Ядерна зброя

Як Росія може застосувати ядерну зброю. Головне з секретних документів FT

Просто на очах міністра оборони. Чому британська ядерна ракета вдруге впала одразу після старту

Годинник Судного дня. Що це таке і чому зростає ризик ядерної катастрофи

КНДР заявила про підводні ядерні випробування. Що це за зброя?

Путін знову погрожував ядерною ракетою. Чи відкриє Росія атомну скриньку Пандори у всьому світі

Відео, Чи вибухне ядерна ракета, якщо збити її в повітрі? Дев’ять “дитячих” запитань про атомну бомбу Тривалість, 28,14

Навіщо головна пропагандистка Росії Симоньян запропонувала здійснити ядерний вибух над Сибіром

Ядерна пожежа, яка знищить Землю. Звідки пішли ці страхи

Що буде, якщо люди припинять ловити рибу?

Смертоносна робота. Як у США загинув вчений, який розробляв атомну бомбу

Оппенгеймер – “батько” атомної бомби. Ким був насправді герой фільму

“Україна воює чужою зброєю, то чому я не можу”. Лукашенко – про російські ядерні боєголовки

Ядерні загрози війни. Чого чекати від Росії

Ядерна зброя у “білоруського божевільного диктатора”. Чому Захід мовчить

Сергій Плохій: “Ядерна небезпека більше пов’язана із ЗАЕС, ніж з тактичною зброєю”

Божевільний план підірвати ядерну бомбу на Місяці. Хто і для чого його розробив

Як Південна Корея обговорює створення ядерної зброї і чи це їй потрібно

Чому Франція і Польща посварились через снаряди для України і як це шкодить ЗСУ

Росія провалила запуск міжконтинентальної ракети під час візиту Байдена в Україну – CNN

Росія “зупиняє” договір щодо СНО і ядерної зброї. Що це значить і чим загрожує

Російські кораблі оснастили тактичною ядерною зброєю – розвідка Норвегії

США дадуть Україні ракети дальністю до 150 км – Reuters

Відео, Озброєна і небезпечна. Що буде з КНДР у 2023 році Тривалість, 2,16

Північна Корея: чого чекати від Кім Чен Ина у 2023 році

© 2024 BBC. BBC не несе відповідальності за контент інших сайтів. Ознайомтеся з нашими правилами зовнішніх посилань.

§ 72. Ядерна зброя. Характеристика факторів ураження ядерного вибуху. Нейтронний боєприпас

Упродовж тисячоліть війни були для людства одним із найбільших лих. У сучасних умовах війни, або воєнні надзвичайні ситуації, — це порушення нормальних умов життя та діяльності людей на окремій території чи об’єкті на ній або на водному об’єкті, спричинене застосуванням звичайної зброї або зброї масового ураження, під час якого виникають вторинні чинники ураження населення. Зброя, що застосовувалась у війнах, ставала все сильнішою і сильнішою, а наслідки її використання все жахливішими.

Деякі країни світу мають ядерну зброю, яка може знищити все живе на планеті. Після низки випробувань цієї зброї, моделювання обстановки, що виникла внаслідок її використання, та ряду техногенних катастроф на ядерних об’єктах, зокрема на Чорнобильській АЕС, людство зрозуміло, що переможця ядерної війни може не бути і що ядерна війна може призвести до зникнення цивілізації взагалі. Щоб цього не сталося, треба проводити запобіжні заходи. Майже всі країни світу підписали угоду про заборону застосування зброї масового ураження. У світі розроблена система контролю за нерозповсюдженням ядерної, хімічної та біологічної зброї, але, незважаючи на це, нам важливо знати джерела небезпечних ситуацій у воєнний час, щоб уміти на них реагувати.

Виокремлюють кілька видів зброї: зброя масового ураження, яку у свою чергу поділяють на ядерну, хімічну, біологічну. Уся ця зброя веде до масового ураження населення на великих територіях, а у разі ядерного вибуху і до значних руйнувань на місцевості. Звичайна зброя, яку застосовують як під час локальних, так і під час великомасштабних бойових дій. Розрізняють чимало видів звичайної зброї, і всю її застосовують для знищення людей та матеріальних об’єктів. Засоби радіоелектронної боротьби, які застосовують у сучасній війні для дезорганізації управління військами, не знищують матеріальні засоби (споруди і техніку), але надзвичайно шкідливі для людини.

Розглянемо наслідки дії найбільш руйнівної зброї для життєдіяльності людини.

Іл. 72.1 Вибух ядерної бомби в м. Нагасакі, Японія

Ядерна зброя — це зброя масового ураження вибухової дії. Уперше застосована американцями наприкінці Другої світової війни, коли на японські міста Хіросіму і Нагасакі були скинуті атомні бомби (потужність однієї з них становила 20 кілотонн), унаслідок чого постраждало понад 53% міського населення (іл. 72.1). У Хіросімі з 255 тис. мешканців у перший день загинуло 45 тис. і поранено 91 тис. осіб. Ядерна зброя створює найбільшу загрозу для життя і здоров’я людини. Фактори ураження ядерної зброї — ударна хвиля, світлове випромінювання, проникна радіація, радіоактивне зараження місцевості та електромагнітний імпульс — спричиняють різні за характером і тяжкістю ушкодження.

Ударна хвиля виникає внаслідок того, що в центрі вибуху утворюється великий, у десятки мільярдів атмосфер, тиск повітря, що поширюється з надзвичайною швидкістю в радіальному напрямку від центру вибуху. Тривалість її дії вимірюється секундами. Характер руйнувань від ударної хвилі залежить від потужності і виду вибуху, рельєфу місцевості, щільності забудов, міцності будівель. Осередки умовно поділяють на чотири зони руйнувань з метою визначення характеру руйнувань і встановлення обсягу рятувальних та інших невідкладних робіт.

• Зона повних руйнувань характеризується руйнуванням всіх споруд, утворенням суцільних завалів, до 75% герметичних сховищ і до 90% підземних комунікацій зберігається.
• Зона сильних руйнувань — руйнується більшість будівель.
• Зона середніх руйнувань — зберігається більша частина несучих конструкцій, вони лише частково деформуються, руйнуються другорядні конструкції. Герметичні сховища і частини ППУ не пошкоджені.
• У зоні слабких руйнувань руйнуються вікна, двері. З’являються тріщини. Незначні руйнування на комунікаціях.

Ударна хвиля майже миттєво охоплює і стискає тіло людини, відкидає його швидкісним натиском повітря, крім того, з великою швидкістю летять уламки стін будівель, дерев, каміння, скла та інші предмети. У людей будуть спостерігатися різні травми: розриви, розчавлення, вивихи, переломи, значні кровотечі, ушкодження внутрішніх органів та інші травми від механічної дії уламків.

Унаслідок дії світлового випромінювання ядерного вибуху в тих, хто залишився живим, можуть виникати опіки відкритих ділянок тіла, тимчасова сліпота й опіки очей, а також опіки від полум’я пожеж. Тяжкість опіків у постраждалих залежить від температури вибуху, яка досягає мільйонів градусів.

Дія проникної радіації зумовлена потоком γ-променів і нейтронів із зони ядерного вибуху, що триває лише перші 10-15 с. Біологічна дія проникної радіації проявляється залежно від кількості поглинутої організмом радіаційної енергії, її розподілу в часі й способу опромінення. За одноразового опромінення дозою 1-2 грей (Гр) розвивається гостра променева хвороба І ступеня (легка форма), 3-4 Гр — II ступеня (середньої тяжкості), 5-6 Гр — III ступеня (тяжка форма) і дозою понад 6 Гр — IV ступеня (украй тяжка форма).

Радіоактивне зараження місцевості виникає здебільшого після наземних ядерних вибухів. Джерелами його є осколки від поділу ядер, частина ядерного заряду, що не прореагувала, та наведена радіоактивність. Площа зараженої місцевості залежить від потужності вибуху та інших чинників. Люди отримують радіоактивне зараження як від зовнішнього опромінення, так і від внутрішнього, що виникає внаслідок потрапляння радіоактивних речовин в організм унаслідок вживання заражених продуктів харчування та води, а також дихання зараженим повітрям. Можуть виникнути радіаційні ураження шкірних покривів та хронічна променева хвороба з ураженням певних органів (шлунок, легені, щитоподібна залоза). Радіонукліди через органи дихання, шлунково-кишковий тракт (із їжею, продуктами харчування) і ранові (опікові) поверхні швидко потрапляють у кров (легкорозчинні РР) і осідають в органах і тканинах організму. У скелеті локалізуються переважно кальцій, стронцій, радій, плутоній; у печінці — церій, лантан, плутоній тощо; рівномірно розподіляються органами і системами тритій, вуглець, інертні гази, цезій тощо. Небезпечним є потрапляння в організм радіоактивного ізотопу йоду 131 J, що з крові надходить у щитоподібну залозу і швидко накопичується в ній.

Важкість радіаційного ураження буде різною залежно від багатьох чинників (ступеня захищеності населення, потужності викиду, наявності опадів, метеоумов тощо). Своєчасно проведена санітарна обробка (у перші години після зараження) може виключити або значно послабити ураження шкірних покривів, не закритих одягом.

До наслідків, безпосередньо пов’язаних із впливом іонізуючого випромінювання, належать променеві ураження — гостра променева хвороба, радіаційні ураження шкіри, слизових оболонок, деяких органів і систем організму.

Основною метою заходів захисту населення за будь-яких ситуацій, пов’язаних з радіаційним ураженням, є зменшення кількості опромінених і зниження дози опромінення. До заходів радіаційного захисту населення належать:

• своєчасне оповіщення відповідних органів і населення про виникнення аварії;
• локалізація викиду й утворюваного ним забруднення;
• екстрена оцінка радіаційної обстановки й очікуваних доз опромінення населення;
• повідомлення населення про проведення конкретних заходів захисту;
• виявлення постраждалих і надання їм медичної допомоги;
• укриття населення в захисних спорудах (протирадіаційні укриття), герметизованих помешканнях (з обмеження вентиляції, ущільненням дверей, вікон);
• захист органів дихання від радіоактивних аерозолів;
• профілактичний прийом препаратів стабільного йоду та інших радіопротекторів;
• евакуація населення (за необхідності); захист шкірних покривів;
• дезактивація населених пунктів і території; проведення радіаційного контролю;
• індивідуальна дезактивація (санітарна обробка, зміна одягу для усунення радіонуклідів);
• обмеження і контроль доступу в район радіоактивного зараження;
• забезпечення населення незабрудненими водою і продуктами харчування;
• проведення агротехнічних, агромеліоративних і агрохімічних заходів;
• інформування населення про проведені заходи захисту і радіаційну обстановку;
• проведення санітарно-просвітньої роботи серед населення.

Основні принципи попередження радіаційних уражень: використання захисних від іонізуючого випромінювання матеріалів, скорочення часу опромінення, збільшення відстані від джерела іонізуючого випромінювання, використання засобів медикаментозного захисту.

Електромагнітний імпульс призводить до виникнення наведених електрострумів, тому з ладу буде виходити вся сучасна теле- і радіоапаратура, порушиться на певний час зв’язок, можуть спостерігатися функціональні розлади в організмі людини.

Різновидом ядерної зброї є нейтронна бомба. Це невеликий водневий боєкомплект з такими ж уражальними факторами, але головним є проникаюча радіація, на яку витрачається до 80 % енергії, що утворюється під час вибуху. Потік швидких нейтронів уражає людей навіть у танках і сховищах, викликаючи в них тяжкі форми гострої променевої хвороби, які часто мають надзвичайно швидкий перебіг і призводять до загибелі від недостатності серцевої і дихальної систем.

Отже, ударна хвиля руйнує будівлі і споруди, світлове випромінювання спричиняє пожежі, подальше радіоактивне ураження, яке розповсюджується за вітром, робить перебування на зараженій території небезпечним для здоров’я та проживання. Люди отримують механічні ушкодження від ударної хвилі, опіки різного ступеня і, звичайно, гостру променеву хворобу. За невисоких доз опромінення значно послаблюється імунітет, можуть розвиватися лейкемія (білокрів’я), онкологічні захворювання. Звісно, для запобігання ураженням люди переховуються в спеціальних сховищах з фільтрацією повітря і запасами води та їжі, проводять евакуаційні заходи та аварійно-відновлювальні роботи. Люди повинні використовувати засоби індивідуального захисту, які призначені для таких випадків.

• 1. Яка зброя масового ураження вам відома? Чим обмежене її застосування?
• 2. Які фактори ураження ядерної зброї?
• 3. Які небезпеки спричиняє ударна хвиля та світлове випромінювання ядерного вибуху?
• 4. Чим небезпечні для людини проникна радіація та радіоактивне зараження місцевості, які виникають унаслідок застосування ядерної зброї?
• 5. Які заходи радіаційного захисту населення вам відомі? 6. Яка особливість вибуху нейтронного боеприпасу?

Що робити у разі ядерної атаки: види травмувань та перша допомога. Поради РНБО

Повномасштабне вторгнення Росії в Україну загострило побоювання українських та світових політиків, щодо ймовірності використання РФ ядерної зброї.

Цей сценарій вважають малоймовірним. Однак не варто забувати, що ми маємо справу з непередбачуваним противником, дії якого виходять за межі здорового глузду.

Що таке ядерна зброя

Ядерна зброя – зброя масового ураження вибухової дії.

Під час її застосування починається ланцюгова реакція, особливим вражаючим фактором якої є іонізуюче опромінення.

Види ядерної зброї

Стратегічна ядерна зброя призначена для використання на віддалених від зони бойових дій територіях. Вона має високу вибухову потужність.

Тактичну ядерну зброю застосовують для нанесення ударів по обмежених за територією об’єктах, як у зоні бойових дій так і поза її межами.

Вона має меншу дальність і не така потужна. Наприклад, її дальність може бути кілька сотень кілометрів.

Як ядерна зброя впливає на людину

Вплив ядерної зброї на людину має комбінований характер. Він пов’язаний не лише з радіацією, а й із вибуховими та тепловими ураженнями.

Останні виникають протягом перших секунд після ядерного вибуху.

Детонації запалу на великій висоті, які більш характерні для стратегічної зброї, призводять до вибухових та теплових ефектів.

А при застосуванні тактичної ядерної зброї вплив має переважно радіаційний фактор ураження.

Фахівців в сфері ядерної та радіаційної безпеки прогнозують, що у разі застосування зброї біля 70% постраждалих отримають механічні поранення внаслідок вибухової дії та опіки через термічний вплив.

Приблизно 30% матимуть наслідки для здоров’я через радіацію.

50% людей, які будуть знаходитися у 2,5 км від місця вибуху, отримають комбіновані травми: механічні, теплові та спричинені радіацією.

Також постраждають 25% осіб, чиє місцезнаходження становитиме 2,5-5 км від удару.

Найбільше людей загине протягом 2 днів внаслідок комбінованих травм.

Клінічні прояви ураження ядерною зброя

Травматичні ураження

Варто пам’ятати, що безпосередніми наслідками вибуху, як стратегічної, так й тактичної ядерної зброї є пошкодження будівель, або інших споруд.

Ударна хвиля може спричинити закриті пошкодження внутрішніх органів без візуальних ознак.

Людина може травмуватися під уламками зруйнованих конструкцій. Також під час удару здіймається сильний вітер, тому можуть полетіти уламки сміття або навіть дерева.

Це може призвести до відкритих або закритих травм голови, тулуба, кінцівок та навіть внутрішніх органів.

Важкість травм, спричинених ударною хвилею, залежать від її потужності – показника надлишкового тиску.

Легкий ступінь:

Середній ступінь:

• вивихи кінцівок;
• контузії середньої важкості;
• кровотеча з вух, носа тощо.

Важкий ступінь:

• сильні контузії;
• травми черепа та скелета;
• розриви органів черевної порожнини.

Вкрай тяжкий ступінь:

спостерігається пошкодження органів, несумісне з життям.

Теплові ураження

Тяжкість термічних уражень залежить від потужності ядерного запалу, відстані від епіцентру удару та застосування засобів захисту.

Вплив теплового агенту ядерної зброї може тривати кілька секунд.

Також можуть виникнути опіки полум’ям через запалений одяг, навколишні предмети та будівлі.

Люди, які зазнали впливу радіації, можуть більш постраждати від термічних уражень.

Теплова енергія може пошкодити очі та викликати тимчасову або тривалішу сліпоту та опік сітківки.

Визначають наступні ступені пошкодження органів зору при впливі теплового агенту ядерної зброї:

• тимчасове осліплення, яке може тривати декілька хвилин;
• опік дна ока (при прямому погляді на вибух);
• опіки роговиці та повік.

Залежно від інтенсивності та потужності впливу теплового ураження визначають різні ступені тяжкості ураження шкіри.

I ступінь

II ступінь

• почервоніння та набряк шкіри;
• виникнення пухирів.

III ступінь

Радіаційні ураження

Визначають кілька видів ураження внаслідок впливу радіаційного фактору ядерної зброї:

1) зовнішнє опромінення від радіоактивних матеріалів, які:

• переносяться в повітрі (пил, рідина або аерозолі);
• осідають на поверхнях: на землі, шкірі чи одязі;
• містяться в радіоактивній хмарі і опромінюють людей, які в неї занурені.

2) внутрішнє опромінення від радіонуклідів:

• вдихання їх у радіоактивній хмарі;
• потрапляння у їжу та воду;
• потрапляння в організм через відкриті рани.

3) поєднання обох видів опромінення.

Клінічним проявом впливу радіаційного фактору при ураженні ядерною зброєю є гостра променева хвороба.

Вона розвивається внаслідок відносно рівномірного опромінення в дозі більше 1 Гр (100 рад) протягом короткого проміжку часу.

Клінічний перебіг гострої променевої хвороби умовно складається з 4 періодів:

• легкий, що виникає при опроміненні у дозах 100-200 рад;
• середньої тяжкості, якщо дози опромінення дорівнюють 200-400 рад;
• тяжкий при дозах опромінення 400-600 рад;
• вкрай тяжкий (понад 600 рад).

Симптоми зараження

Первинна променева реакція триває до 3 діб після зараження.

• дратівливість;
• загальна слабкість;
• нудота;
• блювання;
• головний біль;
• помірне підвищення температури тіла;
• збудження, а потім пригнічення психічної діяльності.

Прихований період відсутній при тяжких формах. Зазвичай триває від 3 діб до 2-54 тижнів.

У постраждалого спостерігається покращення самопочуття. Але він відчуває загальну слабкість, зниження апетиту, проблеми з дефекацією та іноді порушення сну.

Розпал хвороби відбувається від двох тижнів з моменту зараження. Далі – індивідуально. У хворого можуть бути наявні такі симптоми:

• головний біль;
• безсоння;
• нудота;
• загальна слабкість;
• шлунково-кишкові розлади із сильними болями у животі;
• температура тіла до 38-40 ℃;
• множинні точкові крововиливи на шкірі та слизових оболонках;
• кровотечі внутрішніх органів: легеневі, шлунково-кишкові, ниркові;
• випадіння волосся на другому-третьому тижні;
• інфекційні ускладнення: ангіна, пневмонія, абсцес легень та загальне зараження крові – сепсис.

Як надати першу допомогу

Допомогу постраждалим необхідно надавати залежно від виду опромінення.

Перша допомога при ураженні ядерною зброєю має включати:

• профілактичну та лікувальну деконтомінацію (усунення радіаційних чинників з поверхні тіла людини, продуктів, предметів тощо);
• надання допомоги при травмах;
• надання допомоги при опіках;
• транспортування постраждалого до лікувального закладу або до медичних працівників.

Як безпечно провести деконтомінацію?

• Почніть з обережного зняття одягу або попросіть постраждалого роздягтися самостійно, починаючи з голови до ніг. Зняття взуття та одягу може зменшити забруднення на 90%.
• Помістіть все майно постраждалого в один ізольований контейнер, бажано мати сумку з етикеткою, де можна зазначити ім’я постраждалого, дату, час та місце збору майна, табличку із попередженням про радіацію. Необхідно зберігати сумки з майном у безпечному місці для подальшої судово-медичної експертизи та утилізації.
• Виконайте радіаційне обстеження всього тіла. Позначте на шкірі постраждалого за допомогою водостійкого фломастера ділянки з високим рівнем забруднення, виявлені під час радіаційного обстеження.
• Якщо це можливо промийте тіло постраждалого теплою водою із додаванням нейтрального мила.

Деякі радіоактивні речовини можуть затримуватися в зовнішньому шарі шкіри і залишатися 12-15 днів, поки не відбудеться лущення.

При значному зовнішньому радіаційному забрудненні необхідно накрити зони ураження водонепроникними пов’язками, щоб обмежити поширення на інші ділянки тіла.

Очищення ран

Якщо людина отримала будь-які поранення під час ядерного удару, є висока ймовірність того, що вона може зазнати радіаційного впливу.

Тому необхідно провести наступну процедуру:

• накрити шкіру навколо відкритих ран водонепроникними пов’язками або шторами;
• обережно промити рани великою кількістю води або фізіологічного розчину.

Бажано використати відповідний вимірювач радіації для оцінки та моніторингу медичного поводження з радіоактивними осколками з метою захисту медичної бригади.

Деконтомінація вух, носа та рота

Обережно протріть отвори (вуха, ніс, рот) зволоженим стерильним аплікатором із ватним наконечником.

Перед деконтамінацією зовнішнього слухового проходу переконайтеся в цілісності барабанної перетинки, далі необхідно промити прохід теплою водою або фізіологічним розчином.

Використовуйте вушний шприц для промивання зовнішнього слухового проходу, тільки якщо барабанна перетинка непошкоджена.

Обробка ротової порожнини та очей

Необхідно рекомендувати постраждалому декілька раз почистити зуби пастою і часто полоскати рот та горло 3% розчином перекису водню при ознаках забруднення глотки.

Обережно промийте очі великою кількістю фізіологічного розчину або води.

Очищення волосся

Попросіть постраждалого помити волосся теплою водою з м’яким милом або шампунем.

Не слід використовувати кондиціонери, оскільки вони можуть зв’язувати радіоактивний матеріал з білком волосся, що ускладнює декотамінацію.

Не треба голити волосся, що б уникнути створення порізів, потертостей, розривів шкіри.

Воду, якою мили волосся, не можна використовувати для миття інших частин тіла.

Уникайте потрапляння забрудненої стічної води в очі, вуха, ніс або рот. Висушіть волосся чистими, незабрудненими рушниками.

Транспортування постраждалих

Загорніть забруднені ділянки або всього постраждалого в два шари простирадла, при тому слід уникати гіпертермії пацієнта.

Також уникайте переохолодження в холодний день, особливо якщо одяг пацієнта був знятий.

Необхідно контролювати температуру тіла постраждалого.

Після транспортування потрібно провести огляд та дезактивацію транспортного засобу та обладнання і утилізувати все забруднене.

Наведені рекомендації надаються виключно в інформаційних цілях.

Варто пам’ятати, що контактування з людиною, яка зазнала впливу радіації, може бути небезпечним.

Вас також може зацікавити:

“Дуже руйнівні”: експерт порівняв наслідки від сучасної ядерної зброї та Чорнобильської катастрофи

Які шанси вижити, якщо Росія застосує ядерну зброю – пояснює експерт

Хімічна атака: як реагувати, щоб вижити