Горлянка: вирощування з насіння, види і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 21 листопада 2023 Опубліковано: 25 лютого 2019 Перша редакція: 25 жовтня 2016 🕒 9 хвилин 👀 19538 разів 💬 0 коментарів

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за горлянкою
• Рослина горлянка – опис
• Вирощування горлянки з насіння
  • Коли садити горлянку в ґрунт
  • Як садити горлянку
  • Як виростити горлянку
  • Розмноження горлянки
  • Шкідники і хвороби горлянки
  • Як і коли збирати насіння горлянки
  • Підготовка горлянки до зими
  • Горлянка повзуча (Ajuga reptans)
  • Горлянка пірамідальна (Ajuga pyramidalis = Ajuga occidentalis)
  • Горлянка женевська (Ajuga genevensis)
  • Горлянка хіоська (Ajuga chia)
  • Горлянка Лаксмана (Ajuga laxmanni)
  • Горлянка ялинкоподібна (Ajuga chamaecyparissus)
  • Горлянка туркестанська (Ajuga turkestanica)
  • Коментарі

  Горлянка (лат. Ajuga), або аюга – рід трав’янистих рослин родини Глухокропивові або Губоцвіті. У нас квіти горлянка ще називають суховершки, гостровершки або дівчача краса. В Африці і Євразії трава горлянка поширена повсюдно, в Австралії росте два види роду, а в помірних широтах всієї Північної півкулі можна зустріти близько 70 видів горлянки. Горлянка вражаюче життєстійка.

  У садовій культурі найчастіше вирощується рослина горлянка повзуча і такі види горлянки, як пірамідальна й женевська. Горлянка туркестанська становить інтерес для клінічної та спортивної медицини, оскільки її екстракт має тонізуючу властивість.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за горлянкою

  • Посадка: посів насіння у відкритий ґрунт – у квітні або в кінці вересня.
  • Цвітіння: у травні-червні, деякі види цвітуть із весни до осені.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло, притінок чи навіть затінок.
  • Ґрунт: оброблені садово-городні ґрунти й родючі суглинки.
  • Полив: із появою сходів полив частий, але коли сіянці підуть у ріст, рясний полив знадобиться тільки в період затяжної посухи.
  • Обмеження: може розростатися на сусідні території, тому обгородіть ділянку по периметру великими каменями, вдавивши їх у землю.
  • Підживлення: при необхідності ґрунт на ділянці підживлюють органікою: гноївкою, перепрілим гноєм, торфом і деревним попелом.
  • Розмноження: насінням, зокрема самосівом, розетками та поділом куща.
  • Шкідники: слимаки та равлики.
  • Хвороби: при перезволоженні можуть уражати грибкові гнилі.

  Рослина горлянка – опис

  Трава горлянка представлена вічнозеленими, напіввічнозеленими й листопадними однорічниками та багаторічниками заввишки від 5 до 50 см із супротивними листками та блакитними, пурпуровими, синіми або жовтими квітками, зібраними в несправжні кільця. Усі види горлянки легко вирощувати, оскільки вони мають чудову пристосованість до ґрунтових умов. У культурі поширені ґрунтопокривні та декоративно-листяні види й форми рослини. Горлянка в ландшафтному дизайні використовується в міксбортерах, рокарії, альпінаріях і як ґрунтопокривна рослина.

  Вирощування горлянки з насіння

  Коли садити горлянку в ґрунт

  Посадка і догляд за горлянкою у відкритому ґрунті не видадуться вам важкою роботою. Насіння горлянки для первинної посадки можна придбати в будь-якій садовій крамниці. Воно має гарну прорісність. Сіють насіння горлянки просто у відкритий ґрунт навесні, коли він прогріється, або восени, під зиму. Горлянка так само добре росте в затінку, як і на сонячних ділянках. Часто її вирощують у пристовбурних колах дерев, оскільки поверхнева коренева система рослини не забирає харчування у дерева. Найбільше для горлянки підходять вологі родючі суглинки й оброблені садово-городні ґрунти, в які перед посівом бажано внести під перекопування органіку з розрахунку 10-15 кг на м² і подвійний суперфосфат (100 г на м²) або комплексне мінеральне добриво в такій самій кількості.

  Як садити горлянку

  У крамниці можна придбати й розсаду у вигляді розеток горлянки. Висаджують їх у ґрунт у другій половині травня. Не страшно, якщо раптом нагрянуть поворотні заморозки – холодостійка рослина зносить короткочасне зниження температури до -8-10 ºC. Посадка горлянки здійснюється в сухий погожий день. Саджанці розташовують на відстані 25-30 см один від одного. Точку росту залишають над поверхнею ділянки, ґрунт навколо розеток ущільнюють і рясно поливають, намагаючись не оголити коріння.

  Догляд за горлянкою в саду

  Як виростити горлянку

  Догляд за горлянкою зводиться до періодичних поливу й стримування її агресивності. До появи на саджанцях нових листків намагайтеся захищати їх від яскравого сонця й поливати настільки часто, щоб ґрунт не встигав пересихати. Але як тільки рослини підуть у ріст, полив горлянки практично припиняють – зволожувати ділянку знадобиться тільки в разі тривалої посухи або аномальної спеки. Стежте за тим, щоб горлянка не захопила більше місця, ніж ви для неї відвели – вона здатна дуже швидко розростатися. Для стримування горлянки досить обгородити ділянку камінням, злегка втопивши його у ґрунт. Щоб зберегти виразність покриву, у декоративно-листяних видів горлянки бажано видаляти суцвіття.

  Розмноження горлянки

  Розмножується горлянка в саду насінням і вегетативно. Однак насіннєве розмноження має сенс тільки при первинному вирощуванні. Справа в тому, що сортові рослини із зібраного у саду насіння не відтворюють ознак материнського сорту, тому, якщо горлянка у вашому саду вже росте, розмножувати її є сенс вегетативно – розетками. Краще це робити напровесні або восени, не пізніше другої декади вересня. Відокремте від рослини нарослі розетки й відсадіть їх по одній або групою на нове місце. Навіть якщо у розетки буде тільки один тонкий корінець, у неї є всі шанси вкоренитися на новому місці. При щорічному відділенні розеток від куща їх висаджують на відстані 15 см один від одного, але якщо ви робите це один раз на два роки, то відстань має бути не менше 25 см. Як тільки дітки візьмуться і підуть у ріст, їх полив припиняють.

  Розмножується горлянка і самостійно, що не дуже радує садівників, оскільки при самосіві рослини майже завжди втрачають сортові ознаки. Щоб цього не відбувалося, видаляйте у горлянки квітконоси: у квітучих видів після цвітіння, в листяних – у момент утворення квіткової стрілки. Це, звичайно, трудомісткий процес, але в іншому посадка горлянки і догляд за нею нескладні.

  Шкідники і хвороби горлянки

  Горлянка, як і астранція, вирізняється стійкістю до хвороб і шкідників. Єдиною проблемою в умовах підвищеної вологості й низької температури повітря може стати навала слимаків, що об’їдають ночами ніжні листки рослини. Не допустити їх на клумбу з горлянкою можна, насипавши навколо неї смугу з гравію або щебеню.

  Горлянка після цвітіння

  Як і коли збирати насіння горлянки

  Як ми вже писали, немає сенсу збирати насіння горлянки, оскільки вона прекрасно розмножується самосівом, і якщо ви хочете, щоб у вашому саду був порядок, видаляйте насінники, а для розмноження використовуйте вегетативні способи.

  Підготовка горлянки до зими

  Під сніговим покривом морози горлянці не страшні, але якщо ви вкриєте її ялиновим гіллям або сухим листям, вона легко переживе й безсніжну холодну зиму. Молоденькі рослини вкривають на зиму в будь-якому разі.

  Види і сорти горлянки

  У культурі вирощують не так багато видів горлянки, і всі вони є ґрунтопокривними рослинами.

  Горлянка повзуча (Ajuga reptans)

  Зростає в лісах, чагарниках і на вологих луках в Європі, Малій Азії, Ірані та в Північній Америці. Це багаторічна рослина зі сланкими пагонами, що вкорінюються, і стеблом заввишки від 10 до 25 см із м’якими волосинками. Прикореневі розеткові листки переходять у довгий черешок, а стеблові – короткочерешкові або сидячі, яйцеподібні, з виїмчасто-хвилястими краями. Приквітки цільні, синюваті біля основи. Квітки із дзвінчастою опушеною чашкою утворюють колосоподібне суцвіття з 6-8 штук. Віночок у квіток блакитний або синій, з дуже короткою дволопатевою верхньою губою. Цвітіння триває з травня-червня упродовж трьох тижнів. Посадка горлянки повзучої і догляд за нею лягли в основу нашої статті. Найбільш поширені сорти горлянки повзучої:

  • Арктик Сноу – новий сорт із лопатчатим, темно-зеленим, зморшкувато-гофрованим листям завдовжки до 10 см із широким попелястим мазком посередині, білою облямівкою і зеленим краєм;
  • Горлянка Блек Скеллоп – сорт заввишки 5-10 см із рельєфним глянсовим листям дуже густого фіолетово-бурякового відтінку з нерівними хвилястими краями у формі гребінців. У екземплярів, зростаючих на сонці, забарвлення глибше й насиченіше;
  • Шокола Чіп – приосадкувата рослина заввишки до 5 см із дрібним і гладким еліптичним цільнокраїм листям завдовжки до 6 і завширшки не більше 2 см, одночасно темно-зеленим і пурпуровим. Посадка горлянки повзучої цього сорту в затінку не знижує декоративних якостей сорту;
  • Горлянка Мультиколор – одна з найошатніших рослин, забарвлення листя якої варіюється залежно від інтенсивності освітлення. На яскравому світлі листя яскраво-пурпурове з жовто-помаранчевими і червоними фрагментами, в затінку – темно-зелене з жовтими й рожевими розводами;
  • Горлянка Бургунді Глоу – популярний сорт із пурпурово-фіолетовим листям із кремовою облямівкою й безформними рожево-червоними плямами в центрі листової пластини. У затінку забарвлення рослин цього сорту виглядає яскравішим;
  • Горлянка повзуча Спарклер – сорт із квітками насиченого синього кольору й безліччю дрібного зеленого листя, поміченого кремовими або рожево-білими штрихами та мазками.

  Популярні також сорти горлянки повзучої Бенгальський вогонь, Варієгата, Кетлінз Джайнт, Діксі Чіп, Тоффі Чіп, Міст, Сільвер Квін, Пінк Ельф, Арктик Фокс, Браун Хетс, Атропурпуреа, Варієгата Рубра й інші.

  Горлянка пірамідальна (Ajuga pyramidalis = Ajuga occidentalis)

  Родом зі скель, чагарників і лугів Європи. У висоту рослини виду сягають 25 см, листя у них злегка зазубрене, овальне, з довгим ворсом по всій поверхні листової пластини. Квітки рожеві, білі або соковито-фіолетового відтінку, квітконоси не вище 10 см. Найвідоміші сорти горлянки пірамідальної:

  • Лунар Лендінгем – дивовижний сорт із жовтими квітками, що не піддається опису. Ріотта, його творець, вважає цю горлянку настільки ж потворною, наскільки і чудовою;
  • Кріспа – рослина з зеленим великим стиснутим листям і блакитними квітками;
  • Металіка Кріспа – горлянка заввишки до 5 см із дрібними стиснутими пурпурово-зеленими листочками з металевим відблиском.

  Горлянка женевська (Ajuga genevensis)

  Зростає в Європі, Малій Азії та Ірані на узліссях і галявинах лісів, у чагарниках і на луках. Стебла у рослин цього виду заввишки від 5 до 40 см, листя в прикореневій розетці короткочерешкове, а стеблове – сидяче, еліптичне, довгасте, з гострими зубцями. Білі, блакитні або рожеві квітки з дуже маленькою верхньою губою й трилопатевою нижньою в кільцях у кількості від 2 до 6 штук утворюють колосовидні суцвіття. Приквітки трилопатеві або великозубчасті. Цвітіння триває з травня по липень. Перевага виду в тому, що його пагони не розповзаються, і рослини не потрібно обмежувати.

  Горлянка хіоська (Ajuga chia)

  Поширена в природі в Середземномор’ї, на Кавказі, в Малій Азії, в Ірані в степах, на скелях, осипах і по узбіччях доріг. Це багаторічна рослина заввишки не більше 20 см зі стеблами, що пнуться вгору або прямостоячими, розгалуженими біля основи й опушеними довгим білим ворсом. Нижнє листя лопатчасте, цільне або тризубчасте на верхівці, стеблове – трироздільне, опушене. Пазушні квітки, по одній або в пучках, на кінцях стебел сформовані в несправжньоквіткоподібні суцвіття. Квітки жовті, з пурпуровими штрихами й цятками на нижній губі, зовні густо опушені. Рослини цього виду мають ранозагоювальну властивість.

  Горлянка Лаксмана (Ajuga laxmanni)

  Вельми незвичайний вид заввишки від 20 до 50 см з облистяними й опушеними стеблами, великим сріблясто-білим цільнокраїм продовгуватим листям і непоказними, дрібними жовтуватими або рожевими квітками.

  Горлянка ялинкоподібна (Ajuga chamaecyparissus)

  Низька однорічна рослина заввишки до 6 см із роздільним зазубреним листям сіро-зеленого відтінку, що нагадує шишку. Рослина має приємний сосновий аромат. Горлянка ялинкоподібна цвіте жовтими квітками з травня до пізньої осені.

  Горлянка туркестанська (Ajuga turkestanica)

  Ендемік Західного Тянь-Шаню, виростає в Таджикистані й Узбекистані. Це малогіллястий напівкущ арніки. На його товстих стеблах розташоване світло-коричневе еліптичне листя завдовжки до 6 і завширшки до 2 см. На верхівках стебел на коротких квітконіжках розпускаються яскраві пурпурові квіти. Пагони рослин цього виду використовують у спортивній медицині та косметології.

  Горлянка повзуча: вирощування і використання в ландшафтному дизайні

  Великою популярністю у квітникарів користується вирощування багаторічних видів грунтопокривних рослин з гарними листами. Ними дуже зручно замінювати газонні трави у важкодоступних для скошування місцях. У статті піде мова про те, як посадити і забезпечити правильний догляд у відкритому грунті різноманітним сортам живучки повзучої, що має репутацію дуже невибагливої ​​рослини. Тут же можна ознайомитися з фотографіями різновидів.

  Опис рослини живучки

  Аюга може бути як однорічним, так і багаторічним рослиною. Залежно від виду, висота живучки варіює від 5 до 50 см. Неумірашка — дуже приваблива рослина з блакитними, синіми, пурпуровими або жовтими квіточками і з листочками різних відтінків. Живучка буває вічнозеленої, напіввічнозелений або листопадний.

  Серед квітникарів аюга стала популярною ще в 17 столітті. Вперше вона була представлена ​​на виставці квітів в Лондоні. Потім поступово невибаглива рослина з’явилася в садах і на клумбах усього світу. Живучку можна побачити в альпінаріях, уздовж садових доріжок, під кронами дерев і чагарників. Гарний натуральний килим з цієї рослини здатний прикрасити собою будь-який ландшафт в різних кліматичних зонах.

  Поєднання живучки в саду з іншими культурами. Відомі хвороби і шкідники рослини

  Швидко розростаючись, живучка може пригнічувати сусідів. Тому до її поєднанню з іншими рослинами потрібно підходити грамотно. Низькі, що стеляться культури тут не підійдуть.

  Чи не страждають від сусідства хости, папороті, герані. Чудово виглядає поєднання різних сортів жівучек на одній клумбі. Таким чином можна створити всесезонний різнобарвний килим. Дизайнери рекомендують вирощувати рослину в якості бордюру уздовж доріжок, а також як ампельна рослина в підвісних вазонах.

  Живучка в ландшафтному дизайні

  Завдяки наявності особливих речовин в складі соку живучка практично не хворіє. Однак при перезволоженні грунту можуть розвиватися гнилі. З шкідників, здатних атакувати рослина, можна відзначити слимаків. Вони пошкоджують листя, стебла і квіти. Щоб зупинити їх посилене розмноження вдаються до допомоги спеціальних хімічних препаратів.

  Живучка — рослина, яким можна швидко задекорувати бажану ділянку в саду. Догляду вона вимагає мінімального, тому впоратися з її вирощуванням зможе абсолютно будь-який, навіть недосвідчений квітникар.

  Вирощування живучки з насіння

  Купити насіння і виростити рослину самостійно зовсім не складно. Але, необхідно знати, що при такому способі розмноження рослина не завжди успадковує ознаки сорту, від якої взято насіння. Колір суцвіть і листя може відрізнятися від дорослої рослини.

  Вирощувати розсаду живучки в ящиках немає необхідності. Насіння висівають у відкритий грунт, коли мине загроза заморозків. Посів можна здійснювати восени. З настанням тепла з’являться сходи, які зазвичай міцніше і витривалішими, ніж посіяні навесні.

  Насіння аюгі можна не тільки купити в спеціалізованому магазині, але і зібрати самим. Зберігати їх необхідно в сухому прохолодному місці.

  Живучка може розмножуватися самосівом. Але, в цьому випадку, на клумбі з’явиться зовсім інший сорт. Щоб уникнути винищення бажаного сорту аюгі, треба вчасно зривати квітконоси, які вже відцвіли.

  Як правильно посадити рослину в саду і доглядати за ним

  Посадка живучки у відкритому грунті не представляє абсолютно ніяких складнощів. Назва цієї рослини говорить сама за себе. Воно здатне виживати практично в будь-яких умовах. Всі сорти ростуть і добре розвиваються як на сонці, так і в тіні, тому місце можна підібрати в будь-якому куточку саду.

  До складу грунту всі сорти живучки також невибагливі. Кущики чудово себе почувають при вирощуванні і на легких ґрунтах, і на важких. Якщо говорити про підходящий час для посадки, то це можна робити навесні, влітку і восени, тобто на протязі всього сезону.

  Сама процедура посадки живучки проходить так:

  1. Кущик, що знаходиться в тимчасовому контейнері, призначеному для продажу, добре поливають.
  2. Разом з грудкою землі акуратно витягують коріння.
  3. Рослину висаджують в підходить за розміром лунку.
  4. Час, що залишився вільним простір засипають землею.
  5. Трохи утрамбовують посадку.

  Важливо забезпечити живучки регулярний полив
  Догляд за жівучкой також простий. Головне — забезпечити частий полив. Причому в спекотні періоди це краще робити прохолодною водою. Чисто в естетичних цілях слід видаляти зів’ялі квітконоси і засохле листя.

  Порада. Морозостійкість рослини висока, але краще на зиму вкривати ділянки з жівучкой травою або ялиновим гіллям. Це дозволить їм добре перенести безсніжні зими.

  Догляд за жівучкой у відкритому грунті

  Як уже згадувалося раніше, вирощування і догляд за цією рослиною не представляють ніякої проблеми навіть для початківців квітникарів. Але є ряд умов при дотриманні яких живучка буде виглядати здоровою і не втратить свій декоративний вигляд.

  Місцезнаходження та освітлення

  Живучка воліє напівтінисті ділянки. Вона прекрасно себе почуває під кронами дерев або під кущами троянд. Витримує аюга і пекучі промені сонця. Вона може рости уздовж доріжок і на альпінаріях серед каменів.

  Грунт

  Аюга любить суглинні грунту, які багаті гумусом. Це зовсім не означає, що рослина не стане рости на піщаному ділянці. Просто при посушливій погоді аюгу необхідно зрідка поливати. Вона здатна витримувати тривалі посухи, але без поливу може втратити свою декоративність.

  Підживлення і добрива

  Живучка росте на найбідніших грунтах. Вона здатна вижити в будь-яких умовах. Але, якщо хочете, щоб рослина виглядало здоровим і красивим, необхідно раз або два на місяць підживлювати квіти. Використовувати можна будь-універсальне добриво або Оксідат торфу. Аюга не вимагає дорогих підгодівлі.

  Живучка після цвітіння

  Щоб рослина виглядало привабливо, необхідно регулярно видаляти відцвітають квітконоси. Це трохи стомлюючої процес, але результат не змусить себе чекати і живучка стане гідною прикрасою ландшафту.

  зимівля аюгі

  Коли зима сніжна, живучка прекрасно переносить навіть найстрашніші морози. Але, якщо сніговий покрив відсутній, рослині необхідний додатковий захист. Аюгу можна прикрити лапником, сухий опалим листям або спанбондом. Ні в якому разі не можна використовувати в якості укривочний матеріалу поліетиленову плівку. Рослина під нею задихнеться і загине.

  Коли і як цвіте

  Квітка живучки має наступну будову:

  • суцвіття — колос;
  • тип квіток — двогубі;
  • розташування — в пазухах листків, зібрані по 6-8 шт .;
  • довжина чашечки — 7 мм;
  • форма віночка — колокольчатая;
  • верхні пелюстки — коротка дволопатеве губа;
  • нижні пелюстки — довга трехлопастная губа;
  • довжина віночка — до 17 мм;
  • зовні повністю оточений;
  • забарвлення: синій, блакитний, відтінки фіолетового, рожевий, кремовий, жовтий.

  Після відцвітання пелюстки не опадають, а залишаються при плодах, але вже в засохлому вигляді.

  Важливо! Цвітіння починається з початку травня, триває до кінця червня. Зустрічаються види і сорти з більш довгим терміном цвітіння.

  Квітки живучки не уявляють собою декоративності, тому особливого догляду під час цвітіння не потрібно. Деякі садівники спеціально обривають квітконоси, щоб килим виглядав більш ошатним, а також обривання суцвіть потрібно під час дозрівання насіннєвих коробок, щоб живучка НЕ ​​загущающих і не переживала себе.

  Як виглядає квітка живучки

  Особливості вирощування живучки

  Живучка здатна розростатися і захоплювати нову територію. Вона може заглушити інші низькорослі рослини. Щоб не дозволити «загарбникові» вийти за межі відведеної території, можна камінчиками викласти кордону. Камені варто злегка поглибити в грунт, тоді аюга не стане рости далі, ніж їй дозволено.

  Дуже хороший спосіб стримати зростання живучка і не допустити до неї слимаків — це насипати доріжки з гравію або щебеню навколо рослини. Аюга не сприйнятлива до хвороб і шкідників, за винятком слимаків, які з’являються під час підвищеної вологості. Ці шкідники знищують ніжні листочки аюгі.

  розмноження живучки

  Виростити живучку можна різними способами: насіннєвим або вегетативним. Про насіннєвому способі ми писали вище, тому розглянемо вегетативний спосіб розмноження.

  Живучка розростається швидко. Щоб вона добре росла і їй було достатньо місця, раз на рік або на два роки необхідно розділяти розетки дорослої рослини. Займатися цим стоїть ранньою весною або в середині вересня. Важливо, щоб у відокремленої розетки був корінець.

  Живучка в основному є повзучим рослиною, тому і відстань між саджанцями має бути не маленьке: 25-30 см.

  Посадивши молоду рослину, його треба полити. Регулярний полив потрібно живучки до її вкорінення. Потім аюга комфортно почуває себе при будь-якій погоді. Лише в періоди посухи або аномальної спеки рослина зрідка необхідно поливати.

  Види і сорти живучки

  Селекціонерами виведено кілька видів аюгі, які чудово підходять для ландшафтного дизайну.

  Горлянка повзуча (Ajuga reptans)

  Ця рослина росте в лісах і на луках. Воно є багаторічників з вкорінюються сланкими пагонами. Стебло досягає 25 см у висоту. Він покритий м’якими волосками. Квітки схожі на дзвіночки з опушеної чашкою. Вони утворюють колосоподібне суцвіття синього або блакитного кольору. Цвіте вона три тижні. Листя аюгі також привабливі, як і квіточки. Вони рясно розростаються і утворюють пишний килим.

  Найбільш поширеними сортами живучки повзучої є:

  • Арктик Сноу — відносно новий сорт. Рослини з лопатчатої, темно-зеленими, зморшкувато-гофрованими листям довжиною до 10 см мають широку попелясту смужку посередині. По краях обведені білим обідком.
  • Блек Скеллоп — рослина з листям насичено-фіолетового кольору. Краї листя нерівні. Формою вони нагадують гребінці. Рослини цього сорту можуть відрізнятися відтінком. Колір залежить від того, де живучка росте. Якщо вона виростає на сонячному місці, то забарвлення буде більш глибокою і насиченою;
  • Шокола Чіп — невисока рослина. Воно досягає максимум 5 см у висоту. Листя у живучки цього сорту дрібні і гладкі. Вони одночасно можуть бути двох кольорів: темно-зеленого і пурпурного. Шокола Чіп прекрасно почуває себе на затінених ділянках;
  • Мультиколор — дуже приваблива рослина. Колір листя живучки даного сорту змінюється в залежності від освітлення. На яскравому світлі листя набувають яскраво-пурпурового кольору з жовто-помаранчевими і червоними вкрапленнями. Якщо рослина посадити в тіні, листя стануть темно-зеленими з жовтими і рожевими фрагментами.

  Аюга пірамідальна (Ajuga pyramidalis, Ajuga occidentalis)

  У дикій природі даний вид виростає в Європі. Зазвичай він зростає серед чагарників і на скелях. Кущі достінается до 25 см у висоту. Листя мають овальну форму і щербини на краях. Поверхня листових пластин покрита ворсом. Квіти у живучки пірамідальної білі, рожеві або насичено-фіолетові.

  • Лунар Лендінгем — суперечливий сорт, який або подобається, або викликає огиду. Він володіє квітками жовтого забарвлення.
  • Криспа — сорт з великим листям зеленого кольору і блакитними квітами.
  • Металіка Кріспа — низькорослий сорт. Висота рослини не більше 5 см. Володіє привабливими листям зеленого кольору з металевим відливом.

  Аюга женевська (Ajuga genevensis)

  Вид, який ідеально підійде квітникарям, у яких зовсім немає вільного часу. Ця рослина привабливо тим, що воно не розповзається по всій території. Квітникарям не потрібно придумувати обмежувачі, які утримають неприборкану живучку на відведеному для неї місці.

  Живучка женевська має білі, блакитні або рожеві квітки, які цвітуть з травня по липень.

  Деякі окультурені сорти живучки вирощують заради приємного запаху або лікувальних властивостей.

  Аюга елочковідная (Ajuga chamaecyparissus)

  Цей вид є однолітниками. У висоту він сягає 6-7 см. Листя своїм зовнішнім виглядом нагадують шишки. Квіти жовтого кольору, видають приємний хвойний аромат. Живучка елочковідная, що вирощується на ділянці, створить імітацію знаходження в сосновому бору.

  Живучка цього виду цвіте дуже довго: з середини весни до перших заморозків.

  Аюга хіоская (Ajuga chia)

  Даний вид виростає на Кавказі, в Малій Азії, в Ірані і є багаторічним рослиною. Воно сягає в висоту 20 см. Стебла ростуть прямо, розгалужуючись у підстави. Вони покриті білим ворсом. Квіти жовтого кольору з пурпуровими вкрапленнями. Живучка хіоская мають ранозагоювальну властивістю.

  Аюга туркестанська (Ajuga turkestanica)

  Природними територіями зростання є Таджикистан і Узбекистан. Своїм зовнішнім виглядом нагадує невисокий чагарник. Живучка має листя коричневого кольору. Квіти у неї яскраво-червоні. Витяжки з пагонів даного виду мають лікувальні властивості. Їх використовують для створення ранозаживляющих препаратів. Корисні властивості живучки Туркестанської вивчаються. Поступово розширюються сфери, де можливо її застосування.

  Як виглядає горлянка повзуча, до якого сімейства відноситься

  Горлянка повзуча або аюга (Ajuga Reptans) — почвопокровний первоцвіт, що стелеться багаторічна трав’яниста рослина сімейства Губоцвіті або Ясноткові.

  Декоративність живучки в її листі

  Живучка має здатність виживати при невеликих заморозках, дає велику кількість бічних пагонів. Тоненькі стеблинки схожі на суничні вуса. Має кілька верхівкових розеток, якими легко чіпляється за почвопокровний шар, тим самим розмножуючись. Згодом живучка заполоняє великі простори на грунті, від чого здається килимом.

  Коренева система — мичкувата. Листя світло-зелених відтінків, яйцевидно-ланцетної форми, з різьбленим або рівним краєм.

  Цікаво! Квіти живучки не заслуговують такої пильної уваги, як листя і стеблова частина. Вони непоказні, дрібні, розташовані на довгому квітконосі. Розташування мутовчатое, що нагадує колосок. Забарвлення від темно-синьої до світло-блакитний.

  Живучка має широке поширення у всіх країнах. Мабуть, чи не росте тільки на Північному полюсі. Любителька вологих лук, лісів може легко переносити і посушливі місця, кам’янисті схили, пагорби.

  Рослина цінується садівниками за свої почвопокривні здатності, завдяки чому використовується в ландшафтному дизайні для оформлення альпійських гірок. Крім цього, квітка активно застосовують народні цілителі. Аюга володіє:

  • бактерицидну властивість;
  • протизапальну;
  • кровоспинну і кровоочисною;
  • сечогінну і потогінну;
  • антисептичну і ранозагоювальну.

  Завдяки таким особливостям хімічного складу, живучка допомагає при деяких захворюваннях:

  • туберкульоз легенів;
  • кривавий пронос;
  • запалення матки;
  • виразка шлунку;
  • застуда і грип;
  • бронхіт.

  Рослина може застосовуватися зовнішньо для полоскань при ангіні, обгортань при опіках і обмороженнях, в косметичних цілях для шкіри і волосся, при гнійних ранах.

  Leave a Comment Отменить ответ

  Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.