Лецитин: що це, користь і шкода, як приймати лецитин

Шанувальники здорового способу життя рано чи пізно приходять до висновку, що для збереження здоров’я і довголіття потрібно не тільки скоротити або відмовитися від шкідливих звичок, дотримуватися підходящих для себе принципів раціональної харчової поведінки, займатися фізкультурою і вести здоровий спосіб життя. Періодично, з метою профілактики, а також після хвороб, великих фізичних навантажень і травм організму необхідно забезпечити достатню кількість деяких корисних речовин. Лецитин, крім вітамінів і мінералів, входить до їх переліку.

Що таке лецитин

Організм дорослої здорової людини щодня потребує 10 г лецитину, так як він є будівельним матеріалом для мембран всіх людських клітин, необхідний для печінки і нервової системи, а також бере участь у виробленні енергії. Вперше ця речовина була виділена з яєчного жовтка в 1845 році, а через 90 років подібну фракцію виділили з сої, назвавши ессенціальними (незамінними) фосфоліпідами. Саме тому терміни «лецитин» і «фосфоліпіди» часто застосовують як синоніми.

Лецитин – це жироподібна речовина, що представляє собою суміш фосфоліпідів з невеликою кількістю тригліцеридів і слідів деяких інших речовин, наприклад, токоферолів, вуглеводів, стеролів. При розщепленні фосфоліпідів, яке відбувається в тонкому кишечнику за участю ферментів печінки, утворюються:

  1. Пальмітинова вища жирна кислота. Переважає насиченою жирною кислотою в складі грудного молока. У невеликих дозах необхідна для активації синтезу еластину, колагену і гіалуронової кислоти, які потрібні для здоров’я шкіри, суглобів і кісток. Бере участь в засвоєнні кальцію.
  2. Омега-6-арахідонова жирна кислота. Необхідна для побудови клітин печінки і нормального функціонування головного мозку.
  3. Омега-9-олеїнова жирна кислота. Потрібна для побудови всіх клітинних мембран. Знижує ризик розвитку серцево-судинних захворювань.
  4. Холін. Є попередником ацетилхоліну, завдяки якому здійснюються функціонування пам’яті та парасимпатичної нервової системи, а також відбувається нервово-м’язова передача.
  5. Стеаринова насичена жирна кислота. Є постачальником енергії.

При розщепленні лецитину також виділяються ортофосфорна кислота і гліцерин. Однак їх кількості занадто малі для того, щоб нашкодити здоров’ю. Для отримання розладу шлунка дорослій людині потрібно навмисно з’їсти десятки упаковок біологічно активної добавки (БАД) з капсулами, що містять лецитин.

Користь лецитину для організму

Навіщо людському організму лецитин? Користь фосфоліпідів різноманітна. Ці речовини потрібні людині з перших днів життя, під час росту, в зрілому і літньому віці.

Для схуднення

Ось як діє лецитин для схуднення. Навіть при дотриманні звичної калорійності харчування і фізичних навантажень фосфоліпіди:

  • підсилюють реакції метаболізму ліпідів, прискорюючи процес спалювання жиру;
  • збільшують кількість спалюваної жирової тканини, починаючи з її вісцеральних запасів;
  • притупляють почуття голоду;
  • стимулюють утворення молекул джерела енергії – АТФ;
  • потенціюють вироблення тепла;
  • емульгують в кишечнику великі молекули жиру до дрібних, прискорюючи тим самим процес їх всмоктування;
  • покращують перетравлення хорошого холестерину високої щільності.

Крім цього лецитин бере участь в синтезі нейромедіаторів, що відповідають за виникнення почуття насичення. вживаючи добавки з лецитином людина може легше контролювати свою харчову поведінку, утримуючись від зривів і переїдання навіть в стресових станах. Варто також відзначити, що лецитин перешкоджає швидкій стомлюваності і втраті працездатності, адже він «перемикає» організм на пролонгований видобуток енергії з жирових запасів.

Для печінки

Лецитин є основою для побудови клітин печінки, яка на 50% складається з цієї речовини. Тому не дивно, що рослинні фосфоліпіди входять до складу деяких гепатопротекторних ліків, що допомагають швидко відновити печінкову тканину. Препарати з лецитином призначають при ожирінні печінки, гепатитах, цирозах.

Лецитин для печінки, серця і мозку виступає як антиоксидант. Він також допомагає очищати кров від отрут і токсинів, в тому числі і від молекул етилового спирту і сивушних олій. Крім цього фосфоліпіди стимулюють синтез і регулюють склад жовчі, перешкоджаючи утворенню каменів в жовчному міхурі.

Для нервової системи

Лецитин є основою для побудови мієлінової оболонки нервів, білої речовини головного мозку і оболонок, які захищають його. Загальна частка лецитину в нервовій системі дорослої людини становить 17%, головний мозок складається з нього на 30%, а мієлін на 70%.

Брак фосфоліпідів викликає психоемоційну нестійкість, призводить до зниження когнітивних здібностей, мозкового виснаження, нервового зриву. Тому лецитин, який іноді називають вітаміном B4, є невід’ємною частиною нейродієтологіі. Сьогодні він застосовується для профілактики стресів і у дорослих, і у дітей. За допомогою медичних препаратів з лецитином успішно лікують депресивні неврози, астеноневротичні реакції, синдром Туретта, епілепсію, хворобу Меньєра.

Для серця і судин

По-перше, лецитин здатний протистояти прогресуванню атеросклерозу. Фосфоліпіди активізують спеціальний фермент – ліпопротеїнліпазу, який руйнує крапельки ліпопротеїнів дуже низької щільності, що становлять основу атеросклеротичної бляшки.

По-друге, лецитин знижує в’язкість крові. Це в свою чергу позитивно впливає на її мікроциркуляцію, що покращує самопочуття, підвищує працездатність і переносимість фізичних навантажень, зменшує ризик утворення тромбів.

По-третє, міокард на 30% складається з лецитину, тому його нестача негативно впливає на стан міоцитів і силу серцевого скорочення. Ця обставина пояснює, чому лецитин в продуктах або БАДах призначають людям з ішемічною хворобою серця, стенокардією, хронічною серцевою недостатністю і на етапі реабілітації після інфаркту міокарда.

Для жіночого здоров’я

Лецитин – це один з кращих профілактичних засобів від онкології жіночої статевої сфери. Крім перерахованих вище ефектів, соєвий лецитин містить ще й фітоестрогени (ізофлавони), які:

  • активізують роботу яєчників;
  • допомагають відновити регулярність місячного циклу;
  • послаблюють болючі прояви під час критичних днів;
  • дозволяють нівелювати симптоми і легше перенести клімактеричний період.

Але і самі по собі фосфоліпіди вкрай важливі для жіночого організму, так як їх присутність необхідна для синтезу і впливає на функціональну активність всіх жіночих статевих гормонів.

У період вагітності добавки лецитину призначаються для лікування гестозів, як препарати, які допомагають нормалізувати білково-ліпідний обмін. Лецитин особливо необхідний жінці в період лактації. З одного боку, він є одним з джерел енергії грудного молока і постачальником будівельного матеріалу для росту немовляти, а з іншого – знижує рівень в’язкості молока, запобігаючи закупорку проток материнських молочних залоз.

Лецитин також показано приймати жінкам похилого віку з діабетом 2 типу. Він стимулює роботу бета-клітин підшлункової залози, сприяє нормалізації рівня інсуліну в крові, поповнює нестачу есенціальних жирних кислот, яка розвивається при цій патології.

Для дитячого здоров’я

Лецитин є незамінною речовиною протягом першого року життя. Його брак викликає у немовлят необоротну внутрішньочерепну гіпертензію, негативно позначається на розвитку і функціонуванні головного мозку, серця, печінки. Тому лецитин обов’язково входить до складу будь-якого дитячого харчування, а годуючій грудьми мамі рекомендують збагатити меню продуктами, багатими на лецитин, або приймати БАДи, які його містять.

Надалі лецитин потрібен малюкам і дітям для нормального росту та розвитку. Без нього порушуються показники всіх видів пам’яті, а процеси становлення мови і навчання стають вкрай скрутними. Дефіцит лецитину в дитячому організмі призводить до порушення не тільки розумового, а й фізичного розвитку. Дитина, яка не отримує з їжею достатньої кількості лецитину, нездорово худорлява, швидко втомлюється, емоційно нестабільна, постійно роздратована і плаксива. Вона також страждає від нестачі вітамінів A, D, E і K, так як вони засвоюються тільки завдяки фосфоліпідам.

Сьогодні лецитин для дітей входить в допоміжну терапію затримки психомоторного розвитку, синдрому дефіциту уваги з гіперактивністю, аутизму, дитячого розсіяного склерозу. Призначають його і дітям з цукровим діабетом першого типу, так як ця речовина хоч і ненабагато, але знижує зовнішню потребу в інсуліні.

Для літніх

Варто також згадати, що лецитин корисний для літніх чоловіків і жінок. Його рекомендують приймати для зниження в крові рівня поганого холестерину дуже низької щільності, а також для профілактики і лікування коліту, панкреатиту.

Доведено, що регулярне вживання фосфоліпідів:

  • відстрочує настання деменції (старечого недоумства);
  • покращує активність мозку при хворобі Паркінсона;
  • призупиняє розсіяний склероз, переводячи патологію в стадію ремісії;
  • допомагає відновити мозкову активність після інсульту.

Деякі вчені медики припускають, що лецитин здатний захистити від розвитку хвороби Альцгеймера.

Лецитин для спортсменів

Тим, хто займається фізкультурою і спортом, а також людям, які ведуть активний спосіб життя, прийом лецитину показаний для:

  • збільшення показників загальної, швидкісної і силової витривалості;
  • стимуляції, прискорення і полегшення синтезу ацетилхоліну, який відповідає за нервово-м’язову провідність;
  • запобігання накопичення холестерину при дотриманні висококалорійної дієти;
  • лікування печінково-больового синдрому;
  • зниження проявів крепатури, прискорення відновлення скелетної м’язової тканини після великих фізичних навантажень;
  • підтримки серцевого м’яза;
  • підвищення продукції гемоглобіну та еритроцитів;
  • посилення роботи дихальних ферментів в мітохондріях і поліпшення тканинного дихання;
  • підвищення антиоксидантної активності;
  • підвищення стійкості до стресу під час змагань.

Фосфоліпіди також допоможуть спортсменам швидше відновитися і приступити до тренувань після хвороб і травм.

Які продукти є джерелами лецитину

Перерахуємо лецитин-місткі продукти, які повинні бути присутніми в щотижневому меню:

  • яєчні жовтки;
  • нерафіновані олії;
  • соя і соєві продукти;
  • арахіс, бобові;
  • горіхи і насіння;
  • яловичина і яловича печінка, що не піддавалися заморожуванню;
  • охолоджена риба оселедцевих і лососевих порід, ікра, риб’ячий жир;
  • гречка;
  • капуста, морква, листові салати.

Без зайвих жирів і калорій лецитин можна отримувати з сиру, молочної сироватки, знежирених вершків, нежирної сметани, розумних кількостей вершкового масла.

Харчові добавки як альтернатива

Поповнити запас потрібної для організму речовини з їжею виходить не завжди. З тих чи інших причин продукти – джерела лецитину, можуть бути виключені з повсякденного раціону. Тому лікарі, дієтологи, тренери, інструктори та фахівці в області ЗСЖ пропонують користуватися альтернативним варіантом – приймати БАДи, що містять лецитин.

Види і виробництво лецитину

Лецитин буває тваринного і рослинного походження. У людському організмі він і багато його компонентів не синтезується. Більш корисний і дешевий у виробництві – рослинний лецитин. Найбільш поширеними культурами, з яких сьогодні його виробляють, є соя і соняшник. Однак деякі виробники роблять харчову добавку і з ріпакової олії. Її використовують не в фармацевтичній, а в харчовій промисловості. Е322 застосовують для поліпшення реологічних властивостей і продовження терміну зберігання різних харчових продуктів.

Соєвий лецитин

Виготовляється соєвий лецитин шляхом екстракції соєвої олії, отриманої при низькотемпературній обробці. Дівчаткам, дівчатам і жінкам радять приймати саме соєвий лецитин. Така рекомендація існує з наступних причин:

  1. У його складі є фітоестрогени (ізофлавони).
  2. При розщепленні в кишечнику вивільняється більша, ніж в соняшниковому лецитині, кількість арахідонової кислоти, необхідна для синтезу і підтримки активності жіночих статевих гормонів, а також жирних кислот, що відносяться до групи Омега-3, які, в тому числі, позитивно впливають на стан шкіри, волосся і нігтів;
  3. Через присутність речовин, що стимулюють роботу щитовидної залози.

Крім того, в порівнянні з соняшниковими, прийом соєвого лецитину дає більш тривале почуття насичення.

Лецитин соняшниковий

Насіння соняшнику багате на фосфоліпіди. Соняшниковий лецитин отримують шляхом екстракції з нерафінованої соняшникової олії холодного віджиму. Хлопчикам, юнакам і чоловікам радять приймати саме соняшниковий лецитин через:

  • відсутність в складі фітоестрогенів;
  • вкрай незначного ризику розвитку алергії на компоненти;
  • більш високий вміст жирних кислот, що відносяться до групи Омега-9, які зміцнюють міокард і знижують ризик розвитку серцево-судинних захворювань;
  • потужної гепатопротекторної дії.

Поки що в промисловому вирощуванні соняшника рідко використовують ГМО рослини. Тому соняшниковий лецитин не містить слідів пестицидів і не може впливати на толерантність до антибіотиків. Справедливості заради уточнимо, що обидва цих факти, також як і інші негативні впливи ГМО-продуктів, є лише припущеннями і не підтверджені серйозними медичними дослідженнями. Проте вагітним і годуючим жінкам рекомендують приймати БАДи не з соєвим, а з соняшниковою лецитином.

Як приймати лецитин

Лецитин для дітей краще брати соняшниковий. Дитині зручніше приймати не капсули, а гель. Дітям, залежно від віку, дають від 1 до 4 г лецитину в день, розділяючи дозу на 2 прийоми – вранці і ввечері, перед або під час прийому їжі, змішуючи гель з соком.

Добова профілактична доза лецитину становить:

  • для дорослих чоловіків і жінок – 5-6 г;
  • для тих, хто регулярно займається фітнесом – 10 г;
  • для вагітних і годуючих – 12 г (по 3 г, 4 рази на добу);
  • для спортсменів під час підготовки та участі в змаганнях – 12 г і більше.

При цьому особливо відзначимо, що лецитин, який був отриманий дітьми і дорослими протягом дня з продуктами, враховувати не треба.

А ось те, як приймати лецитин для лікування захворювань і після травм, визначається лікуючим лікарем індивідуально. Дозування залежить від діагнозу, віку та наявності супутніх основних патологій хвороб і станів.

Протипоказання до застосування, особливості прийому, побічні ефекти

Для застосування лецитину протипоказань не існує. Його можна включати в раціон харчування здорових дорослих і дітей, як при підвищеному інтелектуальному і фізичному навантаженнях, при стресових станах і сильних емоційних переживаннях, так і в звичайному житті.

Вживаючи добавки або ліки з лецитином слід пам’ятати про наступні нюанси:

  1. Фенобарбітали перешкоджають всмоктуванню лецитину в кишечнику.
  2. Алкоголь знищує жирні кислоти і холін, які входять до лецитину.
  3. Спільний прийом фосфоліпідів з ліками ноотропного ряду підсилює дію останніх.

При прийомі лецитину довше 3 місяців, одночасно з ним потрібно пити препарати з кальцієм і вітаміном C.

Серед побічних ефектів прийому БАДів з лецитином слід зазначити виникнення алергії, від якої не застрахований ніхто.

При передозуванні препарату, що містить лецитин, можливе виникнення підвищеного слиновиділення, нудоти і діареї. Такий ефект дає холін. Він також може стати причиною падіння артеріального тиску, а також рибного запаху з рота, поту і сечі. Справитися з проблемою допоможе кілька днів прийому будь-якого сорбенту і засоби для регідратації.

Сьогодні офіційна медицина доказово включила лецитин в список речовин, які можуть значно поліпшити стан здоров’я і якість життя. Досвід показує, що БАДи з лецитином допомагають домогтися спортсменам більш високих результатів, швидше відновитися після травм.

Харчові добавки з лецитином – це здорові печінка і серце, посилення клітинних мембран, поліпшення роботи нервової системи, підвищення когнітивних функцій, позбавлення від надлишків жиру. Приймайте фосфоліпіди, залишайтеся здоровими і досягайте нових професійних і спортивних висот.

Лецитин – інструкція для медичного застосування

діючі речовини: 1 капсула містить 1200 мг сойового лецитину.

допоміжні речовини 6 вода очищена, желатин, гліцерин.

Лікарська форма. Капсули.

Продовгуваті, напівпрозорі, м’які желатинові капсули янтарного кольору.

Назва і місцезнаходження виробника.

3695, Аутороут де Лауреншиз, Лавал, Квк, Канада, H7L 3H7.

3695, Autoroute des Laurentides, Laval, Qc, Canada H7L 3H7.

Фармакотерапевтична група. Препарати що застосовуються при захворюваннях печінки, ліпот ропні засоби. Код АТС А 05В А 50.

Фосфоліпіди є основною частиною всіх клітинних мембран та органел, вони відіграють значну роль у клітинному метаболізмі, процесах детоксикації і регенерації клітини. Препарат має виражені мембраностабілізуючі, гепатопротекторні властивості, відновлює і захищає клітинну структуру печінки. Лецитин є складовою частиною мієлінових оболонок нервових клітин і волокон, сприяючи передачі нервово-м’язового імпульсу. Сприяє поновленню сурфактантної системи легенів, збільшує кількість поверхнево-активних речовин і нормалізує біохімічний стан конденсату повітря, яке видихається. Має виражені кардіопротекторні властивості. Знижує рівень холестерину в крові, покращує співвідношення показників ліпідограми, знижує коефіцієнт атерогенності. Лецитин призначають для профілактики та лікування синдрому гострої та хронічної дихальної недостатності за допомогою корекції порушень фосфоліпідного складу легеневого сурфактанту. Має виражені гепатопротекторні і кардіопротекторні властивості.

Показання для застосування.

У складі комплексної терапії таких захворювань і станів:

  • жирова дистрофія печінки різного походження;
  • гострий гепатит у стадії реабілітації, хронічний гепатит;
  • гестози вагітних;
  • токсичні ураження печінки, що пов’язані з діабетом та/або алкоголізмом;
  • ішемічний інсульт, покращення постінсультного стану з метою підвищення рухових і психічних функцій;
  • атеросклероз, гіперхолестеринемія (дисліпідемія);
  • дихальна недостатність, пневмонія, гострий обструктивний бронхіт у стадії реабілітації, хронічний бронхіт, бронхіальна астма, туберкульоз легенів.

Протипоказання. Підвищена чутливість до препарату.

Не перевищувати рекомендовану дозу. Лецитин слід застосовувати з обережністю у пацієнтів із жовчо-кам’яною хворобою, при загостренні панкреатиту. При тривалому застосуванні Лецитину слід вживати їжу, яка містить значну кількість вітаміну С та кальцію, або застосовувати препарати вітаміну С та кальцію з метою нейтралізації шкідливих продуктів метаболізму лецитину.

Застосування у період вагітності або годування груддю. Препарат у ці періоди застосовують за призначенням лікаря, не перевищуючи рекомендовані дози. Лецитин як ліпот ропний засіб призначають при гестозах вагітних.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранстпортом або роботі з іншими механізмами. Даних немає.

Діти. Застосовують дітям віком від 7 років.

Спосіб застосування та дози.

Застосовують внутрішньо дорослим і дітям віком від 7 років.

Дорослим – по 1 капсулі 2 рази на день до їди. Дітям віком від 7 років – по 1 капсулі на день до їди. Тривалість лікування визначає лікар залежно від перебігу захворювання.

Побічні ефекти. Застосування препарату може спричинити виникнення алергічних реакцій у пацієнтів з підвищеною чутливістю до компонентів Лецитину. Можливі розлади з боку шлунково-кишкового тракту: нудота, діарея (при тривалому застосуванні).

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії.

Термін придатності. 3 роки.

Зберігати при кімнатній температурі у сухому, недоступному для дітей місці.

По 100 або по 30 капсул у пластикових флаконах.

Свойства / Действие:
Лецитин – одна из самых универсальных биологически активных добавок к пище.
Лецитины (холинфосфоглицериды) – группа сложных липидов. Лецитин – основа всех биологических мембран человеческого организма. Из лецитина состоит 65% печени, 30% мозговых тканей и 17% периферических нервных волокон. Лецитин необходим организму как строительный материал для обновления и ремонта поврежденных клеток. Лецитин и холин требуются для выработки гормонов и для нормального обмена жиров и холестерина.
Лецитин обладает широким спектром воздействия на физиологические функции организма:

обеспечивает нормальный обмен жиров; восстанавливает структуру печени, в т.ч. при ожирении печени; регулирует выработку желчи, препятствует образованию желчных камней; предупреждает развитие цирроза при злоупотреблении алкоголем; улучшает работу сердечно-сосудистой системы; эффективен для профилактики атеросклероза; нормализует уровень холестерина и триглицеридов в крови; улучшает работу мозга; обеспечивает питание нервной системы; принимает участие в нейротрансмиссии (передаче нервных импульсов); улучшает функцию почек; восстанавливает иммунные функции лимфоцитов и макрофагов; способствует снижению избыточной массы тела; необходим в рационе беременных и кормящих женщин, так как участвует в формировании и нормальном развитии мозга и нервной системы плода; стимулирует усвоение витаминов А, D, Е и К в желудочно-кишечном тракте.
Лецитин VitaLine – натуральный экстракт на соевой основе.
Лецитин NSP представляет собой очищенный концентрат лецитина из соевого масла, содержит 95-97% биоактивных действующих начал – фосфолипидов и полиненасыщенных жирных кислот.
Лецитин Наш производится по оригинальной запатентованной технологии из семян подсолнечника. Лецитин Наш отличается высокой степенью очистки (98,6 %), экологически и иммунологически безопасен.

Показания:
Универсальность лецитина проявляется в том, что он предупреждает и способствует лечению сердечно-сосудистых, гастроэнтерологических заболеваний и заболеваний нервной системы:жировая дегенерация печени различной этиологии; острый и хронический гепатит; цирроз печени; пищевые и лекарственные отравления; алкогольные и лучевые поражения печени; сердечно-сосудистые заболевания и атеросклероз сосудов; функциональные нарушения нервной и психической деятельности, рассеянное внимание, снижение памяти; травматические и инфекционные заболевания нервной системы; дегенеративные заболевания нервной системы; алкогольные полиневриты; заболевания почек; псориаз.
Медицинские исследования признают лецитин в качестве фактора, снижающего уровень холестерина в организме, улучшающего память, эффективного средства при болезни Альцгеймера, для быстрого восстановлении мускулатуры при напряженных занятиях спортом.

Способ применения:
Внутрь. Взрослым и детям старше 12 лет разовая доза Лецитина в капсулах – 350-700 мг, частота приема 3 раза в сутки во время еды; гранулы и порошок Лецитина принимают по 1 чайной ложке в день (развести в воде или соке или размешать в еде). Продолжительность приема зависит от заболевания и определяется врачом. Курс лечения, как правило, составляет не менее 3 месяцев. При необходимости лечение можно продолжать несколько месяцев.

Противопоказания:

индивидуальная непереносимость (в т.ч. гиперчувствительность в анамнезе) лецитина, других компонентов БАД.

Побочное действие:
Редко: тошнота, диспепсия, аллергические реакции.

Особые указания и меры предосторожности:
Лецитин не токсичен, не оказывает канцерогенного и мутагенного действия.
Применение БАД при беременности и в период лактации возможно только по рекомендации врача.

Условия хранения:
В сухом, прохладном, защищенном от света месте.
Срок годности указан на упаковке.
Отпуск из аптеки – без рецепта врача.

ЛЕЦИТИН* (LECITHIN*) Діюча речовина

лецитин — це загальний термін, що використовується для опису багатокомпонентної суміші ліпідів, які є структурними та функціональними елементами різноманітних клітинних мембран у рослин, а також наземних та морських тварин. Лецитин є переважним фосфоліпідом (>50%) у мембранах більшості ссавців і зазвичай локалізується на зовнішній поверхні плазматичної мембрани. Хоча лецитин присутній у більшості живих організмів, хімічні (ліпідний склад) та фізичні (зовнішній вигляд) характеристики лецитинів можуть значно відрізнятися залежно від джерела (рослинного або тваринного походження) та процесу екстракції. Залежно від класу та кількості фосфоліпідів у складі, а також ступеня чистоти лецитин можна використовувати як продукт або сировину. Популярність лецитину як інгредієнта у фармацевтичній та харчовій промисловості обумовлена його особливими властивостями, такими як гідрофільно-ліпофільний баланс, критична міцелярна концентрація, висока поживна цінність, а також здатність стабілізувати емульсії та утворювати ліпосоми.
Лецитини морських тварин становлять великий інтерес через високий вміст у них ω-3 жирних кислот. Рослинні лецитини визнані найбільш поширеними джерелами дієтичних добавок. Яєчний жовток та лецитин молока рекомендовані для харчування дітей раннього віку через високий вміст сфінголіпідів, а також арахідонової та докозагексаєнової кислот.
Лецитин (C43H88NO9P) являє собою суміш фосфатидів, що складається переважно з фосфатидилхоліну, фосфатидилетаноламіну, фосфатидилсерину і фосфатидилінозитолу, з різною кількістю ТГ, жирних кислот і вуглеводів. Після повного гідролізу кожна молекула лецитину дає дві молекули жирної кислоти та по одній молекулі гліцерину, фосфорної кислоти та основної азотистої сполуки. Жирні кислоти, отримані при гідролізі, зазвичай являють собою олеїнову, пальмітинову і стеаринову кислоти, а основна азотиста сполука, що отримується, являє собою холін. Фосфатидилсерин становить 13–15% всіх фосфоліпідів у корі головного мозку людини і необхідний для підтримки нормального стану мембран нервових клітин та мієліну на додаток до сприяння процесу передачі сигналу в корі головного мозку. Фосфатидилхолін є важливим через споживання холіну — значущої речовини для біосинтезу ацетилхоліну і таким чином сприяє здоровому метаболізму та допомагає зменшити вираженість запальних процесів, знизити рівень ХС та, як передбачається, є корисним при захворюваннях, пов’язаних із порушенням пам’яті. Фосфатидилхолін становить понад 70% від загальної кількості фосфоліпідів у шарі кишкового слизу та створює гідрофобний бар’єр, що запобігає інвазії коменсальної мікробіоти товстої кишки. Фосфатидилетаноламін, який служить попередником фосфатидилхоліну, є незамінним фосфоліпідом у харчуванні людини. Крім впливу на топологію клітинної мембрани, він пов’язаний зі здоров’ям печінки, а також сприяє окисному фосфорилюванню, мітохондріальному біогенезу та аутофагії. На тваринних моделях продемонстровано важливість фосфатидилінозитолу у транспорті та виведенні ХС та запобіганні розвитку неалкогольної жирової хвороби печінки. Споживання сфінгомієліну знижує ризик утворення раку товстої кишки, також встановлено його зв’язок із зниженням абсорбції ХС клітинами слизової оболонки кишечнику. До того ж він сприяє когнітивному розвитку завдяки своїй структурній та функціональній участі у процесах мієлінізації у ЦНС.
Лецитин є важливим компонентом нервової тканини. У подвійному сліпому перехресному порівняльному плацебо-контрольованому дослідженні застосування 50 г/добу лецитину пацієнтам з помірною або тяжкою пізньою дискінезією привело до значного поліпшення рухів у всіх учасників. Дослідження на тваринах довели антистресові та адаптогенні властивості лецитину. У рандомізованому подвійному сліпому плацебо-контрольованому дослідженні за участю жінок віком 40–60 років, які страждали на втому, високі дози (1200 мг/добу) соєвого лецитину не тільки підвищували бадьорість, а й знижували діастолічний АТ і серцево-щиколотковий судинний індекс.
Лецитин є основним фосфоліпідом амніотичної рідини та сурфактанту. Наявність фосфатидилгліцерину в легеневому сурфактанті вказує на його життєво важливу роль у підтримці належної функції легенів від народження. Важливою є його роль при респіраторному дистрес-синдромі завдяки властивості запобігати апоптозу альвеолярного епітелію.
Емульгуюча активність лецитину покращує стан слизу у кишечнику, захищаючи слизову оболонку ШКТ. Дієта з високим вмістом лецитину стимулює секрецію жовчних кислот. Повідомлялося про сприятливий вплив харчового лецитину при порушеннях обміну речовин. Дієтичні добавки з соєвим лецитином знижують гіперліпідемію та впливають на метаболізм ліпідів. Доведено сприятливий вплив добавок лецитину на рівні ліпопротеїнів та ХС в плазмі крові та печінці. Особливо це стосується пацієнтів із гіперліпідемією. Добавки лецитину впливають на метаболизм ХС в печінці, підвищуючи активність ГМГ-КоА-редуктази та холестерин-7-α-гідроксилази та знижуючи активність АсАТ. Однією з властивостей лецитину є здатність знижувати надлишок ХС ЛПНЩ та сприяти підвищенню синтезу у печінці ЛПВЩ. У дослідженні прийом 500 мг/добу соєвого лецитину протягом 2 міс сприяв зниженню середнього рівня загального ХС на 42%, та ХС ЛПНЩ на 56,15%.
Лецитин зазвичай добре переноситься і вважається FDA загальновизнаним безпечним (статус GRAS). Лецитин практично не токсичний за результатами досліджень на тваринах при короткостроковому пероральному введенні, а також субхронічному шкірному застосуванні. Лецитин не виявив репродуктивної токсичної дії і мутагенних властивостей. Лецитин та гідрогенізований лецитин зазвичай не викликають подразнення та чутливості шкіри у тварин та людини.

для зниження рівня ХС, як джерело холіну та для сприяння підсилення пам’яті і фізичної працездатності.
З метою запобігання маститу і труднощів із годуванням грудьми при рецидивній закупорці молочних проток.

зазвичай доза лецитину не повинна перевищувати 5000 мг на добу.
Канадський фонд грудного вигодовування (CBF) рекомендує жінкам, які годують грудьми, приймати 1200 мг лецитину чотири рази на добу як профілактичний захід.

при прийомі лецитину в рекомендованих дозах малоймовірний розвиток побічних реакцій.
Побічні реакції можуть включати діарею, нудоту, біль у животі, підвищене слиновиділення, відчуття ситості.

не існує науково обґрунтованих клінічних досліджень безпеки та ефективності високих доз лецитину у матерів, що годують грудьми, або немовлят. Необхідні додаткові дослідження щодо застосування лецитину під час вагітності та годування грудьми.

застосування лецитину у надто високих дозах викликає гострий шлунково-кишковий розлад, пітливість, слиновиділення та анорексію.

Препарати, які містять ЛЕЦИТИН* Фармакологічні властивості Показання ЛЕЦИТИН* Застосування ЛЕЦИТИН* Побічна дія Особливості застосування Передозування