оболонки, неправильною формою і звуженням зіниці, уповільненою реакцією на світло, наявністю задніх спайок і іншими ознаками.
Промивання ока проводять під проточною водою, протираючи очне яблуко рясно змоченим шматочком вати у напрямку до носа. Якщо причиною опіку став вплив лугу, можна використовувати для промивання 2% розчин борної кислоти. При ураженні очних тканин кислотою, слабкий розчин соди підійде для промивання.
Перша допомога при іридоцикліті полягає в розширенні зіниці. Це направлено на запобігання зрощень райдужки з кришталиком і зняття больового синдрому. З цією метою застосовують атропін та знеболюючі засоби.
Діагностика увеїту Консультація окуліста з проведенням біомікроскопії судинної оболонки ока, визначенням внутрішньоочного тиску та ін. Лабораторні дослідження неспецифічні. Найчастіше виявляють ознаки основного захворювання (найбільш інформативні лабораторні показники при системних захворюваннях сполучної тканини).
При грипозному увеїті призначаються противірусні та антибактеріальні препарати. Проводиться загальна інфузійна та вітамінотерапія для усунення інтоксикації та підвищення імунітету.