§ 5. Роль чеснот у житті людини

Інколи нам буває незручно — обличчя червоніє, складно дивитися комусь в очі та підтримувати розмову, ввечері тяжко засинати. Усю цю «некомфортність» викликав сором, який мучить нас внутрішньо. Виникають такі відчуття тому, що десь ми вчинили негідно, провинилися перед кимось, когось обманули тощо. Ми знаємо це, і негідний вчинок не приніс нам рішення або полегшення. Навпаки — він лише змусив нас соромитися, бо наше «діяння» розкрилось, і тепер, наприклад, від нас відвернулися друзі. Хтозна, чи вони повернуться знову? Кажуть, що, наприклад, «брехнею світ перейдеш, а назад не повернешся». Тож завжди потрібно добре подумати, ніж зважитися зробити щось (гарне і не дуже). Усвідомлення наслідків наших дій називають відповідальністю.

Життя — це складний вибір між добром та злом

Окрім відповідальності, уникнути «неприємностей» нам допоможуть чесноти — позитивні душевні якості. Саме вони говорять «Стоп!», коли потрібно, і не пускають нас вчинити погано, захищаючи таким чином від зла. Чеснот, насправді, немало — до них належать доброчесність, щедрість, стриманість, старанність, терплячість, лагідність та смиренність. Із ними ви познайомитеся в цьому та наступних параграфах.

Які риси характеру належать до людських чеснот?

Також важливим внутрішнім «управлінцем» є совість — моральні принципи, які контролюють вашу поведінку, дають змогу відчути відповідальність за вчинене. Напевно, ви вже чули це слово або похідні від нього (наприклад «безсовісний», тобто хтось, хто не має совісті). Часто ми називаємо совість «сумлінням» — ці поняття однакові за своїм змістом і вживаються поруч. Совість допомагає нам приймати рішення у складних ситуаціях, підказує, як краще вчинити насамперед для себе. Зазвичай, ці «поради» дуже слушні. Якщо робити «по совісті» або «сумлінно», то й соромитися буде нічого!

«Муки совісті». Картина Сальвадора Далі

У християнстві існує сім смертних гріхів — своєрідних «античеснот»: пожадливість, ненажерливість, скупість, лінивство, гнів, заздрість, гординя.

2. Доброчесність і доброзичливість

Доброчесність — це не просто чеснота, це добровільне дотримання правил моралі. Чому вона важлива? Доброчесна людина не стане красти, копіювати реферати (привласнювати чужі думки) з інтернету, хитрувати комусь на шкоду тощо. Вона живе в гармонії із собою, здатна розпізнати зло, відрізнити його від добра, справедливо ставиться до інших, але також вимоглива до себе. Це надає їй серйозних переваг у житті — впевненість у власних силах, надійних друзів та подруг, здатність реалізувати свої вміння і таланти. Якби всі люди були доброчесними, то світ змінився б до невпізнанності. До цього і варто прагнути!

Зробімо світ кращим за допомогою доброчесності!

Окрім такої корисної чесноти, є ще одна риса, не менш важлива. Сьогодні доброзичливими називаємо всіх тих, хто поважає інших, бажає їм добра, дбайливо ставиться до них. Цей атрибут людського характеру не є чеснотою з релігійної точки зору, але в нашому побуті доброзичливість також відіграє чималу роль. Доброзичливі люди не люблять сварити — їм до душі слова підтримки чи захоплення. Вони не звинувачують, поки до кінця не розібралися в ситуації, і вибачають те, що можна пробачити. На жаль, таких осіб небагато, і зустріти їх на своєму життєвому шляху непросто. Водночас, можна й собі подумати про доброчесне і доброзичливе життя — однією «світлою» людиною у світі стане більше.

Відома українська історикиня Наталя Старченко тривалий час досліджувала життя та побут волинської шляхти (людей, що належали до вищого суспільного стану). За її словами, ще кілька століть тому такі люди жили із уявленням «дару від дару — обміну симетричними дарами; віддаємо з радістю, приймаємо з вдячністю, і тим ми пов’язані». Отже, такі звичаї колись були поширені серед найвпливовіших!

Це ви зможете!

• 1. Прочитайте фрагмент Преамбули Конституції України і поясніть, як ви розумієте виділений фрагмент:

Верховна Рада України від імені Українського народу /. / виражаючи суверенну волю народу, спираючись на багатовікову історію українського державотворення /. / усвідомлюючи відповідальність перед Богом, власною совістю, попередніми, нинішнім та прийдешніми поколіннями, /. / приймає цю Конституцію — Основний Закон України.

• 2. Чи погоджуєтеся з твердженням «Совість — глядач і суддя доброчесності»? Поясніть свої міркування.
• 3. Обговоріть із дорослими проблему: «Чим совість відрізняється від мук сумління»?

3. Скромність, щедрість, чуйність, співчуття, гуманність

Скромність полягає в тому, що людина не бажає привертати особливої уваги до себе чи своїх талантів. Чи це правильно? Нескромні люди хваляться (часто — безпідставно) своїми успіхами або прагнуть привернути увагу до себе одягом, дорогим смартфоном, витівками тощо. Здається, що їх люблять. Насправді ж вихваляння самих себе приносить тимчасові «плоди». Скромність не є самоприниженням, вона виражається у вмінні бути самим собою, не здаватись ані кращим, ані гіршим. Вона закликає ставитися до інших з повагою (а не «заливати» їм про свою крутість) і не хизуватися своїми добрими вчинками. Бо добро, яке ми робимо для інших, ми робимо також для себе.

«Щедрість». Франс Франкен Младший. Картина XIX ст.

Повертаючись до чеснот, не можна оминути щедрості — здатності ділитися своїм та не вимагати нічого взамін. Щедрі люди — оптимісти, які бачать світ дещо в інших барвах і розуміють, що хоча він не ідеальний, але може стати кращим.

Опишемо звичайну ситуацію — двоє дівчаток, граючись у дворі, не поділили ляльку. Одна хотіла з нею погратися, інша — не забажала з нею розлучатися навіть на кілька хвилин. Як наслідок — галас та боротьба, яку вдалося вгамувати їхнім батькам.

От якби власниця ляльки була щедрішою, то позичила б свою іграшку, отримала б її назад і, як важливий бонус, здобула би подругу. Пам’ятайте, що щедрість теж має межі, тому допомагайте насамперед тим, хто цього потребує. Для цього існує окрема чеснота — співчуття, або вміння розуміти та розділяти чужі страждання, допомагати скривдженим і знедоленим.

Окрім співчуття, у спілкуванні слід виявляти також чуйність і гуманність. Оволодіння чуйністю дає нам змогу уважно і сердечно поставитися до інших людей. Це важлива риса для налагодження взаємних контактів, яка допоможе розташувати до себе сторонню людину, зрозуміти її. Гуманність, або, як ще кажуть, людинолюбство — це любов та повага до людської особистості. Вона охоплює такі поняття, як альтруїзм (безкорисливу діяльність на користь інших), моральність та силу волі. Водночас, сьогодні гуманного ставлення заслуговує також світ природи. Змалечку потрібно розуміти важливість зелених насаджень (дерев та садів), не допускати жорстокого ставлення до тварин. Діяння, в результаті яких страждає довколишнє середовище, є аморальним. Нищення довкілля є наслідком занепаду особистості та її моралі.

Довкілля турбота кожного

Жила собі заможна Щедрість. Усіх наділяла, нікого не оминала і нікому нічого не жаліла. Аж от одного разу прийшов до неї старий дід і попросив найсолодшого. Повела Щедрість його у свої володіння, а там — наїдків та напитків видимо-невидимо. «Вибирай, чого бажаєш!» — каже вона. Дідусь став, подумав, відламав окраєць хліба, подякував і пішов. От так буває, що одним і цілого торта недостатньо, а комусь — і окраєць хліба є щастям.

Мислимо практично

1. Чому людина відчуває сором?

2. Доведіть за аналогією, що всі наші дії мають наслідки:

• Запізнився на урок — пропустив пояснення вчителем вчителькою нової теми
• Образив друга — .
• Збрехав батькам — .

3. Як поводиться доброзичлива людина?

4. Які діяння ми називаємо аморальними?

5. Вправа «Кросворд навпаки». Складіть до розгаданого кросворда запитання.

Мислимо творчо

• 1. Об’єднайтеся в групи та створіть плакат «Чесноти, які допомагають уникати неприємностей». За бажанням, доповніть плакат малюнками.
• 2. Вправа «Уявіть. Опишіть. Оцініть». Уявіть, як би змінився світ, у якому всі люди були б доброчесними. Опишіть, що змінилося б у світі. Оцініть, чи хотіли б ви жити в такому світі.
• 3. Вправа «Протилежності». Об’єднайтеся в пари та доповніть таблицю:

Риси недоброзичливої людини

Риси доброзичливої людини

Звинувачує оточуючих у своїх проблемах

Мислимо глобально

За допомогою дорослих знайдіть в інтернеті тлумачення поняття «академічна доброчесність». Чому, на вашу думку, ця чеснота є важливою?

9. Яка роль чеснот у житті людини?

Ключові поняття: відповідальність, совість.

Алана: Вчора мені батько мораль читав.

Алана: Я роздратувалася і образила брата. За це мене насварили. Сама розумію, що неправа.

Назар: Пропоную вибачитися. І йому, і тобі так буде краще.

• 1. Прочитай діалог. Що таке «читати мораль»?
• 2. Чи були в тебе подібні випадки?
• 3. Як ти думаєш, чому «совість мучить»?

1. ЗВІДКИ ВЗЯЛАСЯ МОРАЛЬ?

Ти вже знаєш, що людину оцінюють за її вчинками. Добрі вчинки дають змогу стверджувати, що людина чинить морально і в неї є чесноти.

Народна мудрість: міркуємо разом

ПРИТЧА «ЧОРНА КРАПКА»

Одного разу мудрець зібрав своїх учнів і показав їм звичайний аркуш паперу, де намалював маленьку чорну крапку. Він запитав їх:

Усі хором відповіли, що чорну крапку. Відповідь була неправильною. Мудрець сказав:

— А хіба ви не бачите цей білий аркуш паперу — він такий великий, більший, ніж ця чорна крапка!

Ось так і в житті — ми бачимо в людях насамперед щось погане, хоча хорошого набагато більше. І лише одиниці бачать відразу «білий аркуш паперу».

• 1. Пригадай, що таке чесноти.
• 2. Наведи приклади чеснот.
• 3. До чого закликав мудрець своїх учнів?

Коли виникла й звідки взялася мораль? Учені пов’язують зародження моралі з первісним суспільством, у якому постала потреба упорядкувати відносини між людьми. Так з’явилися правила, що переросли в звичаї і традиції. Їх слід було суворо дотримуватись. У ті часи важливо було бути вірними своїй родині, роду і племені, захищати своїх, допомагати їм.

Прихильники думки про божественне походження людини вважали, що правила моралі надані людині під час створення Богом чи богами. Саме тому мораль божественна, а її порушення — це виклик Богові чи богам. Багато релігій пропагують «золоте правило» моралі.

• 1. До якої версії походження моралі схиляєшся ти?
• 2. Пригадай «золоте правило» моралі.
• 3. Роздивись малюнок. Чи правильно люди зрозуміли заклик?

Нині людство визначило такі норми моралі: доброчесність, совість, правда, доброзичливість, милосердя, вірність ідеалам, справедливість, добропорядність, братерство, миролюбність, працелюбність, рівноправність, свободолюбність.

Важливість моральних норм визнається суспільством, коли вони набувають статусу законів.

Запитання для порівняння

Правила моралі

Немає письмового закріплення

Громадський осуд, критика, «докори» сумління

Служать для регулювання та оцінки вчинків людини

2. ЧОМУ СОВІСТЬ НАЗИВАЮТЬ ВНУТРІШНІМ РЕГУЛЯТОРОМ МОРАЛІ?

За дотриманням моральних норм людини слідкує не лише суспільство, а й сама людина. Немає жодної ситуації, коли про твої дії ніхто не знає. Мінімум одна людина про це таки знає. І це — ти. От коли ти обмірковуєш свої вчинки, розумієш, що вчинив/вчинила негарно, то тобі стає прикро. Усвідомлення людиною відповідальності за свої вчинки перед собою, людьми, суспільством називається совістю.

Совість є внутрішньою регуляторкою людських вчинків. Це контролерка, яка живе в кожній людині, але формується суспільними відносинами. Совість часто порівнюють з дороговказом, який необхідний мандрівникам, щоб не заблукати.

Совість регулює всі напрями поведінки, особливо в суперечливих людських ситуаціях, у процесі внутрішньої боротьби між добрими і злими намірами, мотивами, цілями. Вона велить, змушує робити певним чином і тим самим надає певну цінність судженням і почуттям. Тому говорять, що людину «мучить совість» або «докори сумління».

• 1. Чи були в тебе докори сумління? Як ти почувався/почувалася в такому разі?
• 2. Чому ніс Пінокіо є проявом його совісті?
• 3. Для чого, на твою думку, людині совість?

Народна мудрість: міркуємо разом

ПРИТЧА «ПОГАНО ЖИТИ БЕЗ СОВІСТІ»

Раз сказала Совість людині, що вона не права, другий, третій. Набридла людині Совість, і вона вирішила позбутися її. Та не на день чи два, а назавжди.

Думала людина, думала, як це зробити, і придумала.

— Давай, — каже, — Совість, в хованки грати!

— Ні, — відповідає та. — Ти мене все одно обдуриш, підглядати будеш.

Прикинулася тоді людина хворою і каже:

— Занедужала я щось. Принеси-но мені з льоху молочка.

Не змогла відмовити їй у цьому Совість. Спустилася в льох, а людина стрибнула з ліжка і закрила її.

Покликала людина на радощах друзів і з легким серцем одного обдурила, іншого образила, а коли вони стали ображатися, і зовсім вигнала усіх геть. І ніяких тобі докорів совісті. Добре на душі, спокійно.

• 1. Чи правильно вчинила людина із совістю? Чому?
• 2. Що сталося з людиною після того, як вона закрила совість?
• 3. Придумай продовження притчі. Що сталося далі?

Сальвадор Далі. Докори сумління (фрагмент), 1931 р.

• Роздивися репродукцію картини Сальвадора Далі «Докори сумління». Як художник зобразив совість на картині? Чому використав такі кольори? Які емоції викликає картина? Чи такі емоції викликає совість?

3. ЯК СОВІСТЬ РОБИТЬ ЛЮДИНУ ВІДПОВІДАЛЬНОЮ?

Совість робить людину відповідальною, адже спонукає чинити згідно з моральними нормами суспільства. Відповідальність — обов’язок відповідати за певну справу, вчинки, слова. На кожну людину покладено суспільну відповідальність — контроль за своїми вчинками. Якщо людина не справляється, їй допомагають ближні люди, спільнота, суспільство. Відповідальними можна бути лише за себе самого/саму й лише за свої вчинки. Як виняток, батьки несуть відповідальність за вчинки їхніх дітей.

• 1. Чому вислів «відповідальна людина» — це великий комплімент й ознака серйозних відносин?
• 2. Чи постійно ти є відповідальним/відповідальною?
• 3. Чому батьки відповідають за вчинки своїх дітей?

Відповідальність за свої дії є зовнішня і внутрішня. Зовнішню ми проявляємо відкрито своїми вчинками та діями. Вона регулюється правилами поведінки та нормами закону. Внутрішня відповідальність — моральна відповідальність, коли людина усвідомлює значення власних дій і їхніх наслідків для оточуючих людей.

• 1. Чому відповідальна людина завжди обдумує, чому вона вчинила неправильно?
• 2. До яких наслідків призводить безвідповідальність? Чому складно бути відповідальним/відповідальною?

Відповідальність корисна, вона може допомогти тобі досягти своїх цілей.

• Коли ти говориш правду й виконуєш свої обіцянки, люди тобі вірять і вважають чесною і порядною людиною.
• Розуміння наслідків наших дій допоможе тобі краще приймати рішення. Так ти станеш більш самостійним чи самостійною.
• У тебе зросте довіра й самодовіра. Люди більше довіряють відповідальній людині.

• 1. Як ти розумієш слова Маленького принца?
• 2. Що кожен/кожна може зробити, щоб бути відповідальним/відповідальною?

Як змінити себе та світ на краще: запитання і завдання

• 1. Що таке мораль?
• 2. Для чого людині потрібна совість?
• 3. За що ми несемо відповідальність?

1. Розглянь ситуації, поміркуй, як вчинити по-совісті.

Життя часто ставить людину перед вибором: зробити по совісті або проти совісті. І цей вибір кожен повинен зробити заради правди, заради власної душі. Та чи легко вчиняти по совісті?

Ти купуєш в магазині тістечко, і продавець помилково дає тобі зі здачею зайві п’ятдесят гривень. А тобі саме сьогодні не вистачало 50 гривень на купівлю дуже потрібної речі. Що ти будеш робити в цій ситуації?

Обговори ситуацію з однокласниками й однокласницями.

Ти списав/списала твір у сусіда по парті. Але однокласнику вчитель виставив «8», а тобі — 10, бо твоя робота була без помарок, а ще вчитель не помітив у ній помилку, яку виправив у твого однокласника. Які твої дії?

2. Займи позицію. Намалюй лінію на підлозі. Якщо ти відповідаєш на запитання «ТАК», то стаєш з одного боку лінії, а якщо «НІ», — іншого. Відповідь аргументуй.

• Вибираючи між добром і злом, людина робить моральний вибір (так/ні).
• Мораль являє собою норми, встановлені державою (так/ні).
• Високоморальною вважають людину чесну, виховану, відповідальну за свої вчинки і т. д. (так/ні).
• Моральні вчинки вимагають нагород, слів подяки (так/ні).
• «Золоте правило» моралі вчить нас ставитися до людей так, як ми хочемо, щоб ставилися до нас (так/ні).
• Мораль і право регулюють поведінку людини в суспільстві (так/ні).

Створюємо разом

Створіть кросворд, використовуючи слова — цінності, мораль, совість, відповідальність, вчинок, обов’язок, вибір, чесноти.

Тема 2. Людські чесноти

Вечоріло. Битим шляхом ішли двоє подорожніх — батько й семирічний син. Посеред шляху лежав камінь. Батько не помітив каменя, спіткнувся, забив ногу. Крекчучи, він обійшов камінь і, взявши дитину за руку, пішов далі.

Наступного дня батько з сином ішли тією ж дорогою назад. Знову батько не помітив каменя, знову спіткнувся й забив ногу.

Третього дня батько й син пішли тією ж дорогою. До каменя було ще далеко. Батько каже синові:

— Дивись уважно, синку, треба обійти камінь.

Ось і те місце, де батько спіткнувся й забив ногу.

Подорожні сповільнюють кроки, але каменя немає. Бачать, біля дороги сидить сивий старий дід.

— Дідусю,— запитав хлопчик,— ви не бачили тут каменя?

— Ви також спіткнулися й забили ногу?

— Ні, я не спіткнувся й не забив ногу.

— Чому ж ви прибрали камінь?

Хлопчик зупинився в задумі.

— Тату,— запитав він,— а ви хіба не людина?

• Як би ти відповів/відповіла на останнє запитання в тексті? Аргументуй свої слова.
• Як ти думаєш, якщо в майбутньому хлопчикові чи його батькові трапиться на дорозі камінь, вони приберуть його чи ні? Аргументуй свою думку.

Які чесноти прикрашають особистість?

Скарбничка етики

Обкладинка книги Любомира Гузара «Про гріхи і чесноти»

Український релігійний діяч Любомир Гузар пояснював: «Господь Бог створив людину вільною, дав їй розум і волю, наділив її правом робити добро. І до самої природи людини належить — бути свобідним, інакше кажучи — мати можливість вибору. Тож бути вільним означає робити вибір на користь добра. А грішимо ми через нашу неміч і слабкість».

Граматика етики

Чеснота — позитивна моральна риса в характері людини; доброчесність.

Вада — негативна риса, недолік, дефект.

3. Прочитай назви есе з книги Любомира Гузара «Про гріхи і чесноти». Випиши ті, які є уособленням чеснот. Аргументуй свій вибір.

Доброта. Недружність. Пліткарство. Вдячність. Байдужість. Лінь. Нахабство. Культура. Гідність. Неохайність. Сором. Цинізм. Гординя. Пихатість. Гідність. Надія. Щедрість. Марнославство. Куріння. Смирення. Сварливість. Сум. Чесність. Обжерливість. Культура їсти. Зрадливість. Оптимізм. Ненависть. Доброзичливість. Злопам’ятність. Самоіронія. Жадібність. Самокритика. Сміливість. Грошолюбство. Брехливість. Простота. Продажність. Мудрість. Поблажливість. Скромність.

4. Розглянь дитячі малюнки з книги Любомира Гузара (c. 22, 23). А як ти уявляєш доброту? Розкажи, як діти зобразили доброту.

Доброта. Ілона Шустер, 14 років, м. Галич Івано-Франківської обл.

Доброта. Олена Зуб, 9 років, м. Івано-Франківськ

Доброта. Олеся Баб’ячок, 12 років, м. Львів

5. Презентуй свій малюнок чесноти або вади в класі. Прокоментуй його.

Як можна перемогти зло

6. Прочитай оповідання Василя Сухомлинського «Звичайна людина». Визнач його основну думку.

Є в сухому степу колодязь. Біля колодязя — хатка. В ній живуть дідусь із онуком.

Біля колодязя на довгій вірьовці відро. Ідуть подорожні, заїжджають до колодязя, п’ють воду, дякують дідусеві.

Стерлася вірьовка, перервалась, упало відро в глибокий колодязь.

Немає в дідуся другого відра. Нічим води витягти, щоб попити.

День не п’ють води дідусь із онуком, два дні не п’ють. Мучаться від спраги.

На третій день уранці проїжджає повз дідусеву хатину подорожній із настороженими очима. На возі в нього побачив дідусь відро під соломою.

Глянув подорожній із настороженими очима на колодязь, глянув на дідуся з онуком, ударив коней батогом і поїхав.

— Що це за людина? — питає онук дідуся.

— Це не людина, — відповідає дідусь.

Опівдні проїжджає повз дідусеву хатину подорожній із байдужими очима. Дістав з воза відро, прив’язав до вірьовки, витяг води, напився, дав попити дідусеві й онукові, решту води вилив у сухий пісок, відро забрав та й поїхав.

— Що це за людина? — питає діда онук.

— Це не людина,— відповідає дідусь.

Увечері проїжджає повз дідусеву хатину подорожній із добрими очима. Дістав з воза відро, прив’язав до вірьовки, витяг води, напився й поїхав, а відро так і стоїть на цямрині 1 .

— Що це за людина? — питає онук.

— Звичайна людина, — відповідає дідусь.

• Яку деталь зовнішності подорожніх увиразнює автор? Як ти думаєш чому?
• Уяви себе на місці подорожнього. Як би ти вчинив/вчинила? Поясни чому.

7. Прочитай уривок із вірша «Хіба чекати плати за добро?» Івана Драча. Як, на думку автора, можна перемогти океани зла? Чи погоджуєшся ти з поетом? Поясни чому.

Добро твориться просто — ні за так.

Так, як цвіте і опадає мак,

Як хмарка в’ється і сміється пташка,

Як трудиться мурашка-горопашка.

Хай сіє зерна скрізь метка рука,

І в океан добра тече ріка,

І не зросте із нього ковила.

Лиш так змагаймо океани зла.

1 Цямрина — дошка з верхньої частини колодязя.

Скарбничка етики

Будда Ґаутама (1 ст. до н. е.)

Будда Ґаутама, один із засновників релігії буддизму, вчив:

«Перемагай гнів за допомогою спокою, перемагай зло за допомогою добра, перемагай бідність за допомогою щедрості, перемагай брехню за допомогою істини».

8. Знайди і прочитай прислів’я. Визнач тему, яка їх об’єднує. Наведи приклади життєвих ситуацій, які ілюструють ці прислів’я.

Народ скаже, як зав’яже

9. Розглянь інформаційний плакат на с. 26. Його основою став малюнок «Добро і зло» Дарини Парахоняк (6 років) із міста Галич Івано-Франківської області.

• Який символ використала дівчинка, щоб показати перемогу добра над злом? Поясни чому.
• Що на малюнку дівчинки уособлює зло, а що символізує добро?
• Який символ використала дівчинка, щоб показати перемогу добра над злом? Поясни чому.
• Подумай, як ще символічно можна зобразити перемогу добра.
• Прокоментуй слова Любомира Гузара та Будди Ґаутами в нижній частині плаката.

Домашня сторінка

Прочитай роздуми Любомира Гузара про доброту.

Людина вважається доброю тоді, коли робить добро, сіє його довкруги себе щодо рідних, близьких, приятелів, знайомих. Бути добрим — це передусім намагатися бути собою, бути людиною.

• Чи погоджуєшся ти з Любомиром Гузаром? Поділися своїми роздумами на тему: «Як людина може виявляти свою доброту щодня?».

10. Подивися мультфільм «Той, що бажає» (реж.: Еко У, Дж. Макдональд, K. Атанассов, 2016, США). http://inform1.yakistosviti.com.ua/etyka/5-klas