«Перші шість місяців я за все платив зі своєї банківської картки». Євген Ковалевський з KOLO розповідає, як це — бути CTO в благодійному фонді

Євген Ковалевський — IT-менеджер, якому вдається поєднувати дві топові технічні посади: CTO і співзасновника благодійного фонду KOLO та VP of Engineering у LetyShops.

У новому випуску YouTube-рубрики «Що потім?», в якій ми намагаємося розбиратись, куди податися ІТ-спеціалісту після рівня Senior, він розповів про те, як це — бути у благодійному фонді, чому не кожному айтівцю підходить шлях бізнесмена, що є найголовнішим у фінансовій незалежності, а також поділився думками про саморозвиток.

👉🏼 Підписуйтесь на YouTube, щоб не пропустити нові інтерв’ю

Нижче ми публікуємо скорочену текстову версію розмови.

Чим займається CTO в благодійному фонді

Це доволі схоже на роботу в бізнесі: обираю стек, команду, які технічні завдання виконуємо й коли, які платіжні системи інтегруємо. А інколи навіть пишу код: нещодавно захищалися від першої DDoS-атаки, вона пробила AWS WAF, мені написали про це — я пішов і пофіксив. Тож я точно був би DevOps, якби не подався в менеджмент, і мій бекграунд з Python мені в цьому дуже допоміг би. До речі, за Grafana в KOLO відповідаю я 🙂 Метрики в режимі реального часу, сетапи на два монітори, магія blue-green deployment — я обожнюю це.

Наша команда — це Product Owner (на деяких проєктах це різні люди), Front-end Developer, він же верстальник, Back-end Developer, а також тестувальник і я. Це неоплачувана, повністю волонтерська робота. Ледь не всі перелічені мною фахівці працюють у KOLO зі старту.

Першу ітерацію сайту на Readymag ми зробили за шість годин. Зрозуміли, що чогось бракує, і зібрали його на Webflow. Стек обрали свій найулюбленіший: Python + Django. На фронті — HTML, трохи JavaScript і темплейтів Django. Це дуже швидко і SEO-орієнтовано. Перші шість місяців роботи за всі сервіси та інфраструктуру я платив зі своєї банківської картки.

З-поміж інших наш фонд вирізняється продуктовим підходом, який допомагає залучати кошти на Збройні сили через гейміфікацію донатів, а не тим, що ми можемо зробити красивий сайт. Коли нас хвалять за простий і зрозумілий механізм збору коштів, я відповідаю: зробити просто набагато складніше, ніж зробити складно.

Наше головне завдання на сьогодні — наблизити перемогу. Але ми вже достатньо довго думаємо над тим, що робити фонду після цієї перемоги. Один з варіантів — перемкнутись на відновлення України.

У чому полягає робота VP of Engineering і CTO

У комерційному секторі я працюю VP of Engineering — для мене це насамперед роль, а не посада. Я відповідаю за команду, people management інженерів, ефективність їхніх робочих процесів. Якщо ви будуєте легендарну команду, в якій хочеться працювати, — це відповідальність VP of Engineering. Це не обовʼязково окрема позиція в компанії, зазвичай цю роль на старті виконує CTO.

Також я відповідаю за delivery продукту, адже в моєму випадку це головна метрика ефективності. Щоби production line містила всі експертизи, а сама вона працювала правильно та продуктивно, ви маєте знати про весь ланцюжок технічних процесів, пріоритезувати їх і доставити цінність замовнику або клієнту.

А що ж тоді характеризує роботу CTO? Chief Technology Officer відповідає за стратегічно-технічний менеджмент. Йдеться про керування технологіями: який стек використовуєте, коли робите міграцію IT-інфраструктури, за допомогою яких технічних рішень досягаєте бізнес-цілей. Типові «CTOшні» рішення: викидаємо Webflow і беремо Django, переїжджаємо з Amazon на Ajure або ж взагалі переходимо на hardware, бо AWS — це дорого. VP of Engineering відповідає за імплементацію цих рішень.

Як виглядає взаємодія між CTO та VP of Engineering? Chief Technology Officer відповідальний за вибір кінцевої технології — перед тим, як ухвалити це рішення, він має звіритись з бізнес-стратегією компанії, оцінити ризики впровадження нової технології, узгодити це з ресурсами на ринку. Наприклад, CTO хоче обрати Elixir як основний стек, — тоді до нього може прийти VP of Engineering і сказати: «Ми так швидко не масштабуємо наші технічні спроможності, адже ринок має обмеження, а ми — власну політику найму, через це наша команда втратить ефективність. Звісно, ми можемо це зробити, але яку користь з цього отримаємо? Пропоную порівняти кілька сценаріїв і підібрати найкращий».

Чому роль VP of Engineering обовʼязково має посідати технічно підкована людина? Щоб розуміти коріння проблем твоєї команди і сигналізувати про них технічному менеджменту компанії.

Про гроші в IT

Для мене єдине, що дає фінансова незалежність від роботи, — це позбуття страху перед ухваленням правильних рішень. Люди, які не бояться, що їх завтра звільнять, — найкращі працівники, адже готові брати на себе ризики. Очевидно, співробітники при цьому мають відчувати фінансову безпеку.

Про гроші та власний комфорт в IT: я хочу не боятися забути скасувати автопоновлення кредитів на AWS, після чого Amazon зніме з моєї картки $500 за інфраструктуру. І я хочу знати, що якщо мені або близьким людям доведеться йти на фронт, то я зможу забезпечити нас спорядженням.

У мене є принципова позиція щодо лояльності компаніям. Якщо ми домовились спробувати зробити щось класне в межах співпраці, то ми обовʼязково це спробуємо. І жодні зовнішні фактори, крім вкрай радикальних, не змінять це.

Про навчання і технічну експертизу

Класичний шлях здобуття експертизи з побудови класних продуктів: ви приходите інтерном або джуном у велику компанію, допрацьовуєте до Middle+ або Senior рівнів, після чого переходите на вищу позицію в іншу компанію. Це найдешевший шлях здобуття такої експертизи, але для того, щоб його пройти, потрібно працювати краще за колег-інженерів.

Я завжди намагаюсь наймати на роботу людей, у яких є чого повчитись. Мені ніколи не соромно звернутися до члена команди й дізнатись щось нове. Моя логіка була такою: якщо я занурений у внутрішні процеси компанії, в якій працюю 13 років (а саме стільки я пробув на минулому місці роботи), а до мене приходить влаштовуватись людина, яка працювала в різних компаніях на ринку, і не може розповісти мені нічого нового, то це видається дивним. Брак допитливості зазвичай означає уповільнений саморозвиток. А це — одна з моїх основних цінностей.

Що, на мою думку, відрізняє гарних лідерів від поганих? Вони вже за хвилин співбесіди можуть ухвалити рішення щодо найму і переходять до обговорення плану розвитку кандидата.

Перший найм у моєму житті відбувся так: кандидат подався на позицію Junior Python Developer, наш техлід з понад 10 роками досвіду на «плюсах» ставить йому глибокі запитання з матчастини, а я запитую про те, які проблеми цей фахівець розвʼязував під час навчання, який досвід з цього виніс тощо. Ми провели співбесіду і виходимо з техлідом переговорити в іншу кімнату. «Треба брати», — кажу йому я. А він відповідає: «Ти що, дурень? Повір мені, я наймав людей — цю людину не треба брати на роботу». Ми довго сперечалися, але врешті найняли цього розробника. Врешті він доріс до Lead DevOps, нині служить в ЗСУ, а друг, якого він привів у компанію невдовзі після тієї співбесіди, нині обіймає посаду CTO.

Чому так вийшло? Це повʼязано з моїм стилем менеджменту: я готовий віддаватись роботі з іншими спеціалістами, їхньому навчанню, якщо вони готові натомість навчати мене або хоча б навчатись самі. Якщо я бачу, що я тільки віддаю, а вони беруть, то в мене швидко зникає інтерес. Важливіше з правильними людьми побудувати «ларьочок» з шаурмою, ніж з неправильними — Google Stadia [ігровий сервіс через низьку залученість користувачів вирішили закрити у вересні 2022 року — ред.].

Якщо працюєш пліч-о-пліч або спілкуєшся з найкращими спеціалістами, то від них навчитеся більшого, ніж просто читаючи книжки. У такому разі книжки слугують інструментом підтримання розмови з цими людьми, набуття спільного термінологічного корпусу знань, і ви швидше прокачуєтеся. До того ж жодна книжка і жоден фреймворк не може підходити вам повністю — завжди аналізуйте, що ви можете використати для розвʼязання проблеми, а що зі здобутих знань вам не знадобиться.

Чи варто відкривати бізнес після менеджерської роботи в IT

Більшість успішних бізнесменів є ними зі школи. Це особливість нервової системи, яка зазвичай або успадкована генетично, або дуже рано розвинена. Я б назвав це постійною потребою в ризику і можливістю «заряджатись» від нього. Мене ж заряджають люди. Я не впевнений, що зможу достатньо довго горіти однією ідеєю і заради неї відмовлятися від решти важливих речей.

Бізнес — це про віру попри все. У мене вона є, але у своїй роботі я занадто багато раціоналізую. До речі, у моєму розумінні у стартап-тусовці мало справжніх підприємців — зазвичай це люди, у яких за час роботи набирається певна фінансова подушка безпеки, і вони починають вигадувати, який власний проєкт запустити. На мою ж думку, початково все має йти від ідеї, а не можливостей її втілити.

Що таке Державна антикорупційна програма (ДАП), та які проблеми вона вирішує

Щодня суспільство отримує ледь чи не десятки гучних інфоприводів, що розбурхують емоції. Очевидно, більшість таких новин стосується війни, фронту, військової допомоги. Водночас так само очевидним є те, що реакція на внутрішні корупційні скандали є не менш бурхливою. Ситуація цілком виправдана, адже на тлі війни, загрози життю й невідомості запит на базову справедливість надзвичайно зріс.

Яскравий приклад – обговорення результатів соціологічного опитування Фонду “Демократичні ініціативи” ім. Ілька Кучеріва, яке було проведено ним спільно із соціологічною службою Центру Разумкова у серпні 2023 року. За даними опитування, у серпні 2023 року більш ніж половина (52,5%) опитаних висловили думку, що зараз можна критикувати владу за корупцію і не згодні з тим, що така критика дестабілізує країну та зменшує довіру закордонних партнерів.

Суспільство хоче бачити боротьбу з корупцією. А надто зараз, коли тисячі наших громадян платять своїм життям за існування нашої країни. Але як громадяни ми часто не знаємо, у чому саме має полягати така боротьба і чи є вона взагалі ефективною? Ми орієнтуємось на повідомлення у засобах масової інформації, інколи на власний досвід чи спираючись на загальне відчуття про те, чи стало нам краще жити чи ні. А ці джерела не завжди дають нам об’єктивну картину того, що відбувається з подоланням корупції в Україні.

Натомість є ефективніший інструмент, про який далі детальніше.

Після багатьох років тиску з боку громадянського суспільства, міжнародних донорів та Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) у 2022 році Верховна рада нарешті схвалила Антикорупційну стратегію. А слідом за нею НАЗК, профільні органи влади, галузеві експерти розробили Державну антикорупційну програму на 2023–2025 рр. Це складний документ, що охоплює 1187 заходів для міністерств та інших органів влади, які необхідно виконати, щоби досягти визначених у Стратегії результатів. Україна отримала дороговказ щодо того, як подолати корупцію та досягти добробуту.

Державна антикорупційна програма: 1187 заходів для міністерств та інших органів влади рішення 72 корупційних проблем

Один мій знайомий сказав, що 262 сторінки та додатки – це все дурня, а справжня Антикорупційна програма має бути на 1 сторінку. Я не стала сперечатися і про себе подумала: мабуть, на цій сторінці він би хотів написати “всіх розстріляти”. Бо насправді тільки детальний документ, який описує, хто, що, коли і як має зробити, щоб подолати корупцію, може стати основою для подальшого виконання.

У чому полягає запобігання корупції?

Насамперед ми маємо розрізняти боротьбу з корупцією та запобігання корупції. Якщо боротьба з корупцію – це ловити і саджати за ґрати корупціонерів, то запобігання корупції полягає у створенні таких умов, за яких корупціонери не зможуть вдаватися до корупційних дій, як полум’я не може горіти без кисню. І як у лікуванні хвороб – профілактика завжди обходиться нам дешевше, ніж лікування. ДАП спрямована на профілактику корупції.

Боротьба з корупцію – це ловити і саджати за ґрати корупціонерів. Запобігання корупції – створювати умови, за яких корупціонерам дуже складно буде вдаватися до корупційних дій

Які проблеми вирішує Державна антикорупційна програма? Що має бути зроблено для запобігання корупції?

Корупція – це наслідок і причина неефективного управління країною, за якого ресурси країни використовуються не в інтересах максимального кола громадян, а вузьким колом наближених до влади осіб. Відтак дуже часто запобігання корупції тісно пов’язане із серйозними реформами, які, як наслідок, мають привести до ефективного управління країною. Що це за зміни та на вирішення яких проблем вони спрямовані:

    Недовіра до українських державних інституцій, зокрема судів та правоохоронної системи загалом. Слабкі інституції, а надто зараз, коли частина наших громадян виїхала, а частина воює. І подекуди просто нікому працювати.

Шляхи усунення цих проблем є в Антикорупційній програмі на її 262-х сторінках

Такі важливі зміни складно відчути і оцінити відразу, а їхній ефект може проявлятись тільки з роками. І безперечно впровадження таких змін – цілеспрямована і системна робота, яка має виконуватися управлінськими командами у міністерствах та відомствах.

Моніторинг виконання Державної антикорупційної програми

Щоб суспільству простіше було розібратися з тим, чи виконуються антикорупційні заходи ДАП, НАЗК , а також “Разом проти корупції” за підтримки міжнародних партнерів здійснює моніторинг виконання ДАП.

Наша організація “Разом проти корупції” спільно із партнерами з організацій громадського сектору моніторимо виконання 216 антикорупційних заходів Державної антикорупційної програми, або ⅕ її частини.

Громадський моніторинг здійснюється за такими напрямами як будівництво, культурна спадщина, земля, дороги, охорона здоров’я, соціальна сфера, освіта і наука.

Чому складно об’єктивно оцінити виконання ДАП?

Не лише через віддалений у часі очікуваний результат. Кожен антикорупційний захід – по суті реформа, що включає комплексний набір дій. Виконання таких великих проєктів є непростим, та залежить від багатьох державних органів і органів місцевої влади. Для його результату часто потрібен непопулярний проектний підхід. Влада часто змінюється, і виконувати великі проекти дуже складно. До того ж в кожної корупційної схеми є її користувачі (бенефіціари), які зацікавлені в тому, щоб схема жила і процвітала. Про те, як захищають схеми, ми розкажемо окремо. До того ж, складно виміряти прогрес ще й тому, що деякі заходи, які передбачає Державна антикорупційна програма, є дуже складними і комплексними, складаються з десятків окремих важливих кроків і для таких заходів в програмі не розроблялось детальних планів виконання.

Національне агентство з питань запобігання корупції має свій підхід до моніторингу, який ми підтримуємо. Зокрема, НАЗК виходить із того, що моніторинг виконання заходів Державної антикорупційної програми має бути доступним для кожного громадянина України та міжнародних партнерів.

НАЗК запустило Інформаційну систему моніторингу реалізації державної антикорупційної політики. У цю систему органи державної влади вносять інформацію про виконання ДАП. Система моніторингу НАЗК має відкриту та закриту частини.

Відкрита (публічна) призначена для відображення повної та об’єктивної інформації про виконання заходів, а також відображення результатів щоквартального моніторингу та щорічної оцінки ефективності реалізації Антикорупційної стратегії та ДАП.

Закрита частина, до якої підключені всі виконавці програми, призначена для організації та планування виконання заходів у межах кожної інституції, а також надання до НАЗК інформації про стан та динаміку виконання кожного заходу. Такий підхід є наочним та доступним для широкого кола громадськості.

Ми в “Разом проти корупції” зі свого боку спільно із партнерами із громадського сектору будемо проводити громадський експертний моніторинг виконання ДАП, що допоможе посилити моніторинг НАЗК експертною оцінкою. Для цього ми запрошуємо експертів з галузі освіти, медицини, будівництва та земельних відносин долучатися до моніторингу того, що робить влада, і де є затримки.

Гучні скандали – важливі, оскільки штовхають систему до змін. Але самі зміни від цього не відбудуться, бо викриття високопосадовців не дають дієвих та системних результатів. Тому потрібна системна робота, а також долученість громадськості до цієї кропіткої роботи та тиск заради позитивних змін.

Оксана Величко

Колонка – матеріал, який відображає винятково точку зору автора. Текст колонки не претендує на об’єктивність та всебічність висвітлення теми, яка у ній піднімається. Редакція “Української правди” не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія. Точка зору редакції УП може не збігатися з точкою зору автора колонки.