Системою числення називається метод подання (зображення, записування) чисел, який є спеціальною формальною мовою, алфавітом якої є множина символів, що називаються цифрами, а синтаксисом – правила, що дають змогу однозначно здійснити записування чисел.
Система числення (numbering system) – сукупність прийомів та правил для запису чисел знаками. Знаки, які використовуються під час запису чисел, називаються цифрами. Кількість цифр необхідних для запису числа в системі числення називається основою системи числення.
Системою числення, або нумерацією, називається сукупність правил і знаків, за допомогою яких можна відобразити (кодувати) будь-яке невід'ємне число.
Основа системи числення – це кількість цифр в алфавіті. Для десяткової системи числення основа – 10, а в алфавіті 10 цифр: 0, 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9. Розряд – це позиція цифри в записі числа. Розряди нумеруються справа наліво починаючи з нуля.
Переведення цілого числа з десяткової системи у будь-яку іншу здійснюється шляхом послідовного ділення числа на основу нової системи числення. Ділення виконується до тих пір, поки остання частка не стане меншою дільника.
Системою числення називається сукупність знаків і правил, за допомогою яких можна записати і прочитати довільне ціле невід'ємне число. Для нас загально прийнятою є позиційна десяткова система числення. Умовними знаками для запису чисел вживаються цифри.
Системою числення, або нумерацією, називається сукупність правил і знаків, за допомогою яких можна відобразити (кодувати) будь-яке невід’ємне число. До систем числення висуваються певні вимоги, серед яких найбільш важливими є вимоги однозначного кодування невід’ємних чисел 0, 1,… з …