Калій і калійні добрива

Необхідність калію у живленні рослин уперше передбачив Η. Т. Соссюр у 1840 р. на основі аналізу їх золи, в якій цей елемент постійно виявлявся. Згодом Ю. Лібіх дійшов висновку про необхідність застосування калійних добрив. Перші експериментальні дані про абсолютну необхідність калію для рослин отримав Сальм-Горстмар у 1846 р.

Калію в рослинах зазвичай накопичується більше, ніж азоту і фосфору. У рослинах він знаходиться в іонній формі, тому не входить до складу органічних сполук клітин. Він переважно зосереджений у цитоплазмі та вакуолях. Калій вимивається з рослин дощами, особливо зі старих листків. Молоді органи рослин містять його значно більше, ніж старі. В процесі росту й розвитку рослин він переміщується зі старих органів і тканин у молоді органи, що ростуть, де він використовується повторно. Тому у вегетативних органах вміст калію завжди більший, ніж у насінні, бульбах і коренеплодах, за винятком зернобобових культур. Так, у листках картоплі, соняшнику та буряку цукрового міститься 4–6 % калію, в соломі зернових – 1–1,5, в капусті – до 0,5 % в перерахунку на суху речовину, тоді як у насіннєві зернових його близько 0,5 %, у коренеплодах – 0,3-0,6 %.

З усіх зольних елементів рослини найбільше засвоюють калій. За середньої врожайності зернові виносять 50–90, буряк цукровий, картопля, овочеві культури – 200-400 кг К20/га. Засвоєння калію рослинами впродовж вегетації залежить від їх біологічних особливостей. Так, зернові культури найбільше його засвоюють у фази виходу в трубку – колосіння, льон – під час цвітіння, картопля і буряк цукровий – у період найбільшого приросту біомаси.

До найбільш калієфільних культур належать буряк, картопля, ріпак, овочі, соняшник, кукурудза, льон. У системі їх удобрення (у співвідношенні N : Р : К) має переважати калій, тоді як для зернових найбільше потрібний азот.

Калій у рослинах бере активну участь у білковому і вуглеводному обмінах, активує діяльність ферментів, регулює процеси відкривання і закривання продихів на листках, поглинання вологи кореневою системою, що сприяє раціональному й ефективному використанню води. Тому забезпеченість рослин калієм підвищує їх стійкість до посухи, несприятливої дії високих і низьких температур. Під впливом калію рослини стають більш морозостійкими, що пов’язано зі збільшенням у клітинах вмісту цукрів і підвищення осмотичного тиску; потовщуються стінки соломи, що збільшує стійкість рослин проти вилягання, особливо на фоні інтенсивного азотного живлення, поліпшуються вихід і якість волокна льону, конопель тощо; накопичується більше цукрів у буряку цукровому та інших коренеплодах, крохмалю – в бульбах картоплі, підвищується стійкість рослин проти грибних і бактеріальних захворювань, наприклад картоплі, коренеплодів, овочевих культур – проти збудників гнилі, зернових – проти борошнистої роси, іржі тощо. Крім того, калій позитивно впливає на смакові якості плодів.

Нестача калію гальмує деякі біохімічні процеси в рослині, що негативно впливає на обмін речовин. Спочатку молоді рослини жовкнуть, потім буріють і поступово відмирають. Відмирання старіших листків починається з верхівки, поширюється вниз по їх краях, а потім між жилками. Характерною ознакою калійного голодування є “опіки” країв листків, дрібні іржаві плями на їх пластинках. Рослини в’януть, стебла стають ламкими, що спричинює вилягання зернових культур, затримується розвиток репродуктивних органів, зерно формується щуплим і має погану схожість. Недостатнє живлення калієм збільшує витрати цукрів на дихання, знижує врожайність та якість продукції, погіршує здатність овочів і фруктів до зберігання. Найчастіше від нестачі калію потерпають картопля, коренеплоди, капуста, силосні культури й багаторічні трави, оскільки ці культури потребують багато цього елемента. Менш чутливі – зернові культури, але за гострого дефіциту калію вони погано кущаться, міжвузля стебел вкорочуються, а листки (переважно нижні) в’януть навіть за достатньої вологості.

Нестача калію насамперед виявляється в період інтенсивного росту рослин у середині вегетації, коли його вміст знижується в 5 разів порівняно з нормальним. Іноді ознаки калійного голодування подібні до симптомів хвороб, наприклад кукурудзи – до бактеріального в’янення.

За надмірного калійного живлення рослин спочатку між жилками листків з’являється мозаїка блідих плям, які з часом буріють і листки опадають. Ріст і цвітіння рослин гальмуються, в бульбах картоплі знижується вміст крохмалю, погіршуються їх смакові якості. Крім того, за надлишку калію в ґрунті спостерігається магнієве голодування рослин.

Органічні добрива з калію: підвищення живлення рослин і родючості ґрунту

Чи знаєте ви, що калій є важливою поживною речовиною для рослин? Подібно до того, як люди потребують збалансованого харчування, щоб залишатися здоровими, рослинам також потрібні різноманітні поживні речовини, щоб процвітати. Серед цих поживних речовин калій відіграє життєво важливу роль у підтримці росту рослин, збільшенні врожайності та покращенні родючості ґрунту. У цій статті ми дослідимо важливість калію в живленні рослин і заглибимося в органічні калійні добрива, щоб дати вашим рослинам потрібний стимул.

Значення живлення рослин

Живлення рослин має вирішальне значення для загального здоров’я та продуктивності культур. Без належного постачання поживними речовинами рослини можуть страждати від дефіциту і не в змозі повністю розкрити свій потенціал. Одним із найпоширеніших недоліків поживних речовин у всьому світі є дефіцит калію. Цей дефіцит негативно впливає на розвиток рослин і може призвести до менших, слабких рослин, які більш сприйнятливі до хвороб і шкідників.

Розуміння ролі калію

Калій виконує низку функцій у рослинах, що робить його незамінною поживною речовиною. Він відіграє життєво важливу роль у посиленні розвитку коренів, покращенні засвоєння води та поживних речовин, а також регулює різні фізіологічні процеси. Калій також сприяє синтезу цукрів і білків, сприяючи загальному росту та продуктивності рослин.

Органічні калійні добрива: стійке рішення

Останніми роками зростає інтерес до методів органічного землеробства. Органічне землеробство наголошує на використанні природних, стійких методів для покращення здоров’я ґрунту, захисту навколишнього середовища та отримання більш здорових урожаїв. Органічні калійні добрива пропонують стійке рішення для усунення нестачі калію в рослинах, дотримуючись принципів органічного землеробства.

Природні джерела калію

Пошук органічних джерел калію є важливим для органічних фермерів. На щастя, є кілька природних джерел калію, які можна використовувати як добрива. Одним із прикладів є добриво з бананової шкірки. Багату калієм бананову шкірку можна компостувати або змішувати в рідку форму та використовувати як багате калієм рідке добриво. Іншим природним джерелом калію є деревна зола, яку отримують із спаленого рослинного матеріалу. Деревна зола містить високий рівень калію, тому її можна використовувати як доповнення до ґрунту для відновлення рівня калію.

Переваги органічних калійних добрив

Використання органічних калійних добрив забезпечує численні переваги як для рослин, так і для навколишнього середовища. Органічні добрива повільно вивільняють поживні речовини, забезпечуючи постійне та тривале постачання рослин калієм. Ця функція повільного вивільнення знижує ризик вимивання поживних речовин і зводить до мінімуму забруднення навколишнього середовища. Крім того, органічні добрива сприяють покращенню структури ґрунту та мікробному різноманіттю, покращуючи загальний стан і родючість ґрунту в довгостроковій перспективі.

Уникнення надмірного використання

Хоча калій необхідний для розвитку рослин, важливо уникати надмірного внесення добрив. Надмірне використання калійних добрив може порушити баланс поживних речовин у ґрунті, що призведе до дисбалансу поживних речовин і потенційної шкоди для екосистеми. Дуже важливо дотримуватися рекомендованих норм внесення та ознайомитися з результатами аналізів ґрунту, щоб визначити необхідну кількість калію для конкретної культури та ґрунтових умов.

На завершення

Органічні калійні добрива забезпечують стійке та ефективне рішення для усунення дефіциту калію в рослинах, водночас сприяючи родючості ґрунту та мінімізуючи вплив на навколишнє середовище. Додавання природних джерел калію, таких як добриво з бананової шкірки та деревної золи, може забезпечити рослини життєво необхідною поживною речовиною, забезпечуючи здоровий ріст і вищу продуктивність. Застосовуючи методи органічного землеробства та використовуючи органічні калійні добрива, ми можемо створити стійку та стійку сільськогосподарську систему для майбутніх поколінь.