Що входить у затвор ПМ

1. Рамка зі стволом та спусковою скобою;
2. Затвор з ударником, викидувачем та запобіжником;
3. Поворотна пружина;
4. Частини ударно-спускового механізму;
5. Рукоятка з гвинтом;
6. Затворна затримка;
7. Магазин.

Розбирання
1. Від’єднати магазин.
2. Вимкнути запобіжник.
3. Відвести лівою рукою затвор у заднє положення, поставити його на затворну затримку.
4. Оглянути патронник (чи немає в ньому патрона).
5. Натиснути великим пальцем правої руки на затворну затримку, відпустити затвор.
6. Відтягти спускову скобу, перекосивши вліво.
7. Від’єднати затвор від рамки.
8. Поставити спускову скобу на своє місце.
9. Зняти зі ствола зворотну пружину.

Збирання
1. Надіти на ствол зворотну пружину. (Обов’язково тим кінцем, на якому крайній виток має менший діаметр).
2. Відтягти спускову скобу перекосивши вліво (не обов’язково).
3. Приєднати затвор до рамки.
4. Поставити спускову скобу на своє місце.
5. Увімкнути запобіжник (підняти догори).
6. Вставити магазин в основу рукоятки.

Чищення пістолета проводиться:

– у бойовій обстановці, на маневрах та навчаннях — щоденно;
– після навчань, нарядів, занять без стрільби в полі — негайно після закінчення;
– після стрільби — негайно після закінчення стрільби чиститься та змащується
– канал ствола та патронник, остаточне чищення проводиться після повернення зі стрільб, у наступні 3-4 дні чищення проводиться щоденно;
– якщо пістолет не використовується — не менше 1 разу на 7 днів, Мастило наноситься тільки на добре очищену та суху поверхню металу.

Для чищення та змащення пістолета застосовується:

рідке рушничне мастило — для чищення пістолета та змащення його частин та механізмів при температурі повітря від плюс 5 ° до мінус 50 °;
рушничне мастило для змащення каналу ствола, частин та механізмів після їх чищення. Це мастило застосовується при температурі повітря від плюс 5 ° та вище;
розчин РЧС (розчин для чищення стволів) — для чищення каналів стволів та інших частин, які були під дією порохових газів.

Чищення пістолета проводиться в такій послідовності:

Підготувати змащувальні матеріали та матеріали для протирання.
Оглянути приладдя та підготувати його для використання при чищенні.
Розібрати пістолет.
Прочистити Канал ствола.
Вичистити рамку пістолета зі стволом та спусковою скобою.
Вичистити затвор, зворотну пружину, затворну затримку та частини ударно-спускового механізму.
Обтерти рукоятку.
Вичистити магазин.
Обтерти кобуру.
Обтерти насухо протирку.

Змащення пістолета проводиться в такому порядку:

змастити канал ствола;
змастити всі металеві частини та механізми пістолета;
змастити протирку;
після закінчення змащення пістолет зібрати.

Пістолет, внесений з морозу в тепле приміщення, не можна змащувати, поки він не «відтане». Коли з’являться краплі води, не потрібно чекати, поки він висохне, а насухо протерти частини і механізми та змастити. Призначення механізмів пістолету

Ствол призначений для направлення польоту кулі. Всередині ствол має канал з чотирма нарізами, які йдуть угору зліва направо. Нарізи призначені для надання кулі обертального руху.* Проміжки між нарізами називаються полями. Відстань між двома протилежними полями (за діаметром) – калібр каналу ствола: він дорівнює 9 мм. З казенної частини канап ствола гладкий і більшого діаметру; він призначений для вміщення патрону і називається патронником.

Рамка призначена для з’єднання всіх частин пістолета. Рамка з основою рукоятки складає одне ціле.

Основа рукоятки призначена для з’єднання рукоятки, бойової пружини і для розташування магазина. Для зменшення ваги пістолета вона має бокові вікна (праве і ліве).

Спускова скоба призначена для запобігання випадкового натискання на хвіст спускового гачка.

– подачі патрону з магазина в патронник;
– замикання каналу ствола при пострілі;
– утримування гільзи (вилучення патрону);
– встановлення курка на бойовий звід.

Зовні затвор має мушку та цілик для прицілювання, вікно для викидання гільзи (патрону), гніздо для викидача, насічку з обох боків для зручності відведення затвору рукою та інші гнізда, пази та виїмки.

Зсередини затвора розміщені:

– ударник – для розбиття капсуля;
– викидач – для утримування гільзи (патрону) в чашечці затвора до зустрічі з відбивачем;
– запобіжник – для забезпечення безпеки при поводженні з пістолетом.

Поворотна пружина призначена для повернення затвора в попереднє положення після пострілу. Крайній виток одного з кінців пружини має менший діаметр у порівнянні з іншими витками. Цим витком пружина при складанні пістолета надягається на ствол, щоб забезпечити її надійне утримання на стволі при розбиранні пістолета.

Ударно-спусковий механізм містить:

– курок – для завдання удару по ударнику;
– шептало з пружиною – для утримання курка на бойовому та запобіжному зводі;
– спускову тягу з важелем зводу – для спуску курка з бойового зводу та зведення курка при натисканні на хвіст спускового гачка;
– спусковий гачок – для спуску курка з бойового зводу та зведення курка при стрільбі самозводом;
– бойову пружину – для приведення в дію курка, важеля зводу та спускової тяги;
– засувку бойової пружини – для кріплення бойової пружини на основі рукоятки;

Рукоятка з гвинтомприкриває бойові вікна і задню стінку основи рукоятки та призначена для зручності утримання пістолета в руці. Держак виготовлений з пластмаси;

Затворна затримкаутримує затвор в задньому положенні після використання всіх патронів з магазина;

Магазин призначений для розміщення восьми патронів.

Що входить у затвор ПМ

9-мм пістоле́т Мака́рова — радянський самозарядний пістолет, прийнятий на озброєння Збройних сил та правоохоронних структур СРСР у 1951 році.

У роки Другої світової війни короткоствольна зброя пройшла серйозну перевірку. Досвід цієї війни породив нові тактико-технічні вимоги до пістолетів, зокрема їм треба було стати компактнішими, легшими, надійнішими та скорострільнішими. Пістолет ТТ зразка 1933 р. мав численні вади, а саме: ненадійна фіксація магазину, незручна форма руків’я тощо. Крім того, було визнано за доцільне мати на озброєнні армії два типа пістолета: автоматичний з довгим стволом — для офіцерів та сержантів, що будуть безпосередньо брати участь в бойових діях (ним став пістолет Стєчкіна), і компактний — для старших офіцерів і як «зброя мирного часу».

Тому, у 1945 році, на вимогу Радянської Армії, в СРСР було оголошено конкурс на розробку нового компактного пістолета для оперативно-бойового застосування. Технічні вимоги до пістолета були досить жорсткими. За умовами конкурсу, новий пістолет повинен був перевершувати ТТ за вагогабаритними показниками (бути компактнішим, зручним для застосування у ближньому бою), надійністю у польових умовах та влучністю стрільби, застосовувати патрон 7,65 мм або 9 мм, крім того, ще й повинен бути технологічним у масовому виробництві. При цьому ще й орієнтувалися на порівняно невелику потужність та застосування пістолета в раптових зіткненнях з противником на малих дальностях. В результаті спочатку був створений новий патрон до пістолета — 9×18 мм, який за потужністю являє собою той розумний максимум, що можна використовувати в пістолеті з вільним затвором. В основу цієї розробки лягли довоєнні німецькі праці у тому ж напрямку, що приводить до створення фірмою GECO патрону 9×18 Ultra. Потрібно зазначити, що незважаючи на однакові позначення, радянський патрон невзаємозамінний з німецьким, так як має великий діаметр кулі (справжній калібр радянського патрону — 9,39 мм).

У конкурсі на новий пістолет взяли участь відомі конструктори — Токарєв Ф. В., Воєводін П. В., Коровін С. А., Раков І. І., Сімонов С. Г., а також молоді, ще мало відомі — Макаров М. Ф. з Тули, Сєврюгін Г. В., Клімов А. Л. і Лобанов А. І. з Іжевська. Після серії жорстких випробувань на надійність найкращим був визнаний зразок під 9-мм патрон, сконструйований колективом інженерів на чолі з Миколою Федоровичем Макаровим.

За основу розробки, було взято німецький пістолет Walther PP, зразку 1929 року. Пістолет, який переміг у конкурсі, мав певні відмінності від «Вальтера», але зберіг його загальне компонування та конструкторські рішення. Ескізне пророблення ПМ завершилося у 1947 р. В 1948 був підготовлений остаточний варіант проекту.

Виробництво нового пістолета було налагоджено в Іжевську у 1949 році та продовжувалось понад 50 років. На озброєння Радянської Армії, МВС та органів держбезпеки пістолет Макарова, чи ПМ, офіційно був прийнятий в 1951 році. Однак у середині 1990-х років в конкурсі на штатну зброю для російських силових структур модернізований варіант пістолета Макарова — ПММ — програв пістолету Яригіна (ПЯ). Що ж стосується України, то відомо, що на заміну пістолету Макарову для правоохоронних органів держави КП «НВО «Форт» МВС України» розробило новий пістолет Форт-12 під той же патрон, що й в ПМ.

Дія ПМ заснована на віддачі з вільним затвором. Замикання ствола відбувається за рахунок маси затвора і пружності поворотної пружини, вдягнутої на ствол.

Ударно-спусковий механізм подвійної дії з відкритим курком. У ПМ застосований вільний ударник, який не має пружини, що утримує його в задньому положенні. Теоретично це може привести до мимовільного пострілу при падінні пістолета з великої висоти, але Н. Ф. Макаров вважав, що ударник не має достатньої маси, аби серйозно враховувати цю можливість.

Пістолет складається з 32 деталей і таких основних частин:

– рамка зі стволом і спусковою скобою;
– затвор з ударником, викидачем і запобіжником;
– поворотна пружина;
– ударно-спусковий механізм;
– рукоятка з гвинтом;
– затримка затвора;
– магазин.

Після того, як вставлений магазин і досланий набій в патронник, ПМ можна поставити на запобіжник. При цьому відбувається безпечний спуск курка з бойового взводу, курок відходить від ударника і блокується, спусковий гачок йде вперед і теж блокується. Блокується також і затвор (у «Вальтер ПП» затвор не блокується і зброю можна перезаряджати при включеному запобіжнику). При включеному запобіжнику ПМ готовий до носіння.

Постріл з ПМ Перед пострілом прапорець запобіжника, що знаходиться на лівій стороні задньої частини затвора, потрібно перевести в нижнє положення, в позицію «вогонь» (що зручніше за «Вальтер ПП», де важіль треба переводити у верхнє положення). Курок встане на запобіжний взвод і ПМ буде готовий до пострілу самовзведенням. При першому натисканні на спусковий гачок одночасно зводиться курок, тому для спуску потрібно більше зусилля, ніж при зведеному курку — близько 3,5 кг. Після першого пострілу курок буде зведений (поставлений на бойовий взвод) і для пострілу досить легкого і короткого натискання із зусиллям близько 1,5 кг.

Після зняття із запобіжника курок можна звести вручну, як у пістолетах з ударно-спусковим механізмом одинарної дії, для точнішого першого пострілу. При зведенні курка спусковий гачок відходить назад. Тепер перший постріл можна зробити коротким натисканням. Курок можна зняти з бойового взводу притримуючи його великим пальцем і натискаючи на спусковий гачок. Після того як спусковий гачок буде відпущений і піде вперед, курок встане на запобіжний взвод, що запобігає контакт курка з ударником при неповному зведенні курка.

Гільза після пострілу викидається вправо.

Стандартний магазин ПМ містить 8 набоїв. Після витрачення всіх патронів затвор встає на затворну затримку. Зняти затвор з затримки можна за допомогою важеля, що знаходиться зліва на рамці. Якщо не вставлений порожній магазин, то зняти затвор з затримки можна й іншим способом, відтягнувши його трохи назад і відпустивши. Якщо в пістолет вставлений споряджений магазин, то, після зняття затвора з затримки, патрон досилається в патронник, і пістолет знову готовий до пострілу.

Засувка магазина, як і у більшості європейських пістолетів того часу, розташована в основі рукоятки. Таке розташування засувки виключає випадкове витягання магазину, проте менш зручне для швидкої зміни магазину.

Відмінні риси пістолета Макарова — простота конструкції і багатофункціональність деталей. Так, затримка затвора служить одночасно і відбивачем гільз. Двопера пластинчаста бойова пружина служить одночасно пружиною важеля взводу і пружиною шептала, а також пружиною відбою курка (вигин її широкого пера) при постановці на запобіжний взвод. Нижній кінець пружини є пружиною засувки магазина.

Н. Ф. Макаров створив пістолет, конструкція якого містить ряд оригінальних рішень. Пістолет простий в експлуатації, що має великий службовий ресурс і надійніший за взятий за основу Walther PP.

Деякі деталі, наприклад, бойова пружина і, особливо, запобіжник, мають досить складну форму. Але, надалі, зміна технології дозволила спростити і здешевити виробництво.

Купчастість і розсіювання

ПМ має гарну, для компактного пістолета, точність. При стрільбі на 25 метрів стандартними патронами 57-Н-181 радіус розсіювання R100 становить 75 мм, а на 50 метрів — 160 мм. На відстані 10 метрів радіус розсіювання всього 35 мм.

Перевірка бою пістолета здійснюється стрільбою на 25 м по чорному колу діаметром 25 см, встановленому на щиті висотою 1 м і шириною 0,5 м. Купчастість бою ПМ визнається нормальною, якщо всі чотири пробоїни вміщаються в коло діаметром 15 см. Середня точка влучення задовольняє вимогам, якщо вона відхиляється від контрольної точки не більше 5 см в будь-якому напрямку.

Радіус розсіювання при стрільбі з приведеного до нормального бою пістолета характеризується такими цифрами:

Розбирання пістолета може бути неповним і повним.

Неповне розбирання проводиться для чищення, змащення й огляду пістолета в такому порядку:

– витягти магазин з основи рукояті;
– зняти пістолет із запобіжника;
– опустити спускову скобу вниз і зрушити її вліво;
– відокремити затвор від рамки;
– повернути спускову скобу на місце;
– зняти зі ствола зворотну пружину.

Збирання після неповного розбирання проводиться в зворотному порядку.

Після цього пістолет перевіряється на правильність складання:

– зняти пістолет із запобіжника;
– поставити затвор на затворну затримку;
– зняти затвор з затворної затримки;
– поставити пістолет на запобіжник.

Повне розбирання проводиться для чищення при сильному забрудненні, після знаходження пістолета під дощем або в снігу, при переході на нове змащення і при ремонті в такому порядку:

– неповне розбирання пістолета;
– відокремлення шептала і затримки затвора від рами;
– відокремлення рукоятки від її основи і бойової пружини від рамки;
– відокремлення курка від рамки;
– відокремлення спускової тяги з важелем взводу від рамки;
– відокремлення спускового гачка від рамки;
– відокремлення запобіжника і ударника від затвора;
– відокремлення викидача від затвора;
– розбирання магазину.

Збирання після повного розбирання проводиться в зворотному порядку.

Часте повне розбирання пістолета не допускається, оскільки прискорює зношення частин і механізмів.

🔥Пістолет ПМ знаходився у кожній укладці майна та обладнання космонавта на кораблі «Восток», тобто саме він став першою стрілецькою зброєю, що побувала в космосі.

🔥Принаймні до 2004 р. в охороні ГУП «Конструкторське бюро приладобудування» значився справний пістолет ПМ виробництва 1949 року (заводський номер 11) з настрілом близько 50 тис. пострілів.

🔥Навколо пістолета ПМ розгортається сюжет кінофільму «Макаров». Пістолет навіть стає у певному сенсі дійовою особою фільму.

🔥У Фінляндії ПМ входить до четвірки моделей, обов’язкових для освоєння на курсах практичної стрільби (інші три — Glock 17, Beretta 92F і CZ-85).

🔥На ринку цивільної стрілецької зброї в США ПМ користується певним попитом і непоганою репутацією насамперед з причини своєї дешевизни при цілком прийнятній надійності і невеликих габаритах як зброя самооборони. Найбільшим попитом серед любителів зброї в США користуються ПМ виробництва НДР через вищу якість обробки і матеріалів виготовлення.

Пістолет Макарова 9мм

Призначення, бойові властивості та тактико-технічні характеристики пістолету ПМ.

Призначення та бойові властивості 9 мм ПМ

Загальна будова та робота частин пістолета

Основні частини пістолета:
1. Рамка зі стволом та спусковою скобою.
2. Затвор з ударником, викидувачем та запобіжником.
3. Зворотня пружина.
4. Ударно-спусковий механізм (спусковий гачок, спускова тяга з важелем взводу, шептало з пружиною, курок, бойова пружина, задвижка бойової пружини).
5. Рукоятка з гвинтом.
6. Затворна затримка.
7. Магазин.

Загальна будова 9 мм ПМ

Призначення та будова частин і механізмів ПМ, порядок неповного розбирання та збирання

Призначення частин і механізмів 9 мм ПМ

Розміщення частин і механізмів 9 мм

Робота частин і механізмів 9 мм ПМ

Порядок неповного розбирання та збирання пістолету ПМ

Затримки що виникають при стрільбі, порядок їх усунення.

Боєприпаси до ПМ

Характеристика пістолетних патронів

Патрон 9х18 пістолетний, з кулею зі свинцевим осердям, індекс 57-Н-181 (рисунок 1).

Рисунок 1 – патрон 9х18 пістолетний, з кулею зі свинцевим осердям, індекс 57-Н-181.

Довжина патрона – 24,8-25,0 мм.
Маса патрона – 9,6 – 9,8 г.
Характеристика порохового заряду
Тип пороху – бездимний, піроксиліновий марки пороху П-125.
Маса порохового заряду – 0,23 – 0,25 г.
Щільність заряджання, – 0,45 г/см3.
Максимальний тиск порохових газів – 1 200 кг/см2.
Форма і розміри порохового зерна – циліндр з каналом:
1) зовнішній діаметр – 0,7 – 1,0 мм;
2) внутрішній діаметр – 0,1 – 0,2 мм;
3) довжина, мм – 0,9 – 1,1.
Характеристика кулі
Тип кулі – з оболонкою.
Маса кулі – 5,9 – 6,10 г.
Довжина кулі – 11,0 – 11,5 мм.
Діаметр провідної частини кулі – 9,22 – 9,27 мм.
Поперечна навантаження кулі – 9,58 г/см2.
Балістичний коефіцієнт кулі, – 12,5 м2/кг.
Матеріал оболонки кулі – сталь, плакована томпаком.
Маса оболонки кулі, г – 1,3 – 1,5.
Матеріал осердя кулі – свинець з домішкою 1 – 2% сурми.
Маса осер кулі – 4,55 – 4,60 г.
Характеристика гільзи
Форма і тип гільзи – циліндрична, безфланцева.
Маса гільзи з капсулем – 3,50 – 3,65 г.
Довжина гільзи – 17,8 – 18,1 мм.
Вільний обсяг гільзи, – 0,84 см3.
Обсяг гільзи з посадженої кулею – 0,56 см3.
Матеріал гільзи – латунь або сталь, плакована томпаком.
Спосіб кріплення кулі – щільна посадка.
Додаткові відомості
Площа поперечного перерізу каналу ствола – 0,65 см2.
Початкова швидкість кулі – 290 – 310 м/с.
Дулова енергія кулі – 270,5 – 303,2 Дж.
Середня купчастість R50 на дальності 25 м: ≤3,2 см.
Капсуль-запальник – КВ-26.

Патрон 9×18 пістолетний, з кулею зі сталевим сердечником, умовне позначення 9Пст гж, індекс 57-Н-181С (рисунок 2).

а

Б

в

а – 9х18 патрон з кулею зі сталевим сердечником 9 Пст (57-Н-181С);
б – куля і стальне осердя 9 Пст;
в – 9х18 патрон з кулею зі сталевим сердечником 9 Пст в розрізі;

Характеристика патрона
Калібр – 9х18 ПМ;
Довжина патрона – 24,8 – 25,0 мм;
Маса патрона – 9,7 – 10,0 г;
Характеристика порохового заряду
Тип пороху – бездимний, піроксиліновий;
Марка пороху –- П-125;
Маса порохового заряду – 0,23 – 0,25 г;
Щільність заряджання – 0,32 г/см3;
Максимальний тиск порохових газів – 1200 кг/см2;
Форма і розміри порохового зерна – циліндр з каналом:
1) зовнішній діаметр – 0,7 – 1,0 мм.;
2) внутрішній діаметр – 0,1 – 0,2 мм.;
3) довжина – 0,9 – 1,1 мм.
Характеристика кулі
Тип кулі – з оболонкою;
Маса кулі – 5,8 – 6,0 г;
Довжина кулі – 12,20 – 12,35 мм;
Діаметр провідної частини кулі – 9,22 – 9,27 мм;
Поперечна навантаження кулі – 938 г/см2;
Балістичний коефіцієнт кулі – 12,48 м2/кг;
Матеріал оболонки кулі – сталь, плакована томпаком;
Маса оболонки кулі – 1,3 – 1,5 г;
Матеріал сердечника кулі – сталь Cт.10;
Маса сердечника кулі – 2,10 – 2,12 г.
Характеристика гільзи
Форма і тип гільзи – циліндрична, безфланцева;
Маса гільзи з капсулем – 3,50 – 3,65 г;
Довжина гільзи – 17,85 – 18,10 мм;
Вільний обсяг гільзи – 0,84 см3
Обсяг гільзи з посадженої кулею – 0,48 см3;
Матеріал гільзи – сталь, плакована томпаком;сталь, покрита лаком;
Спосіб кріплення кулі – щільна посадка.
Додаткові відомості
Площа поперечного перерізу каналу ствола – 0,65 см2;
Початкова швидкість кулі – 290 – 315 м / с;
Дулова енергія кулі – 270,9 – 305,2 Дж;
Середня купчастість R50 на дальності 25 м: ≤3,2 см.

Патрон 9х18 пістолетний, з трасуючою кулею, умовне позначення ПТ (рисунок Д2.3.).

Початкова швидкість кулі, – 300 м/с.
Довжина гільзи – 18 мм.
Довжина патрона – 25 мм.
Маса кулі – 5,7 г.
Маса патрона – 9,7 г.
Матеріал сердечника – сталь.
Купчастість на 25 метрів – 6 см.
Дальність трасування, не більше – 50 м.
Дальність виносу траси – 20 м.