§ 27. Австралія (Австралійський Союз): економіко-географічне положення, природні умови та ресурси, населення

Австралія — єдина у світі держава, яка повністю займає цілий материк. У зв’язку із цим вона має тільки морські кордони. Найближчими сусідами є Нова Зеландія, Папуа-Нова Гвінея та Індонезія.

Незважаючи на великі розміри (7,7 млн км 2 ), територія Австралії досить компактна. Своєю формою вона нагадує трапецію з увігнутою верхньою основою (тут у материк врізається велика затока Карпентарія). До складу Австралії, крім материкової частини, що омивається водами Тихого й Індійського океанів, входять великий острів Тасманія та безліч дрібних острівців, розкиданих уздовж берегової лінії протяжністю 25,7 тис. км.

Ізольованість Австралії від інших частин світу й економічних центрів, віддаленість від головних морських шляхів тривалий час гальмували економічний розвиток країни. Водночас цей чинник забезпечив Австралії відсутність війн та територіальних суперечок. Нині розвиток засобів зв’язку та транспорту «наближає» Австралію до інших частин світу, сприяє її участі в міжнародних економічних відносинах.

За допомогою карт атласу та матеріалів електронного додатка до підручника охарактеризуйте природно-ресурсний потенціал Австралії. З’ясуйте, які види природних багатств відіграють важливу роль в економіці країни.

2. Населення.

Кількість населення Австралії досить незначна для такої величезної країни — близько 23 млн осіб. Це приблизно дорівнює населенню китайського міста Шанхая.

Мал. 1. Статево-вікова піраміда Австралії (2017 р.). Джерело: CIA World Factbook.

Більшість жителів країни — нащадки переселенців із Британських островів, що утворили англо-австралійську націю; решта — іммігранти з інших європейських країн та аборигени (вони належать до австралоїдної раси). Аборигенами вважають себе близько 300 тис. осіб. Зараз частина з них проживає у великих містах, частина — у віддалених місцевостях Північної території та Західної Австралії.

Демографічна ситуація в Австралії більш сприятлива, ніж у країнах Європи. Природний приріст складає близько 5 %. У віковій структурі населення діти складають 17,8%, а люди від 65 років — 16,1%. Середній вік австралійців — 38,6 року, а очікувана тривалість життя — 82,2 року (мал. 1).

Кількість населення в країні збільшується також за рахунок сучасної міграції. Останнім часом помітно зросла кількість переселенців із країн Азії, переважно з Китаю, Індії, В’єтнаму, Індонезії, Філіппін.

У релігійному складі переважають християни — протестанти (30%), католики (25%), православні (3%). Вихідці з Азії сповідують буддизм, індуїзм, іслам.

Австралія належить до найменш заселених частин світу. Середня густота населення становить менше ніж 3 особи/км 2 . Понад 70% населення сконцентровано на східному та південно-східному узбережжі. Центральні райони країни майже безлюдні. Частка міського населення сягає до 90%. Із п’яти найбільших міст країни три — Сідней (4,5 млн), Мельбурн (4,2 млн) та Брисбен (2,2 млн) — розташовані на сході та південному сході материка; Перт (1,8 млн) та Аделаїда (1,2 млн) — на південному заході.

Кожен четвертий житель Австралії народився за її межами. Переселенці з Європи створили основу кваліфікованих трудових ресурсів.

Оскільки невисокий природний приріст населення не може забезпечити потреби економіки Австралії, що зростає, міграційна політика країни й нині сприяє припливу трудових мігрантів. Кожного року спеціальний Департамент імміграції Австралії оголошує перелік спеціальностей, на які є попит у країні. До речі, багато переселенців, які прибувають у країну в останні роки, не прагнуть отримати статус постійного мігранта, а в майбутньому й австралійське громадянство, обмежуючись тільки роботою та веденням бізнесу. У результаті з 12,6 млн осіб, що становлять економічно активне населення, майже половина — іноземці.

Структура зайнятості населення Австралії має риси, що характерні для розвинених країн: найбільша частка працює у сфері послуг — 75,3%, у промисловості зайнято 21,1%, у сільському господарстві — 3,6%.

3. Українська діаспора в Австралії.

Особливості формування населення Австралії зумовили створення численних діаспор, у тому числі української. За переписом населення 2017 р., в Австралії проживають близько 30 тис. осіб українського походження.

Масова еміграція в Австралію розпочалася наприкінці 1940-х рр., а найбільшого розмаху набула після Другої світової війни, коли з Німеччини з так званих таборів переміщених осіб українці роз’їжджалися по всьому світу. У столицях усіх шести штатів утворилися українські громади. Невід’ємним атрибутом суспільного життя українців в Австралії було українське шкільництво. У тимчасових переселенських таборах були засновані українські етнічні (суботні) школи. Від самого початку існування української діаспори ці школи відігравали важливу роль у збереженні української мови, історії, культури, звичаїв та релігії.

В Австралії діють численні театральні гуртки, музичні та хорові колективи, літературні клуби.

• Головні риси ЕГП Австралії — ізольованість, відокремленість від інших материків, велика площа та протяжність берегової лінії, положення в тропічних широтах Південної півкулі.

• Природно-ресурсний потенціал Австралії оцінюється як дуже великий. Особливим різноманіттям відрізняються рудні корисні копалини. Обмеженими є лише водні ресурси.

• Характерні риси населення: строкатий етнічний склад, нерівномірне розміщення, висока урбанізація, позитивне сальдо міграції.

• Міграційна політика Австралії спрямована на залучення кваліфікованих трудових ресурсів.

Запитання та завдання для самоперевірки

1. Оцініть ЕГП Австралії. Виділіть риси, що сприяють її економічному розвитку. 2. Назвіть основні складові природно-ресурсного потенціалу Австралії. Припустіть, які види господарської діяльності можуть розвиватися на основі природних багатств материка. 3. Чим демографічна ситуація Австралії відрізняється від демографічної ситуації європейських країн? 4. Поясніть, які причини зумовили нерівномірне розміщення населення країни. 5. Укажіть причини високого рівня урбанізації в Австралії. 6. Охарактеризуйте особливості працересурсного потенціалу Австралії. 7. Розкажіть про життя української діаспори в Австралії.

Чим обумовлене збільшення припливу іммігрантів із країн Азії в Австралію в останні десятиліття?

Практичні завдання

Порівняйте ЕГП Австралії та Японії. Виділіть спільні й відмінні риси.

Працюємо самостійно

Дізнайтеся про політику мультикультуралізму, яку проводить уряд Австралії. Поясніть, як це впливає на єдність австралійської нації.

Географічні дослідження (за вибором учня/учениці)

1. Національні парки Австралії як об’єкти міжнародного туризму.

2. Канберра — політико-адміністративний центр країни.

§ 30. Рослинність і тваринний світ. Природні зони

ОРГАНІЧНИЙ СВІТ. Рослинність і тваринний світ Австралії не відрізняються багатством видів. Проте вони надзвичайно своєрідні. Неповторність органічного світу материка пояснюється тим, що, відокремлений океанами від решти світу, він мільйони років розвивався ізольовано. Природа ніби створила в Австралії величезний заповідник, де виникли види, яких ніде більше немає (ендеміки), і де збереглися ті, що існували ще в минулі геологічні епохи (релікти).

Рослини в Австралії унікальні — 75 % їх видів ростуть тільки там. Рослинним символом материка є евкаліпт — дерево, поширене всюди: від вологих лісів до сухих пустель і гірських районів. Евкаліптів налічують сотні видів, серед яких і карликові, і гіганти заввишки понад 100 м (мал. 144). Типовими є й акації, яких так само існує безліч видів. Ендемічні казуарини мають ниткоподібні безлисті гілки, що спадають донизу. Яскраво-зелені крони деревоподібних папоротей сягають 20 м заввишки.

Тварини ще своєрідніші за рослини. Ендеміків серед них — 90 %. На жодному материку немає такої кількості сумчастих: кенгуру, коала, вомбат, тасманійський диявол, сумчаста білка, сумчастий кріт, сумчаста миша та ін. (мал. 145). Сумчасті незвичні тим, що народжують дитинчат крихітними і безпомічними. Мами доношують їх у складці шкіри на животі, що схожа на сумку. Кенгуру вважається «національною твариною», він зображений на державному гербі Австралійського Союзу. Є кілька видів кенгуру: карликові кенгуру валабі заввишки 30 см і 2-метрові велетні руді кенгуру. Вони прекрасні бігуни чи, радше, стрибуни. Цьому слугують короткі передні й довгі задні лапи та чималий важкий хвіст. Довжина стрибків сягає 9 м. Деякі кенгуру живуть у лісах, інші віддають перевагу відкритим просторам, деревні види вміють лазити по деревах. Сумчастий коала — мешканець евкаліптових лісів. Він живе на деревах і веде нічний малорухливий спосіб життя. Ця симпатична тваринка має густе м’яке хутро, що робить її схожою на плюшевого ведмедика. Сумчастий вовк і тасманійський диявол — дуже рідкісні тварини.

Мал. 144. Евкаліптовий ліс

Світ у просторі й часі

Дерево без тіні

У вологому кліматі корені евкаліпта так потужно висмоктують вологу з ґрунту, а потім випаровують її через листя, що він дістав назву «дерево-насос». Нерідко евкаліпти висаджують для осушення заболочених ділянок. Вони добре пристосувалися й до посушливого клімату: їх листя повертається ребром до сонця, що зменшує випаровування. При цьому крона майже не дає тіні, тому евкаліптові ліси напрочуд світлі.

Тільки в Австралії водяться єхидна і качкодзьоб — тварини, які відкладають яйця, як птахи, а вигодовують дитинчат молоком, як ссавці. Єхидна нагадує їжака з 8-сантиметровими голками, але на відміну від нього, має довгий дзьоб, за допомогою якого поїдає мурашок. Качкодзьоб такий незвичний, що видається складеним із частин різних тварин: тіло, як у цуценяти; перетинки між пальцями ніг і дзьоб, як у качки; задні лапи мають шпори, як у півня; хвіст, як у бобра. Качкодзьоб добре плаває, вишукуючи дзьобом черв’яків і слимаків у водоймах. Живе у глибоких норах, влаштовуючи тісний вхід. Протискуючись у нього, тварина віджимає воду з «шубки» і до гнізда дістається майже сухою.

Єдиним великим хижаком в Австралії на суходолі є дикий собака динго — здичавілий нащадок свійського собаки, завезеного ще у стародавні часи з Азії. Динго живуть зграями і полюють на сумчастих. Іноді вони нападають і на свійських тварин, тому їх переслідують фермери (мал. 145).

Мал. 145. Тварини-ендеміки Австралії

Австралійські птахи так само різноманітні й своєрідні. Багато папуг: від відомих усім маленьких хвилястих папужок до великих какаду. У лісах водиться лірохвіст, названий так тому, що його хвіст схожий на музичний інструмент ліру Серед нелітаючих птахів є казуар і страус ему, який трохи менший за африканського. Ему також зображений на гербі Австралії. Поширені райські птахи, які мають яскраве оперення, та сміттєві кури. На водоймах живуть величні чорні лебеді.

В Австралії багато ящірок і змій. У прибережних водах водяться крокодили, морські змії, акули, шипохвостий скат, медуза морська оса, зустріч з якими вкрай небезпечна.

ПРИРОДНІ ЗОНИ. Австралія разом з островом Тасманія лежить у межах чотирьох географічних поясів — субекваторіального, тропічного, субтропічного і помірного. Залежно від зволоженості території природні зони змінюють одна одну у вигляді півкілець (з півночі на південь і зі сходу на захід), що оточують внутрішні області.

Зона вологих і перемінно-вологих лісів, що займає північну і північно-східну частини материка, відносно невелика за площею (мал. 146). Там поширені родючі червоні фералітні ґрунти. У лісах ростуть евкаліпти, пальми, фікуси, деревоподібні папороті. Стовбури дерев обвито ліанами. На схилах гір ростуть реліктові хвойні дерева — араукарії.

З віддаленням від океану ліси переходять у рідколісся і савани. У цій зоні утворилися червоні й червоно-бурі ґрунти. Рідколісся утворюють евкаліпти, під пологом яких ростуть невисокі акації і казуарини. У савані, де панують густі трави, трапляються своєрідні пляшкові дерева (мал. 147). У товстому стовбурі вони нагромаджують вологу, яку потім витрачають у посушливий сезон. Незвичайним є й ендемічне трав’яне дерево, короткий стовбур якого увінчаний жмутом вузьких довгих листків, що нагадують копицю сіна. У цій зоні живуть кенгуру, вомбат, єхидна, багато пташок. Терміти будують у саванах величезні термітники (мал. 148).

Мал. 146. Тропічний вологий ліс

Мал. 147. Пляшкове дерево

Зона пустель і напівпустель охоплює величезні простори в центральних районах материка. Там лежать Велика Піщана пустеля та Велика пустеля Вікторія, назви яких свідчать про їх розміри. Випалену сонцем поверхню вкривають червонуваті піски або кам’яні розсипища. Такого забарвлення породам надають сполуки Феруму, що містяться в них. Бурі та сіро-бурі ґрунти сформувалися де-не-де. У зниженнях проступають плями солончаків. Рослинність дуже бідна і розріджена. На безплідних рівнинах лише подекуди ростуть кущики лободи, колючі чагарникові акації та карликові евкаліпти. На сипучих пісках оселяється тільки спиніфекс — кулеподібний злак, типова рослина пустель (мал. 149). Зелені немає, під безжалісним сонцем навіть рослини стають рудуватими. На відміну від пустель Африки в Австралії немає оазисів, але австралійська пустеля на вигляд не така нежива, як, наприклад, Сахара. Чому? У напівпустелях утворюються непрохідні зарості колючих, густо переплетених чагарників, які називають скребом. У цій зоні водяться кенгуру, вомбат, собака динго, єхидна, страус ему, ящірки і змії.

Мал. 148. Вомбат

Мал. 149. Австралійська пустеля і спиніфекс — типова рослина пустель

Зона вічнозелених твердолистих лісів і чагарників займає невеликі площі на крайніх південному заході і південному сході материка. Там на берегових рівнинах ростуть евкаліптові ліси. Зона мішаних лісів є тільки на острові Тасманія, південна частина якого заходить у помірний пояс. Там поряд з вічнозеленими листяними деревами (евкаліпт, південний бук) ростуть і хвойні (червона новозеландська сосна), а в нижньому ярусі — деревоподібні папороті.

ЗМІНА ПРИРОДИ ЛЮДИНОЮ. Природа Австралії почала змінюватися з появою на материку переселенців. На місці вирубаних лісів з’явилися поля. У саванах і напівпустелях через надмірне випасання овець зникла рослинність, яка закріплювала піски. Це призвело до їх розвіювання і перетворення пасовищ на безплідні землі. Наступ на природне середовище існування диких тварин та хижацьке полювання на них спричинили скорочення і навіть повне зникнення деяких видів. Завезені переселенцями «іноземні» рослини і тварини порушили природну рівновагу. Особливо катастрофічні наслідки мало завезення, здавалося б, сумирних кролів. Природні умови Австралії виявились такими сприятливими для них, що кролі розплодилися у величезній кількості. Вони пошкоджували плодові дерева, знищували посіви і поїдали траву, позбавляючи корму не лише овець, а й диких травоїдних тварин. Кролі стали справжнім стихійним лихом для Австралії. З ними почали боротися у різний спосіб: будували дротяні загорожі, відстрілювали, і зрештою вдалися до бактеріологічної зброї — у лабораторіях розвели комарів, заражених смертельним для кролів вірусом. Це значно скоротило їх кількість, проте до кінця проблему й досі не розв’язано. Тому ще наприкінці XIX ст. в Австралії було ухвалено закони, що забороняють увезення рослин і тварин з інших материків та обмежують вивезення місцевих видів.

Для охорони унікальної природи Австралії майже 20 % території материка оголошено національними парками і заповідниками. Зокрема, об’єктами Світової спадщини ЮНЕСКО є вологі тропіки Квісленду, де охороняються вологі тропічні ліси, та території «Дика природа Тасманії», де збереглися вологі ліси помірного поясу та унікальні тварини.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ

• Рослини і тварини Австралії унікальні, серед них багато ендеміків і реліктів.
• В Австралії сформувалися природні зони вологих і перемінно вологих лісів, рідколісся і саван, напівпустель і пустель, вічнозелених твердолистих лісів і чагарників та мішаних лісів.

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

• 1. Поміркуйте, чому евкаліпти називають деревами без тіні.
• 2. Які незвичні тварини мешкають в Австралії?
• 3. Які природні зони в Австралії мають найбільше поширення? Чому?
• 4. Які екологічні наслідки мало переселення в Австралію рослин і тварин з інших материків?
• 5*. Поміркуйте, який географічний чинник уплинув на формування великої кількості ендемічних та реліктових видів рослин і тварин в Австралії?