Коли українці святкуватимуть Старий Новий рік у 2024 році: дата не пов’язана з церквою

Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!

Перехід Православної церкви України на новоюліанський календар прибрав чимало розбіжностей у датах відзначання свят. Проте і вніс певну плутанину.

Так під питанням виявилось святкування Старого Нового року. OBOZ.UA спробував розібратись у ситуації.

Що за свято Старий Новий рік?

Під Старим Новим роком мали на увазі святкування Маланки та Василя, на які до календарної реформи 1918 року припадали новорічні торжества. Коли дати змістились, світський та церковний календарі розійшлись у датах і це парне церковне свято перейшло на 13 та 14 січня відповідно. Але люди не хотіли відмовлятись від своїх традицій, хоча і змушені були надати торжествам більш світського характеру, адже у Радянському Союзі відзначати релігійні свята заборонялось. І так виникло свято Старого Нового року. З часом воно набувало все більш світського характеру.

Чи збереглось свято Старого Нового року?

Після переходу ПЦУ та УГКЦ на новоюліанський календар із 1 вересня 2023 року, дні Маланки та Василя знову повернулись на дати 31 грудня та 1 січня. Відтепер народний та календарний Новий рік знову збігаються.

Проте заборони відзначати Старий Новий рік нема, тому всі охочі можуть влаштовувати собі свято також в ніч з 13 на 14 січня. Щоправда, православна церква у ці дні буде вшановувати пам’ять мучеників Єрмила і Стратоніка, мученика Петра Анійського та рівноапостольної Ніни, просвітительки Грузії відповідно. А отже колишнього релігійного символізму свято не матиме.

Підписуйтесь на канали OBOZ.UA в Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.

Новий 2024 рік: у чому сенс свята і як воно виникло в Україні, секрети про які ви не знали

Зміст зимових свят завжди був різноманітним. Ранні святкування мали язичницький характер. Потім почали переважати християнські традиції.

Новий рік – перший день календарного року, що за традицією відзначається церквою та простими людьми. Точна дата та характер святкування згодом змінювалися.

Підпишись на наш Viber: новини, гумор та розваги!

Хоча дата Нового року для нас зараз очевидна, свято не завжди відзначали у січні. Пропонуємо коротко згадати історію появи улюбленої зимової урочистості, а також народні традиції святкування.

Виникнення свята в Україні

До своєї християнізації в 988 році слов’яни дотримувалися давньоримського календаря, в якому рік починався першого числа березня місяця. Разом із християнством прийшов і візантійський календар. У Київській Русі почали впроваджувати візантійську систему літочислення, відправною точкою якої вважалося перше число вересня 5509 до н.е. – день “створення світу” (Офіційно затверджений VI Вселенським собором 681 року). Західні церкви тим часом користувалися літочисленням від Різдва Христового. В обох системах літочислення користувалися юліанським календарем, датою Нового року в якому було 1 січня (у візантійському — 1 вересня).

Незважаючи на нововведення, люди продовжували користуватися старим землеробським календарем, відраховуючи щороку з березня. Інакше кажучи, пересічні люди продовжували використовувати римський календар.

У 14-15 століттях, під впливом Польщі та Литви, в Україні було прийнято юліанський календар, у якому рік розпочинався 1 січня. У Росії її зміна відбулася лише 1700 року, за Петра I.

У 1699 цар Петро I видав указ про зміну літочислення. Починаючи з січня 1700 року, для слов’ян рахунок став вестися немає від створення світу, як від Різдва Христового. Також було запроваджено новий порядок зустрічі свята — із салютами, розпиванням спиртного, прикрасою будинків ялинками чи ялинковими гілками. Цікаво, що після смерті царя звичай прикрашати ялинку швидко забувся, і прикрашені вічнозелені дерева під Новий рік можна було побачити хіба що на дахах шинків.

Точніший григоріанський календар був прийнятий у Західній Європі у 1582 році, але ні український народ, ні церква не прийняли цей календар. Сьогодні українці в Україні та за її межами святкують Новий рік двічі: офіційно 1 січня за григоріанським календарем та неофіційно 14 січня (1 січня за юліанським календарем).

Коли в Україні почали прикрашати хвойне дерево

Ялинка замінила українцям їх традиційного Дідуха— стародавній український символ Нового року.

В Україні звичай прикрашати ялинку прийшов у середині XIX століття, і використовувався здебільшого серед знаті.

Цікаво, що існувала давня традиція використання вічнозеленого дерева у весільних обрядах. Хвойна гілка символізувала відродження, вічне життя.

Значення “Нового року”: який сенс несе свято

Новий рік – чарівне, красиве та веселе свято. Його суть полягає в очікуванні дива, у передчутті чогось неймовірного. Погода в грудні, напередодні свят, стає морозною зі снігом. Це особливий час, коли мерехтять вогники прикрашених вітрин магазинів, у повітрі витає святковий настрій, пахне хвоєю та мандаринами. На головних вулицях міста з’являються барвисті арт- об’єкти, у яких можна сфотографуватися. Про Новий рік усі пам’ятають із дитинства: діти вірили у справжнього Діда Мороза, і дорослі не розчаровували їх.

Зміст зимових свят завжди був різноманітним. Ранні святкування мали язичницький характер. Потім почали переважати християнські традиції. Однак у ХХ столітті Новий рік став самостійним святом, і здебільшого перестав асоціюватися з релігією. Тим не менш, багато людей все ще наслідують традиції старослов’янського святкування.