Кипарис в домашніх умовах

відноситься до роду вічнозелених чагарників і дерев сімейства Кипарисові з розлогою або пірамідальної формою крони. Рід настільки древній, що прекрасно збереглися залишки його представників зустрічаються в пластах третинного періоду. Сьогодні рід за різними джерелами інформації налічує від 14 до 25 видів. Одні дослідники вважають батьківщиною кипариса Середземномор`ї, інші стверджують, що ці рослини здавна зустрічаються в тропіках і субтропіках Північної Америки – в Каліфорнії, наприклад, і в Європу кипарис був завезений саме звідти.

Але легенда про Кипарис, стрункому юнакові, що убив коня бога Аполлона і за це перетвореному в дерево, відноситься до давньогрецького епосу, що підтверджує версію середземноморського походження кипариса. У природі дерево кипарис сягає двадцяти п`яти-тридцяти метрів у висоту, але кипарис, який тут вирощували в домашніх умовах, відрізняється невеликими розмірами, оскільки виведений саме як кімнатний кипарис – горшечное або діжкове рослина.

Посадка і догляд за кипарисом (коротко)

• цвітіння: декоративно-листяна рослина.
• освітлення: в ранковий час – яскраве розсіяне світло, після полудня – півтінь (східні і північні підвіконня).
• температура: 20-24 ˚C влітку і 5-15 ˚C взимку.
• полив: регулярний, помірний влітку, убогий (1 раз в тиждень) взимку.
• Вологість повітря: звичайна для житлових приміщень.
• підживлення: у весняно-літній період – один раз на місяць мінеральними добривами в концентрації, в два рази слабкіше рекомендованої.
• пересадка: один раз в два роки в квітні або травні.
• розмноження: насінням і живцями.
• шкідники: щитівки, ложнощитовки і павутинні кліщі.
• хвороби: від неправильного утримання та догляду жовтіє і тьмяніє хвоя, сохнуть гілки, іноді розвивається коренева гниль.

Кипарис домашній – опис

Кипарис декоративний, тобто кипарис, який тут вирощували в горщику, відрізняється від дерева або куща, що росте в природі, наприклад, в нашому Криму, всього лише меншим розміром. Та ж форма, такі ж м`які пагони, з усіх боків покриті лускоподібний листям, що має форму подовженого ромба. Колір листя – темно-зелений з синюватим відтінком. Плід – яйцеподібна шишка з щитовидної лусками, під якими ховаються насіння кипариса.

Іноді домашній кипарис (Cupressus) плутають з схожим на нього кипарисовик (Chamaecyparis), у якого хвоя світло-зелена, але жодному з рослин в цьому нічого поганого, оскільки догляд за домашнім кипарисом і за схожим з ним кипарисовик приблизно однаковий. Варто, однак, попередити бажаючих вирощувати кипарис в своєму будинку, що він примхливий і вимогливий.

Догляд за кипарисом в домашніх умовах

Як доглядати за кипарисом

Догляд за кипарисом в першу чергу – це в міру можливості відтворення умов, близьких до природних. Кипарис – рослина південне, тому потребує хорошого освітлення – найкраще для нього яскраве розсіяне світло, але з притенением в полуденний час. Східні або північні підвіконня – найкраще місце для кипариса. У природі кипариси ростуть на самому сонці, але витримати його можуть тільки дорослі рослини, молодняк ж ховається в тіні великих дерев, і це рятує його від палючих сонячних променів.

Комфортна для кипариса температура влітку – близько 20 ºC і вище, причому кипарису необхідно теплу пору року проводити на свіжому повітрі – хоча б на балконі. Вуличні рослини не переносять затхлості і застою повітря, тому, якщо немає можливості винести кипарис у двір або на балкон, забезпечте доступ свіжого повітря в приміщення, де знаходиться рослина. Якщо літо спекотне, доведеться обприскувати кипарис до трьох разів на добу. Непогано б влаштовувати йому душ час від часу і тримати на підносі з мокрою галькою або мохом.

У міру розростання пагонів кипарис обрізають, щоб надати йому потрібну форму. Проводиться обрізка ранньою весною, до початку активної вегетації.

Як доглядати за домашнім кипарисом в зимовий час? Взимку обов`язково зміст кипариса в прохолодній кімнаті при температурі не вище 15 ºC, але краще при 8-10 ºC. Для вирощування кипариса дуже важливе дотримання ознак сезонності: влітку йому повинно бути тепло, взимку – прохолодно. Тому зимівля на підвіконні, під яким знаходиться опалювальний радіатор, може погубити рослина. Знайдіть для кипариса місце на утепленому балконі або лоджії, а якщо боїтеся перемерзання коренів, утеплите вазон, обернувши його ганчіркою або обклавши пінопластом.

Як поливати кипарис

З весни до осені кипарис поливають рясно, взимку полив скорочують до помірного: рослина болісно реагує і на перезволоження грунту, і на його недостатнє зволоження, тому щодо поливу найкраще йти за такою схемою: чим тепліше в приміщенні, тим частіше потрібно поливати. Наприклад, якщо в кімнаті температура повітря +8 ºC, зволожувати грунт потрібно раз в 10 днів, якщо ж в кімнаті тепліше, + 12-14 ºC, полив здійснюють раз в 5-7 днів.

Як удобрювати кипарис

У період активної вегетації – з травня по серпень – кипарис щомісячно підгодовують рідким мінеральним добривом для кімнатних рослин, в зимовий час підгодівлі проводять один раз на півтора місяця.

пересадка кипариса

Молоді рослини пересаджують щорічно навесні, в квітні або травні, більш дорослі кипариси пересаджують рідше, у міру необхідності. Оскільки коренева система кипарисів погано переносить будь-яке втручання, а тим більше порушення земляного кома, пересадка виконується способом перевалки: простіше кажучи, замінюють тільки ту грунт, яка сама по собі обтрушується з коренів рослини, вийнятого з старого горщика.

Склад грунту для кипариса приблизно такий: по одній частині піску, торфу і дернової землі і дві частини листової землі. На дно горщика спочатку необхідно помістити дренажний матеріал шаром в декілька сантиметрів, потім шар свіжої грунту, на який встановлюють кореневий кому кипариса, а потім в горщик додають стільки грунту, щоб горщик виявився заповненим, але щоб коренева шийка кипариса залишалася над землею.

Кімнатний кипарис – розмноження

Вирощування кипариса з насіння

Як виростити кипарис з насіння? Куплені в магазині або зібрані насіння кипариса перед посадкою повинні пройти стратифікацію (обробку холодом), для чого їх 3-4 місяці тримають в холодильнику. Перед посівом насіння кипариса на 12 годин замочують в теплій воді, а краще в розчині Корневином або Епін. Потім їх висаджують за схемою 4х4 в ящики з сумішшю для хвойних рослин, під яку спочатку укладають в якості дренажу двосантиметровий шар товченої кори.

Замість почвосмеси для пророщування насіння можна використовувати пісок або тирсу, але як тільки з`являться сходи, їх доведеться все одно пересаджувати в грунт. Ящик з посівами потрібно тримати в теплі в злегка вологому стані, але проросте в кращому випадку тільки половина насіння. Коли сходи досягнуть 5-6 см у висоту, розсадите кущики по окремим горщикам, намагаючись не заглиблювати шийку сеянца в грунт, і доглядайте за ними, як було описано вище: поливайте, обов`язково обприскуйте, підгодовуйте, забезпечте їм світле місце для росту і нормального розвитку . За рік кущі виростуть до 20-25 см.

Розмноження кипариса живцями

Можна виростити кипарис не тільки з насіння, але і з верхівкових або напівздеревілих живців, отриманих під час обрізання рослини. Виберіть ті з відрізків, у яких є «п`ята», видаліть з них нижні листки, поставте, як букет, в розчин Корневином приблизно на одну добу, а потім, промивши і припудривши зрізи товченим вугіллям, посадіть черешки в грунтосуміш для хвойних рослин, заглубив на 1/3 висоти. Тепер добре просочіть грунт вологою і накрийте кожен держак трилітрової скляною банкою. 2-3 рази на тиждень банку потрібно буде на годину-другу знімати, щоб живці дихали. Через пару місяців живці укореняться.

Шкідники і хвороби кипариса

Комахи-шкідники

З шкідників кипарису найчастіше докучають щитівки або ложнощитовки, що висмоктують сік листя, і павутинні кліщі, що виникають із-за сухого повітря в приміщенні. І одні, і інші комахи загинуть після обприскування розчином актеллика (1-2 мл препарату на літр води). Якщо симптоми присутності шкідників не зникнуть, через тиждень повторіть обробку рослини тим же препаратом.

На відміну від кипарисів, вирощуваних в саду, хвороби домашнього кипариса майже завжди пов`язані з порушенням правил утримання рослини і догляду за ним. Іноді через хронічне перезволоження грунту кипарис вражає коренева гниль. У разі захворювання рослина пересаджують в новий грунт, попередньо видаливши всі гнилі ділянки, забезпечивши кипарису хороший дренаж і скоротивши частоту поливів і кількість вологи до нормальних для кипариса показників.

Кипарис сохне

Якщо кінчики листя кипариса стають коричневими і сухими, це вам сигнал, що:

• в кімнаті занадто сухе повітря;
• ви недостатньо зволожує грунт або поливаєте рослину поганою водою;
• в приміщенні погане освітлення;
• в приміщенні занадто холодно.

Усуньте ці причини, і вам не доведеться скаржитися, що кипарис засох.

Іноді у кипариса жовтіють листя від нестачі поживних речовин у грунті. Прочитайте ще раз, як, коли і чим потрібно підгодовувати кипарис, виправте помилки, і через час зовнішній вигляд листя відновиться.

Види і сорти кипариса

Зовсім недавно вважалося, що кипариси не можна вирощувати в умовах звичайного житла, але знайшлися квітникарі, що спростували це помилка. Хвойні все частіше стають мешканцями міських квартир, не кажучи вже про те, що в приватних будинках з великими галереями і терасами кипариси одне з найпопулярніших живих елементів декору. Ми представимо вам найвідоміші види роду кипарисів, вирощувані як кімнатні рослини.

Кипарис Арізона (Cupressus arizonica)

Світлолюбний і посухостійкий вид, що досягає в природі висоти в 15 м. Кора молодих пагонів сірого кольору, старих – темно-коричнева, відшаровується з часом. Листя тонко загострені сіро-зеленого відтінку.

Кипарис вічнозелений (Cupressus sempervirens)

У дикій природі має поширення тільки горизонтальна форма цього виду. Посухостійкий, холодостоек (якщо мова йде про короткочасні похолодання). Крона пірамідальна, гілки короткі, висхідні, щільно притиснуті до стовбура. Не переносить надлишку вологи. Володіє високими декоративними якостями, широко використовується в садовому дизайні і в оформленні приміщень. Має дві широко використовувані в культурі різновиди:

• кипарис пірамідальний (f. pyramidalis, f. stricta) – з дуже щільною узкопирамидальной кроною з висхідних, притиснутих до стовбура гілок. Хвоїнки розташовані хрестоподібно і щільно притиснуті до втеч. Шишки округлі, діаметром 2-3 см, схожі на маленький футбольний м`яч;
• кипарис горизонтальний (f. horisontalis) – його гілки відходять від стовбура прямовисно, а потім піднімаються вгору, за рахунок чого утворюється широкопирамидальная крона.

Кипарис лузітанскій, або мексиканський (Cupressus lusitanica)

Відрізняється широкопірамідальной кроною, звисаючими гілками. Кора червоно-коричневого відтінку, гілки чотиригранні. Чутливий до холоду, не переносить сухість грунту і повітря, має безліч декоративних форм:

• форма Бентама (Benthamii) – пагони розгалужуються в одній площині, а хвоя має різні відтінки – від соковито зеленого до сизого, крона вузької правильної форми;
• форма блакитна (glauca) – різновид з хвоєю сизого відтінку і такого ж за кольором нальоту на шишках;
• форма сумна (tristis) – колонновидная крона, гнучкі гілки спрямовані вниз;
• форма Найта (Nightiana) – подібна до форми Бентама, але хвоя сиза.

Кипарис кашмірський (Cupressus cashmeriana)

Завезений з Індії, дуже вимогливий до вологості повітря і грунту, але в кімнатних умовах вирощується непогано.

Кипарис великоплідний (Cupressus macrocarpa)

Самий пристосований до вирощування в житло вигляд. Крона пірамідальна, стовбур прямостоячий, численні гілки, горизонтально відходять від стовбура, покриті дрібними лусочками світло-або темно-зеленого листя. Нижні гілки у кипариса великоплідного темніше верхніх, шишки діаметром 3,8 см.

Кипарис плакучий (Cupressus funebris)

З конусоподібної кроною і довгими звислими пагонами, покритими сіро-зеленою хвоєю. Шишки маленькі – 1,5 см завдовжки.

Іноді до кипариса помилково зараховують так званий болотний кипарис, який теж є представником сімейства Кипарисові, але відноситься до іншого роду – Таксодіум. Правильне його назву таксодіум дворядний, і він є не вічнозеленим, як кипариси, а листопадним хвойним деревом.

Не має нічого спільного з кипарисами і кохия веничная (Kochia scoparia), або річний кипарис, що відноситься до сімейства мареві. Його листя лише нагадують листя кипариса, але кохия теж не є вічнозеленою рослиною.

Кипарис кімнатний: вирощування, види і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 18 лютого 2019 Перша редакція: 18 березня 2015 🕒 10 хвилин 👀 40634 рази 💬 5 коментарів

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за кипарисом
• Кипарис домашній – опис
• Догляд за кипарисом у домашніх умовах
  • Як доглядати за кипарисом
  • Кипарис узимку
  • Як поливати кипарис
  • Як удобрювати кипарис
  • Пересадка кипариса
  • Вирощування кипариса з насіння
  • Розмноження кипариса живцями
  • Комахи-шкідники
  • Кипарис сохне
  • Кипарис аризонський (Cupressus arizonica)
  • Кипарис вічнозелений (Cupressus sempervirens)
  • Кипарис лузитанський, або мексиканський (Cupressus lusitanica)
  • Кипарис кашмірський (Cupressus cashmeriana)
  • Кипарис великоплідний (Cupressus macrocarpa)
  • Кипарис плакучий (Cupressus funebris)
  • Коментарі

  Кипарис – дуже древня рослина. Його податлива деревина з високим вмістом смоли здавна використовувалася для виготовлення меблів, церковного начиння і саркофагів, а кипарисовим маслом бальзамували мумії.

  Сундуки і скриньки з кипариса використовувалися в Древньому Римі для зберігання цінних сувоїв, а у Візантії з цієї довговічної деревини робили іконостаси. Двері і меблі з кипариса можуть виглядати, як нові, через сторіччя.

  У кімнатній культурі кипарис з’явився не так давно, але відразу здобув популярність. У нашій статті описано:

  • які існують види кипариса;
  • як вирощувати і розмножувати його в домашніх умовах;
  • як захистити його від хвороб, шкідників та інших проблем.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за кипарисом

  • Цвітіння: декоративно-листяна рослина.
  • Освітлення: у ранковий час – яскраве розсіяне світло, після полудня – притінок (східні та північні підвіконня).
  • Температура: 20-24 ˚C улітку і 5-15 ˚C узимку.
  • Полив: регулярний, помірний улітку, убогий (1 раз на тиждень) узимку.
  • Вологість повітря: звичайна для житлових приміщень.
  • Підживлення: у весняно-літній період – один раз на місяць мінеральними добривами в концентрації, удвічі слабкішій за рекомендовану.
  • Пересадка: один раз на два роки в квітні або травні.
  • Розмноження: насінням і живцями.
  • Шкідники: щитівки, несправжньощитівки та павутинні кліщі.
  • Хвороби: від неправильного утримання та догляду жовтіє і тьмяніє хвоя, сохнуть гілки, іноді розвивається коренева гниль.

  Рослина кипарис (лат. Cupressus) належить до роду вічнозелених чагарників і дерев родини Кипарисові з розкидистою або пірамідальною формою крони. Рід настільки давній, що залишки його представників чудово збереглися і досі зустрічаються у пластах третинного періоду. Сьогодні рід за різними джерелами інформації нараховує від 14 до 25 видів. Одні дослідники вважають батьківщиною кипариса Середземномор’я, інші стверджують, що ці рослини здавна зустрічаються у тропіках і субтропіках Північної Америки – в Каліфорнії, наприклад, і в Європу кипарис було завезено саме звідти. Але легенда про Кипариса, стрункого юнака, що убив коня бога Аполлона і за це був перетворений на дерево, належить до давньогрецького епосу, що підтверджує версію середземноморського походження кипариса. У природі дерево кипарис досягає двадцяти п’яти-тридцяти метрів у висоту, але кипарис, що вирощується в домашніх умовах, відрізняється невеликими розмірами, оскільки виведений саме як кімнатний кипарис – горшкова або діжкова рослина.

  Кипарис домашній – опис

  Кипарис декоративний, тобто кипарис, що вирощується в горщику, відрізняється від дерева або куща, що росте в природі, наприклад, у нашому Криму, виключно меншим розміром. Та сама форма, такі самі м’які пагони, з усіх боків вкриті лускоподібним листям, що має форму подовженого ромба. Колір листя – темно-зелений з синюватим відтінком. Плід – яйцеподібна шишка зі щитовидними лусками, під якими ховається насіння кипариса. Іноді домашній кипарис (Cupressus) плутають зі схожим на нього кипарисовиком (Chamaecyparis), в якого хвоя світло-зелена, але жодній з рослин це не вадить, оскільки догляд за домашнім кипарисом і за подібним до нього кипарисовиком приблизно однаковий. Однак варто попередити охочих вирощувати кипарис у своєму будинку, що він примхливий і вибагливий.

  Догляд за кипарисом у домашніх умовах

  Як доглядати за кипарисом

  Догляд за кипарисом – це насамперед відтворення умов, близьких до природних, наскільки це можливо. Кипарис – рослина південна, тому потребує гарного освітлення – найкраще для нього яскраве розсіяне світло, але з притіненням у полуденний час. Східні або північні підвіконня – найкраще місце для кипариса. У природі кипариси ростуть на самому осонні, але витримати його можуть тільки дорослі рослини, молодняк же ховається в тіні великих дерев, і це рятує його від палючих сонячних променів.

  Комфортна для кипариса температура влітку – близько 20 ºC і вище, причому кипарису необхідно теплу пору року проводити на свіжому повітрі – хоча б на балконі. Вуличні рослини не зносять затхлості і застою повітря, тому, якщо немає можливості винести кипарис у двір або на балкон, забезпечте доступ свіжого повітря у приміщення, де розташована рослина. Якщо літо спекотне, доведеться обприскувати кипарис до трьох разів на добу. Непогано влаштовувати йому душ час від часу і тримати на таці з мокрою галькою або мохом.

  У міру розростання пагонів кипарис обрізають, щоб надати йому потрібну форму. Проводиться обрізування ранньою весною, до початку активної вегетації.

  Кипарис узимку

  Як доглядати за домашнім кипарисом у зимовий час? Взимку обов’язкове утримання кипариса у прохолодній кімнаті при температурі не вище 15 ºC, але краще 8-10 ºC. Для вирощування кипариса дуже важливе дотримання ознак сезонності: влітку йому повинно бути тепло, взимку – прохолодно. Тому зимівля на підвіконні, під яким розташований опалювальний радіатор, може погубити рослину. Знайдіть для кипариса місце на утепленому балконі або лоджії, а якщо боїтеся перемерзання коренів, утепліть вазон, обгорнувши його дрантям або обклавши пінопластом.

  Як поливати кипарис

  З весни до осені кипарис поливають рясно, взимку полив скорочують до помірного: рослина болісно реагує і на перезволоження ґрунту, і на його недостатнє зволоження, тому відносно поливу найкраще слідувати такій схемі: що тепліше у приміщенні, то частіше потрібно поливати. Наприклад, якщо в кімнаті температура повітря +8 ºC, зволожувати ґрунт потрібно раз на 10 днів, якщо ж у кімнаті тепліше, +12-14 ºC, поливання здійснюють раз на 5-7 днів.

  Як удобрювати кипарис

  У період активної вегетації – з травня по серпень – кипарис щомісяця підживлюють рідким мінеральним добривом для кімнатних рослин, у зимовий час підживлення проводять один раз на півтора місяці.

  Пересадка кипариса

  Молоді рослини пересаджують щороку навесні, у квітні або травні, більш дорослі кипариси пересаджують рідше, в міру необхідності. Оскільки коренева система кипарисів погано зносить будь-яке втручання, а тим більше порушення земляної грудки, пересадка проводиться способом перевалки: простіше кажучи, замінюють тільки той ґрунт, який сам по собі обтрушується з коренів рослини, вийнятої зі старого горщика. Склад ґрунту для кипариса приблизно такий: по одній частині піску, торфу і дернової землі і дві частини листової землі. На дно горщика спочатку необхідно помістити дренажний матеріал шаром у декілька сантиметрів, потім шар свіжого ґрунту, на який встановлюють кореневу грудку кипариса, а потім додають стільки ґрунту, щоб горщик виявився заповненим, але щоб коренева шийка кипариса залишалася над землею.

  Кімнатний кипарис – розмноження

  Вирощування кипариса з насіння

  Як виростити кипарис з насіння? Куплене в магазині або зібране насіння кипариса перед посадкою має пройти стратифікацію (обробку холодом), для чого його 3-4 місяці тримають у холодильнику. Перед посівом насіння кипариса на 12 годин замочують у теплій воді, а краще в розчині корневіну або епіну. Потім його висаджують за схемою 4х4 в ящики із сумішшю для хвойних рослин, під яку спочатку укладають в якості дренажу двосантиметровий шар товченої кори. Замість ґрунтосуміші для пророщування насіння можна використовувати пісок або тирсу, але як тільки з’являться сходи, їх усе одно доведеться пересаджувати у ґрунт. Ящик із посівами потрібно тримати в теплі у злегка вологому стані, але проросте в кращому випадку тільки половина насіння. Коли сходи досягнуть 5-6 см у висоту, розсадіть кущики по окремих горщиках, намагаючись не заглиблювати шийку сіянця в ґрунт, і доглядайте за ними, як було описано вище: поливайте, обов’язково обприскуйте, підживлюйте, забезпечте їм світле місце для росту і нормального розвитку. За рік кущики виростуть до 20-25 см.

  Розмноження кипариса живцями

  Можна виростити кипарис не тільки з насіння, а й з верхівкових або напівздеревілих живців, отриманих при обрізуванні рослини. Виберіть ті з відрізків, у яких є «п’ята», видаліть з них нижнє листя, поставте, як букет, у розчин корневіну приблизно на одну добу, а потім, промивши і припудривши зрізи товченим вугіллям, посадіть черешки в ґрунтосуміш для хвойних рослин, заглибивши на 1/3 висоти. Тепер добре просочіть ґрунт вологою і накрийте кожен живець трилітровою скляною банкою. 2-3 рази на тиждень банку потрібно буде на годину-другу знімати, щоб живці дихали. За пару місяців живці укореняться.

  Шкідники та хвороби кипариса

  Комахи-шкідники

  Зі шкідників кипарису найчастіше докучають щитівки або несправжні щитівки, котрі висмоктують сік листя, і павутинні кліщі, що з’являються через сухе повітря в приміщенні. І одні, й інші комахи загинуть після обприскування розчином актеліку (1-2 мл препарату на літр води). Якщо симптоми присутності шкідників не зникнуть, за тиждень повторіть обробку рослини тим же препаратом.

  На відміну від кипарисів, вирощуваних у саду, хвороби домашнього кипариса майже завжди пов’язані з порушенням правил утримання рослини та догляду за нею. Іноді через хронічне перезволоження ґрунту кипарис вражає коренева гниль. У разі захворювання рослину пересаджують у новий ґрунт, попередньо видаливши всі гнилі ділянки, забезпечивши кипарису гарний дренаж і скоротивши частоту поливань і кількість вологи до нормальних для кипариса показників.

  Кипарис сохне

  Якщо кінчики листя кипариса стають коричневими і сухими, це вам сигнал, що:

  • у кімнаті занадто сухе повітря;
  • ви недостатньо зволожуєте ґрунт або поливаєте рослину поганою водою;
  • у приміщенні погане освітлення;
  • у приміщенні дуже холодно.

  Усуньте ці причини – і вам не доведеться скаржитися, що кипарис засох.

  Іноді у кипариса жовтіє листя від нестачі поживних речовин у ґрунті. Прочитайте ще раз, як, коли і чим потрібно підживлювати кипарис, виправте помилки – і через якийсь час зовнішній вигляд листя відновиться.

  Види кипариса

  Зовсім нещодавно вважалося, що кипариси не можна вирощувати в умовах звичайного житла, але знайшлися квітникарі, котрі спростували це помилкове твердження. Хвойні дедалі частіше стають жителями міських квартир, не кажучи вже про те, що в приватних будинках з великими галереями і терасами кипариси одні з найпопулярніших живих елементів декору. Ми представимо вам найвідоміші види роду кипарисів, вирощувані як кімнатні рослини.

  Кипарис аризонський (Cupressus arizonica)

  – світлолюбний і посухостійкий вид, що досягає в природі висоти 15 м. Кора молодих пагонів сірого кольору, старих – темно-коричнева, відшаровується з часом. Листя тонко загострене сіро-зеленого відтінку.

  Кипарис вічнозелений (Cupressus sempervirens)

  У дикій природі має поширення тільки горизонтальна форма цього виду. Посухостійкий, холодостійкий (якщо йдеться про короткочасні похолоданнях). Крона пірамідальна, гілки короткі, висхідні, щільно притиснуті до стовбура. Не зносить надлишку вологи. Має високі декоративні якості, широко використовується в садовому дизайні і в оформленні приміщень. Має два широко використовувані в культурі різновиди:

  • кипарис пірамідальний (f. pyramidalis, f. stricta) – з дуже щільною вузькопірамідальною кроною з висхідними, притиснутими до стовбура гілками. Хвоїнки розташовані хрестоподібно і щільно притиснуті до пагонів. Шишки округлі, діаметром 2-3 см, схожі на маленький футбольний м’яч;
  • кипарис горизонтальний (f. horisontalis) – його гілки відходять від стовбура прямовисно, а потім піднімаються вгору, за рахунок чого утворюється широкопірамідальна крона.

  Кипарис лузитанський, або мексиканський (Cupressus lusitanica)

  відрізняється широкопірамідальною кроною, звисаючими гілками. Кора червоно-коричневого відтінку, гілки чотиригранні. Чутливий до холоду, не зносить сухості ґрунту і повітря, має безліч декоративних форм:

  • форма Бентама (Benthamii) – пагони розгалужуються в одній площині, а хвоя має різні відтінки – від соковито зеленого до сизого, крона вузької правильної форми;
  • форма блакитна (glauca) – різновид із хвоєю сизого відтінку і такого самого за кольором нальоту на шишках;
  • форма сумна (tristis) – колоноподібна крона, гнучкі гілки спрямовані вниз;
  • форма Найта (Nightiana) – подібна з формою Бентама, але хвоя сиза.

  Кипарис кашмірський (Cupressus cashmeriana)

  завезений з Індії, дуже вимогливий до вологості повітря і ґрунту, але в кімнатних умовах вирощується непогано.

  Кипарис великоплідний (Cupressus macrocarpa)

  – найбільш пристосований до вирощування в оселі вид. Крона пірамідальна, стовбур прямостоячий, численні гілки, що горизонтально відходять від стовбура, вкриті дрібними лусочками світло- або темно-зеленого листя. Нижні гілки у кипариса великоплідного темніші за верхні, шишки діаметром 3,8 см.

  Кипарис плакучий (Cupressus funebris)

  – з конусоподібною кроною і довгими звислими пагонами, покритими сіро-зеленою хвоєю. Шишки маленькі – 1,5 см завдовжки.

  Іноді до кипариса помилково зараховують так званий болотний кипарис, який теж є представником родини Кипарисові, проте належить до іншого роду – таксодіумів. Правильна його назва – таксодіум дворядний, і він є не вічнозеленим, як кипариси, а листопадним хвойним деревом.

  Не має нічого спільного з кипарисами і бельведер (Kochia scoparia), або річний кипарис, що належить до родини Мареві. Його листя лише нагадує листя кипариса, але бельведер теж не є вічнозеленою рослиною.