Одиницею вимірювання часу є секунда. Символ для позначення фізичної величини «час» — t.
Основною одиницею вимірювання часу в фізиці є секунда. Еталон секунди визначається, як 9 192 631 770 періодів випромінювання атома цезію-133 при переході між двома рівнями основного стану, розщепленими в магнітному полі ядра, при сталій довжині хвилі, нульовій температурі й відсутності зовнішнього магнітного поля.
Зараз саме ці одиниці найчастіше використовують для вимірювання та вираження проміжків часу. Секунда (укр. позначення: с; міжнародне: s) є однією із семи основних одиниць у Міжнародній системі одиниць (SI) і однієї з трьох основних одиниць у системі СГС.
Година (год), хвилина (хв), секунда (с), доба, день, тиждень, місяць, рік — одиниці вимірювання часу.
Одиниці вимірювання часу Основною одиницею часу в Міжнародній системі одиниць SI є секунда, скорочено «с» (або сек). Також розповсюджені традиційні одиниці часу: 1 хв = 60 c (хвилина)
позначають силу: F → , а модуль сили (тобто, її величина) F. На честь англійського фізика Ісаака Ньютона, котрий виконав величезні дослідження в природі існування і використання різних видів сили, за одиницю виміру сили у фізиці прийнято 1 ньютон – (1 Н). Також важливо вказати, до якої точки тіла прикладена сила.
Одна секунда — це інтервал часу, що дорівнює 9 192 631 770 періодам випромінювання відповідного переходу між двома надтонким рівнями основного квантового стану атома цезію-133 в спокої за …