Приховувала до останнього: встановлена ​​особа знаменитого коханця Маніжі

Маніжа завжди уникала розповіді про деталі свого особистого життя. Проте, здається, у Мережі всі розібралися і без натяків.

Перед поїздкою на “Євробачення” Маніжа дала інтерв’ю у популярній програмі “Олена, млинець!”, тоді вона зізналася, що романтичні стосунки вважає чимось потаємним і не хоче розповідати про них усім.

Раніше про таємничого коханого користувачі чули безліч теплих слів. Артистка розповідала, що обранець безпосередньо пов’язаний із мистецтвом, але вони розвиваються у різних напрямках. Так вона згадувала, що довгий час вони були близькими друзями, але згодом усе закрутилося. Співачка наголошувала, що неймовірно цінує тонке почуття гумору свого чоловіка.

З перших днів у Роттердамі за життям Маніжі почали спостерігати сотні тисяч людей. Саме там найуважніші помітили, що поруч із дівою постійно перебуває той самий чоловік. Після вдалого виступу вони разом вирушили до готелю відзначати проходження зірки у фінал “Євробачення”.

У невисокому красеня швидко розпізнали відомого діяча кіно Ладо Кватанія. Сьогодні він є успішним режисером та сценаристом, який створює кліпи для багатьох знаменитостей. Нещодавно він взявся за повнометражний фільм. Відомо, що пара знайома досить давно. Саме Ладо вигадав креативну ідею для номера діви на конкурсі, а раніше зрежисував і її популярний кліп “Мама”.

Хто Віктор Цой за національністю? Біографія, батьки виконавця

Незважаючи на те, що з моменту загибелі легендарного лідера групи “Кіно” пройшло майже тридцять років, його життя і творчість як і раніше цікавлять вже молоде покоління шанувальників. Екзотична зовнішність співака часто викликала питання: хто Віктор Цой за національністю? І хто батьки людини, яка перевернула свідомість мільйонів людей з вимогою “змін”? На ці та інші запитання ми намагатимемося відповісти у статті. Крім того, вивчимо біографію артиста і цікаві факти про його творче та особисте життя.

Віктор Цой: національність, біографія

Майбутня легенда в особі звичайного хлопця народилася в 1962 році в Ленінграді в змішаній родині: етнічного корейця і корінної ленінградки. Батько обіймав посаду інженера, а мама викладала фізичну культуру в школі. У біографії батьків багато цікавих фактів, які нижче ми розглянемо детальніше.

Середня художня школа, в якій Віктор навчався протягом трьох років, стала першим етапом творчого життя музиканта. Саме тут він брав участь у групі “Палата № 6”, яку очолював Максим Пашков. Потім Цоя з “художки” “виключили за неуспівуваність, і він став у ПТУ № 61 освоювати спеціальність різника по дереву. У юності Віктор “хворів” Володимиром Висоцьким і Михайлом Боярським, а потім його кумиром став Брюс Лі, він навіть захопився східними єдиноборствами і наслідував іміджу “бойового” кіноактора. Не інакше як поклику східної крові підкорявся Віктор Цой.

Національність

Батьки співака познайомилися 1961 року на зустрічі Нового року в колі спільних друзів. Роберт Цой – кореєць з Казахстану з дуже стародавньою історією прізвища, що є одним з найвідоміших в Кореї. Прадідусь Віктора, Цой Йон Нам, який народився 1893 року, жив у корейському містечку Сонджині, зараз це територія Північної Кореї.

У пошуках кращого життя він перебрався до Владивостока і пов ‘язав долю з Ганною Василівною Югай. У 1937 році в результаті сталінської депортації сімейство Цой оселилося в Кизил-Орді (Казахстан), де через покоління з ‘явився на світ і батько майбутньої легенди року. Роберт Максимович отримав інженерну освіту в Ленінградському механічному інституті.

Мама музиканта, Валентина Василівна Гусєва (в дівоцтві), – корінна ленінградка, її предки – потомчі селяни Городоцького повіту (Вітебська губернія).

Роберт і Валентина одружилися в лютому 1961 року, а через півтора року у пари народився син Вітя.

Спогади про дитинство

Азіатська зовнішність привертала до маленького Віти підвищену увагу, чому він відчував збентеження, частіше грав осторонь від інших дітей і все більше ставав замкнутим. У період популярності журналісти спочатку часто запитували: хто Віктор Цой за національністю? Тоді він згадував, що в дитинстві його називали “япошкою” і визнавав, що його це ображало.

У школі стало зрозуміло, що Цой не дружить з точними науками і є гуманітарієм. Малювання, мистецтво і література – це були його улюблені предмети. Гітару Віктор вперше взяв до рук у п ‘ятому класі, і батько вчив його початковим акордам. А вже через три роки хлопець грав у власній групі “Палата № 6” на бас-гітарі.

Початок великого шляху

Наприкінці сімдесятих тісне спілкування Цоя з А. Рибіним призвело до створення колективу “Гарін і гіперболоїди”, яка пізніше стала “Кіно”. Але в 1983 р. на ґрунті конфлікту Рибін піде з групи в пошуках легальної творчої роботи, що приносить стабільний дохід. Віктор же залишився вірним рок-музиці, хоча така напівлегальна діяльність призвела його практично до злиднів.

Перша платівка “Кіно” з ‘явилася за допомогою Бориса Борисовича Гребенщикова (з ним Цой випадково познайомився в електричці). Альбом записали на студії А. Тропілло (Будинок юного техніка) за участю музикантів “Акваріума”. Він отримав назву “45” (саме такою була тривалість пісень) і вийшов у світ у червні 1982 року. Потім “Кіно” виступило з першим повноцінним концертом. З виходом альбому про групу заговорили: організовуються перші квартирники в столиці та Ленінграді. Дивлячись на наступне фото, зовсім неважко здогадатися, хто Віктор Цой за національністю.

Взимку 1983 р. “Кіно” виступає в спільному концерті з “Акваріумом”. Потім в групу приходять Каспарян і Густав і йде Рибін. Восени Віктор Цой з Юрієм Каспаряном записали платівку “46”, яка швидко розійшлася за принципом “з рук у руки”. Навесні 1984 року “Кіно” відкрило другий фестиваль рок-клубу піснею “Я оголошую свій будинок без ‘ядерною зоною”. Група отримує звання лауреатів, а композиція – статус кращої антивоєнної презентації того року.

Активна робота

У 1984 році Віктор за участю БГ і Сергія Курехіна записують “Начальника Камчатки”. Взимку 1985 Цой одружується на Мар ‘яні Родованській, а через півтора року у них народжується син Саша.

Весна 1985 р. відзначилася для групи отриманням ще одного лауреатського звання, потім “Кіно” створюють альбом “Це не любов”, а ще через півроку – “Ніч”. Після виходу альбому зірка на ім ‘я Віктор Цой стає ще більш популярною. 4-й фестиваль рок-клубу удостоїв його нагороди за кращі тексти пісень.

Фільмографія

Всього вийшло 14 картин за участю Віктора Цоя, більшість з яких – документальні. А почалося все з короткометражного фільму “Йя-Хха”, в якому музиканту запропонував зіграти режисер Р. Нугманов. Паралельно він брав участь у зйомках “Рока” (А. Учитель). Також у 1986 році Цой знявся в культовій “Ассе” С. Соловйова. У вересні 1987 р. він відправляється в Алма-Ату для зйомок у стрічці “Голка”. Тут Рашид Нугманов запропонував йому роль Моро – цього радянського прототипу Брюса Лі. І це було цілком органічно, враховуючи, хто Віктор Цой за національністю.

Тріумф

1988 рік – “вибуховий” для групи. З виходом картини “Голка” і платівки “Група крові” країна захворює на “кіноманію”. “Кіно” об ‘їздило найбільші республіки Союзу з аншлаговими концертами.

Восени колектив радує новим альбомом – “Зірка на ім ‘я Сонце”. Цього ж року Цой починає співпрацювати з продюсером Ю.Айзеншпісом, який допомагає їм з концертними турами і регулярними виступами на ТБ. Група “Кіно”, Віктор Цой стають всесоюзно відомими.

У 1989 році колектив у Франції створює платівку “Останній герой”. Стрічка “Голка” в союзному прокаті отримує 2-е місце, а В. Цой – звання кращого актора СРСР на “Золотому Дюці” в Одесі. У червні 1990 року “Кіно” зіграло останній концерт у Лужниках.

Автокатастрофа

15.08.1990 р. на трасі неподалік від Риги в трагічній ДТП загинув Віктор Цой. Офіційна версія говорить про те, що водій “Москвича” “(Віктор) заснув за кермом і, вилетівши на зустрічну, зіткнувся з” “Ікарусом” “, чому помер на місці. Через 4 дні музикант був похований на Богословському кладовищі (Ленінград). Ця подія стала шоком для мільйонів шанувальників.