Правовий статус народного депутата

Ця консультація не перевірена досвідченим користувачем. Правова консультація не є офіційним роз’ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку.

Зміст

Нормативна база

Загальні положення

Цей Закон визначає статус (права, обов’язки і відповідальність) народного депутата України у Верховній Раді України та за її межами, встановлює правові і соціальні гарантії здійснення народним депутатом України своїх депутатських повноважень.

Хто може бути народним депутатом

Народним депутатом може бути громадянин Украї­ни, що проживає в Україні на протязі останніх 5 років, досяг 21 року, має право голосу та не має судимості за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена і не знята у встановленому законом порядку.

Строк повноважень

Народний депутат здійснює свої повноваження на постійній основі, які починаються після складення ним присяги на вірність Україні перед Верховною Радою України з моменту скріплення присяги особистим підписом під її текстом та припиняються з моменту відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.

Після набуття депутатських повноважень народний депутат одержує депутатське посвідчення та нагрудний знак народного депутата України. Нагрудний знак має форму і кольори Державного Прапора України з надписом “НАРОДНИЙ ДЕПУТАТ УКРАЇНИ” та користується їм протягом строку здійснення своїх повноважень.

Звання народного депутата із зазначенням порядкового номера скликання Верховної Ради України зберігається за ним довічно, за винятком дострокового припинення його повноважень.

Посвідчення народного депутата має спеціальну вкладку, в якій виписані основні права народного депутата. Після закінчення строку повноважень народний депутат має право користуватися депутатським посвідченням у випадках, передбачених законом.

Дострокове припинення повноважень

Повноваження народного депутата можуть бути припинені достроково за наступних обставин:

  1. подання особисто письмової заяви про складення депутатських повноважень;
  2. набрання законної сили обвинувального вироку щодо нього;
  3. визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;
  4. припинення його громадянства або виїзду на постійне проживання за межі України;
  5. у разі смерті;
  6. порушення вимог частини першої статті 3 Закону України «Про статус народного депутата України».

Необхідно звернути увагу, що дані обставини регулюються наступними правовими механізмами.

  • Повноваження народного депутата України припиняються достроково також у разі дострокового припинення відповідно до Конституції України повноважень Верховної Ради України – в день відкриття першого засідання Верховної Ради України нового скликання.
  • Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України приймається Верховною Радою України у випадках: складення повноважень за його особистою заявою, припинення його громадянства або його виїзду на постійне проживання за межі України. Рішення про дострокове припинення повноважень народного депутата України приймається судом, якщо протягом двадцяти днів з дня виникнення обставин, які призводять до порушення вимог щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, ці обставини ним не усунуто.
  • У разі набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо народного депутата України, визнання народного депутата України недієздатним або безвісно відсутнім його повноваження припиняються з дня набрання законної сили рішенням суду, а в разі смерті народного депутата України – з дня смерті, засвідченої свідоцтвом про смерть.
  • У разі невходження народного депутата України, обраного від політичної партії (виборчого блоку політичних партій), до складу депутатської фракції цієї політичної партії (виборчого блоку політичних партій) або виходу народного депутата України із складу такої фракції його повноваження припиняються достроково на підставі закону за рішенням вищого керівного органу відповідної політичної партії (виборчого блоку політичних партій) з дня прийняття такого рішення.

Діяльність, праця, сумісництво

Законом встановлено, що народний депутат не має права мати іншого представницького мандата, бути на державній службі, обіймати інші оплачувані посади, займатися іншою оплачуваною або підприємницькою діяльністю (крім викладацької, наукової та творчої діяльності), входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку. У разі виникнення обставин, що порушують вимоги щодо несумісності депутатського мандата з іншими видами діяльності, народний депутат України у 20-денний строк з дня виникнення таких обставин припиняє таку діяльність або подає особисту заяву про складення повноважень народного депутата України.

Законодавча ініціатива

Народний депутат має право законодавчої ініціативи, яке реалізується у формі внесення до Верховної Ради України:

3) іншої законодавчої пропозиції.

Порядок внесення законопроекту, проекту постанови чи іншої законодавчої пропозиції на розгляд Верховної Ради України та порядок їх розгляду визначаються законом про Регламент Верховної Ради України.

Для реалізації права законодавчої ініціативи народний депутат наділений правами, що закріплені в Законі України «Про статус народного депутата України»:

  • На вимогу народного депутата посадові особи органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ та організацій зобов’язані забезпечити його консультаціями відповідних фахівців з питань депутатської діяльності і надати їх невідкладно, а за відсутності такої можливості — не пізніш як у п’ятиденний строк, необхідну інформацію та документацію.
  • Апарат Верховної Ради України зобов’язаний забезпечити народного депутата актами Верховної Ради України, а на вимогу народного депутата також актами Президента України, нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України та інших центральних органів виконавчої влади, рішеннями Конституційного Суду України, Верховного Суду України, офіційними матеріалами Рахункової палати і Центральної виборчої комісії. Органи влади Автономної Республіки Крим, органи державної влади та органи місцевого самоврядування при зверненні народного депутата зобов’язані надати йому офіційні матеріали щодо своєї діяльності.
  • Народний депутат має право знайомитися з будь-якою конфіденційною та таємною інформацією з питань депутатської діяльності. Доступ до державної таємниці усіх ступенів секретності надається після взяття народним депутатом письмового зобов’язання щодо збереження державної таємниці.
  • Вносити пропозиції про розгляд на засіданнях відповідного комітету, тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісії будь-якого питання, що належить до їх компетенції, а також брати участь в обговоренні питань, що вносяться на розгляд комітету, тимчасової спеціальної чи тимчасової слідчої комісії.

Народний депутат має право ухвального голосу щодо всіх питань, що розглядаються на засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу яких його обрано. Кожний народний депутат у Верховній Раді України та її органах, до складу яких його обрано, має один голос.

Відповідальність за висловлювання

Народні депутати не несуть юридичної відповідальності за результати голосування або висловлювання у Верховній Раді України та її органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп.

Етика

У своїй діяльності народний депутат повинен дотримуватися загальновизнаних норм моралі; зберігати власну гідність, поважати честь і гідність інших народних депутатів, посадових та службових осіб; утримуватись від дій, заяв та вчинків, що компрометують його самого, виборців, Верховну Раду України, державу.

Порядок обрання депутатом місцевої ради, сільським, селищним, міським головою

Правова консультація не є офіційним роз’ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку. Редакція затверджена Halyna.dzhumak.

Зміст

Нормативна база

Відповідно до статті 19 Закону умовах воєнного стану забороняються: проведення виборів Президента України, а також виборів до Верховної Ради України, Верховної Ради Автономної Республіки Крим і органів місцевого самоврядування. Верховна Рада України не пізніше ніж у дев’яностоденний строк з дня припинення чи скасування воєнного стану, якщо чергові або позачергові вибори до відповідних органів мали бути проведені в період, на який було введено воєнний стан, приймає рішення про призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих виборів.

Хто має право бути кандидатом на місцевих виборах?

Депутатом, сільським, селищним, міським головою, старостою села, селища може бути обраний громадянин України, який має право голосу відповідно до статті 70 Конституції України

Право голосу на виборах і референдумах мають громадяни України, які досягли на день їх проведення вісімнадцяти років. Не мають права голосу громадяни, яких визнано судом недієздатними (ст. 70 Конституції України).

Депутатом, сільським, селищним, міським головою не може бути обраний громадянин України, який має судимість за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину, кримінального правопорушення проти виборчих прав громадян чи корупційного кримінального правопорушення, якщо ця судимість не погашена або не знята в установленому законом порядку.

Місцеві вибори та їх види

Місцеві вибори є вільними та відбуваються на основі гарантованого Конституцією України та Виборчим кодексом України загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Відповідно до Виборчого кодексу України, який набрав чинності 01.01.2020 року, місцеві вибори проводяться за двома виборчими системами.

  • в містах (територіальних громад з кількістю виборців до 10 тисяч) – мажоритарна система відносної більшості з голосуванням у багатомандатних виборчих округах. За такою системою вибираються депутати сільських, селищних, міських рад, відповідних ОТГ;
  • в містах (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше) – пропорційна система з відкритими виборчими списками місцевих організацій політичних партій – для виборів депутатів обласних, районних у місті рад, міських, сільських, селищних рад, а також Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Вибори сільських, селищних, міських голів:

  • в містах з кількістю виборців до 75 тисяч осіб – мажоритарна виборча система відносної більшості в єдиному одномандатному сільському, селищному, міському виборчому окрузі, що збігається відповідно з територією села, селища, міста згідно з адміністративно-територіальним устроєм або територією сільської, селищної, міської територіальної громади;
  • в містах з кількістю виборців 75 тисяч і більше – мажоритарна виборча система абсолютної більшості в єдиному одномандатному міському виборчому окрузі, що збігається з територією міста згідно з адміністративно-територіальним устроєм або територією міської територіальної громади.

Виборча система, за якою проводяться вибори депутатів міської, сільської, селищної ради та міського голови, визначається виходячи із кількості виборців, які мають право голосу на відповідних місцевих виборах, станом на перший день місяця, що передує місяцю, в якому розпочинається виборчий процес з відповідних місцевих виборів.

Інформація про кількість виборців, які мають право голосу на виборах депутатів міської, сільської, селищної ради та/або міського голови, а також про виборчу систему, за якою проводяться відповідні вибори, оприлюднюється Центральною виборчою комісією на її офіційному веб-сайті не пізніш як за п’ять днів до дня початку виборчого процесу відповідних чергових, позачергових, перших виборів депутатів міської, сільської, селищної ради та/або міського голови.

Виборча система, за якою проводяться вибори депутатів міської, сільської, селищної ради та/або міського голови, не може бути змінена у зв’язку із зміною кількості виборців, які мають право голосу на відповідних місцевих виборах, до призначення наступних чергових або позачергових виборів у такому місті, селі, селищі або відповідній територіальній громаді.

Види місцевих виборів

Місцеві вибори можуть бути:

Чергові вибори

Чергові місцеві вибори призначаються у зв’язку із закінченням строку повноважень місцевих рад, сільських, селищних міських голів, обраних на попередніх чергових місцевих виборах.

Такі вибори проводяться одночасно на всій території України в останню неділю жовтня п’ятого року повноважень рад, голів, обраних на попередніх чергових місцевих виборах.

Чергові вибори районних у містах рад (у разі їх створення) проводяться одночасно з іншими черговими виборами на всій території України у терміни та відповідно до положень Виборчого кодексу України.

Рішення про призначення чергових виборів депутатів обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних, міських голів приймається Верховною Радою України.

Рішення про призначення чергових виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим відповідно до Конституції України.

Строки проведення

Чергові місцеві вибори призначаються не пізніше ніж за дев’яносто днів до дня виборів. Виборчий процес розпочинається за п’ятдесят днів до дня чергових виборів.

Позачергові вибори

Позачергові місцеві вибори призначаються Верховною Радою України у разі дострокового припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласної, районної, міської, районної у місті, сільської, селищної ради, сільського, селищного, міського голови, а також в інших випадках, передбачених законами України.

Таке рішення приймається Верховною Радою України не пізніше ніж у дев’яностоденний строк з дня дострокового припинення повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради, сільського, селищного, міського голови.

Строки проведення

Позачергові місцеві вибори призначаються не пізніше ніж за шістдесят днів до дня виборів. Виборчий процес розпочинається за п’ятдесят днів до дня позачергових місцевих виборів.

Повторні вибори

Повторні місцеві вибори призначаються територіальною виборчою комісією у разі визнання відповідних місцевих виборів такими, що не відбулися.

Підстави для визнання місцевих виборів такими, що не відбулися, та призначення повторних виборів визначені у статті 280 Виборчого кодексу України:

Територіальна виборча комісія з відповідних місцевих виборів приймає рішення про визнання виборів депутатів у багатомандатному виборчому окрузі, сільського, селищного, міського голови такими, що не відбулися, та про призначення повторних виборів, якщо:

  1. до виборчого бюлетеня для голосування в день виборів або в день повторного голосування на виборах депутатів в багатомандатному виборчому окрузі, сільського, селищного, міського голови було включено лише одного кандидата, і кількість голосів виборців, поданих на його підтримку, становить не більше 50 відсотків кількості виборців, які взяли участь у голосуванні;
  2. до виборчого бюлетеня для голосування на виборах міського голови (міста з кількістю виборців 75 тисяч і більше) в день виборів було включено два кандидати на посаду міського голови, і за результатами голосування жоден із кандидатів не отримав на свою підтримку більше половини голосів виборців, які взяли участь у голосуванні;
  3. до виборчого бюлетеня для голосування в день повторного голосування було включено два або більше кандидати, і за результатами повторного голосування найбільшу і водночас однакову кількість голосів виборців подано за двох або більше кандидатів;
  4. за результатами виборів депутатів в багатомандатному виборчому окрузі залишилися вакантні депутатські мандати (кількість осіб, обраних депутатами в багатомандатному окрузі, є меншою, ніж кількість мандатів, які розподілялися в цьому окрузі). Повторні вибори у такому окрузі призначаються з кількістю мандатів, які залишилися вакантними;
  5. станом на день голосування у виборчому бюлетені не залишилося жодного кандидата у депутати, кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови;
  6. 6) голосування у день голосування (день повторного голосування) було визнано недійсним або не було організовано і проведено відповідно до цього Кодексу на всіх виборчих дільницях відповідного виборчого округу;
  7. особа після її обрання не набула депутатського мандата, повноважень сільського, селищного, міського голови у порядку, встановленому цим Кодексом, з підстав, зазначених у пунктах 3-6 частини першої та частині четвертій статті 231 цього Кодексу;
  8. особа, обрана сільським, селищним, міським головою, визнана такою, що відмовилася від депутатського мандата, посади сільського, селищного, міського голови;
  9. виборчий процес місцевих виборів був зупинений в зв’язку з введенням в Україні чи в окремих її місцевостях воєнного або надзвичайного стану.

Територіальна виборча комісія приймає рішення про визнання виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, обласних, районних, районних у місті, а також міських, сільських, селищних рад (територіальних громад з кількістю виборців 10 тисяч і більше) такими, що не відбулися, та про призначення повторних виборів, якщо:

  1. у виборчому бюлетені в день голосування не залишилося жодного виборчого списку організації партії в єдиному багатомандатному виборчому окрузі;
  2. за результатами виборів неможливо сформувати 2/3 складу Верховної Ради Автономної Республіки Крим, відповідної місцевої ради;
  3. виборчий процес місцевих виборів був зупинений в зв’язку з введенням в Україні чи в окремих її місцевостях воєнного або надзвичайного стану.

Строки проведення

Повторні місцеві вибори призначаються на останню неділю шістдесятиденного строку з дня прийняття рішення про їх призначення, а виборчий процес розпочинається за п’ятдесят днів до дня повторних місцевих виборів.

Проміжні вибори

Проміжні вибори депутата сільської, селищної, міської ради (територіальної громади з кількістю виборців до 10 тисяч) призначаються у відповідному багатомандатному окрузі у зв’язку з достроковим припиненням повноважень депутата відповідної ради, обраного у цьому окрузі. При призначенні виборів територіальна виборча комісія визначає кількість депутатських мандатів, які будуть розподілятися на таких виборах в багатомандатному виборчому окрузі.

Проміжні вибори депутатів (депутата) сільської, селищної, міської ради (територіальної громади з кількістю виборців до 10 тисяч) у багатомандатному окрузі призначаються з урахуванням положень статті 5 цього Кодексу на найближчу останню неділю березня або останню неділю жовтня (крім року проведення чергових місцевих виборів), а виборчий процес розпочинається за п’ятдесят днів до дня проміжних місцевих виборів.

Строки проведення

Рішення про призначення проміжних виборів депутатів (депутата) сільської, селищної, міської ради (територіальної громади з кількістю виборців до 10 тисяч) приймається територіальною виборчою комісією не пізніш як у десятиденний строк з дня надходження до територіальної виборчої комісії повідомлення відповідної місцевої ради про дострокове припинення повноважень депутата, обраного у відповідному виборчому окрузі, але не пізніш як за шістдесят днів до дня проведення найближчих проміжних виборів.

Перші вибори

Перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад, сільських селищних, міських голів призначаються Центральною виборчою комісією за відповідним зверненням уповноваженого органу. Перші вибори депутатів обласних, районних рад призначаються Центральною виборчою комісією за відповідним зверненням уповноваженого органу на підставі рішення про утворення обласних, районних рад.

У рік проведення чергових місцевих виборів додаткові вибори не призначаються та не проводяться, а перші місцеві вибори призначаються та проводяться разом з черговими місцевими виборами.

Строки проведення

Перші місцеві вибори призначаються не пізніше ніж за сімдесят днів до дня виборів, а виборчий процес розпочинається за п’ятдесят днів до дня перших місцевих виборів.

Додаткові вибори

Додаткові вибори депутатів сільських, селищних рад від територіальної громади, що приєдналася до іншої територіальної громади, призначаються Центральною виборчою комісією.

Депутати сільських, селищних рад, обрані на додаткових виборах, здійснюють свої повноваження до обрання нового складу відповідної ради на наступних чергових або позачергових місцевих виборах.

Додаткові вибори призначаються не пізніше ніж за сімдесят днів до дня виборів, а виборчий процес розпочинається за п’ятдесят днів до дня додаткових виборів.

Загальний склад (кількість депутатів) місцевої ради

Загальний склад (кількість депутатів) сільської, селищної, міської, районної в місті, районної, обласної ради визначається залежно від кількості виборців, які належать до територіальних громад сіл, селищ, міст, проживають на території району в місті, району, області. Слід зазначити, що загальний склад (кількість депутатів) місцевої ради становить при чисельності виборців:

  1. до 10 тисячі виборців – 22 депутата;
  2. від 10 тисяч до 30 тисяч виборців – 26 депутатів;;
  3. від 30 тисяч до 50 тисяч виборців – 34 депутати;
  4. від 50 тисяч до 100 тисяч виборців – 38 депутатів;
  5. від 100 тисяч до 250 тисяч виборців – 42 депутати;
  6. від 250 тисяч до 500 тисяч виборців – 54 депутати;
  7. від 500 тисяч до 1 мільйона виборців – 64 депутати;
  8. від 1 мільйона до 2 мільйонів виборців – 84 депутати;
  9. понад 2 мільйони виборців – 120 депутатів.

У разі якщо кількість депутатів є меншою, ніж кількість сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад, територіальні громади яких розташовані в межах відповідного району, загальний склад такої районної ради дорівнює кількості відповідних сільських, селищних, міських (міст районного значення) рад.

Див. також