Система органів мовлення. Будова голосового і дихального апаратів. РЕЗОНАТОРИ (стара укр. назва – голосниці) – це та частина голосового апарата, що надає звуку визначеного, характерного для кожної людини тембрального забарвлення і гучності.31 бер. 2020 р.
Основним завданням резонатора є первинна обробка газового потоку. Ще важливою функцією є гасіння звукових вібрацій, які завжди виникають в процесі роботи двигуна (простіше кажучи – завдяки резонатору звук роботи двигуна тихіший).
РЕЗОНАТОРИ (стара укр. назва – голосниці) – це та частина голосового апарата, що надає звуку визначеного, характерного для кожної людини тембрального забарвлення і гучності. Резонатори діляться на верхні (ті, що розміщені над зв'язками, в голові людини), і нижні (ті, що розміщені під зв'язками, в грудній ділянці).
Резонатори – утвори для посилення звуку, які створюють тварини з голосовим апаратом, зазвичай у вигляді складок шкіри на дні ротової порожнини.
Тембр (фр. timbre) — «забарвлення» звуку; одна з ознак музичного звуку, поряд з висотою, силою і тривалістю. За тембром можна розрізняти звуки однакової висоти і сили, виконані на різних інструментах, різними голосами або видобуті різними способами чи штрихами.
Порожнини, що виконують роль акустичних резонаторів є у скрипок, гітар, кобз, бандур, ударних інструментів тощо. Духові музичні інструменти, наприклад, кларнет або саксофон, використовують для створення звуку коливання тростинки, яке підсилюється на певних частотах резонатором у вигляді трубки (прямої або закрученої).
Резона́тор — пристрій, який має резонансні властивості, тобто відклик якого на коливання певних частот сильніший, ніж на коливання з іншими частотами. Зазвичай резонатори — просторові розподілені системи, в яких можуть збуджуватися стоячі хвилі. Резонатори підсилюють коливання на певних частотах. Ці частоти визначаються умовою т…