Як подати заявку на підключення електрики до дільниці

Порядок подання заяви про тимчасове приєднання до електричних мереж

Послуга з тимчасового приєднання надається оператором системи розподілу на підставі договору про тимчасове приєднання, що укладається між замовником послуги з тимчасового приєднання та оператором системи розподілу.

Для отримання проєкту договору про тимчасове приєднання замовник звертається до оператора системи розподілу за місцем розташування його електроустановок із заявою про тимчасове приєднання.

До заяви про тимчасове приєднання додаються такі документи:

1) для юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців: копія витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань (далі – ЄДР), або копія довідки/виписки з ЄДР, для фізичних осіб: копії паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера або реєстраційного номера картки платника податків;

2) належним чином оформлений документ, що посвідчує право на представництво інтересів особи у випадку подання заяви представником;

3) копія документа, що підтверджує право власності чи користування об’єктом нерухомого майна;

4) графічні матеріали у довільній формі із зазначенням місця розташування об’єкта (об’єктів) замовника, земельної ділянки замовника та прогнозованої точки приєднання (для об’єктів, що приєднуються до електричних мереж уперше).

У разі приєднання до електричних мереж суб’єкта господарювання/власника електричних мереж згідно з пунктом 15 Порядку тимчасового приєднання електроустановок до системи розподілу у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.03.2022 № 352, до заяви про приєднання додатково додається лист суб’єкта господарювання про згоду приєднати електроустановки замовника до власних електричних мереж у рахунок тимчасового зменшення величини договірної потужності споживання за договором про надання послуг з розподілу електричної енергії та технічні вимоги та/або вихідні дані, отримані від суб’єкта господарювання (у разі приєднання електроустановок замовника до електричних мереж суб’єкта господарювання).

Відповідальність за достовірність даних, наданих у заяві, несе заявник.

Оператору системи розподілу забороняється вимагати інші документи, не передбачені Порядком тимчасового приєднання електроустановок до системи розподілу у період дії в Україні воєнного стану.

Замовник має звернутися до ОСР на території провадження ліцензійної діяльності із заявою про приєднання електроустановки (електроустановок) певної потужності до електричних мереж системи розподілу, типова форма якої наведена в додатку 3 до Кодексу систем розподілу.

З 1 червня 2021 року вимогами Кодексу систем розподілу не передбачено надання замовником до заяви паперових копій документів.

При цьому, у заяві про приєднання лише зазначаються відомості про (у разі відсутності записів у відповідних реєстрах):

  1. номер запису про право власності та реєстраційний номер об’єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
  2. унікальний номер запису замовника (фізичної особи) в Єдиному державному демографічному реєстрі (за наявності);
  3. реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку в паспорті (або слово «відмова» у разі, якщо паспорт виготовлений у формі картки) – серія та номер паспорта) (за наявності);
  4. наявність/відсутність статусу платника єдиного податку;
  5. індивідуальний податковий номер (для юридичних осіб);
  6. код ЄДРПОУ у випадку подання заяви юридичною особою.

До заяви про приєднання замовником можуть додаватися документи у таких випадках:

1) копія паспорта – у разі відсутності унікального номера запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (для фізичних осіб);

2) належним чином оформлений документ, що посвідчує право на представництво інтересів особи у випадку подання заяви представником;

3) копія документа, що підтверджує право власності чи користування об’єктом нерухомого майна у разі відсутності відомостей у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;

4) графічні матеріали із зазначенням (вказанням) місця розташування об’єкта (об’єктів) замовника, земельної ділянки замовника та прогнозованої точки приєднання (для об’єктів, що приєднуються до електричних мереж уперше);

5) інформаційна довідка-повідомлення (довільної форми) щодо наявності або відсутності намірів брати участь в аукціоні з розподілу річної квоти підтримки (для електроустановок, що мають здійснювати виробництво електричної енергії з альтернативних джерел).

  • фотоелектричної станції, що розташована на об’єкті архітектури (дах, фасад) (виробництво електричної енергії з альтернативних джерел),
  • технічних засобів телекомунікації на об’єкті архітектури

до заяви про приєднання додатково додаються:

  1. копія документа, що підтверджує право власності чи користування об’єктом архітектури або право власності чи користування частиною об’єкта архітектури (дах, фасад) (у разі приєднання фотоелектричної станції);
  2. копія договору з доступу (у випадку приєднання технічних засобів телекомунікації відповідно до Закону України «Про доступ до об’єктів будівництва, транспорту, електроенергетики з метою розвитку телекомунікаційних мереж»);
  3. графічні матеріали із зазначенням (вказанням) місця розташування об’єкта (об’єктів) замовника, земельної ділянки замовника та прогнозованої точки приєднання (для об’єктів, що приєднуються до електричних мереж уперше);
  4. лист-погодження від власника об’єкта архітектури, на якому буде здійснено будівництво та експлуатацію фотоелектричної станції, технічних засобів телекомунікації, щодо надання дозволу на улаштування точки приєднання на межі земельної ділянки власника об’єкта архітектури, на якому буде розташована відповідна фотоелектрична станція, технічні засоби телекомунікації.

У разі приєднання до електричних мереж суб’єкта господарювання згідно з пунктом 4.1.11 глави 4.1 розділу IV Кодексу систем розподілу, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, до заяви про приєднання додаються технічні вимоги та/або вихідні дані, отримані від суб’єкта господарювання.

УВАГА! Відповідальність за достовірність даних, наданих у заяві, несе заявник.

Підключення електрики до ділянки

Підключення електрики до ділянки – дуже важливий момент, що дозволяє забезпечити нормальний комфорт. Мало знати, як поставити стовп і підключити до земельної ділянки світло. Необхідно також розібратися, як проводиться установка електролічильника на дачній ділянці і які документи потрібні.

Зміст матеріалу

Які документи потрібні для підключення?

Почати працювати над тим, щоб провести електрику на дачну ділянку, бажано вже відразу, як тільки розгортається її освоєння. Це дозволяє істотно спростити будівництво і негайно заселятися. Проблеми створює навіть не стільки технічна частина підготовки, скільки робота з паперами. Адміністративні інстанції розглядають заявки тижнями і місяцями – але можна, принаймні, зі свого боку не створювати собі труднощі, правильно готуючи пакет матеріалів.

Створено чимало фірм, готових допомогти провести електричні комунікації на садову ділянку і до самого приватного будинку.

Але їхні послуги коштують порівняно дорого. І тому багато власників намагаються економити, виконуючи все своїми руками.

Найповніші відомості та переліки документів для підключення світла можна дізнатися в законах і на офіційних ресурсах електромережевих організацій. Найчастіше доведеться приготувати:

  • заявку;
  • списки споживаючого енергію обладнання;
  • дублікати документів про володіння власністю;
  • плани земельних угідь;
  • схеми розташування найбільш близького до території електричного стовпа (просто копіюють його з ресурсів Росреєстру);
  • дублікат паспорта.

Варто врахувати, що електромережева структура може розглядати документи протягом календарного місяця. Коли час проходить, на адресу заявників відсилають лист з примірниками договорів. Додатково додаються технічні умови. У них прописують:

  • яка повинна бути потужність по споживанню;
  • вибір однофазного або трифазного виконання;
  • робоча напруга.

Договір вказує, в який термін електромережі підведуть струм. Найчастіше з міркувань зручності і спокою компанія вказує період 5-6 місяців. Але в реальності все може вироблятися набагато швидше. При безпосередній близькості стовпа від ділянки роботи проводяться за 1-2 місяці максимум. Однак якщо доводиться тягнути дроти на значну відстань, особливо взимку, процедура часто займає і більше півроку.

Найчастіше за замовчуванням на одне домогосподарство виділяють 15 кВт потужності. Однак не завжди цього достатньо. У такому разі знадобиться додатковий запит на оформлення особливих техумов. Його можуть і відхилити – якщо район енергетичних мереж не має необхідного запасу потужності, причому оскарження такої відмови марне.

Краще всі подібні тонкощі пізнавати заздалегідь.

Як подати заявку?

Дізнатися координати електромережі, куди доведеться звертатися, можна у сусідів, на офіційному сайті, через адміністрацію або довідкову службу. Вибирати треба той варіант, який індивідуально зручніший. Основний порядок проведення електрифікації закріплений в:

  • ФЗ № 35, прийнятому в 2003 році;
  • 861-й постанові уряду від 27 лютого 2004 року;
  • наказі за ФСТ № 209-е від 11 вересня 2012 року.

Заявка з 1 липня 2020 року може бути представлена в електронному форматі. Такий метод обробки даних за законом повинні використовувати всі ресурсопостачальні організації. Отримавши звернення, мережевики зобов’язані розрахувати тариф на підз’єднання з урахуванням нормативних актів. При невеликій протяжності мереж і малої потужності підключуваного обладнання можна вказати в заявці вибір ринкового тарифу на приєднання – так навіть виявляється вигідніше. Поряд із заявкою буде потрібна іноді додаткова документація:

  • дозвіл на зведення лінійних мереж;
  • експертний висновок щодо проекту;
  • матеріали на відведення землі, які готує місцева адміністрація.

Підготовка проекту

Грамотно підключити до земельної ділянки електричні комунікації можна тільки за наявності опрацьованих планів і техумов. Важливу роль відіграє план розташування електропринімаючих пристроїв (або скорочено ЕПП, як часто пишуть у документації). Такі плани потрібні не тільки загалом на ділянку, а й для всіх окремих пристроїв, які розраховані на напругу 380 В. Їх же готують ще для:

  • кожної відокремленої споруди;
  • трансформаторів;
  • сільськогосподарського та виробничого обладнання.

Щоб чітко показати взаємозв’язок енергообладнання та інфраструктури, доведеться користуватися матеріалами топозйомки. Такі схеми повинні мати суворо масштаб 1 до 500, складають план розміщення апаратури на аркушах A3. Якщо ділянка ще без будинку і без будівель, їх розташування вже слід розмітити і позначити, як і точки введення, і необхідні параметри електроживлення. Плани обов’язково доповнюють пояснюючими записками.

У них має бути чітко видно положення електричних об’єктів біля ділянки. Доведеться також показувати і кадастрові межі території, і її загальну площу. Коли оформлення плану веде стороння організація, то вона повинна також вказувати чітко відомості, що ідентифікують замовників і ділянки, до яких належить документ. При подачі заявки на підготовку плану знадобляться ще й правовстановлюючі документи.

У конкретних організаціях планка вимог може істотно відрізнятися.

Підготовку техзавдання на ситуаційні плани ведуть замовник і фахівець спільно. Доступ до об’єкта повинен бути забезпечений безперешкодно в узгоджений день. План об’єктів електромереж повинен бути завізований геодезистом-виконавцем. Важливо: ЕПП готують лише для ділянок, поставлених на кадастровий облік з однозначними кордонами, тобто після межових і землевпорядних робіт. Електрифікація ділянки за техумовами означає, що повинен бути додатковий документ, де описані:

  • технічні вимоги;
  • основні заходи;
  • формати і точки приєднання;
  • параметри ввідних систем;
  • особливості пристроїв обліку.

Хороший проект завжди включає:

  • ситуаційний план;
  • однолінійну схему;
  • розрахунок за потужністю;
  • копію дозволу на проведення робіт у визначеному місці;
  • підтвердження права робіт (якщо ними буде займатися за дорученням власника стороння організація);
  • категорію надійності;
  • відомості про резерв потужності, про аварійні та запобіжні пристрої;
  • експертну оцінку безпеки проекту.

Варіанти прокладання мережі

По повітрю

Такий метод найбільш простий і економічний. Якщо безпосередньо поруч з будинком проходить лінія електропередач, можна взагалі подати мережевий провід безпосередньо в житло. Однак на значних відстанях без облаштування додаткових опор обійтися неможливо. Багатьох людей засмучує зовнішній вигляд підвішених кабелів. Доводиться докладати спеціальних дизайнерських заходів для обігрування такої ситуації або ж миритися з нею.

Характеризуючи етапи підключення електрики, варто згадати, що доведеться часом поставити стовпи не тільки для самих проводів, але і для електрощитка. Опори можуть бути виконані з:

Металеві конструкції зручні і довговічні – недарма ними широко користуються при облаштуванні магістральних ЛЕП. Але вартість таких виробів цілком відчутна і не всіх влаштовує. Сталевий стовп повинен бути захищений зовні шаром цинку. Іншою обов’язковою вимогою є заземлення конструкції. Його продумують так, щоб навіть при максимумі нештатних ситуацій опора не опинялася під напругою.

Простіше і практичніше в багатьох випадках скористатися дерев’яними стовпами. Для них використовують зазвичай соснову деревину. Колоди повинні бути попередньо висушені. Дерево коштує дешево і може бути підготовлене навіть своїми руками з мінімальними труднощами. Але треба розуміти, що воно недовговічне – навіть при ретельній захисній обробці вплив вологи буде позначатися досить швидко; ще один момент – дерев’яний стовп непридатний на місцях з сирим ґрунтом, та й поблизу водойми його не поставити.

Залізобетонні конструкції найбільш кращі в порівнянні з будь-якими іншими рішеннями. Вони відносно недороги. Але економія досягається без втрати несучих якостей або зниження терміну служби. Правда, монтаж вручну неможливий.

Навіть професійні будівельники використовують підйомну техніку – що, втім, окупається експлуатаційними перевагами цілком.

  • від опори до паркану має бути не менше 1 м;
  • відстань до будинку не повинна перевищувати 25 м;
  • провисання проводів над землею становить максимум 600 см у місцях проїзду транспорту або 350 см над пішими доріжками, городами;
  • безпосередньо на введенні в будинок дріт повинен перебувати на висоті мінімум 275 см;
  • підстава опори належить бетонувати, і в перші 5-7 днів опору все одно підтримують додатковими підпорами.