Тема. Варвари і Рим. Падіння Західної Римської імперії.

Мета: називати дати розділу Римської імперії на Західну і Східну; падіння Західної імперії’; визначати причини загибелі Західної Римської імперії’; формувати вміння аналізувати розвиток процесів у суспільстві; виховувати шанобливе ставлення до минулого людства. Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручник, стінна карта «Падіння Західної Римської імперії».

Основні терміни та поняття: Велике переселення народів, варвари, вандалізм.

Основні дати: 395 р. — поділ імперії на Західну і Східну; 410 р. — захоплення Риму варварами; 455 р. — розорення Риму вандалами; 476 р. — падіння Західної Римської імперії.

I. ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

1. За якого імператора відбулось останнє піднесення Риму?

2. Кого римляни називали варварами?

III. ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ

1. Варварські племена

Як у період республіки, так і за часів імперії, Рим мав багато ворогів. Та йому завжди вдавалося їх перемагати або стримувати. Але в умовах ослаблення імперії стримування просування у н межі сусідніх народів («варварів») стало серйозною проблемою.

Вперше римляни зрозуміли небезпечність варварів у II ст. до н. е., коли зіткнулися на північних кордонах імперії з тевтонами й кімрами. Особливо загрозливим було те, що воїни переселялися на територію імперії з дружинами, дітьми, нехитрим скарбом. Тоді Риму вдалося завдяки умілості полководців та реформованій армії зупинити просування варварів у глиб країни.

На початку нової ери найчисленнішими сусідами Риму були германці — франки, готи — західні (вестготи) і східні (остготи), сакси, англи, лангобарди та вандали. Ці племена ще не знали держави. Органами управління у них були рада старійшин, вождь та народні збори. Рада старійшин розподіляла землю, розв’язувала суперечності між членами племені тощо. У години небезпеки плем’я захищали збройні загони на чолі з вождем. Влада військового вождя трималася на авторитеті та силі. Він розподіляв землі та здобич. Вождь був рівний з іншими членами племені. Хоча були і винятки, коли вожді правили своїми племенами як справжні королі.

Для набігів на прикордонні території Римської імперії варварські племена утворювали потужні союзи. Ослаблена імперія змушена була укладати з варварами мирні угоди, надавати їм землі для поселення, набирати з них легіони. І навіть деякі римські полководці в цей час мали варварське походження. Із II ст. почався рух величезних мас варварів на просторах Євразії. Події цього грандіозного переселення, що відбувалися у IV—VI ст., вчені називають Великим переселенням народів.

2. Велике переселення народів

Велике переселення народів докорінно змінімо карту світу. Його початком прийнято вважати вторгнення до Європи гунів. Цей могутній і загадковий народ прийшов від кордонів Стародавнього Китаю, здолавши десятки тисяч кілометрів, підкоривши дорогою десятки народів. Страх перед навалою гунів змушував племена, що населяли територію Європи, кидати свої землі й шукати безпечних місць. Ті, хто наважувався чинити опір, були підкорені гунами і разом із ними просувалися дедалі ближче до кордонів Римської імперії.

У 375 р., рятуючись від гунів, дозволу оселитися в межах Римської імперії попросили вестготи. Імператор Валент погодився надати землі у Фракії (на сході Балканського півострова) й обіцяв годувати їх якийсь час. За це вестготи зобов’язувалися служити в римському війську. Римські чиновники порушили угоду, і варвари не отримали достатньо продуктів харчування. Потерпаючи від голоду і жахливих умов, готи на чолі зі своїм вождем Алавівом повстали. Проти повсталих вирушила імператорська армія. У 378 р. біля Адріанополя відбулась вирішальна битва. Римляни зазнали нищівної поразки. Серед десятків тисяч загиблих римлян були імператор Валент II і 35 трибунів. Тільки третині римського війська вдалося врятуватися та закріпитися в Адріанополі.

Кілька разів вестготи безуспішно штурмували місто. Потім вони рушили в глиб Балканського півострова, сподіваючись на допомогу одноплемінників-легіонерів. Але один із командувачів імператорської армії — Юлій — наказав убивати всіх готів-легіонерів.

Тривалий час натиск варварів вдавалося стримувати традиційною римською політикою: «поділяй і володарюй». Але чим далі, тим складніше ставало утримувати кордони імперії.

Вестготів удалося приборкати і на деякий час об’єднати державу під владою імператора Феодосія І. Та після його смерті держава знову розпалася.

У 395 р. його сини Гонорій і Аркадій на теренах колись єдиної імперії утворили дві держави: Західну Римську імперію зі столицею в Римі й Східну — зі столицею у Константинополі. Пізніше Східну Римську імперію почали називати Візантією — від назви міста Візантій.

3. Захоплення Риму Аларіхом

У 401 р. Західна Римська імперія вже не змогла дати відсіч вестготам на чолі з їхнім вождем Аларіхом (бл. 370—410 рр.) і змушена була відкуплятися від варварів. А коли в 410 р. Рим відмовився платити, Аларіх 24 серпня з допомогою рабів, що відчинили вночі міську браму, захопив «вічне місто» і піддав його нищівному пограбуванню. Вестготи три доби грабували Рим, але не залишилися в ньому, а пішли в римські провінції.

Тим часом інші варварські племена — вандали, свеви й алани захопили інші провінції колись могутньої імперії. Під владою варварів опинилися південь Іспанії, а в 429 р. — африканські провінції.

4. Вторгнення гунів

Через 40 років після нашестя племен вестготів на територію Західної Римської імперії вторглися племена гунів. Ще у 377 р. ці кочові племена отаборилися в провінції Паннонія. Римська імперія певний час тримала гунів у покорі, сплачуючи їхньому вождю чималу данину (близько 120 кг золота щороку) та утримуючи заручників.

У 40-х рр. V ст. вождем гунів став Аттіла (?—453 р.). Він був заручником у римлян і добре вивчив життя Риму. Хоробрий і талановитий полководець, гунський володар мріяв про завоювання світу. Він прославився грабунками та насиллям, тому християни прозвали його «бичем божим». Аттіла об’єднав під своєю владою племена гунів і напав спочатку на Східну Римську імперію. У 447 р. його війська підійшли до Константинополя і змусили імператора заплатити величезний викуп (400 кг золота). Західна імперія після розмови Папи Римського Лева І з Аттілою погодилась на викуп у 1400 кг золота.

Як розповідає легенда, одного разу в Паннонії (тепер Угорщина) до Аттіли підійшов пастух і приніс йому меч, який знайшов на пасовищі. Вождь гунів, узявши в руки меч, сказав: «Довго був у землі цей священний меч, і ось боги подарували його мені для завоювання всіх народів світу».

У 451 р. війська Аттіли вдерлися на землі Західної Римської імперії, в Галлію, і взяли в облогу місто Орлеан. Вестготи, що володіли цими землями, звернулися по допомогу до Риму. Коли здавалося, що місто може врятувати тільки диво, на допомогу прибули римські війська на чолі з «останнім великим римлянином» Флавієм Аецієм та королем вестготів Теодоріхом. Облогу з Орлеана було знято.

Щоб дати відсіч могутньому супротивникові, свої сили об’єднали римляни, франки, вестготи, бургунди, алани, сакси. Вирішальна битва між союзниками і гунами, на боці яких виступали остготи й сармати, відбулася на Каталаунських полях. Вона була однією з найкривавіших битв давнини в Європі. У ній загинуло близько 62 тис. воїнів. Завдяки мужності вестготського короля Теодоріха та стійкості римської піхоти битву було виграно. Розгромлена армія Аттіли залишила межі Римської імперії. У 453 р. Аттіла несподівано помер після власного весілля. Його держава розпалася.

5. Падіння імперії

Західна Римська імперія, яка вистояла у війні з могутніми гунами, невдовзі зазнала нападів вандалів із території Північної Африки, де вони створили могутню державу на чолі з королем Гейзеріхом. Захопивши острів Сицилія, вандали перетворили його на зручний плацдарм для нападу на Рим. У 455 р. вони взяли колись неприступну для ворогів столицю Західної Римської імперії. Два тижні вони грабували й руйнували Рим. Тисячі жителів «вічного міста» загинули, захищаючи домівки, тисячі були перетворені на рабів. Було знищено культурні досягнення багатьох поколінь народів імперії, зруйновано архітектурну велич гордовитого Риму, втрачено шедеври мистецтва. Відтоді поняття «вандалізм» вживають, коли йдеться про безглузду жорстокість і знищення здобутків культури.

Але Рим остаточно ще не був переможений. У 468 р. римський флот, який складався із 1100 кораблів, зустрівся біля африканського узбережжя з морськими силами Гейзеріха. Скориставшись помилками римлян та застосувавши запалювальні судна, вандали перемогли.

Із того часу західноримські імператори вже не мали реальної влади. Їх контролювали варварські вожді. Символічно, що останній імператор, як і легендарний правитель Риму, мав ім’я Ромул. У 476 р. Ромула Августула позбавив влади вождь остготів Одоакр, а символи його влади відправив до Константинополя.

Тисячолітній Рим упав, а Західна Римська імперія зникла з карти світу. На її території утворилася велика кількість варварських королівств. Традиційно рік падіння Західної Римської імперії вважають закінченням історії стародавнього світу. Але життя тривало, почався новий період в історії Європи — Середні віки.

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ НОВИХ ЗНАНЬ

Бесіда за запитаннями

1. Кого і чому римляни називали варварами?

2. У якому році Римська імперія була поділена на дві держави?

3. Що таке Велике переселення народів?

4. Коли вперше варвари захопили Рим?

5. Звідки пішло поняття «вандалізм»?

6. У якому році відбулася битва на Каталаунських полях?

7. Коли припинила існування Західна Римська імперія?

8. Чим Рим приваблював варварів?

9. Як Рим намагався боротися з навалою варварів?

10. Які причини падіння Західної Римської імперії?

11. Порівняйте життя римлян і варварів.

Обговоріть у групах. Яку роль відіграли гуни в історії Європи?

V. ПІДСУМКИ УРОКУ

Учитель пропонує учням самостійно підбити підсумки уроку, по черзі відповівши одним реченням на запитання: «У чому ви вбачаєте важливість матеріалу, розглянутого на уроці?».

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Опрацюйте матеріал відповідного параграфа підручника.

2. Творче завдання. Поміркуйте, чому Східна Римська імперія змогла вистояти перед навалою варварів.

§ 53. Падіння Західної Римської імперії

Вам уже відомо, що «варварами» римляни називали своїх сусідів-неримлян, яких вони вважали відсталими та некультурними.

Варварами називали різні за походженням народи, зокрема кочовиків — гунів, слов’янські племена, а також германців, до яких належали готи, франки, вандали, бургунди та інші.

Ще з II ст. н. е. варвари почали здійснювати набіги на Римську імперію.

Гуни

Готський воїн

1. Пригадайте, чим займалися в Римській імперії сусіди-неримляни в період правління Константина. На вашу думку, чому Константин вдавався до таких заходів?

2. Розгляньте карту на с. 201 та визначте, як пов’язана історія переселень варварів з українськими землями.

Не оминули варвари й Україну. Так, у першій половині III ст. в українське Причорномор’я з Прибалтики прийшли готи. Тут вони захопили античні міста-держави Ольвію, Тіру, а також Боспорське царство. Звідси в другій половині ІІІ ст. здійснювали походи в Малу Азію та на Балканський півострів, завдаючи клопоту Римській імперії. Із часом готи розділилися на дві групи: вестготів, які жили на захід від Дністра, й остґотів, які жили в нижній течії Дніпра. У IV ст. готи прийняли християнство та створили королівство на чолі з Германаріхом.

У 375 р. держава впала під натиском навали гунів, що прийшли в Європу з далекої півночі Китаю.

2. ПОЧАТОК ВЕЛИКОГО ПЕРЕСЕЛЕННЯ НАРОДІВ

Період з IV до VII ст. відомий як Велике переселення народів. Цей процес мав кілька причин: зміна клімату, що змушувала кочовиків шукати нові пасовища для худоби; посилення майнової та соціальної нерівності; зростання ролі вождів і знаті, їхнє прагнення до захоплення нових земель і воєнної здобичі.

Варто запам’ятати!

Велике переселення народів — масштабне переміщення населення в IV—VII ст., що поклало початок новим державам на руїнах Римської імперії.

Пізнавально й цікаво

На початку V ст. головною небезпекою для римської держави були гуни. У 30-х роках V ст. вождь Аттіла об’єднав під своєю владою гунські племена. «Бич Божий» — саме таке прізвисько дістав Аттіла від римлян. Він спустошив Балканський півострів і вдерся до Галії.

Такий вигляд, на думку середньовічних художників, мав гунський правитель Аттіла

1. Дізнайтеся за картою (с. 201), які регіони Римської імперії охопила гунська навала.

2. Де відбулася битва війська Аттіли з об’єднаними силами римлян і германців у 451 р.?

3. Чому, на вашу думку, римляни прозвали Аттілу «Бичем Божим»?

Поміркуймо!

Римський історик про навалу готів

Готи розсіялися по всьому берегу Фракії й ішли обережно вперед, причому ті їхні земляки або бранці, що самі здалися римлянам, указували їм багаті селища. Не кажучи вже про природжену силу зухвалості, великою допомогою було для них те, що день у день до них долучалося безліч земляків з тих, що в перші дні переходу на римську землю через голод продавали себе за ковток кепського вина або за жалюгідний шматок хліба. До них приєдналося багато робітників із золотих копалень, що не могли знести тягар оброків.

  • 1. Про які події йдеться в документі?
  • 2. Хто й чому долучався до готів і допомагав їм у боротьбі проти римлян?

Розпад Римської імперії. Велике переселення народів

1. Дізнайтеся за картою, які племена і в яких напрямках переміщувалися під час Великого переселення народів.

2. З’ясуйте, в яких частинах Римської імперії були утворені варварські королівства.

3. Які племена пройшли територією України в часи Великого переселення народів?

3. ПЕРШЕ ПАДІННЯ РИМУ

У 395 р. Римська імперія остаточно розділилася на дві частини — Західну та Східну. Відтоді імперія ніколи більше не об’єднувалася.

Головну небезпеку для Римської імперії на півночі становили вестготи на чолі з Аларіхом.

У 410 р. приблизно 40 тис. рабів з усієї Італії збіглися в табір Аларіха. Уночі міські раби відчинили браму Рима й впустили тих, хто тримав місто в облозі.

Так Аларіх увійшов у Рим. Протягом трьох днів варвари грабували місто. Римляни могли знайти захисток лише в церквах, які Аларіх зберіг.

Аларіх у Римі

Озвучте відеофрагмент «Вторгнення Аларіха до Рима».

Падіння Рима сучасники сприйняли як всесвітню катастрофу, адже протягом 800 років існувало «Вічне місто», влада якого поширилася на все Середземномор’я.

4. ЗАХОПЛЕННЯ РИМА ВАНДАЛАМИ. ПАДІННЯ ЗАХІДНОЇ РИМСЬКОЇ ІМПЕРІЇ

У 455 р. вандали (німецькі племена) увійшли в Рим, і їхній вождь Гейзеріх дав своїм воїнам 14 днів на пограбування міста, яке до того було зруйноване. Усі будинки й палаци розграбували, тисячі римлян вивезли в Африку й перетворили на рабів. Усе, що вандали не могли вивезти з Рима, вони зруйнували й зламали, знищивши величезну кількість творів мистецтва.

Відтоді слово «вандалізм» стало символом безглуздої жорстокості та руйнації культурних цінностей.

Нашестя Гейзеріха на Рим (картина художника Карла Брюллова)

Поміркуймо!

Населення Рима зменшилося, оскільки народ частково було перетворено на рабів, а деякі втекли. За 45 років, що минули з часу вторгнення Аларіха в Рим, його населення зменшилося на 150 тис. осіб, якщо не більше.

Великі палаци спорожніли, й усе в них було мертвим, римляни рухалися, немов примари, містом, яке було занадто великим для їхнього життя, що завмирало. Рим мав являти собою картину урочистого вмирання міста, у величних просторах якого залягає могильна тиша.

Федорова О. В. «Обличчя імператорського Рима»

  • 1. Про який період історії Риму йдеться в розповіді?
  • 2. Які прийоми для зображення життя в місті використовує авторка?
  • 3. Якою, на вашу думку, була кінцева мета варварів? Свою відповідь обґрунтуйте на основі розповіді.

Західна Римська імперія фактично більше не існувала. У 476 р. германець Одоакр відібрав в останнього римського імператора — 15-річного Ромула Августула — знаки імператорської влади й відправив їх до Константинополя.

«Вічне місто» стояло обезлюдніле, частково спалене, перетворене на величезні руїни. Це було символом Римської імперії, що розвалилася.

476 р. вважають роком падіння Західної Римської імперії, коли закінчилася історія Стародавнього світу. Лише Східна Римська імперія проіснувала після цього ще тисячу років, перетворившись згодом на сильну й розвинену Візантійську імперію.

Шлях імперії. Крах (картина художника Томаса Коула)

За допомогою яких прийомів, образів, деталей художник зобразив крах Римської імперії?

ЗНАЮ й РОЗУМІЮ: запитання та завдання

I. Знаю нове

  • 1. Які варварські племена вам відомі? Де вони жили?
  • 2. Коли відбувалося Велике переселення народів?
  • 3. Чим Рим приваблював варварів?
  • 4. Що означає слово «вандалізм»?
  • 5. Упорядкуйте хронологічну шкалу. Пригадайте час, коли відбулися названі на шкалі події. За допомогою дат цієї шкали, а також відомих вам дат з історії давніх Єгипту, Дворіччя, Індії та Китаю укладіть задачі на лічбу часу та запропонуйте розв’язати їх у класі.
  • 6. Розгляньте хмаринку тегів. Уявіть, що ви автор/авторка української Вікіпедії, яку інформацію ви розмістили б у замітках під кожним з імен? Укладіть інтелектуальні загадки, використовуючи інформацію хмаринки, та запропонуйте їх розгадати друзям.

II. Обговорюємо в групі

  • 1. Чому Східна Римська імперія змогла вистояти перед навалою варварів?
  • 2. У яких випадках сьогодні використовують слова «вандали», «вандалізм»?
  • 3. Чому падіння Римської імперії вважають закінченням періоду історії Стародавнього світу?
  • 4. Чому раби з усієї Італії долучилися до табору Аларіха?
  • 5. Які наслідки для Рима мало вторгнення Аларіха?

III. Мислю творчо

  • За допомогою карти на с. 201 дізнайтеся, які варварські королівства утворилися на теренах Римської імперії. За допомогою сучасної політичної карти Європи визначте, які сучасні держави «виросли» з варварських королівств. Складіть відповідні ланцюжки на зразок: держава свевів — Португалія тощо.